Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Тема: Права І свободи людини

Тема: Права І свободи людини





8

Тема: Права і свободи людини.

Мета. Ознайомити учнів з основними поняттями за темою уро­ку; розкрити особливу роль прав і свобод людини у відно­синах людини і держави, значення захисту прав людини і громадянина: спонукати учнів до активного мислення; розвивати вміння учнів аргументовано обстоювати влас­ну точку зору, працювати в групі; виховувати активну по­літичну позицію школярів; роз'яснювати цінності надбань демократії в Україні.

Обладнання й матеріали. Загальна декларація прав людини; Конвенція ООН про права дитини; Конституція України; плакати, присвячені захисту прав людини.

Базові поняття й терміни. Права людини; міжнародні стандарти прав людини.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Історія розвитку прав людини

2. Основні документи про права людини

3. Міжнародні організації із захисту прав людини

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

V. Самостійна робота учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку.

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання:

а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: конституція, законодавча влада, виконавча влада, судова влада;

б) учні зачитують повідомлення про Державний Герб України, Держав­ний Прапор України, Державний Гімн України (4 – 5 учнів за бажанням).

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Гра-імітація «Життя в новій державі»

Для проведення гри можна скористатися методом «Акваріум». Учитель звертається до учнів тієї групи, що знаходиться в «акваріумі»: «Уявіть, що ви зі своїми друзями здійснили подорож на без­людний острів і вирішили утворити там нову державу. Складіть перелік із трьох прав, які, на вашу думку, повинні бути гарантовані в цій державі». (Під час гри учасники із зовнішнього кола мають поступово замінювати учасників внутрішнього кола – це сприятиме пожвавленню дискусії.)

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

1. Історія розвитку прав людини

Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. У давні часи поведінку людей регулював звичай. Із розвитком людського суспільства й утворенням держави регулювати поведінку людей почали правові норми. Проте люди були не рівні між собою. Правові норми нада­вали одній частині суспільства більший обсяг прав, іншій – менший або не надавали ніяких прав взагалі. Наприклад, які права міг мати раб, якого самого вважали за річ, що належить хазяїнові?

Із подальшим розвитком суспільства, особливо за часів великих рево­люцій XVII – XVIII ст., набула поширення ідея про те, що люди від на­родження вільні і рівноправні.

Боротьба за незалежність англійських колоній у Північній Америці закріпила прагнення людей бути рівними і вільними у Декларації неза­лежності 1776р.: «Усі люди створені рівними, усі вони наділені Творцем певними невід'ємними правами, до яких належить життя, свобода і праг­нення до щастя».

Велика Французька революція проходила під гаслом: «Свобода! Рів­ність! Братерство!». У прийнятій Декларації прав людини і громадянина проголошувалося, що люди народжуються вільними і рівними у правах. Свободу розуміли як можливість «робити все, що не шкодить іншим».

У світовій спільності набувала поширення ідея про те, що кожній особі від народження належить низка природних прав, які неможливо відібрати ніякими приписами і законами.

Природні права – основоположні права, що належать людині від наро­дження, а не через те, що їх надала держава. Становище людини в державі характеризується її правовим статусом, що передбачає права, свободи і обов'язки.

Права людини – це захищена і гарантована державою можливість щось робити і здійснювати. Питання прав і свобод людини посідає найважливіше місце як у світі, так і в Україні.

2. Основні документи про права людини

Після розгрому фашизму держави, що перемогли у Другій світовій ві­йні, заради укріплення миру і безпеки, розвитку співпраці між державами утворили у 1945 році Організацію Об'єднаних Націй (ООН). За три роки по тому, 10 грудня 1948 року, Генеральна Асамблея ООН ухвалила один з найважливіших документів в історії людства – Загальну декларацію прав людини.

Загальна декларація прав людини

Загальна декларація прав людини складається з преамбули і 30 статей. Принциповою засадою цього документа є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст. 1 Декларації, народжуються вільними і рів­ними у своїй гідності та правах. Загальна декларація прав людини визна­чила громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права, які належать кожній людині.

Громадянські (особисті) права – це право на життя, на свободу, на фі­зичну недоторканність, вибір місця проживання та ін.

Політичні права – це права на участь у керуванні державою. Серед них можна назвати: право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо, а також через вільно обраних представників; право мати однаковий доступ до державної служби у своїй країні та ін.

Економічні права – пов'язані з власністю, можливістю вільної діяльності у галузі виробництва, обміну, розподілу і споживання товарів та послуг. Серед них можна назвати право бути власником майна, право володіти майном як одноосібно, так і спільно з іншими та ін.

Соціальні права – стосуються галузі найманої праці. Серед них право на працю, на вільний вибір професії, на гідні умови праці та на захист від безробіття, право на справедливу оплату праці та ін.

Культурні права – пов'язані з можливістю вільного доступу людини до духовних і матеріальних цінностей, що створені людством. Се­ред них – право брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, розвивати науковий прогрес і ко­ристуватися його благами та ін.

Закріплюючи права людини в різних сферах її життя, Декларація про­голошує, що природні права людини є невід'ємними і належать кожному від народження. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гід­ності та правах. Вони наділені розумом і совістю.

Кожна людина повинна мати всі права і свободи, що проголошені Декларацією, без будь-якого винятку, незалежно від раси, кольору шкі­ри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи будь-якого іншого статусу.

Будь-яке обмеження прав і свобод можливе тільки на підставі закону, що прийнятий з метою забезпечення належного визнання прав і свобод інших людей, задоволення справедливих вимог моралі, громадського по­рядку і загального добробуту у демократичному суспільстві.

Окрім прав і свобод, Декларація закріплює положення про те, що кож­на людина має обов'язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний розвиток її особистості, кожний має поводитися щодо інших людей у дусі братерства.

У подальшому були прийняті інші документи, присвячені правам людини: Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний Протокол до нього (цей документ установив можливість звертатися зі скар­гами про порушення прав до Комітету у справах людини при ООН). Усі ці документи разом складають Хартію прав людини, або Міжнародний Білль про права людини.

Міжнародне право також захищає інтереси і права дітей. У Загальній декларації прав людини звертається увага на необхідність особливого за­хисту прав дитини.

Особливі права дитини – це права «росту», що випливають з її фізич­ної, розумової та духовної незрілості. Дитині набагато складніше відстояти свої права, і дорослі повинні допомогти їй у цьому. Однією з міжнародних організацій захисту прав та інтересів ди­тини є Дитячий фонд ООН (м. Женева). Україна стала членом Дитячого фонду ООН у 1985 році.

Конвенція про права дитини

20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвен­цію про права дитини – документ, що має обов'язковий характер для держав, які її підписали. У цьому документі проголошено поважне став­лення до будь-якої дитини, необхідність створення всіх умов для її освіти, виховання, розвитку. Окремо наголошується про необхідність вживання можливих заходів для того, аби діти до 15 років не брали безпосередньої участі у воєнних діях.

Конвенція про права дитини базується на новому розумінні становища дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя. У цьому документі закладено також важливий прин­цип: дитина має право знати свої права.

Згідно зі ст. 1 Конвенції дитиною вважається кожна людина до досяг­нення нею 18-річного віку. Кожна дитина, незалежно від раси, статі, мови, релігії, національності, майнового стану, стану здоров'я, має рівні з усіма іншими дітьми права на життя, ім'я, набуття громадянства, на піклування з боку її батьків. Діти повинні бути вільними у виборі релігії і друзів до тих пір, поки це не завдає шкоди правам і свободам інших дітей.

Перелік прав, визнаних для дитини в Конвенції, охоплює громадян­ські, соціальні, політичні й культурні права. У документі не зазначені еко­номічні права, бо визнано, що дитина повинна вчитись, а не працювати. У ній зазначені також права для дітей-інвалідів.

3. Міжнародні організації із захисту прав людини

Міжнародні організації приділяють велику увагу саме захисту прав особистості. Одна з таких організацій – ООН. Членами ООН є майже всі держави світу, а однією з основних цілей її діяльності, відповідно до Статуту є «утвердження віри в основні права людини, у гідність і цін­ність людської особистості».

Існують також міжнародні механізми захисту прав людини, вони ство­рюються за взаємною згодою кількох держав, оформленою міжнародним договором, і діють у рамках цього договору.

Громадяни України можуть звернутися до Комітету з прав людини, Комітету проти катувань, Комітету зі свободи асоціацій Міжнародної ор­ганізації праці та ін.

У 1998 році почав діяти Європейський Суд із прав людини, куди може звернутися зі скаргою на свою державу будь-яка людина, яка вважає, що її громадянські та політичні права порушені й при цьому вичерпані всі «внутрішні» засоби захисту, у тому числі звертання до вищих судових органів. Повноваження Європейського Суду визначені Європейською кон­венцією, його рішення є обов'язковими для всіх держав, які приєдналися до означеної конвенції.

Нашою державою визнаються стандарти міжнародного права. Принци­пи та норми Хартії прав людини, положення інших міжнародних договорів із прав людини, до яких приєдналася Україна, втілено в Конституції Укра­їни (Розділ II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина»).

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

Учитель пропонує продовжити гру-імітацію «Життя в новій державі», використовуючи набуті на уроці знання: скласти новий список прав і обго­ворити його в групах. (Рекомендовано створювати малі групи з 3 – 5 учнів класу). Учні самостійно узагальнюють свої знання, набуті на уроці та у про­цесі гри-імітації.

V. Самостійна робота учнів

1. Виконайте вправу «Права людини».

2. Визначте, чи порушені права людини у наведених нижче ситуаціях (а якщо порушені, то які саме):

  • Марія, 16-річна учениця, вирішила під час канікул попрацювати і звернулася з проханням про працевлаштування до директора пош­ти, знаючи про наявність вільного місця листоноші. Директор їй від­мовив.

  • Олегу було відмовлено у прийомі документів до 10 класу через його національність і належність родини до однієї із сект.

VI. Підсумки уроку

1. Оцінювання самостійної роботи учнів

2. Учитель узагальнює відповіді учнів, наводить визначення поняття «соціальна держава» і робить висновок, що характеристика України, яка надається в Конституції, визначає шлях розвитку нашої держави; указує, що положення Конституції підтверджують цю характеристику; наголошує на необхідності шанобливого ставлення до Державних символів України.

VII. Домашнє завдання

1. Дайте визначення поняттям: природні права людини, права людини.

2. §


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Мета: поглибити знання учнів про права І свободи людини та права дитини
Обладнання: нормативно-правові акти щодо прав людини, класна кімната прикрашена плакатами

Розділ II права, свободи та обов’язки людини І громадянина
Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей

Розповісти учням про їх права й свободи, визначені Конвенцією про...
Обладнання: карта України; плакат «Календар правових дат»; великі картки, на яких написано основні права дитини, визначені відповідною...

Розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про
Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про

Методична розробка виховної години «Права людини»
Мета: поглибити знання студентів з історії виникнення та закріплення прав людини, історії створення Загальної декларації прав людини,...

Методична розробка виховної години «Права людини»
Мета: поглибити знання студентів з історії виникнення та закріплення прав людини, історії створення Загальної декларації прав людини,...

12. 00. 02 конституційне право; муніципальне право
Формула спеціальності: Галузь юридичної науки, яка досліджує конституційні засади побудови держави та суспільства, основні права,...

Розвитку людини «україна» актуальні проблеми правознавства
...

Мучник Анатолій Мусійович – доцент кафедри соціально-гуманітарних...
Полтавського інституту економіки І права внз „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, к політ н., доцент

Відділення історії, філософії та права
Ціннісні орієнтації та світоглядні позиції людини у контексті сьогодення: восьмі шинкаруківські читання”



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка