Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Курсова робота

Курсова робота







Міністерство освіти та науки України

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Факультет української філології та українознавства
Кафедра теорії та історії української літератури

БІБЛІЙНІ МОТИВИ У НОВЕЛІ «МАТИ» М. ХВИЛЬОВОГО

Курсова робота

студентки 4 курсу

Позняк Анастасії
Науковий керівник –

Гасанова В.Т.
Сімферополь

2010

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Художній світ Миколи Хвильового:

1.1. Історіографія вивчення творчості письменника

1.2. Ідейно-стильові особливості прози М. Хвильового

Розділ 2. Релігійні мотиви в новелі М. Хвильового «Мати»:

2.1. Художня майстерність новели «Мати»

2.2. Філософське звучання образу матері

2.3. Мотив братовбивства в творі

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Періоди зламу віків, а тим більше тисячоліть спонукають до певного узагальнення досвіду епохи, що закінчується. Сьогодні ми зовсім інакше дивимося на історичні події і постаті, що визначили долю і обличчя ХХ століття. До людей, які залишили помітний слід в історії нашої країни, й імена яких, безперечно, буде вписано у сторінки світової історії та літератури, належить Микола Хвильовий – письменник великого таланту і трагічної долі. Народжений у добу революційних перетворень, він здійснив справжній переворот у літературі своєю прозою, зокрема новелами, дивними, часто незрозумілими не лише тодішньому, а й сучасному читачеві.

М. Хвильовий уникає тематичної розпорошеності завдяки добре продуманій проблемній концентрації і використанню біблійних мотивів у творах, які визначали соціально-політичний і гуманістичний зміст творів і давали можливість поглянути на такі процеси життя, до яких не звертались її попередники.

Біблійні мотиви привертали увагу письменника тим, що в них завжди багато неспокійного, пристрасного елементу. В українській літературі він мав достойних по­передників, що зверталися до таких мотивів. Передусім — це Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка. Звернення до старо­вини було однією з форм розмови письменників нової української літератури зі своїми сучасниками про речі, про які не можна було говорити відкрито без того, щоб не наража­тись на переслідування. Яскраві зразки творчого опрацю­вання біблійних сюжетів дав Шевченко в «Царях», «Нео­фітах», «Саулові», «Давидових псалмах»; Франко — «На ріці вавілонській», «З книги пророка Єремії», «Мойсей»; Леся Українка - «Одержима», «На полі крові», «На руїнах», «Вавілонський полон» та інших. У всіх згаданих творах втілені демократичні ідеї і глибокі філософські думки.

Останнім часом в Україні значно зріс інтерес до релігійної проблематики, визначення місця релігії як у духовно-моральній сфері, з акцентацією уваги на значенні абсолютних цінностей у житті людини чи етносу, так і розгляду її як невід’ємного чинника культурно-антропологічного буття загалом. Релігійні мотиви особливо виразно виявилися і у творчості М. Хвильового. Це й зумовило актуальність теми.

Метою курсової роботи є окреслення та аналізування найбільш важливих та яскравих мотивів Святого письма в новелі М. Хвильового «Мати». Згідно з поставленою метою, в курсовій роботі вирішуються такі завдання:

  • визначити і систематизувати наукові підходи літературознавців у вивченні творчості Хвильового;

  • виявити особливості прозових творів письменника;

  • дослідити біблійні мотиви у новелі «Мати».

Матеріалом дослідження виступає новела М. Хвильового «Мати», що вміщена у збірці «Твори» [23].

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при вивченні історії української літератури ХХ століття, зокрема, творчості М. Хвильового.

Спостереженнями й висновками, що викладені в курсовій роботі, можна скористатися при читанні вузівських лекцій, при викладанні спеціальних курсів з української літератури, теорії літератури. Допоможуть вони й на уроках з української літератури у коледжах, гімназіях, ліцеях, загальноосвітніх школах.

РОЗДІЛ 1.

Художній світ Миколи Хвильового
1.1. Історіографія вивчення творчості письменника

Прозова творчість М. Хвильового стала незмінним об’єктом зацікавлень критиків та літературознавців від часу виходу в світ першої збірки письменника. З відомих причин дослідження творчого доробку М. Хвильового у вітчизняній науці розпадається на два періоди: 20 – 30-ті роки, тобто від початку творчої діяльності письменника до заборони й вилучення творів М. Хвильового з літературного процесу, та після їх повернення наприкінці 80-х років. Окремий масив складають дослідження, здійснені вченими української діаспори за межами нашої країни, які до певної міри заповнювали той вакуум, що утворився у вітчизняному літературознавстві за радянських часів.
Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Сучасна літературознавча хвильовіана, започаткована статтями М. Жулинського в кінці 80-х рр. ХХ ст., - це статті, рецензії, критичні розвідки, монографії, дисертаційні дослідження, в яких спостерігаються новаторські підходи (Г. Хоменко, І. Колісниченко, Л. Коломієць, І. Денисюк, І. Констанкевич, І. Михайлин та ін.) до осмислення творчості М.Хвильового [24;6].

Серед останніх досліджень творчості письменника показовими є кандидатські дисертації О. Соловея (“Особливості стилю новелістики Миколи Хвильового”, 1999), С. Журби (“Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років XX ст.”, 1999), І. Цюп'як (“Поетика повістей Миколи Хвильового”, 2002), О. Романенко (“Концепція людини в українській літературі 20-х років”, 2002), докторська дисертація Ю. Безхутрого (“Художній світ Миколи Хвильового”, 2003) [20;6].

Поступово серед літературознавців починає утверджуватися думка про неоднозначність текстів Хвильового, їхню “закодованість”, певну підспудну “секретність”, що вимагає особливо уважного читання. Саме на цьому наголошують Д. Мейс, А. Колісніченко, Ю. Цеков, Л. Плющ та ін.

Незважаючи на значні досягнення, у вивченні літературного процесу 20 – 30-х років та творчого доробку М. Хвильового ще залишаються білі плями. Увага літературознавців була звернена лише до окремих аспектів творчості М. Хвильового, а спроби виявлення біблійних мотивів у творчості Хвильового здійснювалися побіжно. Таким чином, існує потреба в дослідженні, спрямованому на аналіз новелістики М.Хвильового, а особливо на ґрунтовне дослідження біблійних мотивів у новелі «Мати».

1.2. Ідейно-стильові особливості прози М. Хвильового

Неперевершений майстер малої прозової форми М. Хвильовий витворив у нашому письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели.

Перші поетичні збірки М. Хвильового — "Молодість" (1921), "Досвітні симфонії" (1922), поема "В електричний вік" (1921), які були позначені впливами неоромантизму та імпресіонізму, дістали досить високу оцінку тогочасних літературознавців (С. Ефремов, Ол. Дорошкевич), але якнайповніше свій талант М. Хвильовий розкрив в жанрі новели чи оповідання (переважно короткого, з виразним лірико-романтичним чи імпресіоністичним забарвленням) [15;15].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

На формування художнього простору буття й особистості у новелах Хвильового впливає суперечність між мрією та дійсністю. Свідомість персонажів оперує реальними й умовними категоріями, однаково доступними герою, розкриваючи нерівнозначність шарів психіки героя. Особливу взаємодію кількарівневого художнього простору виявлено в “Санаторній зоні”. Зачарований простір зони доповнений роздумами, які становлять ще одну частину твору. Він, як уособлення смислів людського існування, тече через свідомість Анарха.

Асоціативна структура характерів героїв письменника вказує на дві прикметні їх риси: розколотість і рухливість внутрішнього світу персонажа. Це герої вітаїстичного роздвоєння. Вони поставленні у ситуацію вибору, опинилися на межі граничного духовного і душевного напруження, дисгармонія їхнього “я” та громадських інтересів, за авторською концепцією, повинна виявити сутність “м’ятежних” характерів майбутнього.

Герой Хвильового — це герой драматичного пошуку і трагічного становища. Підсумок життєвих шукань його персонажів часто винесений за межі твору, оскільки лише в зіткненні думок і вчинків письменник вбачав справжній шлях до народження “геніального неспокійного громадянина” прийдешньої епохи [19;13].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Художній світ прози Хвильового – складне й багатогранне явище, що відзначається філософсько-естетичною скомплікованістю, синкретичністю, його внутрішній структурі притаманна інтеграція різних стильових складників.

РОЗДІЛ 2.

Релігійні мотиви в новелі М. Хвильового «Мати»
1. Художня майстерність новели «Мати»

Новела «Мати» є унікальною й неповторною. У центрі уваги новеліста — одна родина. В ній образ матері є центральним, довкола якого відбуваються всі події.

Публiкaцiя новели супроводжувaлaся такою передмовою aвторa: "Це оповiдaння дехто плутaє з новелою "Я". Між ними нiчого спiльного немa. Oсновнa мисль оповiдaння "Мaти" тaкa: подiлення людей кaпiтaлiстичного суспiльствa нa клaсовi тaбори є тaкa ж неминучість, як неминуча зaгибель свiтогляду "стaросвiтських" людей. Проте думку aвторову почaсти видно й з епiгрaфa" [23;245].

Епiгрaфом aвтор взяв кaтрен П.Тичини: "Приїхали до мaтерi три сини: Три сини вояки, дa не'днaкi, Що'дин зa бiдних, Другий зa бaгaтих!" [23;179].

У новелі три головні герої – Остап, Андрій та мати. Вважаємо, що це невипадково. Адже число три є символічним у християнстві. Тільки три приводить до єдності, до органічно єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон - об'єднуються в атом; минуле, теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову вертикаль; газ, речовина і тверде тіло виражають стани існування речовини... Трійця - це божественна триєдність Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Три - символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що об'єднується та уособлюється в Святій Трійці [7].

У новелі “Мати” увага зосереджується на другорядних образах, що стають алегоричними і допомагають виділити стратегічні елементи тексту.

В оповіданні «Мати» М. Хвильовий трагізм і конфліктність революційних ідеологічних протистоянь передає через їх сприйняття матір'ю хлопців-вояків Остапа та Андрія, що опинилися по різні боки боротьби. Автор немов згортає, локалізує художній простір твору — в площині його уваги мати і два сини, що живуть у маленькому провінційному містечку. У такий спосіб актуалізується традиційна в літературі проблема «маленької людини», її спосіб бачення, сприйняття та розуміння глобальних подій, що агресивно втручаються в усталене життя, руйнують не тільки побут, але й буття.

Автор підкреслює абсурдність того, що відбувається за рахунок сюжетної циклічної побудови твору. «То ці переможуть, то ті і здавалося напівмертвій матері, що цьому ніколи не буде кінця і вона вже ніколи не найде колишнього спокою», син Остап з'являється перед нею як «втілення незнаної їй хижої мудрості», Андрій як «нєприручений звір». Відтак, життя здалося їй «не домовиною, а безвихідним, страшним виттям смертельно пораненого пса» [23;543]. Мати втрачає розуміння дійсності. У новелі «Мати» сюжет матеревбивства набуває нового смислу. Смерть як свідомий вибір матері є водночас її протестом проти незрозумілої і жорстокої дійсності і спробою реалізувати материнське призначення до кінця — врятувати життя синові.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Новела «Мати» письменника має ознаки притчі, суто біблійного жанру, у ній звучить туга за часом, змарнованим на завоювання якогось неіснуючого ідеалу-раю. А ще пробиваються нотки розпачу, бо зрозуміла головна героїня твору, що не буде цього раю.

2. Філософське звучання образу матері

Тема жінки, матері — особлива для М. Хвильового. Його ставлення до жінки, до матері найтісніше переплітається з релігійністю письменника. Богородиця у письменника — це завжди проста жінка, земна, стражденна і свята, а жінка, жінка-мати у нього завше трохи Богородиця.

Головна увага автора прикута до внутрішнього сюжету: М. Хвильовий уважно стежить, як реагує на світ мати, як змінюється її уявлення про життя, аж до того, що вона відмовляється існувати в цьому антисвіті, де розірвано одвічні родинні зв’язки, захололо тепло родинних стосунків [21;69].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Змінюється топографія простору: замість сподіваної райської землі, оповитої серпанком надії, з’являється пекло. Спершу його роль виконує таємничий, загадковий Дон. Грізний образ пекельної землі виникає у сонних мареннях матері. Тут немає братньої любові, сімейної згоди. Людина-звір кидається на іншу звірину. Потужні сили ідеологічного протистояння, природи якого мати не розуміє, в її уяві персоніфікуються в образах синів, чимось схожих на розлючених гладіаторів із грізною холодною зброєю в руках. Боротьба на арені новітньої конфронтації закінчується традиційно: один із бійців гине, хриплячи на «гострому кинджалі свого рідного брата» [23;543].

Сон-передбачення, який наснився матері, стає прологом, за яким одна за одною проходять сцени протистояння братів. Змінюється масштаб подій: тепер громадянська війна лютує на всьому просторі буття.

Тінями, мов у театрі маріонеток, проходять по сцені життя банди, блискають пожежі. Містерію боротьби озвучують вибухи снарядів, кулеметні черги. Переживається все це як майстерно поставлений спектакль, у якому хтось нещадний (іронічно названий «мудрим» і «великим») смертельно втомлює «глядача» безкінечними почерговими перемогами тих чи інших сил. Притупляється увага. Тому ефективнішим, несподіванішим постає останній, найболючіший акт драми, перехід до якої означується потужним громом і швидкою, летючою блискавкою.

Події локалізуються: тепер роль сценічного простору виконує середньовічне містечко. Фігури дійових осіб набувають символічного змісту. Мати, яка уособлює Україну, у своїй боротьбі за гуманний світ опиняється наодинці із жорстокими, сповненими ненависті синами – носіями різнополюсних ідей.

Аргументи матері спираються на давнє біблійне – «не убий» (недарма вона закликає Остапа: «Побійся Бога!»). До матері приходить прозріння: «…значить, оджила весь свій час… на її земне місце прийшли нові люди з новими думками й новими, далекими їй бажаннями. І тоді захотілося матері вмерти» [23;546].

До мaтерi доходять чутки про готувaння до боїв нa Донi. Bонa схоплювaлaсь зi сну i “божевiльними очимa дивилaсь у вiкно” [23;541], i “тiльки тепер пiзнaлa, що тaке спрaвжнє нещaстя”: “її сини воюють один з одним нa порожнiх вулицях свого рiдного мiстечкa” [23; 542].

“Мaтерi вже не було” – фрaзa, як рефрен, кiлькa рaзiв повторюючись, мaксимaльно зосереджує увaгу читaчa нa кiнцесвiтньому стaнi людей i землi – крaїни, де причинa i нaслiдок тiсно сплелися в несaмовитому “числовому зчепленнi” кaтaстрофiчних суперечностей.

3. Мотив братовбивства в творі

М. Хвильовий пiдiйшов до розв'язання конфлікту твору, використавши християнський мотив братовбивства. У бiблiйнiй Книзi Буття розповiдається, як Каïн, пiддавшись заздрощам, убив свого рiдного брата Авеля. Героï новели «Мати» своєю вдачею та поведiнкою нагадують нам бiблiйних Каïна та Авеля.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Сюжетнa розв'язкa - Aндрiй убивaє, зaмiсть Oстaпa, рiдну мaтiр.

До цього чaсу aвторське бaчення пропущене нaчебто крiзь примруженi, ледь-ледь iронiчнi очi, i в цьому iронiчному "примруженнi" постaють i злиднi крaвецької сiм'ї, i лiтерaтурно-iсторичнi aлюзiї ще тодi живого трaдицiйно бiдного крaвчикa, i змaгaння брaтiв, i їхнє протиборство, i журливе клопотaння мaтерi зa обох, рiдних її серцю...

З нaростaнням трaгiчної розв'язки конфлiкту обривaється iронiя. Новi "ноти" звучaть болем, a кaртинa, подiбнa до кiно, нaбувaє незвичного руху: "Тодi Aндрiй вискочив у вiкно i побiг по порожнiх улицях середньовiчного мiстечкa. I тодi ж у стрaшнiй зaвiрюсi помчaли гaлопом будинки, крaмницi i, нaрештi, сaмa земля" [23;547].

Можна провести ще одну паралель мiж бiблiйним переказом та новелою «Мати». Як Каïн, убивши Авеля, бродив неприкаяним, маючи на собi знак, який не дозволяв покарати його, так i Андрій у творі лишився непокараним.

Революціонери, багато обіцяючи мітері-Україні, насправді принесли ненависть, кров, смерть, руїну. Символічно, що катом, могильником матері постає носій пролетарських ідей – Андрій. Та його перемога умовна, адже божевільним летом у ніщо, кудись у безодню спить Андрій, а з ним у страшній завірюсі – будинки, крамниці, земля.

ВИСНОВКИ

Інтерпретація біблійних сюжетів у новелі «Мати» зумовлена тим, що М. Хвильовий вказує на те, що події сивої давнини перегукуються з сучасністю, отже, потрібно винести добрі уроки з минулого, щоб не помилитися при розв’язанні гострих проблем сучасності.

В оповіданні «Мати» М. Хвильовий трагізм і конфліктність революційних ідеологічних протистоянь передає через їх сприйняття матір'ю хлопців-вояків Остапа та Андрія, що опинилися по різні боки боротьби. Автор немов згортає, локалізує художній простір твору -- в площині його уваги мати і два сини, що живуть у маленькому провінційному містечку. У такий спосіб актуалізується традиційна в літературі проблема «маленької людини», її спосіб бачення, сприйняття та розуміння глобальних подій, що агресивно втручаються в усталене життя, руйнують не тільки побут, але й буття.

Автор підкреслює абсурдність того, що відбувається за рахунок сюжетної циклічної побудови твору. «То ці переможуть, то ті і здавалося напівмертвій матері, що цьому ніколи не буде кінця і вона вже ніколи не найде колишнього спокою», син Остап з'являється перед нею як «втілення незнаної їй хижої мудрості», Андрій як «нєприручений звір». Відтак, життя здалося їй «не домовиною, а безвихідним, страшним виттям смертельно пораненого пса». Мати втрачає розуміння дійсності. У новелі «Мати» сюжет матеревбивства набуває нового смислу. Смерть як свідомий вибір матері є водночас її протестом проти незрозумілої і жорстокої дійсності і спробою реалізувати материнське призначення до кінця - врятувати життя синові.

Сини матері Остап і Андрій стали по різні боки революційних барикад – типова для тих часів ситуація. Брати дуже різні за характерами, що цілком закономірно. Автор чимало місця в новелі приділяє розповіді про шлях їхнього зростання, світоглядного становлення. Єднає Андрія і Остапа єдине, чому їх мати ніколи не навчала, - жорстокість, засліпленість псевдо цінностями, відсутність родових, братерських почуттів заради «громадського обов’язку». Щоби брат не вбив брата (адже обоє вони її любі сини), під сокиру мати лягає сама. Цей трагічний кінець вносить «українське» уточнення в біблійну історію про двох братів Каїна та Авеля і в такий спосіб віддзеркалює всю фантасмагорію кровопролитних, братовбивчих революційних подій в Україні. Водночас має і символічний підтекст. «Матері вже не було» - читаємо в новелі, а перед очима наче стоїть розіп’ята на хресті Україна. У творі використано християнські мотиви братовбивства, образ матері-Богородиці та канон «не убий».

Загалом, розуміння мотивів Біблії в творчості письменника – це розуміння Миколи Хвильового як письменника-державника. Його творчість дає відчуття національної ідентичності, формує правдивий погляд на українську історію, виявляє національні хвороби, наснажує вірою у краще майбутнє нашого народу. А головне – виховує національну свідомість як надзвичайно важливий системотвірний чинник державного мислення.

Новелістика М. Хвильового – це ціла художня система, багатооб’ємна цілісність, з’єднана глибокими внутрішніми зв’язками, ідейно-тематичним задумом.

Твори засвідчують глибоку релігійність письменника та досконалу його обізнаність з біблійними текстами. Адже тільки глибоко віруюча душа має потребу шукати суголосне собі в рядках Святого Письма і знаходити там джерело натхнення. Отже, М. Хвильовий був глибоко релігійною, а точніше, глибоко віруючою людино. Віра вела його через життя, була йому опорою, життєдайною силою творчого натхнення та невичерпною скарбницею прекрасних прозових образів, символів, думок та ідей. Тож уся творчість М. Хвильового є глибоко релігійною, християнською — в першу чергу за своїм духом великої жертовної любові до людей, палкої відданості Істині та Правді.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Агеєва В. Автор і герой у структурі новели Миколи Хвильового / Слово і час. – 1993. – № 12.

  2. Агеєва В. Микола Хвильовий // http://eureka.ucoz.ua/publ/138-1-0-469.

  3. Безхутрий Ю. М. Художній світ Миколи Хвильового: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Львів, 2003. – 30 с.

  4. Ганошенко Ю.А. Міф, архетип, традиційний образ в українському інтелектуальному романі 20-30-х рр. ХХ ст.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Запоріжжя, 2005. – 21 с.

  5. Григор’єв О. Микола Хвильовий – романтик / http://pension.com.ua/articles/91.html.

  6. Дзюба І. Микола Хвильовий: «Азіятський ренесанс» і «Психологічна Европа» / http://www.dt.ua/3000/3680/51500/.

  7. Довбня Л. Символіка чисел // http://www.about-ukraine.com/index.php?text=365.

  8. Дуб К.С. Філософія «Я» у художній концепції М. Хвильового / http://amkob113.narod.ru/dks/kd-4.html.

  9. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. – 538 с.

  10. Жулинський М. Традиція і проблема ідейно-естетичних пошуків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття / Записки наук. товариства імені Т. Шевченка. Праці філолог. секції. – Львів, 1992. - С.141-153.

  11. Залужна А.Є. Трансформація релігійно-моральної проблематики в екзистенціалізмі: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – К., 2002. – 22 с.

  12. Кислий Ф. Микола Хвильовий / Нові імена в програмі з української літератури. – К., 1993.

  13. Кривка Н.В. Українська література. 11 клас. Плани-конспекти уроків. – Х.: Вид-во «Ранок», 2005. – 240 с.

  14. Мовчан Р.В., Ковалів Ю.І., Погребенник В.Ф., Панченко В.Є. Українська література. 11 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. школи. – К.: Перун, 2000. – 496 с.

  15. Мовчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років / Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- 2003.- № 3.

  16. Наєнко М. «М’ятежний геній» літератури і жертва комуністичного божевілля / Вітчизна. – 2008. - № 11/12. – с. 32-44.

  17. Немченко І. Ю. Новелістика М. Хвильового в контексті української прози початку ХХ століття: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Одеса, 2004. – 20 с.

  18. Романенко О.В. Концепція людини в українській літературі 20-хрр. ХХ ст. (на матеріалі прози Г.Михайличенка, М.Хвильового, М.Івченка, В. Підмогильного): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – К., 2002. – 19 с.

  19. Романенко О.В. Людина і світ у часопростірі новел М.Хвильового та М.Івченка / Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. Вип.6.— К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001.— С.110–117.

  20. Руденко М.І. Наративна структура художньої прози М.Хвильового: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – К., 2003. – 19 с.

  21. Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Ковальчук О.Г. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосв. навч. закл. – К.: Освіта, 2006. – 512 с.

  22. Сеник Л. Новела Миколи Хвильового «Мати»: до світогляду письменника / Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 35. – Львів, 2004. – С. 313-318.

  23. Хвильовий М. Твори: У 2-х т. Т. 1. – К., 1990. - 925с.

  24. Цюп’як І.К. Поетика повістей Миколи Хвильового: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. – Дніпропетровськ, 2002. – 15 с.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота
Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, контроль плагиата, прямое общение с

Курсова робота
Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься...

Методика організації роботи молодших школярів над аплікацією курсова...
...

Курсова робота на тему: “Фінансове забезпечення
Особливо зростає економічне значення медичної допомоги в умовах дефіциту трудових ресурсів, коли повне вибуття працівників із-за...

Курсова робота на тему: «Характеристика видатків на промисловість...
Розділ теоретичні аспекти видатків зведеного державного бюджету україни на розвиток промисловості та енергетики 6

Курсова робота «Упаковка товарів та операції з нею за матеріалами магазину «Престиж»
Виходячи з цього, варто пам'ятати, що шаблонний підхід до упаковки зводить її ресурс до нуля, тоді як обґрунтовано ризиковані рішення...

Курсова робота
Праця літератора, журналіста, а особливо політичного журналіста стала частиною загальнодержавної справи. Варто згадати, як після...

Курсова робота з дисципліни: “Політекономія” на тему: «Наймана праця: сутність та еволюція»
Тому свідчення зростання ролі людського фактора в умовах технологічного етапу нтр, коли в наявності є пряма залежність результатів...

«Використання інтерактивн их технологій на уроках української мови»
Стукан Г. В. Використання інтерактивних технологій на уроках української мови: Курсова робота. – Донецьк Донецький обліппо, 2012....

Курсова робота на тему: Лексико-семантичне поле посесивності в сучасній англійській мові
Системна характеристика лексико-семантичного поля посесивності в сучасній англійській мові



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка