Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Наказ

Наказ





Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

17.12.2007 № 1133

Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1–12 класів

загальноосвітніх навчальних закладів України»

З метою впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» в освітянську практику наказую:

1. Затвердити «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», що додаються.

2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробити заходи щодо практичного впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

3. Відділу позашкільної освіти, виховної робо і й ‘і а захисту прав дітей (Рудковська Р.А.) у тижневий термін довести цей наказ до відома Міністра освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальників управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та забезпечити його розміщення на веб-сайті МОН.

4. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Кудін А.В.) спільно з Академією педагогічних наук України забезпечити науково-методичний супровід «Основних орієнтирів виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Першого заступника міністра освіти і науки України Жебровського Б.М.



Міністр С.М. Ніколаєнко
Міністерство освіти і науки України

Академія педагогічних наук України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти


основні орієнтири виховання

учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
Програма

Київ — 2007

Керівник проекту та автор

концептуальних засад — Бех І.Д., директор Інституту проблем виховання АПН України, доктор психологічних наук

Наукові консультанти: Байбара Т.М., Журба К.О., Киричок В.А., Оржеховська В.М.

Експертна група:

Жебровський Б.М. — Перший заступник Міністра освіти і науки України, голова

Бех І.Д — директор Інституту проблем виховання АПН України, доктор психологічних наук, заступник голови

Кононенко П.П. — директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, доктор філологічних наук, заступник голови

Члени експертної групи: Березіна Н.О., Вербицький В.В., Журба К.О., Оржеховська В.М., Панок В.Г., Рудакова З.М., Рудковська Р.А., Сазоненко Г.С., Свирська Т.І., Сікан Н.Б.

Авторський колектив проекту:

Бабич В.М. (Київ)

Виноградова Т. В. (Донецьк)

Гавриш Н. П. (Рівне)

Глазунова Л.М. (Київ)

Драган О.А. (Київ)

Зінченко С.В. (Київ)

Куриш О.С. (Тернопіль)

Садова Е.С.(Дніпропетровськ)

Яременко Н.В., (Київська область)

Координатори: Демчишин М.С., Павленко Л.І., Ївженко Ю.В.
Зміст
І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОСНОВНИХ ОРІЄНИРІВ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1–12 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
ІІ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ІІІ. Вікові особливості учнів

Початкова школа

Основна школа

Старша школа
ІV. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ

Початкова школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
2. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СІМ’Ї, РОДИНИ, ЛЮДЕЙ
Початкова школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
3. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ
Початкова школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності


4. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
Початкова школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Виховні досягнення

Тематичний зміст виховної діяльності
5. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА

Початкова школа

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Тематичний зміст виховної діяльності
6. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
Початкова школа

Тематичний зміст виховної діяльності
Основна школа

Тематичний зміст виховної діяльності
Старша школа

Тематичний зміст виховної діяльності
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

1. Розвиток нормативно-правової бази

2. Робота з керівними і педагогічними кадрами

3. Наукове забезпечення

4. Програмно-методичне та інформаційне забезпечення

5. Взаємодія органів управління освітою з неурядовими і гро­мадськими організаціями
VІ. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Рекомендований перелік питань для самостійного опрацювання в процесі реалізації Програми
VІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ, КООРДИНАЦІЯ І КОНТРОЛЬ
VІІІ. КОНТУРНА КАРТА ВИХОВНОЇ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ РОБОТИ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОСНОВНИХ ОРІЄНТИРІВ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1–12 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІННІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу — не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя.

У глобальному світовому суспільстві молодь не повинна втрачати свою індивідуальність, глибоке відчуття єдності з українським народом, повагу до його духовних, моральних і культурних надбань. Незалежно від своєї національності та світогляду, учень має змогу дізнатися про духовне коріння української нації, моральні традиції інших національностей, які складають єдиний народ України. Засвоєння основ знань про традиційні духовні, моральні і культурні цінності, про духовну культуру української та інших національностей, які живуть в нашій державі, сприятиме взаємному порозумінню, консолідації українського народу, вихованню поваги до кожного, а також тих, хто має відмінні погляди.

Філософія і методологія освіти виконують важливу роль у справі формування свідомості молодого покоління. Та для різнобічного і гармонійного розвитку зростаючої особистості треба, щоб освітній процес будувався не тільки на науковому осмисленні дійсності, а й на духовних, моральних і культурних цінностях українського народу і всього людства.

Духовно-моральний стан суспільства

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами -патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.

Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі державотворення, воно має стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей — совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи тощо; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності дітей та молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві.

Нині значно розвинулись громадянські цінності виховання, освітні заклади стали відкритими для батьків, громадських організацій. Розширюється кількість суб’єктів виховного впливу, узгоджуються їхні дії. Успішно здійснюються всеукраїнські заходи й акції з активізації моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Стан духовної культури і моралі суспільства як у світі, так і в Україні, викликає занепокоєння. Корозія усталених духовних цінностей є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами становить глобальну соціальну проблему.

Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок — «втеча молоді від реальної дійсності» в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп’ютерне середовище.

Духовні чесноти українського народу втрачають свою дієвість. Упродовж останнього десятиріччя зруйновано традиційні для українців цінності, які гармонізують відносини людини з суспільством. Для досягнення матеріального життєвого успіху як головної мети пропагуються аморальні засоби. Це спричиняє загальну кризу моральності.

Сучасна психолого-педагогічна наука вважає джерелом мотивації вчинків людини, її поведінки систему та ієрархію внутрішніх цінностей. У психічно здорової людини ця система має три рівні: на нижчому рівні — особисті та матеріальні цінності (власні потреби, задоволення); на середньому — культурні цінності (мистецтво, наука, загальнонародні надбання, правопорядок); на вищому — духовні цінності (ідеали, ціннісні настанови, обов’язок перед суспільством).

Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім’я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, сприйняття молоддю гедоністичних настанов, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім’ю, народити і виховати дітей. Як наслідок — поглиблюється демографічна криза.

Складні проблеми постали перед інститутом сучасної сім’ї. Діти, які виростають у неблагополучних сім’ях, недостатньо соціально зрілі, агресивні, а тому адекватно не сприймаються однолітками, що утруднює їхній особистісний розвиток.
Мета та принципи виховання

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

У процесі привласнення особистістю вироблених людством морально-духовних цінностей коригується її потребнісна, когнітивна та діяльнісна сфери. Загальній меті виховання підпорядковується спеціально спроектована система супідрядних, поетапно конкретизованих цілей за напрямами виховання, сконцентрованих на вихованні цінностей природи, культури, соціальних цінностей та цінностей «Я». Послідовне досягнення цих цілей дедалі більше наближає вихователя до мети як ідеального образу вихованої особистості.
Основні принципи виховання

Принцип національної спрямованості. Передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні.

Принцип культуровідповідності. Вихованець і педагог спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку дитини, умовою засвоєння нею загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, формування базису культури особистості.

Принцип цілісності. Виховання організується як системний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та всебічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу. Передбачає наступність в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях: охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; здійснюється різними соціальними інститутами, а також у навчальній та позанавчальній діяльності.

Акмеологічний принцип. Вихователь будує виховний процес так, щоб вихованець засвоїв найвищі морально-духовні цінності; створює умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування

умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.

Принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Учасники виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів один одного, визнають право на відмінність, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; зважає на його психічний стан, життєвий досвід, систему звичок і цінностей; виявляє емпатію, вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій; схильний до творчості та педагогічної рефлексії.

Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості. Вихователь зосереджує свою увагу на дитині, бере до уваги її вікові та індивідуальні особливості, не форсує її розвитку, задовольняє фундаментальні потреби дитини (у розумінні, визнанні, сприйнятті, широкому ставленні до неї); виробляє індивідуальну програму її розвитку; стимулює розвиток в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвого вибору.

Принцип особистісної орієнтації. Означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежує її в правах почуватися індивідуальністю; виробляє оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості.

Принцип превентивності. Держава, виховні інститути, здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.

Принцип технологізації. Виховний процес передбачає науково обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.

Вказані принципи складають певну систему. Кожний принцип як важлива складова системи, взаємопов’язаний з іншими, їх гармонійне поєднання є запорукою ефективного виховного процесу.
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Соціального педагога
Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (наказ мо україни від 20. 08. 1993 р. №310), зі змінами та доповненнями...

Комунальний заклад «дніпропетровський дитячо-юнацький центр міжнародного...
Положення експедиції (наказ монмсу №81 від 04. 02. 2013 р. «Про затвердження Положення про Всеукраїнську краєзнавчу експедицію учнівської...

Наказ Міністерства фінансів України

Наказ розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації,...
Наказ — розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його...

Наказ
Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, головам оргкомітету та фахових журі

Наказ
Сергієнко А.І. було здійснено експертизу стану викладання відповідних навчальних предметів

Наказ
Про організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників кзо «сзш №69» у 2015 році

Наказ
Затвердити Положення про Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна», що додається

Наказ
Державну підсумкову атестацію за курс базової загальної середньої освіти 08 червня 2015 року провести

Наказ
Затвердити Положення про внутрішньошкільний контроль Іллічівської загальноосвітньої школи з профільним навчанням І-ІІІ ступенів №7...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка