Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

1. Довідник Археологічна періодизація стародавньої історії України

1. Довідник Археологічна періодизація стародавньої історії України







Cтародавня історія України
1. Довідник

Археологічна періодизація стародавньої історії України.

Стародавню історію України умовно поділяють на чотири періоди залежно від зміни матеріалів, із яких виготовлялися знаряддя праці: кам’яний вік (1 млн. років тому — ІV тис. до н. е.), мідно­-кам’яний вік, або енеоліт (ІV—ІІІ тис. до н. е.), бронзовий вік (ІІ тис. до н. е. — VІІІ ст. до н. е.) і ранній залізний вік (VІІІ ст. до н. е. — V ст. н. е.).

Кам’яний вік поділяють на палеоліт, або давній кам’яний вік (1 млн. років тому — Х тис. до н. е.), мезоліт, або середній кам’яний вік (X—VI тис. до н. е.) і неоліт, або новий кам’яний вік (VI—IV тис. до н. е.).

Початки людського життя в Україні. На території сучасної України давні люди з’явилися майже 1 млн. років тому. Першою формою людського співжиття було первісне суспільство, для якого характерні низький рівень розвитку продуктивних сил, майже повна залежність людини від природи, об’єднання людей у громади, існування общинної власності на засоби виробництва, рівномірний розподіл продуктів праці між членами громади, відсутність класів і держави, язичницькі вірування у богів.

Кам’яний вік (1 млн. років тому — ІV тис. до н. е.). У період кам’яного віку основними видами первісної людини були архантроп («людина прямоходяча»), неандерталець («людина вміла»), кроманьйонець («людина розумна»).

За палеоліту та мезоліту первісна людина виготовляла знаряддя праці з кам’яню та дерева: рубило, гостроконечник, скребло, ніж, дротик, спис, гарпун, голку, згодом лук зі стрілами. Основними заняттями було збиральництво, полювання та рибальство (привласнююче господарство). Формами суспільної організації виступали первісне людське стадо, материнська родова община (матріархат), плем’я. Виникли релігійні вірування: анімізм (віра в душі й духів, які нібито присутні в усіх живих і неживих предметах), тотемізм (поклоніння певному виду рослин чи тварин, що вважалися охоронцями роду), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою), магія (обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших людей, тварин, явища природи, богів).

За неоліту людина людина винайшла нові прийоми обробки каменю — шліфування й свердлення, вдосконалила старі та винайшла нові знаряддя праці — серп, мотику, зернотерку. Основними заняттями стали землеробство, скотарство та ремесла. Відбувся поступовий перехід від кочового до осілого способу життя, від привласнюючого до відтворюючого господарства (неолітична революція). Матерінську родову общину замінила батьківська родова община (патріархат).

Найвідомішими стоянками первісних людей кам’яного віку є Королево (Закарпаття), Киїк–Коба (Крим), Молодове (Чернівецька обл.), Мізин (Чернігівщина), Межиріч (Канівщина), Кирилівська (Київ), Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя).

Мідно-кам’яний вік (ІV—ІІІ тис. до н. е.).

У період мідно-кам‘яного віку відбувся перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. На території України поширилися дві основні групи племен — землероби у лісостеповій зоні (трипільська культура) і скотарі у степовій зоні (середньостогівська та ямна культура).

Трипільці розселилися у басейнах Дніпра, Дністра, Бугу, Пруту, а також на Волині, Поділлі й у Північному Причорномор’ї. Основними заняттями трипільців були рільне землеробство і скотарство, важливу роль у господарстві відігравали рибальство, мисливство, ремесла. Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикрашений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, фігур людей і тварин (мальована кераміка). Трипільську культуру (ІV—ІІІ тис. до н. е.) відкрив археолог В. Хвойка в 1893 р. біля с. Трипілля на Київщині.

Бронзовий вік (ІІ тис. до н. е. — VІІІ ст. до н. е.).

У період бронзового віку відбувся другій суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства. Родову громаду змінила сусідська (територіальна), з’явилася майнова нерівність, виникли політичні об’єднання — союзи племен.

Ранній залізний вік (VІІІ ст. до н. е. — V ст. н. е.).

У період раннього залізного віку на території України виникли досіть могутні об’єднання землеробських племен у лісостеповій зоні, які вели осілий спосіб життя (чорноліська культура). Разом із тим внаслідок Великого переселення народів у степовій зоні перебували кочові племена, які вели кочовий спосіб життя: кіммерійці (ІХ—VII ст. до н. е.), скіфи (VII—III ст. до н. е.), сармати (ІІІ до н. е. — ІІІ ст. н. е.), готи (ІІІ—ІV ст. н. е.), гуни (ІV—V ст. н. е.), авари (VІ—VІІ ст. н. е.). Основними заняттями кочовиків були скотарство, ремісництво (виплавка заліза, виготовлення зброї), землеробство, торгівля. майнова нерівність, виникли політичні об’єднання — союзи племен.

Із посиленням майнової нерівності, зародженням класів з’явилися елементи державності. Наприкінці VІ ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї виникла Велика Скіфія, яка в середині ІV ст. до н. е. за царя Атея перетворилася на централізовану державу зі столицею Кам’янське городище (неподалік від сучасного Нікополя). Після її загибелі у ІІІ ст. до н. е. утворилася Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському (поблизу сучасного Сімферополя). Пам’ятками скіфської доби є царські кургани Солоха, Чортомлик, Гайманова Могила, Товста Могила.

Античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї та Криму.

У VІІ—V ст. до н. е. під час Великої грецької колонізації вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного та Азовського морів свої поселення, що стали містами-державами: Ольвія (у гирлі Бузького лиману), Херсонес (неподалік сучасного Севастополя), Пантікапей (на місці сучасної Керчі), Тіра (у гирлі Дністра), Феодосія (у Криму), Танаїс (у гирлі Дону). Населення грецьких міст займалося землеробством, садівництвом, виноградарством, рибальством, ремеслами, торгівлею як із місцевими скіфськими племенами, так і з Грецією.

Грецькі поліси за формою політичного устрою були рабовласницькими демократичними або аристократичними республіками. Проте існувала монархічна форма правління. У 480 р. до н. е. виникло Боспорське царство з центром у Пантикапеї, яке охоплювало Керченський і Таманський півострови. У I ст. н. е. грецькі міста-держави потрапили у залежність до Римської імперії. Згодом вони загинули під натиском кочових племен — готів і гунів.

Давні слов’яни.

Слов’яни з найдавніших часів жили на території Європи і були місцевим (автохтонним) населенням індоєвропейського походження, відомим під назвою венеди. У ІV ст. із венедів вирізнилися дві групи слов’янського населення — склавіни (предки західних і південних слов’ян) і анти (предки східних слов’ян). Найвідомішими археологічними культурами праслов’ян на території України вважаються зарубинецька й черняхівська.

У ІV—VІІ ст. під час Великого переселення народів слов’яни розселилися із межиріччя Дніпра й Дністра у придунайські степи. Оскільки розселення слов’янських племен в Європі збіглося в часі з Великим переселенням народів, деякі вчені дотримуються міграційної теорії походження слов’ян, тобто вважають, що слов’яни опинилися на території Європи лише в VІІ—VІІІ ст.

Давні слов’яни жили родовими (згодом сусідськими) общинами, які об’єднувалися в племена. Формувалася суспільна верхівка — старійшини й вожді. Головними заняттями слов’ян були підсічне або орне землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, бортництво, ремесла і торгівля.

Життя і праця східних слов’ян були тісно пов’язані з природою. Сформувалася язичницька система вірувань, заснованих на вклоненні багатьом богам (Дажбог — бог сонця, Перун — бог грому, Сварог — бог неба, Стрибог — бог вітрів, Велес — бог худоби, Дана — богиня води, Макоша — богиня родючості). Служителями язичницької релігії були жерці (волхви).

2. Словник понять і термінів

Історичні джерела — сукупність різноманітних об’єктів (усних, писемних, речових), які відображають історичний процес і надають можливість вивчати минуле людства.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за допомогою дослідження речових джерел.

Археологічні пам’ятки — група винайдених в одному місці речей, які є матеріальними рештками діяльності людини.

Археологічна культура — сукупність археологічних пам’яток, що належать до однієї історичної доби, певної території та мають спільні ознаки.

Неандерталець (давня людина) —попередник сучасної людини, який жив 150—100 тис. років тому.

Кроманьонець (людина розумна) — людина сучасного типу, яка з’явилася 45—35 тис. років тому.

Привласнююче господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі у готовому вигляді.

Відтворююче господарство форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина виробляла самостійно.

Неолітична революція перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, який відбувся в період неоліту.

Матріархат — форма суспільного ладу, яка характеризується панівним становищем жінки у родовій громаді.

Патріархат — форма суспільного ладу, яка характеризується панівним становищем чоловіка у родовій громаді.

Осілий спосіб життя — форма господарювання й побуту, в основі якої лежить землеробство із постійним проживанням населення на одному місці.

Кочовий спосіб життя — форма господарювання й побуту, в основі якої лежить скотарство із сезонним переміщенням стад і населення.

Велика грецька колонізація — розселення греків за межами Балканського півострова і заснування поселень (колоній) на берегах Середземного та Чорного морів.

Венеди — слов’янські племена, які мешкали між р. Одрою і Дніпром та біля Карпат на рубежі н. е.

Анти — слов’янські племена, які мешкали на північ від Чорного моря та р. Дністра до Дніпра в ІV—VІІ ст.

Склавіни — слов’янські племена, які мешкали уздовж течії р. Дунаю в ІV—VІІ ст., предки західних і південних слов’ян.

Велике переселення слов’ян — масове розселення слов’янських племен по території Європі із межиріччя Дніпра й Дністра у придунайські степи в ІV—VІІ ст.

3. Хронологічна таблиця

1 млн. років тому — поява первісної людини на території України.

1 млн. — ІV тис. до н. е. — кам’яний вік.

1 млн. — Х тис. до н. е. — палеоліт, або давній кам’яний вік.

ІX—VI тис. до н. е. — мезоліт, або середній кам’яний вік.

VI—IV тис. до н. е. — неоліт, або новий кам’яний вік.

ІV—ІІІ тис. до н. е. — енеоліт, або мідно­-кам’яний вік; поширення трипільської культури на українських землях.

ІІІ— І тис. до н. е. — бронзовий вік.

І тис. до н.е. — залізний вік.

ІХ—VII ст. до н. е. — перебування кіммерійців на українських землях.

VII—III ст. до н. е. — скіфська доба на українських землях.

ІІІ до н. е. — ІІІ ст. н. е. — перебування сарматів на українських землях.

VІІ—ІV ст. до н. е. — заснування грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї.

ІV—VІІ ст. — Велике розселення слов’ян по території Європі; антський період в історії слов’ян.

4. Література

Основні підручники та навчальні посібники

Лях P., Темірова Н. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 192 с.

Власов В. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 280 с.

Додаткові підручники та навчальні посібники

1.Власов В. С., Пометун О. І., Фрейман Г. О. Збірник тренувальних тестів з історії України. — К.: Генеза, 2008.

2.Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 7—9 кл.: Наочний довідник. — К.; Х.: Веста, 2006.

3.Гусев В. І., Калінцев Ю. О., Сургай Г. І. Історія України. Хрестоматія: Навч. посіб. — К.: Вища школа, 2005.

4.Іващенко О. М., Поліщук Ю. М. Історія України в таблицях. 7—11 кл.: Навч. посіб. — К.: Генеза, 2006.

5.Кульчицький С. В., Мицик Ю. А., Власов В. С. Історія України. 7—11 кл.: Довідник для школярів. — К.: Генеза, 2008.

6.Д’ячков С. В., Мартем’янов О. П. Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель: Підручник для 6 кл. — Х.: Ранок, 2006.

7.Ладиченко Т. В., Свідерський Ю. Ю., Романишин Н. Ю. Історія України: Підручник для 7 кл. — К.: Грамота, 2007.

8.Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для 7 кл. — К.: Генеза, 2003.

9.Смолій В. А., Степанков В. С. Історія України: Підручник для 7 кл. — К.: Генеза, 2007.

10.Темірова Н. Р., Турченко Ф. Г. Історія України: Підручник для 7 кл. — К.: Генеза, 2007.

11.Шалагінова О. І., Шалагінов Б. Б. Історія стародавнього світу: Підручник для 6 кл. — К.: Пед. преса, 2006.

12.Бойко О. Д. та ін. Історія України. Тести. 6—11 кл. — К.: Академвидав, 2008.
© С. Каніщева, 2010



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Довідник з історії України(а-я)/ За заг ред. І. Підкови, Р. Шуста....
Довідник з історії України(а-я)/ За заг ред. І. Підкови, Р. Шуста. К.: Генеза, 2001

Методичні рекомендації щодо викладання історії та курсів духовно-морального...
Вона передбачає викладання курсу «Історія України. Вступ до історії» у 5 класі в обсязі 35 годин, інтегрованого курсу зі стародавньої...

Уроку Дата Тема, зміст уроку
Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями І структу­рою курсу та підручником. Вступ до історії старода­внього світу. Періодизація історії...

Історія хімія (курс лекцій)
Роль історичного матеріалу в методиці викладання хімії. Періодизація історії хімії. Походження терміна „хімія”

Довідник з історії України (а-я): Посібник для серед. Загальноосв....
Яна Тарнавського було зведено захисну кам’яну стіну з чотирма вежами, одна з яких сьогодні збереглась

Урок №1 -2
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....

Довідник №78/2
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України

Довідник n 74/2
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України

Довідник n 77/2
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України

Довідник n 76/2
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка