Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроків з української мови 5 клас. Тема уроку. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова-державна мова України

Уроків з української мови 5 клас. Тема уроку. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова-державна мова України





Сторінка1/2
  1   2
ДОДАТОК А

Епіграфи до вступних уроків з української мови

5 клас. Тема уроку. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова-державна мова України.

Епіграф: … Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою красою.

Д. Луценко

6 клас. Тема уроку. Краса і багатство української мови.

Епіграф: Люди мої хорошії!

Тільки для вас визбирую

Чисті, незапорошені,

Світлі слова, мов промені,

Неголосні, єдинії.

З вами в розмові, в гомоні

Чую себе людиною.

В. Бичко

7 клас. Тема уроку. Мова-скарбниця духовності народу.

Епіграф: Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

М.Вороний

8 клас. Тема уроку. Мова-найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Епіграф: Ну шо б, здавалося, слова,

Слова та голос-більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!

Т.Шевченко

9 клас. Тема уроку. Розвиток української мови.

Епіграф: Вся історія народу - в мові,

Мова - душа народу.

Позбавити народ рідної мови -

Це означає вбити народ.

Д.Луценко

10 клас. Тема уроку. Українська мова у світі.

Епіграф: Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Л.Костенко

11 клас. Тема уроку. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості

Епіграф: Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле,

І гудуть діброви.

Можеш призабути

Запах рути-м’яти,

Але рідну мову

Мусиш пам’ятати.

В. Бичко

ДОДАТОК Б

Читання мовчки

Київський князь Ярослав Мудрий (6-7кл.)

Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. Ярослав — син Володимира Святославовича і половецької князівни Рогнеди.

На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька — Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів — печенігів.

За Ярослава Мудрого створюється перший писаний звід законів — «Руська правда», що є найбільшим юридичним добутком доби Середньовіччя і найдавнішим пам’ятником права київської держави, що застосовувався в Київській Русі протягом ХІ–ХІІІ століть. Сьогодні налічують більше 100 списків «Руської правди», які поділяють на три редакції: Коротка Правда, Велика Правда, Скорочена Правда. Цей закон був обов’язковим для всіх. «За цією

грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь», — велів князь.

Князь Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення і централізації держави, продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів» проти кочівників) на півдні ріки Рось. Князь також будував храми, монастирі, у 1051 р. заснував Печерський монастир (у Києві та інших культурних центрах на той час було 400 церков). Він сам призначав київського митрополита. Під час правління Ярослава посилюється значення Київської церковної митрополії:

на вищу церковну посаду митрополита призначено не грека, а слов’янина — Іларіона Берестова (1051). Київ розбудовувався, територія «міста Ярослава» (70 гектарів) у 7 разів перевищувала площу «міста Володимира», збільшилася чисельність населення. Столицю Київської Русі називали суперницею Константинополя, «окрасою Сходу».

За Ярослава Володимировича Русь досягла зеніту свого розвитку і могутності, ставши в один ряд із головними країнами середньовічного світу: Візантією і Німецькою імперією.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на землі, або на так звані «уділи», і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм слухати найстаршого князя в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і від цього князя починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна і славна, умер Ярослав Мудрий в зимі 1054 року, в 75 році життя. Панував 35 літ. Його поховали в церкві св. Софії у мармуровій домовині. Він є побіч Володимира Великого

одним з найславніших українських князів.

Але його сини не змогли втримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька (І. Рибак, 367 сл).

Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту

Варіант 1

1. Княжіння Ярослава стало періодом:

А розквіту; Б занепаду;

В розвитку; Г розвитку і розквіту.

2. Ярослав — син:

А Володимира Ізяславича; Б Володимира Великого;

В Володимира Святославовича; Г Володимира Мирославича.

3. Ярослав не любив:

А будувати; Б воювати;

В сидіти в Києві; Г мандрувати.

4. Що було першочерговим завданням Ярослава?

А захист рідної землі; Б розвиток культури;

В завоювання інших земель; Г розвиток освіти.

5. «Руська правда» є:

А найбільшим юридичним добутком Київської Русі;

Б найбільшим юридичним набутком доби Середньовіччя;

В найдавнішою пам’яткою права київської держави;

Г першим друкованим примірником.

6. «Руська правда» застосовувалася в Київській Русі протягом:

А ХІ–ХІІІ ст.; Б ХІІ–ХІ ст.;

В Х–ХІ ст.; Г ХІ–ХІІ ст.

7. Хто був засновником Печерського монастиря?

А Князь Володимир; Б князь Ярослав;

В князь Святополк; Г князь Святослав.

8. За правління Ярослава посилюється значення:

А слов’янина Іларіона Берестова;

Б грецьких церковнослужбовців;

В Київської церковної митрополії;

Г православних церковнослужбовців.

9. Територія якого міста перевищувала площу «міста Володимира» у сім разів?

А «Святослава»; Б «Ярополка»;

В «міста Ярослава»; Г «Святополка».

10. Як називали столицю Київської Русі?

А «Красою Сходу»; Б «окрасою Сходу»;

В «красунею Сходу»; Г «перлиною Сходу».

11. Столицю Київської Русі називали конкуренткою:

А Копентанції; Б Константи;

В Константинополя. Г Констанції.

12. З якими країнами середньовічного світу Русь стала в один ряд?

А З Візантією і Німецькою імперією; Б Візантією і Німеччиною;

В Італією і Візантією; Г Італією і Німеччиною.

Варіант 2

1. Мудрим Ярослава називали:

А у народі; Б у світі;

В у літописах; Г на Русі.

2. Княжіння Ярослава стало:

А періодом закладання фундаменту;

Б періодом війни;

В вершиною могутності Київської Русі;

Г періодом розквіту культури.

3. Ярослав був сином:

А князівни Рогніди; Б слов’янки;

В половецької князівни Рогнеди; Г полонянки Рогнеди.

4. Що не любили дід і батько Ярослава?

А Рідко сидіти в Києві; Б не воювати;

В воювати; Г культурно відпочивати.

5. Від яких ворогів Ярослав і його батько захищав Київ?

А Від татар; Б печенігів;

В древлян і полян; Г турків.

6. «Руська правда» була:

А першим писаним зводом законів;

Б юридичним добутком Київської Русі;

В головним документом Ярослава;

Г не першим документом.

7. Скільки налічують списків «Руської правди»?

А Близько 100 списків; Б більше 100 списків;

В більше 1000 списків; Г 100 списків.

8. Списки «Руської правди» поділяються:

А на Коротку Правду, Величну Правду, Скорочену Правду;

Б Коротку Правду, Велику Правду, Скорочену Правду;

В Найкоротшу Правду, Велику Правду, Скору Правду;

Г Коротку Правду, Скору Правду.

9. Князь велів:

А «За цією грамотою живіть і дотримуйтесь її»;

Б «За грамотою цією живіть, як писано, так і дотримуйтесь»;

В «За цією грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь»;

Г «Живіть за цією грамотою».

10. У якому році було збудовано печерський монастир?

А 1051 р.; Б 1151 р.;

В 1050 р.; Г 1150 р.

11. Скільки церков було на той час у Києві та інших культурних центрах?

А Близько 400 церков; Б 400 церков;

В більше 400 церков; Г 401 церква.

12. Чого не змогли зробити сини Ярослава?

А Захистити кордони країни;

Б утримати державу на високому рівні;

В утримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька;

Г прославити державу.

Варіанти правильних відповідей до тестових завдань

35

Коли з’явилася гривня?(8-9кл)

Незалежно від могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед васалів або сусідів. Гроші завжди використовувалися в будь-якому розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато розповісти про держави та їхніх правителів. Аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, переселення народів, економіку, воєнну й політичну історію стародавніх держав.

Майже за дві тисячі років до появи монет, у VII столітті до н. е., торгівля здійснювалась за допомогою зливків різних металів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу, потім — свинець. Але через те що ці зливки були надто важкими і легко піддавались корозії, згодом їх замінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, певною мірою гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив наприкінці V століття до н. е., повідомляє, що лідійці, які мешкали на північному заході сучасної Туреччини, вважались першими людьми, що почали використовувати золоті та срібні монети і започаткували роздрібну торгівлю. У VI столітті до н. е. в Лідії жив цар Крез, ім’я якого пов’язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Одночасно срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов’язково вирізували зображення черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, священною твариною якого вона була.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того щоб отримати визнання, монети мусили мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не викликала б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, де чеканили монетки, на одному боці яких було написано назву міста, а на другому містилося зображення риби, винограду, бика тощо. У Херсонесі чеканили власні монети — срібні та мідні — із зображенням богині Діви, оленя, бика.

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, які потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла на французьку монету — «деньє».

З давніх-давен на тій землі, де тепер лежить Україна, жили племена прадавніх слов’ян — анти й венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали взамін срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикрашали ними свій одяг, а також робили з них намисто.

На Русі тривалий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для великих платежів пустити в діло зливки. Так в ХІ столітті з’являється київська гривня, у XII столітті — новгородська гривня, а потім чернігівська.

Гривні мали різну форму, вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили від 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

(461 сл.) (Із «Дитячої енциклопедії»)
Запитання до тексту «Коли з’явилася гривня?».

1. Державні правителі використовували гроші для того, щоб:

А поповнювати державну скарбницю;

Б підняти власний престиж серед васалів і сусідів;

В особисто збагачуватися;

Г робити друзям подарунки.

2. За дві тисячі років до появи монет торгівля здійснювалася за допомогою:

А золотих монет;

Б різного збіжжя;

В зливків різних металів;

Г натурального обміну.

3. Першими металами, з яких робили зливки, були:

А алюміній, цинк, олово;

Б залізо, платина, срібло;

В бронза, срібло, золото;

Г мідь, свинець, срібло.

4. Про лідійців, які започаткували роздрібну торгівлю, розповів:

А римський історик Пліній Старший;

Б грецький історик Геродот;

В грецький історик Фукидід;

Г римський історик Пліній Молодший.

5. Першими почали використовувати золоті та срібні монети:

А лідійці;

Б кіммерійці;

В греки;

Г самаряни.

6. У VI ст. до н. е. в Лідії почав карбувати монети з чистого золота цар:

А Рамзес;

Б Крез;

В Тамерлан;

Г Родрігес.

7. Священною твариною бога Аполлона була:

А корова; Б сарна;

В черепаха; Г змія.

8. У Херсонесі чеканили срібні та мідні монети із зображенням:

А богині Лади, сокола, вола;

Б богині Діви, оленя, бика;

В богині Дани, вівці, корови;

Г богині Афіни, яструба, щура.

9. Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був:

А денарій; Б стерлінг;

В рубль; Г долар.

10. Київська гривня з’явилася:

А в XI столітті; Б у XII столітті;

В у XIII столітті; Г у XIV столітті.

11. Першими гривнями були:

А камінці; Б монети;

В зливки; Г паперові купюри.

12. Першими гривнями розраховувалися лише:

А князі; Б простолюдини;

В воїни; Г князі, бояри і купці.
Зелена енергетика проти змін клімату (9кл.)

Темою цьогорічного святкування Дня землі (22 квітня) в усьому світі обрана проблема зміни клімату.

Зміни клімату є чи не найбільшою сучасною загрозою для існування життя на планеті Земля. Вони відбуваються внаслідок потепління атмосфери, спричиненого газами, які перешкоджають розсіюванню інфрачервоного випромінювання з поверхні Землі. Найбільша частка викидів цих так званих парникових газів (двоокис вуглецю, метан тощо) є результатом діяльності людини. На сьогодні найбільшими утворювачами парникових газів є важка промисловість, енергетична галузь та транспорт.

Останнє десятиліття виявилося найтеплішим в історії метеорологічних спостережень. Кліматичні умови змінилися, природні катаклізми почастішали та завдали значних збитків, забрали сотні тисяч людських життів (2005 року на ліквідацію наслідків природних лих у світі витратили 200 мільярдів доларів). Порушення кліматичного балансу планети — це повені та урагани, зливи та посухи, зникнення рідкісних видів тварин і рослин, загроза затоплення цілих країн.

Якими будуть наслідки змін клімату для України? Відповідно до проведених протягом останніх років наукових досліджень вони призведуть до значних негативних змін у галузях сільського господарства, лісівництва, водозабезпечення та до затоплення прибережних зон. Найвірогідніше, по всій території України істотно постраждають видове розмаїття, продуктивність та стабільність екосистеми.

Чому атомна енергетика не допоможе вирішити проблеми зміни клімату?

В Україні, як і в більшості країн світу, енергетика є найбільшим джерелом викидів парникових газів. Світове атомне лобі стверджує, що атомна енергетика є екологічно чистим та дешевим джерелом енергії. Сьогодні її пропонують як спосіб зменшення викидів парникових газів. І справді, у процесі поділу ядра не утворюються парникові гази, але це відбувається при видобуванні, транспортуванні та збагачуванні урану, у процесі будівництва та припинення роботи ядерних електростанцій, при обробці та зберіганні ядерних відходів. Викиди парникових газів у навколишнє середовище відбуваються на кожному етапі ядерного циклу.

Напередодні 20-річчя Чорнобильської катастрофи Кабінет Міністрів затвердив проект Енергетичної стратегії України до 2030 року. У документі висловлено намір збудувати 22 нових атомних блоки і забезпечити країну енергією за рахунок атомних джерел. Але розвиток ядерної галузі загрожує нам небезпекою нових Чорнобилів, поглибленням проблем із захороненням радіоактивних відходів, залежністю від закордонних технологій та сировини, відсутністю вибору в майбутньому. Крім цього, атомна галузь є надзвичайно дорогою і не самоокупною, а тому фінансуватиметься з кишень платників податків. Якби кошти, передбачені сьогодні на розвиток ядерної енергетики, вкласти в екологічно чисті технології — вітроенергетику, біоенергетику, використання енергії сонця та води,— то до 2030 року Україна отримала б енергетичну незалежність та шанс на світле майбутнє для наступних поколінь. І цим ми зробили б свій внесок у запобігання змінам клімату.

Рішення уряду ще можна змінити, поки воно не затверджене Верховною Радою України! Адже ми, як ніхто інший, добре знаємо, що аварія в Чорнобилі до сьогодні залишається найбільшою атомною катастрофою в історії людства. Скажемо своє «ні» новим Чорнобилям! «Так» — енергозбереженню, енергоефективності та відновлюваним джерелам електроенергії!

Ми закликаємо вас зробити внесок у боротьбу за чисте довкілля й стати частиною екологічного руху на планеті Земля. Просто зараз приєднайтеся до підписної кампанії проти побудови нових реакторів в Україні! Відкрийте в собі енергію, про яку ви навіть не здогадуєтеся, та спрямуйте її на побудову чистого, здорового та розмаїтого світу для майбутніх поколінь.

(480 сл.) (З газети)

Запитання до тексту «Зелена енергетика проти змін клімату».

1. День Землі відзначається:

А 22 квітня;

Б 18 квітня;

В 17 травня;

Г 20 квітня.

2. Найтеплішими в історії метеорології є:

А останні 5 років;

Б останнє десятиліття;

В останні 20 років;

Г минулі 2 роки.

3. Причиною зміни клімату є:

А радіація сонця;

Б танення льодовиків;

В парникові гази;

Г скупчення хмар літосфери.

4. Викиди парникових газів у навколишнє середовище відбуваються:

А у процесі поділу ядра;

Б на кожному етапі ядерного циклу;

В при роботі гідроелектростанції;

Г в авіаційній галузі.

5. Напередодні 20-річчя Чорнобильської катастрофи Кабмін затвердив:

А проект Енергетичної стратегії України до 2030 року;

Б проект атомної енергетики до 2030 року;

В стратегічний проект очищення екосистеми до 2030 року;

Г план дій до 2030 року.

6. Скільки атомних блоків планується побудувати?

А 24;

Б 22;

В 23;

Г 20.

7. Будування АЕС не є вирішенням екологічних проблем:

А через те, що в Україні немає фахівців у цій галузі;

Б через те, що АЕС забруднюють екологію не менше, ніж важка промисловість.

В через загрозу нових Чорнобилів;

Г через те, що ООН не дає дозвіл на будування АЕС в Україні.

8. З якими ще проблемами, крім екологічних, Україна зіткнеться при будуванні АЕС?

А Низька конкурентоздатність АЕС (їх доведеться закрити);

Б невистачання університетів для підготовки кадрів та фахівців;

В вирубка лісів;

Г залежність від закордонних технологій, сировини та інвестицій;

9. Які будуть наслідки змін клімату для України?

А Вимирання тварин, які живуть у Карпатах;

Б порушення стабільності екосистеми;

В різке збільшення кількості землетрусів;

Г збільшення території пустель.

10. Що виражає заголовок тексту?

А Тему;

Б основну думку;

B проблематику;

Г тему й основну думку.

11. Що допоможе вирішити проблеми зміни клімату?

А Злагоджена робота Верховної Ради України;

Б утилізація відходів;

В будування АЕС;

Г застосування екологічно чистих технологій.

12. До якого стилю мовлення належить прочитаний текст?

А Наукового;

Б розмовного;

В художнього;

Г публіцистичного.

ДОДАТОК В
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок мовленнєвого розвитку №1. Загальне уявлення про мовлення, види...
Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови Українська мова – державна мова України

Сторінки історії кафедри української мови та літератури
Найбільший скарб народу – це його національна мова. Не мова взагалі, а та мова, яка віками, тисячоліттями на цій землі складалася,...

Довідка про стан реалізації Закону України «Про мови»
Українська мова є державною мовою в Україні (згідно ст. 1). Педагогічний колектив активно працює над впровадженням регіональної Програми...

Рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас
Посібник уміщує детальні поурочні плани для навчання рідної мови дев’ятикласників. Плани уроків складені відповідно до вимог програми...

Урок №5 Тема уроку. Поняття роду, числа. Не з різними частинами мови
Українська мова. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навч рос мовою. / О. В. Заболотний, В. В. Заболотний....

Урок №1 Тема. Розвиток української мови
Мета: подати основні відомості про те, як здійснювався процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського...

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)
Мета: Повторити та систематизувати знання учнів про систему частин мови, про ознаки, за якими виділяються І характеризуються кожна...

Мова І суспільство. Постколоніальний вимір у книжці висвітлено питання...
Кпрс на українських теренах І її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики – мовна...

В ній гримлять громи в негоду
Сьогодні ми зібралися на свято української писемності та мови. Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова
Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови (авт колектив,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка