Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок 1 Система органічного світу як відображення його історичного розвитку

Урок 1 Система органічного світу як відображення його історичного розвитку





Сторінка1/4
  1   2   3   4
Розробки уроків до теми “Історичний розвиток та різноманітність органічного світу”

Урок 1

Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.
Викладач Чорномаз Т.М.

Мета.

Освітня: поглибити знання учнів про різноманітність органічного світу, про класифікацію організмів, про рівні організації живої матерії та пристосування організмів до різних умов довкілля.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати органічний світ минулого та сучасності.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого живого світу планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Основні терміни та поняття: прокаріоти, продуценти, консументи, редуценти, еукаріоти, біогеоценоз.
Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Подумати над двома важливими запитаннями:

а) Що таке природна система організмів?
б) Що таке штучна система організмів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Порівняти відповіді на попередні запитання і підвести учнів до повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність органічного світу на сьогодні:
на сьогоднішній день на планеті відомо близько 3 млн. видів живих істот:
- 500 тисяч видів рослин;
- 1,5 млн. видів тварин;
- гриби, прокаріоти, віруси – решта.
У викопному стані зберігається не більше ніж 0,1 – 1% вимерлихвидів, яких на сьогодні відомо кілька сот тисяч. За підрахунками дослідників кількість видів. Що існували в минулому на нашій планеті, становила від 100 млн. до 1 млрд. видів.
Бесіда про причини великої різноманітності (погляди учнів).
Згадати рівні організації живої матерії.
Бесіда про початкове життя на Землі.
Розповідь про виникнення еукаріот та їхнє значення: із виникненням еукаріот життя охопило різноманітні за умовами ділянки спочатку водойм, а потім і суходолу. Починаючи з кам’яновугільного періоду, біосфера набула сучасних меж, а її продуктивність і різноманіття досягли теперішнього рівня.
Про принципи класифікації організмів. В основу біологічної класифікації покладено:
- філогенетичні відносини між організмами;
- подібність організмів за морфологічними, фізіологічними, екологічними та іншими ознаками.
Розповідь про класифікацію живого за рівнем клітинної організації:
- неклітинні – віруси;
- клітинні – прокаріоти та еукаріоти.
Розповідь про основний критерій для створення штучної системи:
- ступінь подібності класифікованих об’єктів.
Принципи базування філогенетичної, тобто природної системи:
- усі сучасні види є нащадками викопних форм, що зумовлено безперервність життя;
- видоутворення відбувається переважно завдяки дивергенції, тому кожна систематична група походить від спільного предка, тобто має монофілегентичне походження;
- кожен тип (відділ) має властивий лише йому загальний план будови, який відрізняється від інших;
- як нині існуючі, так і вимерлі види входять в єдину класифікацію живого, тобто систематичне місце виду не залежить від часу його існування.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схеми.



V. Узагальнення та систематизація знань.

Таким чином, природна класифікація ґрунтується на розумінні того, що ступінь подібності видів є результатом їхнього історичного походження від спільного предка.
Ступінь подібності тим менший, чим більше розійшлися ознаки порівнюваних видів внаслідок послідовних дивергенцій у минулому.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 2

Гіпотези виникнення життя на Землі.
Викладач Чорномаз Т.М.

Мета.

Освітня: ознайомити учнів з різними поглядами щодо походження життя, сформувати уявлення про єдність походження та організацію живого; розширити знання про основні напрямки еволюції та шляхи їх здійснення; простежити на основі даних порівняльної анатомії, ембріології та палеонтології розвиток органічного світу у часі і просторі.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати та робити висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи планети, так як вона є основою життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.

Міжпредметні зв ́язки: історія, біохімія, палеонтологія, ембріологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Методом фронтальної бесіди з’ясувати знання учнів про властивості живої матерії та рівні її організації.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемні запитання:
- як оцінити різні гіпотези походження життя на Землі?
- згодні ми з цими гіпотезами, не згодні, чи маємо власну думку?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про гіпотези виникнення життя на Землі:
1. абіогенетичні – живі істоти виникли з неживої природи;
2. біогенетичні – живі істоти можуть виникати лише від живих.
Розповідь про погляди різних вчених на причини виникнення життя на Землі. Теорії виникнення життя:
- теорія стаціонарного життя – життя існувало завжди;
- креаціонізм – життя створене надприродною істотою у певний час;
- теорія спонтанного зародження – виникнення життя неодноразово із речовин неживої природи;
- теорія панспермії – життя занесене на планету іззовні;
- теорія біохімічної еволюції – життя виникло в результаті багатоетапних процесів, що підпорядковуються природним законам.
Розповідь про теорію О.І.Опаріна (ст. 420 10/11).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником та роздатковими картками для того, щоб знайти відповідь на проблемні запитання.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Еволюція прокаріотів.
Викладач Чорномаз Т.М.

Мета.

Освітня: розширити та поглибити знання учнів про найдавніші організми – прокаріоти, особливості їх будови та функціонування; ознайомити із зміною газового складу атмосфери і її значення для розвитку живого.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати вимерлі організми та сучасні, їх необхідність і значення на планеті.
Виховна: виховувати відповідальність за збереження організмів, які невидимі оком людини, але досить важливі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія, цитологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: прокаріоти, залізобактерії, ціанобактерії, біогенні геохімічні процеси, плазміни.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Біологічний диктант.

1. Суть теорії стаціонарного стану – це життя ……………
2. Суть теорії креаціонізму – це життя …………………
3. Теорія спонтанного зародження свідчить про те, що ……….
4. Теорія панспермії – це теорія про те, що ……………..
5. Суть теорії біохімічної еволюції, що життя виникло …………
6. Абіогенез – це ……………………
7. Біогенез – це ……………………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку, згадавши раніше вивчений матеріал про те, що життя почалося з простого. Що ж і яке було це “просте”?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про життя а архейську еру. (Повідомлення учнів і доповнення).
Повідомлення учнів про царство Дроб’янки, для цього розглянути таблиці і з’ясувати:
- середовище життя;
- різноманітність;
- будова клітин прокаріот;
- життєві функції.
Розповідь про еволюцію прокаріот (ст.423 10/11).
Прослухати повідомлення учнів про:
1. Зміну газового складу атмосфери як наслідок діяльності ціанобактерій;
2) Значення зміни газового складу атмосфери для розвитку живого:
а) накопичення значної кількості кисню;
б) виникнення озонового екрану;
в) поява енергетично вигідного аеробного розщеплення поживних речовин живими організмами;
г) захист поверхні Землі від космічного та сонячного УФ проміння.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Еволюції прокаріот практично не відбувалося, тому що викопні форми майже не відрізняються від сучасних. Це можна пояснити тим, що :
- по-перше, прокаріоти виявились нездатними до утворення багатоклітинних організмів. Це видно з того, що ускладнення будови та диференціації клітин за весь історичний період у них не відбулося і жодного ароморфозу не виявлено;
- по-друге, внаслідок простої будови геному (єдина кільцева молекула ДНК) у них легко здійснюється горизонтальний транспорт спадкової інформації за допомогою перенесення плазмід чи фрагментів ДНК вірусами-бактеріофагами.
Плазміни або позаклітинні фактори спадковості – ланцюжки з кількох нуклеотидів, які знаходяться в довкіллі.
В прокаріотичних екосистемах відсутні ланцюги видання через нездатність бактерій до фагоцитозу. Тому ланцюги живлення прокаріотичних біогеоценозів мало розгалужені, а їхня видова різноманітність незначна.
Таким чином, прокаріотичні екосистеми мають невисоку здатність до саморегуляції та порівняно нестійкі до впливів довкілля.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Подумати над запитаннями:
- які особливості еволюції прокаріот?
- чому прокаріотичні екосистеми мають обмежену здатність до саморегуляції?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 4

Еволюція одно- та багатоклітинних організмів.
Викладач Чорномаз Т.М.

Мета

Освітня: дати загальне уявлення про виникнення та еволюцію одноклітинних і багатоклітинних організмів; продовжити формувати переконання про історичний розвиток органічного світу.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати процеси життя на планеті, аналізувати та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, що нас оточує.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Які основні ароморфози в історії розвитку життя відбулися на ранніх його етапах, тобто при утворенні первинної клітини. Згадати про виникнення мітозу, статевого процесу, колоніальних форм життя (примітивних багатоклітинних), поява фотосинтезу, а саме синьо-зелених водоростей.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку, підвівши учнів до того, що Архейська ера дала свій відбиток на розвиток життя. Тому на її зміну прийшла наступна: Протерозойська.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про первісних, тобто перших одноклітинних еукаріот. Після чого дати зрозуміти, що в першій половині протерозойської ери від джгутикових утворилися водорості, гриби і різні групи тваринного світу.
Розповідь про появу в ІІ половині протерозойської ери багатоклітинних:
- продуценти – зелені водорості;
- консументи – кишковопорожнинні з променевою і двобічною симетрією тіла.
Розповідь про формування водних біогеоценозів на початку палеозойської ери: поява кишковопорожнинних, членистоногих, голкошкірих, молюсків, червів, безщелепних хордових.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Історія. 6 клас. Практична робота №1. Відлік часу в історії Стародавнього світу. Мета
Мета: дати уявлення про поняття «рік», «століття», забезпечити у свідомості учнів правильне відображення історичного часу; сприяння...

Програма
Основні особливості життєдіяльності тварин та рослин. Сучасна система тваринного світу. Система рослинного світу. Наземні, водні...

Урок №1 Тема. Розвиток української мови
Мета: подати основні відомості про те, як здійснювався процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського...

Уроки з курсу історії стародавнього світу Урок № Тема: «Вступ. Що...
Мета: Сформувати уявлення учнів про періодизацію історії та відлік часу. З'ясувати особливості епохи стародавнього світу як першого...

Урок Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько-Іудейське царство Мета
Близького Сходу, сформувати уявлення про найважливіші етапи історичного розвитку Фінікії та Ізраїльсько-Іудейського царства, дати...

Патріотичне вихованн я студентської молоді на матеріалах краєзнавства
Краєзнавство наближає історичний процес до маленьких життєвих світів, до повсякденного життя звичайних людей. Сьогодні, коли українське...

Урок №27 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №7
Повідомлення про щось у часовій послідовності — це Зображення якогось явища шляхом розкриття його основних ознак — це Роз’яснення,...

Урок 2016-17 навч року «Щоб у серці жила Україна»
Мета: поглибити знання учнів про нашу державу; розвивати пізнавальні інтереси; формувати активну громадянську позиції учнів; виховувати...

Відображення українського козацтва в казці І. Нечуя-Левицького
Тип уроку: комбінований (історія України та українська література), урок формування знань, вмінь та навичок

План Внутрішнє середовище організації Складові внутрішнього середовища...
Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка