Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Хто незнає свого минулого той не вартий майбутнього

Хто незнає свого минулого той не вартий майбутнього





ХТО НЕЗНАЄ СВОГО МИНУЛОГО ТОЙ НЕ ВАРТИЙ МАЙБУТНЬОГО
Довго воля – село
Територія населеного пункту, 2.25 км.

Центр сільської ради знаходиться за 5 км від районного центру – Володимирець, до залізничної станції Рафалівка – 5км.

Постійне населення, яке проживає в населеному пункті 1890 чоловік, 506 дворів.

ЛЕГЕНДИ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ СЕЛА ДОВГОВОЛЯ

Першою ознакою була якого населеного пункту є його назва.

Щоб з’ясувати походження назви села Довговоля слід заглянути у глибоку історію краю.

Село Довговоля належало польському пану Яну Кедровичу.

Колись воно було розташоване коло теперішньої шосейної дороги, що веде на станцію РАФАЛІВКА біля Острівецької греблі. Панський маєток знаходився у центрі села. Навколо нього селяни будували свої хатини. З метою розширення площ орних земель, Ян Кедрович почав розселяти селян на болотисту, порослу лісом місцевість. Селяни на знак протесту поверталися на старе місце. Це тривало доти, поки пан вирішив звільнити переселенців від панщини і податків, давши волю, з того часу селяни залишилися на новому місці, яке отримало назву Довговоля.

Про походження назви с. Довговоля існує ще така легенда. Багато років тому на полі що зараз називається панським, жив поміщик поляк Раб’єнко. Тяжкі повинності викликали у селян незадоволення. Тоді пан вирішив їх поділити. Усіх незадоволених переселив далеко від своєї садиби, де вони утворили нове поселення серед дуже болотистої місцевості. Пройшло трохи часу і вирішили переселенці відомстити Ряб’янкові. Вночі вони зловили улюблену панову собаку-сучку, обдерли її і підкинули пану на подвір’я. Пан розсердився назвав поселення Луписуки "сучасна назва Берестівка". Проте старожили не тільки пам’ятають стару назву, але і часто користуються нею. Всі інші селяни, ще довго і терпляче чекали своєї волі, стали називати своє село Довговоля.

ГЕРБ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА

За свідченням українського історика І. Барановського, село Довговоля виникло у 1629 році. Належало воно до Рафалівського повіту Волинського Воєводства речі Посполитої.

Швидко минули волі, селяни знову були змушені відбувати три дні панщини, платити податок грішми.

Територія Західної Волині відійшла до Російської імперії після другої та третього поділів речі Посполитої у 1793-1795 р. коли вона була включена до складу ізяславської а пізніше волинської губернії.

Ця подія не змінила тяжкого становища селян. Медичне обслуговування було на низькому рівні. Лікар був тільки у Володимирці і його послуги коштували дуже дорого. Єдиним промисловим підприємством був млин.

Невпізнано змінилося село за часів столипінської реформи 1905 року, коли його жителів розселяли по хуторах Осовик, Бір, Рови, Дятина, Токи, Лижахів. Найбідніша їх частина в пошуках кращої долі влаштувалась на роботу у міста і села Волині. Світова війна і революція стали тяжким лихоліттям для нашого краю. А в 1920 році на Західну Україну прийшли білополяки Юзефа Пілсудьського, які поновили старі польські порядки.

Справжніми господарями стали поляки, чехи, німці. Всі найкращі землі ліси, луки належали їм, а за користування ними "грішними угіддями" українці платили великі гроші.

20 вересня 1939 року згідно таємного пакту Молотова – Рібентропа Західна Україна перейшла до складу Радянського союзу.

Невдовзі прийшов тяжкий 1941 рік. 22 червня 1941 року територія нашого краю перетворилася у фронтову смугу на якій точились тяжкі бої.

З липня 1941 року в село Довговоля ввійшли німці. Прихід німецько-фашистських загарбників супроводжувався розстрілами і репресіями. У вересні 1942 року фашисти розстріляли в урочищі Дубина 18 євреїв жителів села Довговоля. За часи фашистської окупації в Німеччину було вивезено 38 юнаків і дівчат. Незважаючи на репресії німецьких окупаційних властей, рух опору весь час наростав.

1 січня 1944 року частина Іго Українського фронту село Довговоля було звільнено від фашистів.

На фронтах ВВВ воювало 104 жителі с. Довговоля, з них 43 нагороджено 49 загинуло.

В 1949 році було створено Раду депутатів трудящих.

"Першим головою сільської Ради був Логацький Яків Іванович".

У вересні 1949 року в селі Довговоля був створений колгосп ім. Карла Маркса, першим головою був Козодой Антон. 28 грудня 1993 колгосп був реорганізований в СВК "Дружба".

Українська православна церква Московського Патріархату УПЦ "м" засновано в селі Довговоля 25 квітня 1995 року. Перше богослужіння відбулося 7 вересня 1997 року. Перший настоятель УПЦ "м" Мельничук Сергій Петрович.

Церква християн віри Євангельської "ХВЄ" заснована 8 січня 1932 року. Першим просвітером був Моніч Калістрат.

1 січня 1996 року відбулося урочисте служіння з нагоди відкриття нового приміщення.
Сільський клуб був збудований у 1951 році. З 1968 року паралельно тут працював кінотеатр "Спутник" до 1990 року. Першим завклубом був Сяський С.. У 2003 році заклад заклад реконструювали.
ФФ Фельдшерсько-акушерський пункт "ФАП" побудований відразу у повоєнні роки. Першою завідуючою була Донець Галина Семенівна. Нове приміщення фельдшерсько-акушерського пункту було побудоване у 1988 році.
За спогадами старожилів школа в селі Довговоля почала працювати у 1903 – 1904 році, ці дані підтверджуються архівними документами м. Луцьк.

Першим приміщення було збудоване на тому місці, де в даний час знаходиться дім молитви. Оскільки західна Волинь в цей час належала до Російської імперії, навчання проводилось російською мовою. З 1920 по 1939 рік коли Волинь підпорядкувалась рачі Посполитій школа продовжила своє існування. Викладання дисциплін велося польською мовою, вчителями в цій школі було подружжя Змисловські.

Цілих шість років освіти як такої в селі не існувало і навчання дітей відновилося лише у 1945 році. Не в одній дядьковій хаті навчали грамоті учнів, поки в 1961 році не побудували школу що знаходиться по вулиці Ленінській. У 1968 році школа набула статусу середньої. У 1983 році було збудовано пришкільний інтернат, який у 1993 році був реконструйовано під школу. У 1997 році було реконструйовано під школу дитячий садочок.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ркзо «Новопавлівська середня загальноосвітня школа І ііі ступенів...
«Хто не знає минулого, той не має майбутнього». Під час походів та автобусних екскурсій обабіч доріг ми зустрічаємо поодинокі кладовища,...

Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани
...

Лвпу технологій та сервісу методична розробка
Хто виховує молодь народу, той запевняє існування того народу, той будує сильні родини, громади, суспільність І націю

Вступ 3
У різних народів є вислови щодо ролі інформації у суспільних відносинах: „Хто володіє інформацією, той володіє світом”, „Хто володіє...

В. О. Сухомлинський Учительська праця це постійний, невтомний пошук...
Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто...

В. О. Сухомлинський Учительська праця це постійний, невтомний пошук...
Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто...

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка
Позакласний захід проходе у вигляді гри “Найрозумніший”. Учні змагаються, хто краще знає творчий шлях славетного поета України, відповідаючи...

Шановна Наталія Віталіївна! Будь ласка, розкажіть про історію створення...
Фахівцем стає І утверджується у професії той, хто долає шлях, знаходить І виробляє в собі особистісну силу

1. Актуальність проблеми
Україні, що нас чекає, у випадку, коли влада стане на небезпечний шлях повної реабілітації українських фашистів”. Цікава думка. На...

Український ярмарок Мета
Мета: дати дітям уявлення про те, як проходить ярмарок в Україні; Розвивати пізнавальний інтерес учнів до історії свого народу, його...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка