Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Комплекс уроків в 9 класі з варіативної теми: Технологія української народної вишивки 1 урок

Комплекс уроків в 9 класі з варіативної теми: Технологія української народної вишивки 1 урок





Сторінка1/3
  1   2   3
Комплекс уроків в 9 класі з варіативної теми:»Технологія української народної вишивки»

1 урок:- Звичаї та традиції в Україні.

2 урок:- Вишитий рушник - символ України.

3 урок:- Український рушник – це пісня, вишита на полотні.

4 урок:- Композиція виробів української народної вишивки (урок із застосуванням комп’ютерної техніки).

5 урок:- Українська народна сорочка(презентація).

Урок №1

Тема:Звичаї та традиції в Україні.

Мета:- ознайомити учнів із основними звичаями та традиціями в Україні,систематизувати знання про красу, духовну міць народу України,зміцнювати почуття національного патріотизму;

- виховувати уважне ставлення до національних традицій українського народу, повагу до людей праці ;

- формувати духовну особистість учнів, розвивати навички культури праці .

Обладнання, матеріали,наочність: : ілюстрації вишивок, вишиті вироби і матеріали для вишивання, зразки вишитих рушників, книжки:»Ми українці», «Українське слово», «Звичаї та обряди»,СD записи українських пісень.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Хід уроку:

1.Організаційна частина:перевірка готовності учнів до уроку.

2.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Бесіда

1.Чи знаєте ви , що кожен народ має свої звичаї?

2. Як ви думаєте з чим це пов’язане?

3.А звідки ви дізналися про традиції та звичаї нашого народу?

3.Мотивація навчальної діяльності учнів: повідомлення теми уроку,постановка завдань уроку перед учнями.

4. Вивчення нового матеріалу:

Вчитель: Дорогі друзі! Всі ми з вами добре знаємо, що традиції і звичаї народу- це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному минулому. В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї батьків, карається людьми і богом. І він блукає по світі, як блудний син, ніде не може знайти собі притулку.

Тарас Шевченко звертається до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

«Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила?

Бібліотекар проводить бібліографічний огляд книжкової вистави з теми «Звичаї та традиції українського народу»

Фольклорна група(діти виходять з сопілкою, в віночках, в українському вбранні) співають пісню «Ой ,зелене жито, зелене».

1 учень:У час духовного відродження нашого народу все уважніше вдивляємося в його історію, все частіше звертаємося до нашого минулого.

Вчитель: Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце ,де вона народилася ,де промайнуло ії босоноге дитинство з дивосвітом-казкою, у затишній батьківській оселі, згадує традиції і звичаї, які шанувалися нашим народом з діда-прадіда.

2 учень: Та ніщо так не чарує дитячі душі і не залишається в глибинах пам’яті , а потім згадується протягом усього життя ,як безпосередня участь у традиційних народних святах, обрядах.

Вчитель:Нема,либонь,жодної людини, яка б з великим задоволенням не згадувала ті перші дитячі враження :

- від колядування;

- від Великодніх писанок, пасок, та освячення верби у Вербну неділю;

- від Купальських вінків, жіночих хусток;

- від пісенного українського весілля;

- від вишитих жіночих та чоловічих сорочок;

- від вишитих рушників та багато інших народних обрядів.

1 учень: Відродження культурної пам’яті народу є український рушник. Традиційно з рушником вітали появу дитини в родині. З ним зустрічали дорогих гостей. Його дарували старостам і зустрічали молодих після шлюбу. З ним збирали в дорогу чоловіків та синів. Проводжали людину в останню путь.

2 учень: Рушник в Україні завжди був символом гостинності, на ньому підносили давню слов’янську святиню - хліб і сіль.

3 учень: Він був і є взірцем людської працьовитості, адже за кількістю та якістю рушників в оселі складається певна думка про господарів, а особливо про господиню.

4 учень:Двічі на рік прикрашали житло рушниками- це на Різдво і Пасху. В народній пісні мати навчає дочку:» Тримай хаточку, як у віночку. А рушник на кілочку,Тримай відерця всі чистенькі І водиці повнесенькі.»

1 учень: У народі існує традиція: вишиваний рушник переходить від матері до дочки і стає сімейною реліквією. Український рушник не раз в своїх творах оспівували поети і письменники.

Виконується пісня А.Малишко «Пісня про рушник».

Вчитель:Гарним звичаєм на Україні була і дівоча коса. Вона була своєрідною візиткою охайності . В усіх родинах існував непорушний звичай 1-піднявшись ранком, дівчина мусила насамперед «навести лад»;2 -розчесати волосся в заплести косу.

-за давнім звичаєм, збезчещеній дівчині прилюдно відтинали косу.

-прощання з косою-це, власне прощання з дівкуванням.

Виконується пісня «Ой у вишневому садочку».

2 учень:Багато пісень та ліричних віршів про косу зустрічаємо і в обрядовій весільній скарбниці:

Горіла сосна , палала, Під нею дівчина стояла,

Русяві коси чесала, До них так ніжно шептала:

Ой коси, коси ви мої, Довго служили ви мені.

Більше служить не будете Під білий вельон підете

Під білий вельон , під хустку, Більш не буду я за дружку.

Горіла сосна, ще й тріска, Тепер я ваша невістка.

3 учень:А ось один з сучасних ліричних віршів « Про дівочу косу» Панасюка

Розпустили кучері дівчата, Підвели ще й брови для краси,

Тільки ти ходи, як вчила мати Не обрізуй русої коси

Хай вона росте густа та пишна Чорнобровим хлопця на біду

Я тобі , моя чарівна вишня, Сам у них троянди заплету.

Ллються коси, як ранкові роси. В ланцюгах срібляться золотих.

Що є краще за дівочі коси І троянди вплетені у них?

Тільки ти ходи, як вчила мати. Не обрізуй русої коси.

Вчитель: Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Дівчата плетуть вінки з квітів маку, синіх волошок, чорнобривців та дикої рожі.

4 учень:Роблять вінки із паперових квітів і повинен бути він невисокий і охайно прилягати до голови.

5 учень:Народ вірив, що дівчина, маючи на голові вінок, володіє чарами, якими могла тяжко карати кожного напасника.

6 учень:Вінки з квітів пасують тільки до дівочого обличчя, а молодицям хустка до лиця.

Дівчина читає вірш А.Малишка»Хусточка червона».

Вчитель:Споконвіку українські жінки та чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає дюдину не лише від негоди, а й від ворожих сил.

1 учень: Мова вишитих сорочок- це сукупність візерункі, і гра кольорів, і майстерність вишивальниць.

2 учень:Відтоді, мріючи про достаток, люди вишивали баранячі ріжки- як символ багатства.

3 учень:Вишивали квіти, калину-як символ мудрості і доброти(цнотливості).

4 учень: Вишивали барвінок - як символ немеркнучого життя.

5 учень: Вишивали яблучне коло-як символ кохання.

6 учень: Україна знає близько 100 способів вишивання.

Вчитель:Ставлення до сорочки, значення Ії в житті людини , народ закарбував в піснях, у прислів’ях та приказках:

1 учень: Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.

2 учень:У суботу має бути гарна погода, бо в суботу сирота сорочку сушить.

3 учень: Як неділя, то й сорочка біла.

4учень:Нема нічого , крім сорочки, в якій мати народила.

5 учень: Хто має дочки, той ходить без сорочки, а хто має синки, той готує сумки.

Виконується пісня Д.Павличка»Два кольори».

Вчитель: З давніх давен існує такий звичай, біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджували калину.

1 учень:Плоди калини , за народними уявленнями здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами.

2 учень:Без калини не уявити пісенної творчості народної, а пісень про калину не злічити.

3 учень: Калина- це той символ, що і пам'ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя. Калина це символ рідної хати, отчого краю, батькової хати.

Вчитель: Здавна одне з найпоширеніших дерев в Україні була і є верба.

1 учень:Без верби і калини нема України-кажуть у народі.

2 учень:Вербою обсаджували ставки, береги річок, дороги-верби укріпляють береги, затримують зсуви, а в посушливих місцевостях зупиняють піщані заноси.

3 учень: Як символ, увійшло дерево і в християнські вірування. Тиждень перед Великоднем називається Вербним.

4 учень: На вербній неділі, вербу освячують , а потім промовляють, коли принесли додому і б’ють нею хатніх:-«Не я бю, верба б’є За тиждень Великдень,Будь великий , як верба, А здоровий , як вода. А багатий, як земля».

5 учень: Свячену вербу зразу ж садили на городі. Вважали,що коли виросте дерево, то буде воно рятівним для людини на схилі віку.

6 учень: Верба улюблене дерево великого Кобзаря. Вона ніжно оспівана в чудових віршах та поемах поета.

Вчитель:Ще довкола сніги біліють, але як тільки сонце на весну поверне і трохи потепліє, одразу ж на верболозах з’являються ніжні пухнасті котики. Це вербаа цвіте. Нагадуючи, що весна вже не за горами.

1 учень: Вербова гілка зацвіла У мене на столі.

Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі.

Як знак зеленої весни, Котра ще в далині,

Як знак , що щастя сад рясний Даровано мені.

Вербова гілка на столі У мене розцвіла…

Прилинуть ,серце, журавлі,

А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла.

4. Узагальнення та систематизація знань:

1.Що нового ви дізналися на нашому уроці?

2. В яких обрядах застосовують рушник?

3. Які звичаї пов’язані з дівочою косою?

4.Значення символів калини та верби?

5.Підсумки уроку.

6. Домашнє завдання.

Урок №2

Тема: Вишитий рушник - символ України.

Мета:- ознайомити учнів із видами композицій вишивання виробів,їхніми призначеннями систематизувати знання учнів про красу, духовну міць народу України;

- виховувати шанобливе ставлення до традицій національної вишивки, культуру праці;

- розвивати художній смак,здібності, формувати національну самосвідомість.

Обладнання, матеріали,наочність: вишиті вироби і матеріали для вишивання, зразки вишитих рушників різного призначення,картини духовного змісту української творчості, альбоми «Українська народна вишивка».

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Хід уроку:

1.Організаційна частина:перевірка готовності учнів до уроку.

2.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Бесіда

1.Що вам відомо про рушник?

2.Чи в кожній вашій оселі є вишиті рушники?

3.А чи є у вас рушники які передавалися із покоління в покоління?

3.Мотивація навчальної діяльності учнів: повідомлення теми уроку,постановка завдань уроку перед учнями.

4. Вивчення нового матеріалу:

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне,

Лиш той, майбутнє вивершить прекрасне!

Вчитель:Багато символів має наша рідна Україна: і вербу, і червону калину, і тополю.

Невмирущим витвором талановитих рук українок є надзвичайно різноманітні вишиванки.

Серед них - рушник –символ працелюбності нашого народу.

Тому і запрошуємо узятися за голку та вишити рушник. Хай оживуть на білій площині

тканини візерунки, застеляться оксамитовим килимом різнобарвні казкові квіти і трави,

посміхнуться вигадливі півні та лебеді, голуби та пави. Хай виллються на тканині ті почуття

прекрасного , які живуть у душі кожного з нас. Хай рушники , які ми вишиваємо своїми руками, залишаться на віки нашим дітям, онукам, правнукам.

1 учень: Український рушник. Оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки він промовляє до сердець кожного з нас.

2 учень: Від сивої давнини і дотепер, у радості і в горі рушник - невід’ємний атрибут нашого побуту.

Вчитель: Мати , як більшість сільських жінок, була до нестями закохана в рукоділля. Щосуботи в домі збиралися жінки і вишивали. По тому , які рушники і скільки іх було , складалась думка про жінку та її дочок. Рушники дбайливо оберігали, ними , у кращому розумінні цього слова , хизувалися - гостям і сусідам неодмінно показували посаг, надбаний дівчиною на виданні. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людського працелюбства. А зараз ви дізнаєтесь про призначення рушника.

1 учень: Із рушником , як і з хлібом, приходили до жінки, яка народила дитину, влаштовуючи появу немовляти. Його призначення - оберігати немовля від усіляких злих сил.

2 учень: рушники для дівчаток називалися»росяночками». На таких рушниках вишивали стежечкою цвіт яблуні та вишні, нижче-ромашки й незабудки, а між ними-дрібненькі листочки барвінку і вишеньки.

3 учень: Рушники для хлопчиків називалися «грайликами». На них теж стежкою посередині вишивали чорнобривці, збоку - волошки і синій барвінок, а між ними – листячко дуба. Ще вишивали листя любистку й вусики хмелю.

4 учень: Із рушником зустрічали родичів і гостей.

1 учень: В Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Рушником накривали хліб після випікання і ставили під образами.

2 учень: Хліб і сіль на вишиваному рушникові - одвічі людські символи, висока ознака гостинності українського народу, тому і був він необхідним атрибутом у традиційному інтер’єрі селянської хати.

3 учень: Кожному, хто приходив із добрими помислами, підносили цю давню святиню.

4 учень: Прийняти рушник, поцілувати хліб - символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до тих, хто подавав їх.

1 учень: Із рушником виряджали в далеку дорогу батька, сина, брата, чоловіка. Вишивали рушники жінки, матері, наречені та бабусі, декоруючи іх традиційною чоловічою символікою. Ними перев’язували майбутніх воїнів або прикріпляли до грудей квіточку з маленькою хустинкою та довгими стрічками, які були символом захисту в далекій дорозі.

2 учень: Проводжали людину в останню путь. Такі рушники називаються «ритуальними» . На рушниках, а то й просто на довгих полотнах, і сьогодні опускають домовину в могилу. Потім ці рушники вішають на хрест.

3 учень: Особливий рушник - оберіг вишивала мати або бабуся на щастя. На ньому вишивалися всі іменні та адресні відомості юнака з особливою родиною ознакою-оберігом. Юнак зберігав його як пам'ять про рідну хату, про близьких, про своє дитинство.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

4 учень: Традиційно в Україні у кожній сім»ї вишивався і свій сімейний, родинний рушник, яскравий, забарвлений різними кольорами. На ньому ніби розквітали букети квітів, виростаючи з горщика, буяли «дерева життя», на яких сиділи птахи-охоронці.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок музичного мистецтва у 5 класі з теми «Народна музика» Тема....
Виховувати інтерес до української народної музики та календарних народних пісень

Вступ
До посібника включено розробку уроків вчителя початкових класів Ковенчук Л. В. з української мови в 3 класі з теми “Іменник” з використанням...

Конспект уроку з трудового навчання у 6 класі. Тема: Короткі відомості...
Навчальна: ознайомити з історією виникнення української народної іграшки та її призначенням в житті людини

Урок української мови у 6 класі Займенник. Сім чудес Кременівки Мета:...
Учитель української мови І літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма с. Кременівка Володарського району...

Урок змагання. Хід уроку І. Оголошення теми та мети. Слово вчителя:...
Підсумковий урок-змагання із творчості Т. Шевченка, А. Чайковського, М. Стельмаха у 7 класі

Урок української літератури у 10 класі
Тема. Ольга Кобилянська. Життя І творчість. Формування світогляду письменниці (європейська культура, український феміністичний рух)....

Види швів української народної вишивки. Поверхнево-нашивні рахункові техніки
У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова...

Урок української літератури в 11 класі Тема: напрями в художній літературі...
Наочність: пересувна виставка творів криворізького художника Лабунського А. В. у коридорі школи, мультимедійна презентація з теми...

На уроках української мови
Янчук Л. О. Використання ігрових технологій на уроках української мови (на прикладі вивчення теми «Іменник як частина мови» у 6 класі)....

Урок 1 Система органічного світу як відображення його історичного розвитку
Розробки уроків до теми “Історичний розвиток та різноманітність органічного світу”



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка