Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Конспект уроку-роздуму з української літератури в 11 класі з використанням мультимедійної технології Тема уроку

Конспект уроку-роздуму з української літератури в 11 класі з використанням мультимедійної технології Тема уроку






Авторська довідка

Назва статті Конспект уроку-роздуму з української літератури в

11 класі з використанням мультимедійної технології

Тема уроку. О. П. Довженко. Кіноповість «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу у Великій Вітчизняній війні.

Адреса для листування, телефон для контакту:

місто Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 6/3, кв. 49

тел..дом. 2-21-91; тел.. роб. 2-10-35;

2-10-36; тел.. моб. 80968116858;

ел. адреса: m.drigula@gmail.com

Прізвище, імя , по-батькові Дригула Марія Степанівна

Місце роботи

Хмельницька середня загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів імені В’ячеслава Чорновола

Посада

Учитель української мови та літератури, вища категорія, учитель-методист







Анотація . У статті пропонується розробка уроку формування знань, умінь та навичок учнів, проведеного у формі роздуму з використанням мультимедійної технології з української літератури в 11 класі.

Ключові слова: кіноповість, презентація, національна гідність, життєва позиція, негативне ставлення, трагічна доля, воєнне лихоліття, зрадники, концтабір, керівна спрямовуюча сила, народні месники, голова колгоспу, жива грізна історія, величальна ода.

Сучасна шкільна літературна освіта орієнтована на розвиток літературної компетенції учнів, що передбачає інтегрований вияв їхніх сформованих основних читацьких компетенцій: осмислене сприйняття змісту, тематики та проблематики художнього твору, здатність самостійно сприймати та аналізувати прочитане, виявляти авторську позицію, сприймати художній твір як мистецьке явище.

Проблема аналізу художнього твору – одна з основних у методиці шкільного вивчення української літератури. Кожна технологія має комплект методів, об’єднаних логікою її структури. Незалежно від обраного шляху, літературний твір має бути сприйнятий в художньо-естетичній цілісності, яка забезпечує мистецький вплив на думки і почуття учнів.

Оволодіваючи вміннями аналізу художнього твору, учні вчаться чітко формулювати свої висловлювання, аргументувати їх, умотивовано добирати цитатний матеріал, інформацію з літературно-критичних джерел, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Пропоную конспект уроку-роздуму з української літератури в 11 класі відповідно до чинної програми з української літератури рівня стандарту.

Урок-роздум з української літератури в 11 класі з використанням мультимедійної технології

Тема уроку. О. П. Довженко. Кіноповість «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу у Великій Вітчизняній війні.

Мета уроку: узагальнити учнівські знання про кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні»; удосконалювати вміння учнів аналізувати літературний твір у єдності змісту і форми за кіноповістю О. П. Довженка «Україна в огні», визначати проблеми, які порушуються у творі, характеризувати образи твору, висловлювати роздуми над долею героїв твору та долею митця; розвивати творчу уяву і аналітичне мислення, монологічну мову; виховувати почуття національної гідності, патріотизм, повагу до людини; формувати активну життєву позицію.

Тип уроку: урок формування знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: урок-роздум.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, повідомлення учасників дослідницьких груп, літературний диктант, прослуховування відеозапису виступу О. П. Довженка після засідання Політбюро, на якому вирішувалась доля митця та його твору, робота з планами-опорами, розв’язання проблемного запитання: вправа «Мікрофон».

Випереджувальне завдання. Дослідницьким групам виступити з повідомленнями на теми: І група – Історія створення кіноповісті, її доля та композиція; ІІ група – Висловити думку, наскільки О. П. Довженко був правдивим у зображенні війни; ІІІ група – Пояснити назву твору.

Обладнання: портрет О.П. Довженка, виставка творів письменника, комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, електронний запис супровідних мультимедійних матеріалів уроку, відеозапис пісень: «Україна» (слова і музика Т. Петрененка) , «Степом, степом» (муз. А. Пашкевича, слова М. Негоди), української народної пісні «Партизанська», плани-опори уроку.

Епіграф: «Із творів про перший період війни, написаних у часи Великої Вітчизняної, я , не вагаючись, на перше місце поставив би кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» - через шевченківську перейнятість автора всенародною трагедією. За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів немає собі рівного». (О. Підсуха)

Проблемне питання: Чому за твір «Україна в огні» Олександра Довженка зняли з усіх посад, які він обіймав, і назавжди відірвали від рідної України?
Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

Через мультимедійний проектор у супроводі пісні «Україна» (слова і музика Т. Петрененка) проектується на екран обкладинка книжки «Україна в огні» О. П. Довженка, тема уроку та слова дослідника творчості письменника Олександра Підсухи, які є епіграфом уроку.

Слово учителя. Запишіть, будь ласка, тему уроку. Сьогодні ми аналізуватимемо твір О. П. Довженка «Україна в огні», твір, який творився у вирі Другої світової війни, без лакування, без глянцю, а так, як це було, твір про найжорстокішу за всю історію людства війну, яку письменник бачив власними очима, твір, про який літературний критик О. Підсуха писав: «Із творів про перший період війни, написаних у часи Великої Вітчизняної, я , не вагаючись, на перше місце поставив би кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» - через шевченківську перейнятість автора всенародною трагедією. За широтою охоплення матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів немає собі рівного».

Урок проведемо у формі роздуму над долею України у вирі Другої світової війни та долею митця. Усім бажаю успішної роботи на уроці.

ІІ Опрацювання навчального матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності.

Слово учителя. З попередніх уроків ми дізнались, що тодішній правитель держави, «вождь усіх народів» Й. В. Сталін висловив негативне ставлення до твору Олександра Довженка. 31 січня 1943 року було скликано спеціальне засідання Політбюро ЦК ВКП(б), на якому вирішилась доля митця і доля його твору.

(На екран проектується роздум Довженка над долею його кіноповісті та його особистою долею з одночасним показом епізодів війни).

Слово учителя. Ви чули голос Олександра Довженка, крик його розтерзаної душі, бо не міг він писати так, як його повчали: тут серпочок, тут молоточок, тут зірочка. Не було кому підтримати його морально та захистити. Проблемним питанням нашого уроку буде запитання: чому за твір «Україна в огні» О. П. Довженка зняли з усіх посад, які він обіймав, і назавжди відірвали від рідної України?

2. Перевірка змісту кіноповісті «Україна в огні». Літературний диктант.

Слово учителя. Наступним етапом нашого уроку буде перевірка змісту кіноповісті «Україна в огні». Проведемо літературний диктант «Кому з героїв кіноповісті належать слова?» Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом. Підпишіть листочки, на запитання відповідайте словом, словосполученням або реченням. (Запитання проектуються на екран у супроводі партизанської пісні).

ІІІ група отримує диференційоване завдання: уявіть, що ви журналісти, берете уявне інтерв’ю у героїв кіноповісті: поставте їм запитання, які найбільше хвилюють вас. Запитань має бути 12, кожне правильно сформульоване запитання оцінюється одним балом.


  1. Спасибі вам, діточки, що побачила вас укупі хоч раз за стільки літ. Все ніколи та ніколи, широкий світ настав. Пошли ж вам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб возвеличили трудами нашу землю українську…



  1. Не пущу. Я царя захищав, не тікав. А ви свою владу одстояти не можете.



  1. Смерть слов’янству, смерть більшовизму, демократичній розпусті, смерть єврейству! Тут на Вкраїні є місце для кожного, хто хоче. Сорок п’ять гектарів на душу! От що значить іти вперед, коли тебе веде Гітлер!



  1. Цю землю можна їсти…



  1. Я прийшов сказати вам про одну свою помилку. Я ж дочку свою не вніс до списку. Простіть. Пишіть дочку. Сила прикладу – велике діло.



  1. Вони били один одного важкими іржавими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів.



  1. - По якому закону судити тебе?

  • Я хотів би, аби мене судили по закону народного лиха.



  1. Погані ми були історики? Прощати не вміли один одному? Національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби? Почекай, засяє, та так засяє на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів навіки всі твої фашистські нащадки.



  1. Пам’ятайте, на яких би фронтах ми не бились, ми б’ємось за Україну! Ось вона димить перед нами в пожарах, наша мучениця рідна земля!



  1. Яка ти красива! Дивись – сива! Ти стала ще кращою. Тобі , видно, гірко жилося.



  1. За Вкраїну, за чесний український народ. За єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторганий, роздертий.



  1. Був вечір. І була ніч. А рано-вранці Олеся знов проводжала на війну весь свій рід, аби ніколи не подумали лихі люди, що не був він щедрим на кров і вогонь, послані йому ганебною історією Європи.

(Роботи учнів з літературного диктанту та диференційованого завдання здаються вчителю для перевірки, декілька робіт уявного інтерв’ю з героями кіноповісті зачитуються)

3. Повідомлення дослідницьких груп.

Слово учителя. А зараз послухаємо повідомлення дослідницьких груп, які висвітлять питання історії створення кіноповісті, її долі та композиції, висловлять думку, наскільки О. П. Довженко був правдивим у зображенні війни та пояснять своє бачення назви твору. Одночасно ви маєте можливість подивитись епізоди війни.

(Демонструються епізоди війни у супроводі пісні «Степом,степом…»- муз. А Пашкевича, слова М. Негоди)

Історія створення кіноповісті, її доля та композиція.

Виступ учасника І дослідницької групи (Можливі аргументи)

Над кіноповістю «Україна в огні» Олександр Довженко працював у 1942 та1943 роках: влітку 1942 року він скомпонував перші варіанти кіноповісті, а у 1943 році завершив роботу. Так само швидко був знятий фільм, але замість визнання і вдячності кіноповість та фільм були осуджені й заборонені. Фільм взагалі не вийшов на екрани (досі його єдиний примірник знаходиться в архівах московського держфільмофонду), а кіноповість уперше опублікована вже після смерті письменника у 1966 році, тобто через 23 роки після її написання. Майже за всі фільми О. П. Довженка критикували, але такого терору, такої тотальної наруги, як за «Україну в огні» він ще не зазнавав.

Твір «Україна в огні» скомпонований із 50-ти епізодів-картин, кожний з яких постає кричущою правдою про жахи війни. Події відбуваються в Україні, зокрема в селі Тополівці, деякі в Німеччині. У центрі твору – трагічна доля хліборобської родини Лавріна Запорожця, яка уособлює долю всього українського народу, зганьбленого, розтоптаного окупантами. У творі чимало ліричних відступів, роздумів про історичну долю України, про український народ у цій страшній війні. О. П. Довженко заговорив про Україну стривоженим голосом відданого сина. Герої твору – люди однієї епохи, воєнного лихоліття, але різняться своїми ідеями та життєвою метою. Лаврін Запорожець, його дочка Олеся, Христина Хутірна, Василь Кравчина прагнуть вижити, перемогти ворога; старий фон Крауз та його син Людвіг - загарбати, завоювати, підкорити; зрадник Григорій Заброда - пристосуватися, прислужитися, помститися.

Виступ учасника ІІ дослідницької групи.

Висловити думку, наскільки О. П. Довженко був правдивий у зображенні війни (Можливі аргументи).

Якщо звернутися до уроків історії, щоб дати відповідь на запитання, наскільки Довженко був правдивим у зображенні війни, то можна ствердно сказати, що він був нещадно правдивим у зображенні подій війни. Про це свідчать епізоди неприкрашених картин відступу радянських військ, про які ми читали. Свідчить також те, що в кіноповісті, як і в житті немає ідеального героя. На сторінках кіноповісті правдиво зображено поведінку жінок, зрадників, прокурора, завуальований прояв ставлення до «вождя всіх народів колишньої держави Радянський Союз», не звучить йому величальна ода у Довженковому творі, немає звеличення ролі компартії, як керівної і спрямовуючої сили. А це було однією з причин обурення владної верхівки не лише твором, але і його автором, бо виокремити Україну, заговорити про неї стривоженим голосом відданого сина – це була страшна крамола в ті часи.

Виступ учасника ІІІ дослідницької групи.

Пояснити назву твору (Можливі аргументи).

«Україна в огні» була повстанням Довженка на захист українського народу, чиїм сином він себе кожну хвилину почував. Предметом твору є Україна і українська людина. Довженко не назвав кіноповість «Радянська Україна» чи «Червона Україна», а саме «Україна в огні». Її доля вирішується не в Кремлі і не в Берліні, а на колючому дроті концтабору біля села Тополівка, де зчепились між собою два українці: куркуль Григорій Заброда і голова колгоспу Лаврін Запорожець. А ще можна пояснити назву кіноповісті словами Лавріна Запорожця та Василя Кравчини. Лаврін Запорожець, батько п’ятьох синів, звертаючись до народних месників, не запитує, а з пекучим болем і гіркотою відповідає: “Хіба те, що сталося зі мною, з селом, не тяжче смерті у сто крат?» І перед духовним зором партизан «виникла раптом вся Україна в огні. А Василь Кравчина говорить: «Нас багато. Нас мільйони. Мільйони, що пройшли через вогонь страждань, прокурених і просмажених у боях і непогодах». Отже, це розповідь про учасників великих подій, живу грізну історію, про людей, які пройшли з боями через усю Україну, звільняючи її.

4. Робота з планами-опорами.

Слово учителя.. Наступний етап уроку – робота з планами-опорами. Перед вами цілий ряд запитань, які виносяться на ваш розсуд, відповідаючи на які ви зможете краще зрозуміти твір і висловити свої враження та роздуми про долю народу, а також зробити висновок щодо проблемного питання уроку.

(Питання для обговорення за планами-опорами проектуються на екран, крім того, плани-опори є на кожній парті)

ПЛАН-ОПОРА УРОКУ

Проблемне питання: Чому за твір «Україна в огні» Олександра Довженка зняли з усіх посад, які він обіймав в Україні, і назавжди відірвали від рідної України?

7. Хто представляє ворогів у кіноповісті?

6. Як порушується у творі проблема національної самовідданості людини та народу?

3. Яке місце відводить О. П. Довженко у кіноповісті Лаврінові Запорожцю та Григорію Заброді? Дати оцінку їхнім діям та вчинкам.

4. Які почуття у вас викликає Олеся Запорожець та Христина Хутірна?

2. Які проблеми порушує Олександр Довженко в кіноповісті «Україна в огні»?

5. Чому серед українців були зрадники?

1. Зясувати тему, ідею та жанр твору.

8. Як закінчується кіноповість?

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Вправа «Мікрофон»:

1. Яке ваше ставлення до оцінки кіноповісті «Україна в огні» Сталіним?

2. Зробіть висновки щодо проблемного питання уроку.
ІУ. Підбиття підсумків уроку.

  1. Слово учителя (учитель говорить у супроводі пісні «Україна» - муз. і слова Т. Петрененка):

Сьогодні ми низько схиляємо голову перед пам’яттю Олександра Петровича Довженка і висловлюємо вдячність за його твір, який є окрасою нашої літератури.

Тож пам’ятаймо тих, хто віддав життя за мир і спокій на землі, пам’ятаймо, що від кожного з нас залежить доля нашої держави, а розбудовувати її належить вам, молодим. Закінчимо наш урок роздумами про життя (текст проектується на екран):

  • Життя… Який глибокий зміст у цьому слові:

  • Життя – дитячий сміх і річечка любові.

  • Життя – це материнська ласка і тривога,

  • Життя – це щедрий подарунок нам від Бога.

    • То є минуле і сучасне,

    • То сум і біль, тривоги й щастя,

    • Високе древо родоводу ,

    • Історія мого народу.

    • Життя – то незбагненність у цім світі

    • І правда – що не поле перейти…

    • Життя дано, аби добро творити

    • Життя дано, щоб щастя досягти




  1. Висновок про роботу учнів на уроці, виставлення й мотивація оцінок.

Домашнє завдання (проектується на екран):

1. Написати твір-мініатюру на тему: «Чи легко бути людиною у світі жорстокості?» (За бажанням).

2.Прочитати «Щоденник» за хрестоматією та підручником.

3. Підготувати повідомлення на теми:

І група «Які риси митця простежуються в його «Щоденнику?»

ІІ група «Що письменник думає про історичне минуле України?»

ІІІ група «Роздуми О. Довженка про роль митця в сучасному йому суспільстві».

Додаток до уроку (Матеріали відповідей учнів за планами-опорами)

  1. З’ясувати тему, ідею та жанр твору.

Тема кіноповісті: це художній літопис про найтрагічніший період війни, коли наші війська тимчасово змушені були покидати рідні землі, про чорні дні окупації, про багатий і славний рід Лавріна Запорожця та його участь у війні, про партизанську боротьбу.

Учитель. Чи всі погоджуєтесь з такою думкою?

  • На мою думку, більш правильно буде не тимчасово змушені були покидати рідні землі, а тимчасово змушені були відступати.

  • Я гадаю , що саме епіграф нашого уроку відображає тему кіноповісті.

Ідея кіноповісті: звеличення мужності українського народу в роки Другої світової війни, віра в майбутнє народу України.

Учитель. Прошу навести аргументи на підтвердження цієї думки.

  • Василь Кравчина перед останнім боєм нагадує бійцям: «Ми б’ємось за те, чому немає ціни у всьому світі: за Вкраїну, за чесний український народ».

  • Коли фон Крауз потрапив до полону, в останньому діалозі з ним Лаврін Запорожець каже: «Зрадника ти гадав знайти в батькові синів-комуністів? Національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби? Почекай, засяє, та так засяє, на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів навіки всі твої фашистські нащадки»).

Жанр твору – історична, гостропроблемна кіноповість, сповнена глибокого філософського змісту.

  1. Які проблеми порушує О. П. Довженко в кіноповісті «Україна в огні»?

  • Проблема національної самовідданності людини і народу.

  • Проблема показу трагедійності тогочасних подій.

  • Проблема цінності загальнолюдських ідеалів.

  • Проблема дезертирства, зрадництва.

  • Морально-етичні проблеми.

  • Філософська проблема.

  • Чи можна їх віднести до вічних проблем?

  • Так, хоч події кіноповісті відбуваються не в мирний час, усі проблеми, крім проблеми показу трагедійності тогочасних подій, мають місце і у нашому українському суспільстві, вони є вічними.

  1. Яке місце відводить О. П. Довженко у кіноповісті Лаврінові Запорожцю та Григорію Заброді? Дати оцінку їхнім діям та вчинкам.

- Лаврін Запорожець і Григорій Заброда – люди однієї національності, одного народу, землі, але доля розвела їх по різні боки барикад.

- На мою думку, О. П. Довженко Лаврінові Запорожцю відводить центральне місце. Незважаючи на страшні картини боїв і страждань, змальовані автором, кіноповість «Україна в огні» залишає світлі враження завдяки зворушливому сімейному мотивові, який нагадує Шевченків твір «Садок вишневий коло хати…». За святковим столом зібралася дружна родина Запорожців, щоб відсвяткувати день народження матері. Уже вкотре лунає улюблена материна пісня «Ой піду я до роду гуляти. А у мене увесь рід багатий…». На чолі роду - голова колгоспу Лаврін Запорожець, мати Тетяна Запорожчиха, їхні сини: Роман – лейтенант прикордонних військ, Іван – артилерист, Савка – чорноморець, Григорій – агроном, майстер урожаю, Трохим – рільник, щасливий батько п’ятьох дітей. А ще дочка Олеся – всьому роду втіха, і пасічник дід Демид, колишній чорноморець.

Дружну роботящу родину розсіяла війна. У перші дні війни вона забрала життя в сміливого, але нерозважливого Савки, поранила матір, кинула у вир боїв синів. Батька Лавріна Запорожця чекало гірше за смерть – звинувачення у зрадництві, бо він на прохання громади став старостою. Примушував людей орати землю, тягнучи ярмо замість коней – щоб зліші були, не корилися ворогові та йшли в партизани. Склав список найкращих сільських парубків та дівчат для відправки в Німеччину, подавши при цьому знак партизанам, які могли визволити молодь. Але знайшовся зрадник поліцай Павло Хуторний, який служив німецькій владі, - і ось уже Запорожець за колючим дротом концтабору.

- Не може бути байдужим читач, як автор описує епізод смертельного двобою Лавріна Зопорожця і Григорія Заброди. Левчиха принесла вузлик з картоплею, хлібом і гниличками, щоб поїв Лаврін, бо після тортур був зовсім обезсиленим, але не дотягнулась до нього рука Запорожця, бо Левчиха була вбита Забродою. Відважний Запорожець закрутив порвану дротину на жилавій шиї Заброди у смертний вузол, а коли в цей момент з’явився Людвіг Крауз і за вбивство Заброди прострелив Лаврінові Запорожцю обличчя своїм маузером, Запорожець вбив одним ударом кулака молодого офіцера. Лаврін Запорожець кликав полонених бійців йти вперед (зачитування цитати на стор. 125 тексту твору) .

Які почуття у вас викликає Олеся Запорожець та Христина Хутірна?

- Важку дорогу приниження, поневіряння, фізичного і морального болю пройшли Олеся і Христя. До війни Олеся була вродливою дівчиною, всьому роду Запорожців гордість та втіха. Є у творі незвичайно смілива сцена, не властива українській літературній і моральній традиції, коли Олеся, не бажаючи бути погвалтованою кимось з окупантів, свідомо пропонує себе першому з наших воїнів, що відступають (ним виявився Василь Кравчина). Мені важко судити про її вчинок, але аморальним його не можна назвати. Її вивезли до Німеччини, як тисячі інших українських дівчат, але вона втікає, її несла на схід «мудра невмируща воля до життя роду, оте велике й найглибше, що складає в народі його вічність». Лиха година поносила її по німецьких полонах. І хай ніхто не питає, якою ціною добралася Олеся додому. «Вона була вже не красива, не молода, не чорнява. У неї було сиве волосся і брудні вимучені руки , з усіма слідами холоду, голоду, лісу, байраків, земляних ям і нужди». Олеся була щасливою, бо після бою за село Тополівку вона знову зустріла свого судженого Василя Кравчину. І тепер вона як берегиня роду проводжає на війну свій рід. Хоч не було матері, діда Демида, Савки та Григорія і хата була спалена, Лаврін Запорожець, брати Роман та Іван, Василь Кравчина та Олеся знову співали улюблену материну пісню «Ой піду я до роду гуляти».

- Трагізмом пройнятий образ Христини Хутірної. Її вивезли теж до Німеччини як рабиню. Тричі втікала Христя з поїзда. Втікаючи останній раз, Христя перепливла річку і так врятувалася, вимушена була стати дружиною італійського офіцера Пальми, який врятував її. За це її судять, називають устілкою, нагадують про дівочу гідність. Полемізуючи з прокурором Лиманчуком про національну свідомість, вона дає відповідь прокурорам і суддям: «Чому в нашому районі ви міряли наші чесноти дівочі на трудодні і на центнери буряків. Мене життя вже так покарало, що більшої кари й не придумаєш». Її душевний біль зрозумів Роман Запорожець. Христя йде в партизанський загін, щоб мстити ворогам за завдані кривди. Як на мене, то я не вважаю, що Христя вчинила злочин і моральної межі вона не переступила також.

  1. Чому серед українців були зрадники?

- Про це чітко сказано в діалозі фон Крауза з його сином Людвігом Краузом. (зачитування уривка на стор. 10 «Вибрані твори»).

  1. Як порушується у творі проблема національної самовідданості людини та народу?

- Велике горе народу війна висвітлило людські душі. І стало видно, у кого вона яка. Лаврін Запорожець, Роман Запорожець, Василь Кравчина ризикують своїм життям, щоб урятувати країну, а Григорій Заброда зрадив народ, виконуючи обов’язки німецького начальника поліції.

Я буду розповідати про Василя Кравчину, бо, на мою думку, його образом порушується багато проблем твору, а також проблема національної самовідданості людини та народу.

Це рядовий танкіст з-під Кам’янця-Подільського, не байдужий до долі рідного краю. Він пройшов шлях від рядового танкіста до капітана. Вражає мене епізод його одруження з Олесею Запорожець, коли він дав обіцянку не забути її та визволити Тополівку. Разом з воїнами він рушає на схід. Василь сміливий і рішучий воїн, мав декілька поранень, був опечений і товариші витягали його з палаючого танка через люк, не один раз хірурги різали його пошматоване тіло, стулювали його кістки, зшивали його. Він розумів обов’язок воїна і кожного разу перед ним був образ Олесі, котрій дав слово визволити її. Особливу мужність він проявив у бою за визволення Тополівки. Сім разів сходились воїни з противником, сім найтяжчих німецьких атак одбили вони вщент. Перед останнім боєм він нагадав бійцям: «Ми б’ємось за те ,.чому нема ціни у всьому світ, - за Вкраїну, за чесний український народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторганий, роздертий.» Бійці вірили своєму командиру. Рідна батьківська земля умножила їх гнів і силу бойового запалу і дорожили вони кожною секундою. А як величали бійці артилеристів Кравчини, як раділи перемозі. Всі були такі щасливі, що навіть забули про свої рани. І знову зустрілись закохані Василь Кравчина і Олеся Запорожець біля криниці на очах у всього села. Ця зустріч для всіх. Це торжество всеперемагаючого життя.

- Потрібно згадати також Романа Запорожця, Мину Товченика, Купріяна Хутірного. Це були люди, не байдужі до долі народу. Роман Запорожець зі зброєю в руках від початку і до кінця захищав Україну, Мина Товченик – людина літня, але дуже винахідлива, декілька разів смерть стояла біля нього, але він знаходив вихід, щоб урятуватися і не видати нікого. Купріян Хутірний не впустив до хати своїх синів-дезертирів, які повернулися з війни. До самої смерті направляв їх на правильний шлях.

- Гарні спогади залишає також жінка Левчиха. Коли вона довідалась, що Лаврін Запорожець у концентраційному таборі, вона принесла йому вузлик з харчами, щоб поїв, бо розуміла, що після жорстокого його катування німцями, Лаврінові потрібні сили. Ризикуючи життям, Левчиха була вбита зрадником, поліцаєм Григорієм Забродою.

  1. Хто представляє ворогів у кіноповісті?

- Це Еріх фон Крауз та його син Людвіг. Вони постають як символи німецького панування на нашій землі Він та його солдати воювали за обіцяні Гітлером 45 гектарів української землі, тому нищили й палили без жалю, завойовуючи для себе чорноземний простір. Знайомлячи сина Людвіга з історією свого одвічного ворога, він виголошує болючу істину: «У них від слова «нація» залишився тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників». Це була гостра неприхована правда про наш народ, у цьому він був безумовно правий. Фон Крауз жорстоко помстився за смерть свого сина Людвіга, спаливши повністю село Тополівка: клали цілі родини додолу вряд і стріляли, підпалюючи хати. Вішали регочучи, ганялись за жінками, однімали дітей у них і кидали в огонь. Жінки, щоб не жити, кидались з розпачу в огонь услід за дітьми і згорали в полум’ї страшного німецького суду. Партизанським загоном Романа Запорожця схоплено німецького полковника фон Краузе, його судять. Помилковою була ставка полковника на внутрішньо національний розкол українців. Я хочу зачитати монолог Лавріна Запорожця, звернений до полоненого фон Крауза: «Зрадника гадав ти знайти в батькові синів-комуністів. Думав посіяти ворожнечу, поживитися на домашніх наших помилках? На недоїмковості чиновників наших заробити хотів? Ні, підла собако, ніколи! Чуєш? Ніколи! Погані ми були історики? Прощати не вміли один одному? Національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби? Почекай, засяє, та так засяє на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів навіки всі твої фашистські нащадки».

- Хочу сказати, що фашистів Олександр Довженко змальовує, як жорстоких бездушних людей. Як тільки німці увійшли в Тополівку, вони вели себе як нелюди, чинили безчинства на кожному кроці. Німецький солдат вибив двері ногою і увійшов до хати. Фашисти різали свиней, корів, пили молоко в селянських хатах і тут же вбивали жінок регочучи. Ось один з прикладів:

- Скажи, матко, за кого ти - за Гітлера чи за Сталіна? - спитав німецький солдат літню жінку,одірвавшись від глечика з молоком.

- Як хочете, голубчику, вбийте мене, тільки мені Сталін краще. І допивши молоко, він витяг з кишені револьвер і застрілив жінку.

А чим завинив літній чоловік Демид Пасічник, якого повісили німці? А чим завинили маленькі діти, яких силою виривали у матерів і кидали у полум’я вогню. Хіба можна було тримати людей цілу добу по горло у холодній воді, коли вибирали старосту.

- Коли молодь відправляли до Німеччини на роботи, 6 матерів впали на рейки, щоб зупинити потяг. Але потяг не зупинився і поїхав по живих людях, грав оркестр, а в людей стріляли для порядку.

  1. Як закінчується кіноповість?

- Торжеством роду та народу об’єднаної нації.

Після великого бою за Тополівку знову зустрічаються Олеся Запорожець та Василь Кравчина. Ця зустріч для всіх – торжество всеперемагаючого життя.

Вправа «Мікрофон»: 1. Яке ваше ставлення до оцінки кіноповісті «Україна в огні» Сталіним? 2. Зробіть висновки щодо проблемного питання уроку.

- Це твір про Україну, про її покинутість на поталу ворогові, про її самопорятунок внаслідок набуття нового воєнного досвіду й виявлення нової життєвої філософії – національної консолідації. Саме цим кіноповість була небезпечна для Сталіна: вона нищила ідею класової боротьби, як таку, що веде до національного розколу. Вона підносила ідею національної єдності як єдино можливого шляху перемоги добре організованого ворога. Вона підносила ідею гуманізму, всепрощення, цілковито заперечувала сталінський тоталітарний режим з прокурорами й слідчими. Я засуджую дії і вчинки Сталіна, також його оцінку, бо звинувачувати Олександра Довженка за такий високопатріотичний твір він не мав права.
- На мою думку, звинувачувати О. П. Довженка у націоналізмі колишній правитель держави не мав права, так само не мав права забрати у нього квартиру в Києві і відправити на безвиїзне проживання до Москви, бо «Україна в огні» - це Довженків крик болю за долю рідного народу, це гостра реакція митця на трагедію рідного краю. У цьому творі автор відобразив складні драматичні події війни, змалював людське благородство і людську підлість. Це кіноповість про простих людей, на плечі яких ліг найбільший тягар війни.
- Я не поділяю думку Сталіна щодо звинувачень О. П. Довженка, бо нічого крамольного в кіноповісті немає, а навпаки, це глибоко патріотичний твір. Я поділяю думку літературного критика О. Підсухи. Твір Олександра Довженка є одним з найкращих творів про війну
- Якщо зробити реальні висновки, то кожен з нас скаже, що об’єктивних причин для звільнення Довженка з усіх посад, які він обіймав в Україні, не було, так само не було підстав для так званого «московського заслання», яке тривало до самої смерті. Я думаю що з моєю думкою будуть згідні всі: по-перше, Довженко, за словами колеги по роботі, пожалів для вождя 10 метрів плівки, це ми чули з уст самого письменника.
- Треба сказати, що письменнику давали поради, як виправити твір, де розставити серпочки, де молоточки і де зірочку, але це був шантаж і залякування в дусі того часу. Олександр Довженко поступив так, як підказувала йому його душа. Він до кінця залишився вірним сином свого народу.
- Кіноповість О. П. Довженка допомогла нам ширше зрозуміти і усвідомити сторінку нашої української історії – неприховану правду про війну. Допомогла ще більше задуматись над змістом життя, заглянути в свою душу.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема. Українські історичні пісні. Пісня про звитяжну боротьбу козаків...
Приклад розробки уроку української літератури з використанням технології розвитку критичного мислення у 8 класі

Конспект уроку з української літератури в 5 класі на тему «Зірка...
...

Конспект показового уроку української літератури в 11 класі вчителя...
Козацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бериславської районної ради Херсонської області

Технології інтегрованого навчання як один із шляхів підвищення ефективності...
Розглянуто технології та практичне застосування інтегрованого навчання як одного із видів нестандартних (інноваційних) уроків. Пропонується...

Методична розробка «методика проведення уроку української літератури...
...

Конспект уроку-узагальнення з української літератури в 6 класі за темою
М. Вороний «Євшан-зілля»,Т. Шевченко «Думка», «Іван Підкова», В. Рутківський «Джури козака Швайки»

Конспект уроку української літератури 10 клас тема. Тематичн
Тема. Тематична контрольна робота №1 з теми: «Вступ. Творчість І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного» (Тестові завдання)

Конспект уроку позакласного читання зі світової літератури у 5 класі...
Тема. Оповідання Сетона-Томпсона «Лобо володар Курумпо». Зображення автором поведінки та звичаїв тварин

Конспект уроку з української літератури для учнів 6 класу, розроблений...
Тема: Пісні літературного походження. «Ще не вмерла України» П. Чубинського, М. Вербицького – національний гімн нашої держави. Тл:...

Конспект уроку з правознавства у 9 класі. Тема уроку
Мета уроку. Ознайомити учнів з основами трудового права України; порядком прийому на роботу, розвивати вміння працювати з документами,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка