Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроку з історії України в 7 класі Тема: Галицько Волинська держава

Уроку з історії України в 7 класі Тема: Галицько Волинська держава





Розробка уроку з історії України в 7 класі
Тема: Галицько – Волинська держава

Тема уроку: Боротьба проти монгольських завойовників

Мета:

- дослідити особливості організації військових походів монголів на Русь у ХІІІ ст. і причини перших успіхів;

- формувати вміння працювати з історичними джерелами, робити висновки й узагальнення;

- виховувати інтерес до героїчного минулого України ; на прикладі героїчної боротьби русичів виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з використанням ІКТ , урок – дослідження.

Обладнання , наочність: карта, атлас з історії України, підручник, таблиця

« Монгольська навала на Русь». – Х.:Видавнича група « Основа»; відеофільм;

комп’ютерна презентація , комп’ютер, мультимедійна система, Хрестоматія

з історії України / Уклад.Воропаєва В.В. – Харків, 2010. – 464 с.; Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріа –

лів / За заг.ред. А.П.Коцура, Н.В.Терес. – Киів – Чернівці: Книги – ХХІ , 2008. – 1100 с.; Історія України .7 клас.Дидактичні матеріали / Упоряд. Н.М.Морозова, Н.Н. Харківська. – Х.: Видавнича група « Основа», 2007. – 144 с.; Памятники литературы Древней Руси . ХІІІ в. – М., 2010 . – 464 с.;

опорний конспект для учнів; Інтернет – ресурси: http: // pochemuchek.net; http:

// forum – eurasia.ru; http:// віography.yaxy.ry; http: //www.bg- znanie.ru;

Український об’єднаний портал ( http: // www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/

history).

Епіграф:

« Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану, крушачи усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».

Герцен О.І.

Основні поняття:

золотоординське іго – військово – адміністративний підрозділ Монгольської імперії, пізніше – військо;

орда – у тюркомовних народів місця, де перебувала ставка хана, сьогодні – некерований натовп;

хан – назва володаря держави у східних народів;

баскаки – намісник хана Золотої Орди у підвладних країнах у другій половині ХІІІ – поч. ХУІ ст.;

нойони – монголо – татрська знать;

ярлик – грамота на князювання;

ясир – захоплені в полон татарами або турками мирні жителі, яких викорис –

товували на різних важких роботах чи продавали в рабство.

Основні дати:

Кінець ХІІ – поч. ХІІІ ст. – у Центральній Азії утворилася Монгольська держава;

1206 р.- державу Монголів очолив Темучин ( Чингізхан- «великий хан»);

1211 – 1227 рр. – період завойовницьких походів Чингізхана у Китай, Корею,Середню Азію, Закавказзя, Північний Кавказ, у приазовські та причорноморські степи;

31 травня 1223 р. – битва на р.Калці;

1237 – 1239 рр.- під владою монголів опинилися міста Рязань, Суздаль,

Москва, Ростов, Ярославль;

1239 р.- розгром монголами Преяславського та Чернігівського князівств,

міст Глухів, Путивль, Вир, Рильськ, Криму;

5 вересня – 6 грудня 1240 р. – оборона Києва під керівництвом воєводи Дмитра;

Середина 40 –х років ХІІІ с. – утворення Золотої Орди;

1241 р.- моноголо – татари вторглися на територію Польщі і Угорщини;

1242 р.- хан Батий припинив похіду Західну Європу і через Боснію та Сербію, Болгарію та Русь повернувся у Поволжжя, де заснував Золоту Орду (державу зі столицею – м.Сарай);

1245 – 1246 рр. – поїздка Данила Галицького до Золотої Орди;

1259 р. – похід Бурундая на західноукраїнські землі.
План уроку

1. Перше вторгнення монголо – татар на Київську Русь.Битва на р.Калці.

2. Особливості організації військових походів монголів на Русь у ХІІІ с.

і причини успіхів.

3. Завоювання Київської Русі монголо – татарами.

4. Наслідки монголо – татарського іга.
Хід уроку

1.Організаційний момент

2.Актуалізація опорних знань

3.Мотивація навчальної діяльності

4.Вивчення нового матеріалу

5.Закріплення, систематизація, узагальнення

6.Домашнє завдання
Вступне слово вчителя:
- Український письменник М.Т.Рильський говорив: « Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Історія нашої країни героїчна , яскрава, цікава.

Але багато в ній білих плям , і саме нові дослідження вчених - істориків дають нам можливість переосмислити наше минуле. Сьогодні таку роль візьмемо на себе ми: ви, як учні, що третій рік вивчають історію і я , як вчитель.
Актуалізація опорних знань учнів:
Вправа «Мозковий штурм»: учні пригадують, які джерела дають можливість дослідити історію України в ХІІІ с.:

усні джерела ( казки, н –д, про Кирила Кожум’яку; билини, н –д, про Василя Ігнатовича та про Батия; народні пісні);

писемні джерела ( « Повість минулих літ», « Іпатіївський літопис», « Твер –

ський літопис», «Галицько – Волинський літопис», « Никонівський літопис», спогади купців, мандрівників, політиків того часу);

речові джерела ( одяг, предмети побуту, зброя, архітектурні споруди та ін.).
Мотивація навчальної діяльності учнів:
Слово вчителя:

-Сьогодні ми будемо характеризувати початок ХІІІ століття. Саме в цей період в Центральній Азії відбувалися процеси і явища , яким судилося відіграти визначальну роль у долях народів Євразії.

Зачитується уривок з вірша Н.Кончаловської « Наша древняя столица»:

«Был страшный век, когда монголы

На Русь лавиною пошли,

В осенний день по степи голой

Топча сухие ковыли.

Так шла чудовищным потоком

На Русь монгольская орда

В одном стремлении жестоком

Сжигать и грабить города».
Учні відповідають на питання:

- То ж якою буде тема нашого уроку?

А епіграфом уроку буде вислів російського громадського діяча О.І.Герцена: « Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану, крушачи усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста». Дослідження теми буде проведено за допомогою писемних джерел,

комп’ютерної презентації, опорного конспекта для учнів, де зазначені головні події, поняття з теми та завдання, різнорівневе домашнє завдання.

Проблемне питання:

- Чому монголо – татарам вдалося захопити Київську Русь?

Завдання учням: використовуючи комп’ютерну презентацію, порівняти

Київську Русь і Монгольську державу в ХІІІ ст.
Учні аналізують писемні джерела про монголо –татар: хто такі монголо – татари , тактика ведення бою, зброя, політика щодо покорених народів (робота в групах).
Вивчення нового матеріалу:

Повідомлення плану дослідження, ознайомлення учнів з опорним конспектом.

Сюжетна розповідь вчителя про першу зустріч руських та половецьких дружин з монголо – татарами – битву на р.Калці 31 травня 1223 р. та перші перемоги монголо – татар на основі літописів:

« Руські князі Данило Галицький, Мстислав Удатний, Мстислав Чернігів –

ський приєдналися аби підтримати половецького князя. Їхнє військо досягало до 60 тис., а в монголів було лише 25 тис. воїнів. Не маючи плану, ринулися в бій половці, Мстислав Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цим Джебе і Субедей атакували легкою кінотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши тактичну превагу, монголи атакували. В розпал бою Данило Галицький був поранений в груди, йому довелося відступити із Мстисла –

вом Удатним. Половці почали тікати. Три дні держав осаду Мстислав Чернігівський. Монголо – татари пообіцяли йому життя, якщо той заплатить викуп, та свого слова не дотримались. Він був вбитий. Монголо – татари святкували перемогу».

Учні аналізують уривок з вірша про битву на р.Калці.

Учні відповідають на питання:

- Чи міг бути інший результат битви?

Завдання учням: за допомогою комп’ютерної презентації розкрити особливості походів монголів на Русь, на основі аналізу писемних джерел учні роблять висновки про стратегію та тактику монголів під час походів, взяття фортець та причини перших поразок русичів.

Сюжетна розповідь вчителя про оборону м.Києва та походи монголо – татар на Київську Русь та Галицько -Волинське князівство. Учні аналізують уривки з « Лаврентіївського літопису». Робота з опорним конспектом учнів,

картою походів монголо – татар.

«Фізкультхвилинка»:

«Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться.

В різні боки поклоніться,

Веретеном покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте».
Розглядається питання про боротьбу населення Киівської Русі проти монголо—татар, використовується черговий слайд презентації.

Учні відповідають на питання:

- Яка роль Галицько – Волинського князівства в збереженні державності на території Русі?

Учні аналізують уривок з твору А.Лотоцького « Княжа слава» про поїздку Д.Галицького до Золотої Орди. Еврістична бесіда :

- Чому Д.Галицький відмовився від збройного опору, а вирішив відкупитися від монголо – татар?

Сюжетна розповідь вчителя про « лихе місто Козельськ», яке на протязі 7 тижнів не здавалося ворогові, оборону м.Рязані на протязі 6 днів, Торжка – на протязі 14 днів, Києва – на протязі 3 місяців.
Вправа – « Займи позицію»):

- Чи вірно поступали русичі, наражаючись на смертельну небезпеку, захищаючи власні міста?
Учні описують картину С.Іванова « Баскаки»:

  • Що, на вашу думку, відбувається?

  • Хто ці люди? Чим вони займаються?

  • Які ще джерела підтверджують вашу думку?


Еврістична бесіда:

  • Чи погоджуєтесь ви з нашим земляком автором віршу– Ігорем Коптієнком:

« Ніхто не хоче жити у неволі:

Ні звір, ні птах, тим більш – людина.

І тільки трапиться година –

Торує кожний шлях на волю».

Учні роблять висновок про значення боротьби проти поневолювачів.


Розв’язування задач:

  1. До монголо – татарського нашестя в Києві було 40 монументальних споруд, а після - залишилося 5. У скільки разів зменьшилася кількість споруд?

  2. З 50 тися населення Києва живими залишилася 1 тисяча.

В скільки разів зменьшилася кількість населеня?

3. З 9 тис. дворів в Києві залишилося 200. В скільки разів зменьшилася

кількість дворів?
Учні роблять висновки про наслідки монголо – татарських завоювань («коло ідей»), записують в опорний конспект:

1.Руйнація міст ( з 74 залишилося 49), зменьшення кількості населення.

2.Занепад ремесел, припинення будівництва, руйнування пам’яток культури.

3.Розрив торгівельно – грошових відносин між Руссю і іншими державами,

панування натурального господарства.

4. Великі збитки сільському господарству, поневолення селян і претворення їх на рабів.

5.Витік срібла та інших металів.

6. Обмеження влади руських князів, які ставали васалами хана.

7. Збереження на Русі феодальних відносин.
Закріплення, систематизація, узагальнення матеріалу:

Учні виконують тестові завдання:

1.Обороною Києва під час монголо – татарської навали керував воєвода Дмитро?

2.Найбільшого спустошення зазанали землі Галицько – Волинського князівства?

3.Грамоти хана Золотої Орди, що давали право на управління областями Київської Русі називали ярликами?

4.Причиною припинення походів хана Батия на Русь стала неможливість утримувати всі покорені народи в неволі?

5.Руські міста чинили жорстокий опір поневолювачам?

6.Князь Данило Галицький домігся підтвердження права на своє князювання

в Галицько – Волинській державі?

7.Софійський собор в Києві був спалений під час облоги і не відновився?

8.Монголо – татарська навала мала позитивний вплив на розвиток руських

князівств?

Учні повертаються до проблемного питання уроку:

- Чому монголо – татарам вдалося захопити Київську Русь?
Учні пригадують історичні місця району, відповідають на питання:

- Чи існувала б сучасна українська держава, коли б населення Київської Русі здалося монголо – татарам?


Учні говорять, чи досягли вони очікувальних результатів на уроці.

Оцінювання знань учнів.
Домашнє завдання: опрацювати п.21 підручника, виконати завдання в контурній карті; творче завдання: написати твір – роздум про те, чому через 200 – літнє панування на ній монголо – татар країнам Європи вдалося обігнати в розвиткові Київську Русь?

Заключне слово вчителя, подяка за урок, вручення « медалей» за мужність на уроці.
Учні присягають на вірність українському народові:

« Присягайте, що Вкраїну будете любити.

Що віллєте в неї силу, щоб розвеселити.

Щоб козацькому роду не було переводу

Присягаймо на вірність Вітчизні й народу!»

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Галицько- волинська держава. Данило Галицький
Романа Великого та Данила Галицького продовжити формування вмінь складати характеристику видатних історичних діячів

Шановні колеги до вашої уваги фрагмент уроку з історії України в...
Шановні колеги до вашої уваги фрагмент уроку з історії України в 10 класі по темі Українська держава П. Скоропадського з використанням...

Тема. Галицько-Волинська держава та її розквіт за Данила Галицького
Київської Русі; на прикладах особистостей Романа І данила Галицького продовжити формування вмінь складати характеристику видатних...

Уроку: Утворення Галицько Волинської держави за Романа Мстиславовича
Галицько – Волинської держави; Сформувати уявлення про діяльність Галицького князя Романа Мстиславича. Розвивати вміння аналізувати...

Підручник Ю. Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишин «Історія України»
Показувати на карті та словесно описувати територію Галицько – Волинської держава за князя Данила Галицького

Методичні рекомендації щодо викладання історії та курсів духовно-морального...
Вона передбачає викладання курсу «Історія України. Вступ до історії» у 5 класі в обсязі 35 годин, інтегрованого курсу зі стародавньої...

Конспект уроку-роздуму з української літератури в 11 класі з використанням...
Тема уроку. О. П. Довженко. Кіноповість «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу у Великій Вітчизняній війні

Методичні рекомендації щодо проведення уроку з теми: Тема: Держава. Форма держави
...

Урок української мови у 6-му класі Тема уроку: Велика буква І лапки у власних назвах
Мета уроку: удосконалювати навички учнів розрізняти іменники, що означають загальні І власні назви, поглиблювати знання школярів...

Конспект уроку з правознавства у 9 класі. Тема уроку
Мета уроку. Ознайомити учнів з основами трудового права України; порядком прийому на роботу, розвивати вміння працювати з документами,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка