Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Курсова робота на тему: “Фінансове забезпечення

Курсова робота на тему: “Фінансове забезпечення







КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Фінансове забезпечення

установ охорони здоров’я”

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 5

1.1. Соціально-економічні аспекти охорони здоров’я 5

1.3. Джерела фінансового забезпечення медичних установ 7

РОЗДІЛ ІІ. Планування видатків та фінансування закладів охорони здоров’я 9

2.1. Складання, розгляд та затвердження кошторису медичного закладу 9

Розділ ІІІ. Засади фінансування медичних закладів в умовах страхової медицини 14

3.1. Історія виникнення та функціонування системи медичного страхування в Україні 14

Висновки 15

Список використаної літератури 17

ВСТУП



Витрати держави на розвиток медичної допомоги мають не тільки соціальне, але й економічне значення. Ефективність медичних закладів в сфері обслуговування населення полягає в тому, що оберігаючи та відновлюючи здоров’я – головної складової частини виробничих сил суспільства, вони тим самим сприяють зниженню захворюваності, збільшенню працездатного періоду працюючих, росту продуктивності праці. Все це в свою чергу сприяє зростанню національного багатства держави.

Особливо зростає економічне значення медичної допомоги в умовах дефіциту трудових ресурсів, коли повне вибуття працівників із-за хвороби або короткочасне в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю вкрай негативно позначається на виконанні виробничих програм підприємств.

Зниження рівня захворюваності та інвалідності сприяє з одного боку, збільшенню числа працівників, що приймають участь у створенні валового національного продукту, а отже, в формування національного доходу країни, з другого - зменшенню потреби в коштах на оплату тимчасової непрацездатності та пенсійне забезпечення. Таким чином розширене відтворення виробництва і розвиток медичних закладів взаємопов’язані.

Розвиток ринкових відносин, виникнення нових форм власності, зміни у призначенні та функціях держави, інтеграція України у світове товариство у значній мірі обумовлюють той інтерес, ту зацікавленість, з якою нація ставиться до удосконалення та більш глибокого вивчення економіки охорони здоров’я, закономірностей та особливостей її розвитку. Велика увага, при цьому, приділяється дослідженню фінансового забезпечення медичних закладів як основи їх розвитку і утримання. В умовах дефіциту Державного та деяких місцевих бюджетів, диспропорції у бюджеті, зубожіння основних верств населення, недостатнє фінансування медицини лише загострює існуючі соціально-економічні проблеми. В такій ситуації, розбудова більш справедливого та ефективного фінансового забезпечення медичних закладів України дозволила б забезпечити основні верстви населення безплатною, загальнодоступною і профілактично направленою медичною допомогою.

Сучасний кризовий стан в фінансовому забезпеченні державних і комунальних медичних закладів, викликаний обмеженим бюджетним фінансуванням, в межах до 30% від потреби, відповідно не врегулювавши державою в умовах ринкової економіки залученням позабюджетних коштів, потребує поступового проведення реформи фінансового забезпечення медичних закладів.

Актуальність, науково-теоретичне та практичне значення даної проблеми, її недостатня вивченість зумовили вибір теми курсової роботи.

РОЗДІЛ І. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УСТАНОВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я




1.1. Соціально-економічні аспекти охорони здоров’я



Охорона здоров’я представляє собою систему державних, громадських, медичних закладів, що спрямовані на попередження і лікування хвороби.

Метою системи охорони здоров’я є гармонійний розвиток людини, досягнення високого рівня працездатності і довголітньої активності громадян. Це пов’язано з тим, що трудовий і творчий потенціал людей в значній мірі залежить від здоров’я, яке являється не тільки важливою умовою прогресу суспільства, але й виступає інтегрованим показником суспільного розвитку. Результати розвитку охорони здоров’я повинні розглядатися через показник народного добробуту і служити важливим фактором розвитку виробництва, підвищення продуктивності праці.

Охорона здоров’я народу виступає важливим напрямком діяльності держави, громадськості і всього населення. Значення здоров’я все більше враховується при обговоренні питань про національне багатство, про трудовий потенціал і трудові ресурси, продуктивність праці.

Ще в 1757 р. Ф. Кене писав, що могутність держави знаходиться в залежності від здоров’я її громадян, А. Сміт звернув увагу на те, що здоров’я тісно впливає на економіку.

На саме здоров’я здійснюють вплив цілий ряд чинників: політичні, економічні, соціальні, екологічні, психологічні. Експерти всесвітньої організації охорони здоров’я встановили, що здоров’я людини на 50 - 52 % залежить від способу життя. Негативними його факторами є шкідливі звички, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральні та психічні навантаження, стресові ситуації, малорухливість, тощо. Негативно позначається на формування здоров’я і несприятлива екологічна ситуація, зокрема забруднення повітря і використання створених медичних об’єктів, неотримання очікуваного економічного і соціального ефекту від вкладених коштів.

Все це викликає підвищену потребу в ресурсах для подальшого розвитку цих медичних закладів, тому в подальшому відомий канал фінансування з приводу отримання асигнувань із бюджету на фінансування медичних закладів та інші заходи.

Важливим принципом організації фінансових ресурсів медичних закладів є господарський розрахунок. Він вимагає порівняння витрат з доходами від господарської діяльності. Це означає, що кожний медичний заклад, що знаходиться на повному госпрозрахунку та самофінансуванні, повинен не тільки покривати витрати доходами, але і одержувати прибуток. В свою чергу, госпрозрахунок сприяє економії і обережності, скороченню витрат, зниженню собівартості, підвищенню рентабельності продукції, передбачає матеріальну заінтересованість медичних закладів і кожного працівника окремо в досягненні високих кінцевих результатів.

Застосування в економіці медичних принципів територіального і галузевого розподілу фонду фінансових ресурсів визначає наявність двох каналів фінансового забезпечення медичних закладів – по лінії територіальних органів, а також відомчого - по лінії галузевих органів. Використання цих принципів і каналів розподілу коштів неоднакове і визначається засадами, які стоять перед країною на окремих етапах їх розвитку.

Зауважу, що в певні мірі відомий нам канал фінансування медичних закладів, на мою думку, буде і надалі використовуватись тільки для надання допомоги переважно тільки за рахунок прибутку суб’єктів підприємницької діяльності.

З економічної та соціальної точки зору більш прийнятний територіальний принцип розподілу ресурсів на розвиток медичних закладів і фінансове забезпечення їх по лінії територіальних органів. Територіальний шлях розвитку медичних закладів більш відповідає (інтересам) інтенсивним методам розвитку економіки медицини, тобто вимогам кращого використання наявного економічного потенціалу.

1.3. Джерела фінансового забезпечення медичних установ



Друга група проблем, що розглядається в роботі, пов’язана із дослідженням джерел фінансових ресурсів медичних закладів в сучасних умовах.

Проблема формування фінансових ресурсів медичних закладів, сьогодні і надалі в основному повинна розглядатись через призму бюджету.

За способом фінансування медичних закладів в світовій практиці умовно можна виділити три групи систем: державні (бюджетні), системи соціального медичного страхування та приватні. На думку вітчизняних закладів, медичні заклади та їх структурні підрозділи залежно від надходжень фінансових ресурсів необхідно розподіляти на такі, що: повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних асигнувань та знаходяться на повному госпрозрахунку та самофінансуванні. По іншому. В залежності від фінансової участі населення в одержанні медичних послуг, можна відмітити медичну допомогу повністю безплатну, частково платну та повністю платну.

Аналіз економічної діяльності закладів охорони здоров’я за попередні роки свідчить про те, що галузь працює в умовах гострої нестачі бюджетних коштів. Асигнування, визначені за планом, не відповідають реальній потребі медичних установ.

Загальна сума заборгованості закладів охорони здоров’я місцевого підпорядкування має тенденцію до збільшення. Дійсно, у державній системі охорони здоров’я в останні роки відчутний дефіцит коштів. Бюджетне фінансування лікувально-профілактичних закладів, наприклад здійснюється у вкрай обмежених розмірах, що значно ускладнює їх функціонування.

З скрутного становища існує вихід. Він у раціональному використанні коштів, з цією метою міністерство здійснило ряд термінових заходів.

Так, уже скорочено державні витрати шляхом приведення мережі, штатів та контингентів із відповідності до реальних коштів, передбачених у

умовах господарювання. Новий господарський механізм дозволяє впроваджувати в діяльність медичних закладів елементи госпрозрахунку і є перехідним етапом до страхової медицини, побудованій на економічних моделях.

В нових умовах господарювання поліклініки зацікавлені в профілактиці, в наданні максимального обсягу допомоги своїми силами, тоді як інші лікувально-профілактичні заклади – в максимальному нарощуванні обсягу допомоги.

Оплата лікування в нових умовах господарювання з урахуванням медико-економічних стандартів, в якій врахована середня вартість лікування хвороби даної групи, нам уявляється найбільш оптимальною, ніж інші варіанти ціноутворення, наприклад, за фактичними витратами. При цьому надійною перепоною необґрунтованої виписки, недостатньої якості лікування служить загроза пред’явлення поліклінікам штрафних санкцій, а також система контролю якості, що ґрунтується на стандартах якості лікування.

Аналогічна динаміка бюджетного фінансування за останні роки була характерна і для лікарень району, на які припадає найбільша питома вага всіх видатків установ охорони здоров'я.

Таке скорочення фінансування негативно відображається на зміцнення матеріально-технічної бази медичних установ, а отже, на якості обслуговування населення нашої області. Підвищення економічної ефективності функціонування закладів охорони здоров'я вимагає їхнього оснащення новим медичним обладнанням, апаратурою, інструментами. Проте тяжке фінансове становище погіршується тому, що надходження передбачених бюджетом коштів йде не планомірно, а частинами із запізненням і можливими збитками. Отже, держава повинна подбати про тих, хто нас завтра лікуватиме, бо тих, що лікуються сьогодні, стає щодня менше.

На жаль, видатки на утримання установ охорони здоров'я займатимуть непріоритетне місце в складі, загальних видатків бюджету. Отже, така ситуація спонукає до пошуку нових рішень.

Як бачимо, гостра нестача бюджетних коштів змушує сьогодні медицину вишукувати інші джерела фінансування, позабюджетні.

РОЗДІЛ ІІ. Планування видатків та фінансування закладів охорони здоров’я

2.1. Складання, розгляд та затвердження кошторису медичного закладу


Відомо, що основним плановим документом, який визначає загальний об’єм коштів на утримання бюджетних установ та їх цільове використання – є кошторис затрат.

Видатки бюджетних установ по кошторису визначаються у відповідності з планом економічного і соціального розвитку тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці на поточні утримання бюджетних установ, інвентаря та на капітальний ремонт.


Кошториси медичних закладів складаються по встановлених Міністерством фінансів України типових формах з обов’язковим заповненням всіх передбачених реквізитів .

Всі видатки по кошторису обчислюються на підставі виробничих показників і контингентів, які встановлюються для медичних установ, у відповідності з типовими штатами і штатними нормативами та затвердженими на основі їх або в порядку штатними розписами, а також з дотриманням діючих норм видатків по окремих видах затрат.

Обчислення видатків у кошторисах проводяться на весь рік, якщо установа існувала до початку року на який плануються видатки, або на решту періоду року, з часу організації установи. В останньому випадку кошторис для такої установи складається головним розпорядником кредитів у загальному порядку.

Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані

відповідними розрахунками, наведеними в кошторисі по кожній статті. З врахуванням показників народно-господарського плану і бюджету, необхідності
У доходні частині єдиного кошторису доходів і видатків установи зазначається планові обсяги бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел, одержання яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами.

Загальна сума доходів установи, відповідно до якої формується видаткова частина кошторису, визначається з урахуванням залишків коштів на початок планового періоду спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Формування доходної частини єдиного кошторису доходів і видатків установи здійснюється на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються по кожному джерелу доходів, що передбачаються на плановий період. За основу цих розрахунків беруться показники обсягу надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщення та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставка тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначається сума доходів на плановий період по кожному джерелу доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установ. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов’язково повинен враховуватися рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному у формі розрахунку, і повною мірою відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

У видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також з встановленими витратами, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, та витрат, які планується здійснити за рахунок (позабюджетних) надходжень.

Передбачені у видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи асигнування повинні забезпечувати повне фінансування витрат

Видатки на утримання установ охорони здоров’я м. Житомира

Таблиця 1

Код

Назва установи охорони здоров’я

Сума, грн.

Співвідношення в,

% до підсумку




1. Лікувально-профілактичні установи (всього) :

2003р.

2004р.

2005р.

2003р.

2004р.

2005р.



















080101

Лікарні



















080300

Поліклініки та амбулаторії






















2. Інші установи (всього) :



















081004

Бухгалтерія



















081002

Інші заходи – протезування






















Разом




















Що стосується фінансування поліклінік у місті Житомир, то на їх долю припала досить мала частка витрат. Так, фінансування поліклінік в 2005 році збільшилось на 11 тис. і складає 3,3% питомої ваги в складі лікувально-профілактичних установ. На 73 тис. грн.

Тому можна зауважити, що на сьогоднішній день бюджетне фінансування лікувально-профілактичних закладів у м. Житомир здійснюється у вкрай обмежених розмірах, що значно ускладнює їхнє функціонування. Так, на 2005 р. по бюджету району на лікувально-профілактичні установи перед

За багатьма напрямками лікувальної та профілактичної діяльності медична допомога поступово стає платною. Внаслідок цього відбувається нерегульоване та неконтрольоване зростання цін на медичні послуги. Поряд з цим поширюється неофіційний ринок надання медичної допомоги.

Аналізуючи структуру видатків другої групи установ охорони здоров‘я у м. Житомир, то з табл. 1 видно, що в 2005 р. на їхнє утримання припало всього

1161 – «Оплата теплопостачання» (ст. 3)

1162 – «Оплата водопостачання»

1163 – «Оплата електроенергії»

1164 – «Оплата природного газу»

1300 – « Субсидії і поточні трансфертні виплати» (ст. 18)

2110 – «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (ст. 12)

2130 – «Капітальний ремонт будівель і споруд» (ст. 16)

Як ми бачимо, нова бюджетна класифікація істотно відрізняється від попередньої по статтях. Так, наприклад, стаття 3 включає тепер в себе 1130, 1131, 1150, 1151,1156,1160,1161,162,163,1164. Я вважаю, що таке чітке відокремлення статей дає змогу більш глибше контролювати цілеспрямованість і використання коштів бюджет на ті чи інші витрати установи.

До введення нової бюджетної класифікації, характеристику основних напрямків видатків медичних установ визначали згідно наступних.

Ст. 1 «Заробітна плата» відображає видатки на зарплату медичного (окремо лікарського, середнього, молодшого), адміністративно-господарського та іншого персоналу. По цій статті також передбачаються видатки на оплату консультантів із числа професорів, доцентів, докторів і кандидатів медичних наук, із лікарів з відповідним роботи, приваблених з інших медичних установ. Сьогодні ст.1 «Заробітна плата» присвоєно код 1110.

По ст.2 (1120) «Нарахування на заробітну плату» відображаються видатки по нарахуваннях на державне соціальне страхування в розмірі 36,0% тільки із заробітної плати працівників, які враховані по ст.1 коштів медичної установи.

За рахунок коштів по ст.2 здійснюються наступні видатки: по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини, на похорони.

По ст.3 (1130,1150,1160) «Канцелярські та господарські видатки». Відображаються такі її види: придбання канцелярських, креслярських і писарських приладів та матеріалів; придбання довідкової літератури та періодичних видань; послуги зв‘язку.


вільних професій на утримання медичних закладів необхідно провести реформу соціального страхування в Україні з введенням системи державного обов’язкового медичного страхування.

Важливо відмітити, що в Україні як і в інших країнах соціальне медичне страхування має об’єднати за суттю два види страхування – по наданню медичної допомоги і виплаті допомоги у випадку тимчасової непрацездатності.

Організація медичного страхування в більшості країн здійснюється в двох формах: прямий і непрямий. В першому випадку органи медичного страхування мають власні установи медичної допомоги (Швеція та Японія), яка є найбільш прийнятною для України. При непрямій формі застраховані одержують медичну допомогу на підставі угоди між органами медичного страхування і лікувально – профілактичними закладами (Німеччина, Франція, Бельгія Австрія та інші).
Джерелами фінансування медичних закладів в системі страхової медицини повинні бути: державний та місцеві бюджети, страхові внески страхувальників обов’язкового медичного страхування, внески з фонду страхування від нещасних випадків на виробництві за оплату медичної допомоги постраждалим, відрахування підприємств і громадян за існуючий ступінь ризику для здоров’я, цільової субсидії з бюджетів різних рівнів, кошти страхувальників особистого добровільного медичного страхування, особисті кошти громадян, благодійні внески, кредити банків та інших кредиторів, інші джерела, не заборонені законодавством.
Створення прямої форми державного обов’язкового медичного страхування в Україні дозволить, як мінімум на десять відсотків скоротити витрати на функціонування системи соціального медичного страхування, а також раціоналізувати структуру лікувально-профілактичних закладів, в тому числі санаторно-курортних закладів, різних центральних державних органів та відомств.

Розділ ІІІ. Засади фінансування медичних закладів в умовах страхової медицини




3.1. Історія виникнення та функціонування системи медичного страхування в Україні


У 1870 році і за 42 роки до прийняття закону про страхування, була вперше в Україні створена лікарняна каса на першому промисловому підприємстві – адміралтейському заводі “Россуд” у Миколаєві. Саме тут на асигнування першого лікарняного збору коштів підприємці уклали першу в Україні угоду для надання медичної допомоги з миколаївським військово-морським шпиталем. Згідно з угодою про медичне забезпечення робітникам заводу “Россуд” подавалася лікарська медична допомога при нещасних випадках, а відшкодування витрат здійснювалося через лікарняну касу за рахунок підприємства. Таким чином, лікарняну касу в Миколаєві можна вважати однією з перших організаційних форм первинної ланки подання медичної допомоги на страхових засадах як в Україні, так і в Російській державі.

Питання соціального страхування і подання медичної допомоги людям, які працювали на підприємствах, були предметом неодноразових обговорень на губернських, регіональних та інших з’їздах земських і фабричних лікарів.

Прийнятий у 1912 році Державною думою закон “Про соціальне страхування на випадок хвороби” став результатом колективної боротьби робітників прогресивної громадськості, в тому числі й лікарів. Попри всі його вади цей закон уперше в Російській імперії, а отже й на території України, надає поняттю “лікарняні каси” нормативну базу і затверджує статус про їх діяльність. Відтоді лікарняні каси стали організаційними осередками подання медичної допомоги працюючому населенню за страховим принципом. Усе це поклало початок формуванню системи страхової медицини дореволюційного періоду в Україні.

Згідно з положенням про страхування, яке функціонувало в Україні, джерелами фінансування системи медичного страхування, що здійснювалося через лікарняні каси, були переважно фонди соціального страхування. Ці кошти

Висновки



На основі вивчених матеріалів та проведеного дослідження теоретичних і практичних аспектів діяльності медичних закладів слід зробити наступні висновки:

  • Між економікою та охороною здоров’я існують складні причинно – наслідкові відносини: з одного боку, охорона здоров’я є наслідком розвитку економіки, а з другого, позитивно впливаючи на умови відтворення робочої системи вона може розглядатись і як один із факторів економічного росту;

  • На Утримання та розвиток комунальних медичних закладів через територіальний канал повинно розподілятись не менше ніж 80 відсотків загальних видатків на охорону здоров’я;

  • В залежності від фінансової участі населення в одержанні медичних послуг, можна виділити медичну допомогу: повністю безплатну або частково платну та повністю платну;

  • Система надання медичної допомоги в Україні і в цілому на місцевому рівні, яка буде побудована за прямою формою державного обов’язкового медичного страхування є більш ефективною, ніж державне фінансування лікувально – профілактичних закладів. Медицина, яка ґрунтується на соціальному медичному страхуванні більш відповідає вимогам ринкової економіки;

  • Для зменшення економічних витрат, які виражаються в розпорошенні фінансових ресурсів держави, виходячи з економічної ефективності використання бюджетних коштів та все більш зростаючої відповідальності місцевих органів державної влади за медичну допомогу населенню підвідомчої їм території, необхідно передати деякі державні та відомчі лікувально-профілактичні заклади у відання та фінансування місцевих органів державної влади;

  • В умовах обмеженого бюджетного фінансування, інфляції і хронічної нестачі кошті на утримання державних і комунальних, бюджетних медичних закладів, доцільно було б повністю звільнити позабюджетні кошти цих закладів від сплати податків і зборів;

  • Необхідна цілеспрямована державна політика в області надання платних послуг медичними закладами незалежно від форми власності а особливо державної і комунальної власності;

  • Доцільно переглянути програму розвитку мережі медичних закладі на користь амбулаторій і поліклінік, а також підвищити відповідальність лікарів загальної практики;

  • Потребує удосконалення механізм оплати (взаєморозрахунків) з медичними закладами за надані медичні послуги, як важливий елемент реформи і їх фінансового забезпечення.

Впровадження вище зазначених пропозицій і висновків у практику фінансового забезпечення медичних закладів, за нашим переконанням, буде сприяти економічному та ефективному розвитку медицини, а отже зростанню економічного потенціалу держави.


Список використаної літератури



  1. Закон України “Про державний бюджет України на 2006р.” // Відомості Верховної Ради. – 2006р. № 32

  2. Проект концепції основних напрямків, реформування охорони здоров’я України на перехідний до ринкових відносин період // Ваше здоров’я. – 2006р. - № 7 – С.2-3.

  3. Бегул С.І. Новий господарський механізм в галузі охорони здоров’я // Сучасний стан та проблеми розвитку економічної науки в Україні. Ч. 2. – Тернопіль, 2005р. – С. 254-258.

  4. Волошин А. Як вийти медицині з кризи ? // Ваше здоров’я. – 2005р. - № 35.

  5. Василик О.Д. Державні фінанси України. – К. “Вища школа” – 2005р.

  6. Кондратюк С. Я. Проблеми фінансового забезпечення медичного обслуговування іноземців // Фінанси України. – 2005р. - № 6. – С.115-119.

  7. Кондратюк С. Я. Проблеми фінансового забезпечення і шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів у галузі охорони здоров’я // Фінанси України. – 2004р. - №39 – С. 69-70.

  8. Євсєєв В. І. Кондратюк В. Я. Питання ефективного використання фінансів в охороні здоров’я України // Збірник наукових праць / НАН України, Інститут економіки. – Київ. 1997р. – С. 97-102.

  9. Кондратюк С. Я. Спільні риси та особливості фінансового забезпечення медичних закладів // Вісник Асоціації Психіатрів України. – 2003р. - №4 – С. 62-63.

  10. Колодійчук Є. М. Якою медицині бути ? // Ваше здоров’я. – 2005р. – №31. С. 9-11.

  11. Кондратюк С. Я. Медичне обслуговування іноземців: правовий і фінансовий аспект // Вісник Асоціації Психіатрів України. – 2005р. – №1. – С. 136-142.

  12. Корчагин В. О. Економическая реформа в охране здоровя // Вопросы економики. - 2003р. - № 11. – С. 13-22.

  13. Полішук А. Реформа на часі // Ваше здоров’я. – 2004р. - № 5.

  14. Сніженко Ю. М. Як цінувати охорону здоров’я // Голос України. – 2006р.

  15. Тимофійченко С. Я. Реформи в медицині необхідні. - // Ваше здоров’я. – 2004 р. - №9. С. 12

  16. У медицині потрібні реформи // Інформаційний вісник здоров’я // Ваше здоров’я. – 2006 р. №9.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота на тему: «Характеристика видатків на промисловість...
Розділ теоретичні аспекти видатків зведеного державного бюджету україни на розвиток промисловості та енергетики 6

Курсова робота з дисципліни: “Політекономія” на тему: «Наймана праця: сутність та еволюція»
Тому свідчення зростання ролі людського фактора в умовах технологічного етапу нтр, коли в наявності є пряма залежність результатів...

Курсова робота на тему: Лексико-семантичне поле посесивності в сучасній англійській мові
Системна характеристика лексико-семантичного поля посесивності в сучасній англійській мові

Курсова робота з дисципліни: “Фінансовий ринок” на тему: “Характеристика...
Метою курсової роботи є поглиблене вивчення здійснення операцій з цінними паперами, що відбуваються на фондовому ринку в Україні...

Курсова робота
Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, контроль плагиата, прямое общение с

Дипломна робота на тему: «Патріотичне виховання дітей старшого дошкільного...
Розділ Експериментально-дослідницька робота у патріотичному вихованні дошкільників 43

Курсова робота
Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься...

Дипломна робота на тему: “Екологічний моніторинг водних об’єктів гзк “Іршанськ” зміст
Джерелом забезпечення екологічної безпеки може виступати прогресивна організаційно-техногологічна, соціально-економічна та природоохоронна...

Урок з української мови в 10 класі на тему: «Морфеміка як учення про будову слова. Типи морфем»
Форми роботи: інтелектуальна розминка, метод незакінчених речень, інтерактивне опитування, мовне спостереження, «Коло думок», «Мозковий...

Методика організації роботи молодших школярів над аплікацією курсова...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка