Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

На нашу думку, з практичної точки зору, вимагає додаткових роз'яснень І трактувань наступне

На нашу думку, з практичної точки зору, вимагає додаткових роз'яснень І трактувань наступне





ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

«СПІЛКА АУДИТОРІВ УКРАЇНИ»

В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

м. Одеса, вул. Осипова8, кв.33,

тел. 728-71-39

п/рах.2600236535980 в АКБ «Інвестбанк» м.Одеса, МФО 328210



Міністерство фінансів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2.
Державна служби України з питань
регуляторної політики та розвитку
підприємництва


1011, Київ, вул. Арсенальна, 9/11
Копія: Аудиторська палата України

0407, Київ, Підгірна, 1 оф.12

Вих. № від 16 серпня 2013 г.

КОМЕНТАР ЩОДО

Проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо провадження аудиторської діяльності»
Аудитори Одеського регіону, члени Всеукраїнської професійної громадської організації "Спілка аудиторів України" Одеського територіального відділення, після загального обговорення та доручення Правлінню Одеського територіального відділення ВПГО "САУ", звертаються до Вас з проханням: не залишити без уваги наші пропозиції щодо проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» розміщеного 26 липня 2013 р. на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України.
На нашу думку, з практичної точки зору, вимагає додаткових роз'яснень і трактувань наступне:

  1. До ст. 362 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» у частині внесення змін до визначення «аудиторська діяльність», а саме: «Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність, яка включає в себе надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності, виконання завдань з надання впевненості, а також інших аудиторських послуг, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту». Тобто, з поняття «аудиторська діяльність» пропонується вилучити інші професійні послуги, надання яких не регулюється стандартами, але, які відповідно до норм професійної етики можуть надавати аудитори.

В випадку прийняття цієї норми піде скорочення ринку аудиторських послуг у разі прийняття такої норми що матиме негативний вплив на розвиток аудиторської діяльності та економіки в Україні.

2. До пункту 10 Статті 19 наступні коментарі:

Відносно встановлення обмеження на проведення аудиту та огляду фінансової звітності одного й того самого суб’єкта господарювання більше ніж сім років поспіль аудитором чи аудиторськой фірмой є одним із заходів підвищення довіри інвесторів та інших зацікавлених осіб, до фінансової звітності суб’єктів господарювання, що ними використовується.

Досвід введення обов'язкової ротації мали багато країн, наприклад, Сінгапур, Канада, Корея, Латвія, Чехія, та інші, але в результаті застосування даної практики змушені були відмовитися від її застосування. Поодинокі країни намагалися впровадити обов’язкову ротацію аудиторських фірм,яка поширюються лише на ротацію аудиторських фірм публічних компаній (обов'язковий аудит). Ще приклад: згідно з дослідженням американського Інституту сертифікованих присяжних бухгалтерів (ACPA) з 400 випадків неякісного аудиту проблеми з якістю і помилки в перший-другий роки роботи з клієнтом виникають утричі частіше, ніж у наступні роки. Аналогічні результати отримані в дослідженнях Ради з контролю за бухгалтерською звітністю публічних компаній (PCAOB) та Європейської федерації бухгалтерів, також, дослідженням, проведеним вченими Університету Бокконі (Італія), встановлено, що «період навчання» нового аудитора великих груп становить в середньому 2-3 роки. (http://www.neg.by/publication/2010_07_30_13449.html?print=1)

Але навіть Директива 2006/43/ЄС від 17 травня 2006 року «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» не містить вимоги проводити обов’язкову ротацію аудитора (аудиторської фірми).

Крім того, норма про ротацію аудиторів та аудиторських фірм вступає в конфлікт із зміненим змістом ст. 362 ГКУ та ст.3 ЗУ "Про аудиторську діяльність", у частині визначення "Аудиторська діяльність" , а самє: Аудиторська діяльність - незалежна професійна діяльність .... " і негативно вплине на рівень довіри до результатів фінансової звітності

Тому ми пропонуємо виключити пункт 10 Статті 19 з Проекту Закону, тому що ротація аудиторських фірм не сприятиме підвищенню незалежності аудиторів.,

3. Проектом пропонується внести зміни до ст. 18 Закону «Про аудиторську діяльність» в частині створення так названого «спільного представницького органу професійних організацій аудиторів» та визначення підстав та порядку надання громадським організаціям статусу професійних організацій аудиторів, а саме:

«Професійні організації аудиторів, які провадять неприбуткову діяльність та до яких входить не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, що мають чинний сертифікат (сертифікат аудитора може бути враховане лише в одній організації на підставі заяви аудитора) утворюють спільний представницький орган професійних організацій аудиторів. Представники професійних організацій аудиторів делегуються до керівних органів спільного представницького органі професійних організацій аудиторів у кількості, що пропорційна частці (кратна десяти) сертифікованих аудиторів, членів професійної організації у загальній чисельності аудиторів, які мають сертифікат.

Відповідність професійних організацій аудиторів зазначеним вимогам підтверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, в установленому ним порядку. Таке підтвердження здійснюється на вимогу професійної організації аудиторів».

Тобто, Міністерство фінансів України на вимогу громадської організації має підтверджувати той факт, що у її складі не менше 10 відсотків від загальної кількості членів – це аудитори, що мають чинний сертифікат. Таким чином, Міністерство фінансів України матиме безпосередній вплив на діяльність цих громадських організацій.


  1. Процедура сертифікації (ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність») не відповідає вимогам Директиви 2006/43/ЄС та міжнародній практиці, оскільки розробниками законопроекту не враховані вимоги статті 8 Директиви 2006/43/ЄС відносно рівня теоретичних знань кандидатів у аудитори, а також критерії, дотримання яких є необхідним для отримання допуску до сертифікації в країнах ЄС, наприклад, на отримання сертифіката АССА. АСРА, певний час стажування кандидата в аудиторській фірмі не менш 3-х років практичної праці.

Запропонована проектом також процедура формування комісії з сертифікації (ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність») не відповідає міжнародній практиці, яка свідчить, що сертифікацією (визначенням кваліфікаційної придатності кандидатів) у країнах ЄС займаються професіонали – аудитори, аудитори – представники фахових навчальних закладів, а ніяк не державні службовці. Вважаємо, що у випадку надання Аудиторській палаті України статусу органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, комісія з сертифікації має формуватись лише з’їздом аудиторів України виключно з аудиторів та представників фахових навчальних закладів.

  1. Основні зміни, запропоновані розробниками проекту, стосуються питань повноважень, порядку створення та функціонування Аудиторської палати України (статті 12-14 Закону «Про аудиторську діяльність»). На мові Директиви ЄС розробниками проекту пропонується надати Аудиторській палаті України статус органу суспільного нагляду, передбачивши делегування до її складу окрім десяти осіб – штатних працівників державних органів і десяти з’їздом аудиторів України, двох осіб спільним представницьким органом професійних організацій аудиторів. Таким чином, Аудиторська палата України має складатись з 22 осіб, дванадцять з яких – не практикуючі особи!

  2. Щодо формування комісії з питань якості (у тому числі і від з’їзду аудиторів) лише з не практикуючих осіб, то слід зазначити, що у такому разі у складі комісії з питань якості не буде ні одного аудитора-практика, що є неприпустимим, оскільки такий підхід може привести до непрофесійності функціонування системи контролю якості, утискання інтересів практикуючих аудиторів.

Разом з тим, пропонується комісію з сертифікації та комісію з питань якості формувати на 1/3 з державних службовців – штатних працівників державних органів, а саме: Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг (статті 10 та 20-1). Проте, якщо врахувати, що за діяльністю цих комісій (як орган суспільного нагляду) здійснюватиме нагляд Аудиторська палата України, створена на 50 % з представників державних органів, то незрозуміла доцільність представництва в зазначених комісіях штатних працівників державних органів, оскільки в такому разі представники державних органів наглядатимуть за представниками державних органів.

  1. Відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС система суспільного нагляду має адекватно фінансуватися. Фінансування системи суспільного нагляду має бути гарантованим та вільним від будь-якого впливу з боку аудиторів чи аудиторських фірм. Проектом не вирішено питання фінансування Аудиторської палати України як органу суспільного нагляду, оскільки з запропонованих джерел фінансування Аудиторської палати України, а саме: плати за сертифікацію (законопроектом пропонується обмежити розміром 3-х мінімальних з/п) та плати за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, Секретаріатом АПУ має здійснювати матеріально-технічне забезпечення роботи комісії з сертифікації та комісії з питань якості. Питання джерел фінансування діяльності самої Аудиторської палати України та, відповідно, ефективного виконання нею функцій органу суспільного нагляду розробниками проекту не вирішено.

На наше переконання вирішення питання фінансування діяльності Аудиторської палати України можливо шляхом визначення джерела її фінансування - плати за перебування суб’єкта господарювання в Реєстрі аудиторських фірм та аудиторів у вигляді внеску від обсягу наданих аудиторських та інших професійних послуг за минулий рік. Запропонована форма фінансування органу регулювання практикується у більшості країнах ЄС (Германія, Австрія, Чехія та ін.). Запровадження такого порядку фінансування Аудиторської палати України, по-перше, змінить аспекти у її фінансуванні, переклавши їх із фізичних осіб на суб’єктів господарювання, які здійснюють аудиторську діяльність, а по-друге, розподілить фінансове навантаження на аудиторські фірми та аудиторів і поставить їх у пряму залежність від обсягів доходу суб’єкта господарювання.

Исходя из вищевикладеного, вважаємо що:

  1. Законопроект по суті не вирішує питання реформування системи аудиту в Україні шляхом імплементації вимог Директиви ЄС. Запропоновані зміни не сприяють адаптації законодавства України у сфері аудиту до законодавства ЄС, зокрема, в частині запровадження суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до загальноєвропейських принципів;

  2. Ротація аудиторських фірм та аудиторів, в якості обов'якової норми не буде дією, яка сприятиме стратегії розвитку аудиторської діяльності та єкономікі Украині;

  3. Нові вимоги до сертифікації аудиторів та забезпечення контролю якості аудиторських послуг, запропоновані законопроектом, що реалізуються через створення комісії з сертифікації аудиторів та комісії з питань якості, мають значні логічні протиріччя та не відповідають світовій практиці.

- Законопроект містить значну кількість помилок з професійної точки зору та не узгоджується з актами законодавства такої ж юридичної сили, а запропоновані розробниками законодавчі пропозиції матимуть негативний вплив на ринок аудиторських послуг.

Звертаємося до вас з проханням про необхідність доопрацювання проект закону, та обов'язково з залученням практикуючих аудиторів. Практикуючи аудитори - представники нашої організації та вся аудиторська спільнота Одеського регіону виражають готовність взяти участь в доопрацюванні цього Законопроекту.

За дорученням аудиторів Одеського регіона,

З повагаю,
Голова правління Одеського теріторіального

відділення Всеукраїнської професійної громадської організації

"Спілка аудиторів України",

Уповноважений представник Аудиторської палати України

в Одеській області, який діє на підставі доручення, Рішення

рішення АПУ №270/2 від 30.05.2012 р.

Хоролець Т.І.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Науковий висновок щодо реформи державної реєстрації речових прав...
України 2003 року (далі — ЦК україни). Це є однією з причин недостатнього розкриття в сучасній українській цивільно-правовій науці...

Пр авове виховання в роботі спеціалістів психологічної служби
Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення

Стан культури в Україні в 1930-ті роки
«нової» І знищення «старої» культури, який вплинув на інтелектуальний потенціал нації; розвивати в учнів вміння використовувати знання...

3 1 Огляд ринку готельної нерухомості у місті Київ
Ринок готельної нерухомості у Києві є структурно ненасичений з точки зору його наповнення якісними міжнародними операторами, хоча...

Дослідження є актуальним І з точки зору необхідності проведення парламентської,...
Фрицький Юрій Олегович. Теоретичні засади державної влади в Україні : Дис д-ра наук: 12. 00. 07 2009

Афганістан: біль І пам’ять, подвиг І трагедія
Мета заходу. Розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховання в учнів почуття поваги до людей, які виконували...

Програма науково-практичної конференції
Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю з часу заснування Чернігівської оунб ім. В. Г. Короленка

Програма вступного випробування зі спеціальності є основним науково-методичним...
Однією з вирішальних стадій формування фахівців, оцінки їх теоретичної та практичної підготовки є вступний екзамен до вищого навчального...

Увага: реєструємо на зно-2015! Організація реєстрації випускників...
Організація реєстрації випускників старшої школи знз для участі в зно та інформаційно-роз’яснювальна робота

Предмет Договору
Туроператора, забезпечення економічно беззбиткової реалізації туристичних послуг Туроператора українським та іноземним юридичним...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка