Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Поняття та відображення в обліку курсових різниць відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку»

«Поняття та відображення в обліку курсових різниць відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку»





Кафедра бухгалтерського обліку

Реферат


з дисципліни «Облік зовнішньоекономічної діяльності»

на тему

«Поняття та відображення в обліку курсових різниць відповідно до національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку»

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3

1. Поняття та види валютного курсу………………………………………….5

2. Поняття та відображення курсових різниць відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку……………………………………………7

3. Поняття та відображення курсових різниць відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку……………………………………………12

Висновки………………………………………………………………………..16

Список використаної літератури

Вступ
Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім.

У ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин, - світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу. І, відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів.

Світовий досвід свідчить, що навіть у промислово розвинутих країнах існує об'єктивна необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Держава насамперед, закликана, захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, збалансування платіжного балансу, валютного регулювання, і, що особливо важливо, приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення ЗЕД, і контролювати їх неухильне дотримання.

Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності. На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалювання внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи.

Врахування господарських операцій з руху товарів і надання послуг - це облік традиційних у зовнішньоекономічному відношенні операцій експорту, імпорту, реекспорту, бартеру, продажу та придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди імпортного обладнан­ня (фінансовий лізинг). Беручи до уваги те, що кожна країна має свою валюти, актуальним постає питання відображення в обліку господарських операцій в іноземній та національній валютах і, зокрема, курсових різниць.

1. Поняття та види валютного курсу
В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності є принцип єдиного грошового вимірника. Суть його полягає в тому, що вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.

Операції в іноземній валюті відображаються як в національній грошовій
одиниці України, так і у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною
валютою окремо. Для переведення іноземної валюти в національну
використовується валютний курс.

Валютний курс - це курс грошової одиниці України до грошової
одиниці іншої країни.

Проблема реальності оцінки валютних операцій пов'язана з
коливаннями валютного курсу. Національний банк України встановлює
офіційний курс гривні до 20 найменувань валют першої групи та до 20 найменувань валют другої групи відповідного Класифікатора.

Курс національної грошової одиниці до інших іноземних валют першої групи Класифікатора іноземних валют визначається через крос-курси Франкфуртської валютної біржі. Офіційний курс гривні до національних валют республік СНД, що входять в другу групу Класифікатора, визначається через крос-курс, який використовується Центральним банком Росії при встановленні офіційного курсу рубля, а щодо всіх інших валют другої групи Класифікатора – через крос-курси, що публікуються газетою "Файненшл Таймс".

Офіційний курс національної грошової одиниці (гривні) встановлюється Національним банком України на підставі результатів торгів валютними цінностями на Міжбанківському валютному ринку.

Офіційний курс національної грошової одиниці використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій, купівлі та продажу іноземної валюти, для відображення в бухгалтерському обліку всіх операцій, що здійснюються в іноземній валюті, при плануванні, та аналізі зовнішньоекономічної діяльності, ціноутворенні, складанні оперативної, бухгалтерської та статистичної звітності. Офіційний курс використовують всі резиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснюваних операцій.

Якщо господарська операція здійснюється в валюті, офіційний курс якої по відношенню до національної грошової одиниці не встановлено Національним банком, то перерахунок здійснюється в два етапи. Спочатку іноземна валюта переводиться в конвертовану за офіційним курсом, опублікованим в газеті "Файненшл Таймс", а потім отриману суму в конвертованій валюті перераховують в національну грошову одиницю у встановленому порядку.

Оцінку (котирування) валютного курсу можна здійснювати двома
методами:

  1. пряме котирування – валютний курс відображає ціну одиниці іноземної валюти через національну валюту;

  2. непряме котирування – виражає ціну національної валюти через іноземну валюту.

В офіційній практиці в Україні використовується, як правило, пряме котирування.
2. Поняття та відображення курсових різниць відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку
Операції в іноземній валюті слід відображати у валюті звітності, тобто перераховуючи суму в іноземній валюти у гривні із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Якщо на дату балансу або на дату здійснення розрахунків валютний курс змінився, виникають курсові різниці.

Суть та порядок відображення курсових різниць в обліку врегульовує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція по його застосування.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

При веденні обліку курсових різниць необхідно визначити:

  • природу їх виникнення;

  • об'єкти обліку;

  • звітний період, в якому були здійснені операції, пов'язані з рухом валютних коштів;

  • розмір балансової вартості іноземної валюти (для податкового обліку).

В залежності від виду дальності, в ході якої виникають курсові різниці, вони поділяються на операційні та неопераційні. В залежності від типу змін, що відбулись на валютному ринку, вони відображаються у складі доходів та витрат звітного періоду (табл. 1).

Виключенням є відображенні курсових різниць по фінансових інвестиціях в підприємства за межами України. Вони відображаються у складі додаткового капіталу на рахунку 425 "Інший додатковий капітал".

Об'єктами визначення курсових різниць є монетарні статті.

Таблиця 1

Порядок відображення в обліку курсових різниць

Вид діяльності та рахунки

Зміна валютного курсу

по відношенню до балансу

Збільшення і Зменшення

Підприємства, що використовують для обліку витрат рахунки 8 та 9 класу

Операційна діяльність (активні рахунки)

714 "Дохід від операційної курсової різниш"

945 "Втрати від операційної

курсової різниці".

84 "Інші операційні витрати"

Неопераційна діяльність (активні рахунки)

744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"

974 "Втрати від неоперацій­ної курсової різниці"

Операційна діяльність (пасивні рахунки)

945 "Втрати від операційної

курсової різниці",

84 "Інші операційні витрати"

714 "Дохід від операційної курсової різниш"

Неопераційна діяльність (пасивні рахунки)

974 "Втрати від неоперацій­ної курсової різниці "

744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"

Підприємства, що використовують для обліку витрат рахунки 9 класу

Операційна діяльність (активні рахунки)

714 "Дохід від операційної курсової різниці"

945 "Втрати від операційної курсової різниці".

Неопераційна діяльність (активні рахунки)

744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"

974 "Втрати від неоперацій­ної курсової різниці"

Операційна діяльність (пасивні рахунки)

945 "Втрати від операційної курсової різниці"

714 "Дохід від операційної курсової різниці"

Неопераційна діяльність (пасивні рахунки)

974 "Втрати від неоперацій­ної курсової різниці"

744 "Дохід від неопераційної курсової різниці"

Підприємства, що використовують для обліку витрат рахунки Н класу

Операційна діяльність (активні рахунки)

714 "Дохід від операційної курсової різниці"

84 "Інші операційні витрати"

Неопераційна діяльність (активні рахунки)

744 "Дохід від неопераційної курсової різниш"

85 "Інші затрати"

Операційна діяльність (пасивні рахунки)

84 "Інші операційні витрати"

714 "Дохід від операційної курсової різниці"

Неопераційна діяльність (пасивні рахунки)

85 "Інші затрати"

744 "Дохід від неопераційної

курсової різниці"


Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Отже, монетарні активи - це власне гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) за договорами, що передбачають грошову компенсацію, а також нетоварна заборгованість, яка передбачає повернення суми боргу грошовими коштами. Монетарні пасиви - аналогічна заборгованість, що буде погашатися грошовими коштами.

У випадку якщо активи або пасиви не відповідають критеріям
монетарних, вони визнаються немонетарними статтями. До немонетарних
статей відносяться запаси, основні засоби, нематеріальні активи, бартерні
зобов'язання тощо. Як немонетарні статті можна виділити заборгованості щодо отриманих (перерахованих) авансів, які будуть погашатися одержанням (поставкою) товарів.

Таким чином, на дату складання звітності статті балансу відображаються наступним чином:

  1. монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу, тобто здійснюється їх перерахунок і нарахування курсової різниці;

2) немонетарні статті, відображені в балансі за первісною (історичною) собівартістю, відображаються на балансі за курсом на дату здійснення операції, тобто перерахунок їх не здійснюється і нарахування курсової різниці не відбувається.

Історичною (фактичною) собівартість є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво або придбання.

Історичною (фактичною) собівартістю відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" визнається первісна вартість необоротних активів у сумі коштів або справедливої вартості інших активів, оплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активи.

3)немонетарні статті, відображені в балансі за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються на балансі за валютним курсом на дату визначення даної справедливої вартості, тобто їх перерахунок також не здійснюється і курсова різниця не визначається. Немонетарні статті, відображені по справедливій вартості в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту по валютному курсу і на дату визначення цієї справедливої вартості (по цих статтях розрахунок курсової різниці передбачається до моменту визначення справедливої вартості статті).

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між інформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Тим самим визнається один з основоположних принципів ринкової економіки - принцип реальної оцінки майна та зобов'язань.

Синтетичний, а особливо аналітичний облік операцій в іноземній валюті повинен забезпечити надання інформації про здійснені операції в іноземній валюті як у валюті звітності, так і в іноземній валюті. У регістрах бухгалтерською обліку операції в іноземній валюті слід наводити у валюті звітності (яка визначається у наведеному вище порядку) і в іноземній валюті. Для зручності рекомендується вести окремо регістр для обліку всіх господарських операцій, вартісні показники в якому відображаються у валюті звітності, і окремо регістр тільки по операціях в іноземній валюті, вартісні показники в якому відображаються в іноземній валюті.

Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться:

  1. на дату здійснення розрахунків;

  2. на дату балансу.

Дата балансу - дата, на яку складено баланс підприємства, тобто останній день звітного періоду.

Відповідно до цього можна виділити чотири періоди, за які
здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для визначення
курсових різниць. Це періоди між:

  • датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунку.

  • датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;

  • датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;

  • датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.


3. Поняття та відображення курсових різниць відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
Суть та особливості обліку курсових різниць врегульовує Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 «Вплив валютних курсів».

Курсова різниця – це різниця, яка є наслідком переведення визначеної кількості одиниць однієї валюти в іншу валюту за різними валютними курсами.

Монетарні статті – це утримувані одиниці валюти, а також активи та зобов’язання, які мають бути отримані або сплачені у фіксованій або визначеній кількості одиниць валюти.

Основною характеристикою монетарної статті є право отримувати (або зобов’язання надати) фіксовану або визначену кількість одиниць валюти. Приклади охоплюють: пенсії та інші виплати працівникам, які підлягають сплаті грошовими коштами; забезпечення, за які слід розраховуватися грошовими коштами; та дивіденди грошовими коштами, які визнаються зобов’язанням. Аналогічно, контракт на отримання (або надання) змінної кількості власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання або змінної суми активів, в якому справедлива вартість, що має бути отримана (чи надана), дорівнює фіксованій кількості або кількості одиниць валюти, яку можна визначити, є монетарною статтею.

І навпаки, основною характеристикою немонетарної статті є відсутність права отримувати (або зобов’язання надати) фіксовану кількість або кількість одиниць валюти, яку можна визначити. Прикладами є: суми, сплачені авансом за товари та послуги (наприклад, попередньо сплачена орендна плата); гудвіл; нематеріальні активи; запаси; основні засоби та забезпечення, розрахунки за якими здійснюють шляхом надання немонетарного активу.

Курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередніх фінансових звітах, визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають.

Курсова різниця виникає тоді, коли монетарні статті виникають від операції в іноземній валюті та зміна у валютному курсі відбувається у період між датою операції і датою розрахунку. Коли розрахунки за операцію здійснюються протягом того самого облікового періоду, в якому операція відбулася, вся курсова різниця визнається в цьому періоді. Проте, коли розрахунок за операцією здійснюється в наступному обліковому періоді, курсова різниця, визнана в кожному проміжному періоді до дати розрахунку, визначається на основі зміни у валютних курсах протягом кожного періоду.

Коли прибуток або збиток за немонетарною статтею визнається прямо у власному капіталі, будь-який компонент валюти цього прибутку чи збитку визнаватиметься прямо у власному капіталі. І навпаки, коли прибуток або збиток за немонетарною статтею визнається у прибутку або збитку, будь-який валютний компонент цього прибутку чи збитку визнаватиметься у прибутку або збитку.

Інші Стандарти вимагають визнавати деякі прибутки та збитки прямо у власному капіталі. Наприклад, МСБО 16 вимагає визнавати деякі прибутки чи збитки, що виникають від переоцінки основних засобів, прямо у власному капіталі. Якщо такий актив оцінюється в іноземній валюті, то слід переводити переоцінену суму, застосовуючи курс на дату визначення вартості, що приводить до курсової різниці, яка також визнається у власному капіталі.

Курсові різниці, що виникають за монетарною статтею, яка становить частину чистих інвестицій суб’єкта господарювання, що звітує, в закордонну господарську одиницю, визнаватимуться у прибутку або збитку в окремих фінансових звітах суб’єкта господарювання, що звітує, або в окремих фінансових звітах закордонної господарської одиниці, якщо доречно. У фінансових звітах, які містять закордонну господарську одиницю та суб’єкт господарювання, що звітує (наприклад, консолідовані фінансові звіти, коли закордонна господарська одиниця є дочірнім підприємством), такі курсові різниці первісно визнаються в окремому компоненті власного капіталу та визнаються у прибутку або збитку від вибуття чистих інвестицій.

Коли монетарна стаття становить частину чистих інвестицій суб’єкта господарювання, що звітує, у закордонну господарську одиницю та визначається у функціональній валюті суб’єкта господарювання, що звітує, курсова різниця виникає в окремих фінансових звітах закордонної господарської одиниці. Аналогічно, якщо ця стаття визначена у функціональній валюті закордонної господарської одиниці, курсова різниця виникає в окремих фінансових звітах суб’єкта господарювання, що звітує. Такі курсові різниці перекласифікують в окремий компонент власного капіталу у фінансових звітах, які містять закордонну господарську одиницю та суб’єкт господарювання, що звітує (тобто, у фінансових звітах, в яких закордонна господарська одиниця консолідується, пропорційно консолідується чи обліковується із застосуванням методу участі в капіталі). Проте, монетарна стаття, яка становить частину чистих інвестицій суб’єкта господарювання, що звітує, в закордонну господарську одиницю, може бути визначеною в іншій валюті, ніж функціональна валюта суб’єкта господарювання, що звітує, або закордонної господарської одиниці. Курсові різниці, що виникають від переведення монетарної статті у функціональні валюти суб’єкта господарювання, що звітує, та закордонної господарської одиниці, не перерекласифікуються в окремий компонент власного капіталу у фінансових звітах, які містять закордонну господарську одиницю та суб’єкт господарювання, що звітує (тобто, вони залишаються визнаними у прибутку або збитку).

Якщо суб’єкт господарювання веде свої бухгалтерські книги та регістри в іншій валюті, ніж функціональна валюта, в той час, коли він складає свої фінансові звіти, всі суми переводяться у функціональну валюту. Це приводить до тих самих сум у функціональній валюті, які були б отримані, якби ці статті первісно визнавалися в функціональній валюті. Наприклад, монетарні статті переводять у функціональну валюту, застосовуючи курс при закритті, а немонетарні статті, що оцінюються на основі історичної собівартості, переводять, застосовуючи валютний курс на дату операції, яка призвела до їх визнання.

Висновок
Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності. На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалювання внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи.

Врахування господарських операцій з руху товарів і надання послуг - це облік традиційних у зовнішньоекономічному відношенні операцій експорту, імпорту, реекспорту, бартеру, продажу та придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди імпортного обладнан­ня (фінансовий лізинг). Беручи до уваги те, що кожна країна має свою валюти, актуальним постає питання відображення в обліку господарських операцій в іноземній та національній валютах і, зокрема, курсових різниць.

Поняття та відображення курсових різниць за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку майже не відрізняється. Основна відмінність в тому, що МСБО 21 «Вплив зміни валютного курсу» більш широко розглядає порядок та дати визначення курсових різниць на відміну від його національного аналогу.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Об'єктами визначення курсових різниць є монетарні статті.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

На дату складання звітності:

  1. монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;

2) немонетарні статті, відображені в балансі за первісною (історичною) собівартістю, відображаються на балансі за курсом на дату здійснення операції;

3)немонетарні статті, відображені в балансі за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються на балансі за валютним курсом на дату визначення даної справедливої вартості.

Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться:

  1. на дату здійснення розрахунків;

  2. на дату балансу.

Відповідно до цього можна виділити чотири періоди, за які
здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для визначення
курсових різниць. Це періоди між:

  • датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунку.

  • датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;

  • датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;

  • датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.



Список використаної літератури


  1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 «Вплив валютних курсів».

  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений Наказом Міністерства Фінансів України від 10 серпня 2000 р. N 193

  3. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. - Житомир: ПП “Рута”, 2001.- 544 с.

  4. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 288 с.

  5. Лисенков Ю.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. – К.: Зовнішня торгівля, 2004 – 200 с.

  6. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Ю.А.Кузьмінський, В.Г.Козак, Л.І.Лук'яненко та ін.; За ред. Ю.А.Кузьмінського. – К.:КНЕУ, 2001. – 179 с.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сутність господарського обліку І школи бухгалтерського обліку
Первинні документи їх сутність та значення. Вимоги до оформлення первинних документів

Система бухгалтерського обліку України є багаторівневою. Вона включає...
Особливу роль у зазначеній системі відіграє її складова — облік виконання бюджету, І, перш за все, це пов’язано з основним завданням...

Зміст передмова з розділ Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах 5
П. Й. Атамас. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навчальний посібник.— Центр навчальної літератури, 2003,— 284 с

Програма вступного фахового випробування для вступу на навчання для...
Основною метою викладання курсу “Бухгалтерський облік” формування навичок у студентів ефективно використовувати облікову інформацію...

Затверджую
Графік навчального процесу відділення електротехніки, автоматики та бухгалтерського обліку

Затверджую
Графік навчального процесу відділення бухгалтерського обліку, автоматики та дизайну

Не перебуває в процесі припинення
Код квед 69. 20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування

Програм а
Основи навчальної програми враховують вимоги Ради з освіти Міжнародної Федерації бухгалтерів, вітчизняних законодавчих І нормативних...

Базові аспекти автоматизації обліку податків І платежів
Особливості ведення оперативного обліку податків, зборів (обов’язкових платежів) в аіс районного рівня

Рішенням Аудиторської палати України від 30. 01. 2003 протокол №119
Основи навчальної програми враховують вимоги Ради з освіти Міжнародної Федерації бухгалтерів, вітчизняних законодавчих І нормативних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка