Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроку: Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину…

Уроку: Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину…









Література

рідного краю

Все знесу,все перетерплю, а землю козацьку не кину…

Д.Яворницький

Учитель Покровської ЗОШ I-IIIст.№2

Пасюра Валентина Олександрівна

Тема уроку: Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину…

Д.Яворницький

Мета уроку:

  • поглибити знання учнів з теми: “Література рідного краю”;

  • познайомитися з життєвим і творчим шляхом Дмитра Яворницького;

  • формувати громадянську позицію учнів, якості свідомого громадянина; бажання творити власну долю;

  • удосконалювати навички аналізу поетичних творів, історичних фактів;

  • виховувати патріотизм, любов до рідного краю, Батьківщини

Обладнання: портрет Дмитра Яворницького, виставка друкованих праць та ілюстрацій до творів письменника, фото-колаж “Дніпропетровський історичний музей ім. Д.Яворницького”, комп’ютери.

Тип уроку: урок-презентація проекту

Методичні прийоми: слово вчителя, виразне художнє читання, експрес-опитування, міні-диспут, пошуково – проектна робота, експресія в групі.

Випереджувальні завдання проектної діяльності для груп:

  • біографи –дослідити біографію Д.Яворницького;

  • історики –розповісти про окремі факти історичних досліджень Д.Яворницького;

  • літературознавці–дослідити творчу спадщину письменника, проаналізувати поезію.

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи тему ,звернути увагу на наукову діяльність відомого історика,археолога,лексикографа, фольклориста,письменника та поета Д.Яворницького.

Доцільно акцентувати увагу на дослідженні історії запорізьких козаків,славнозвісної Січі та згадати діяльність Дніпропетровського історичного музею ім. академіка Д.Яворницького.

Під час проектування варто зосередити увагу на одній зі складових розмаїтості таланту Д.Яворницького - літературній творчості,твори якого дають глибше і повніше зрозуміти його духовний світ,велику любов до рідного краю, Батьківщини.
Хід уроку

I Установчо-психологічний блок

З’ясування емоційної готовності до уроку.

Створення позитивного настрою.

Психологічна вправа “Наш настрій”.

  • Перед вами кольорові смужки, виберіть той колір, який найбільше вам сподобався. Ви взяли собі в друзі той колір, який відповідає вашому настрою. Сприймати світ у кольорі – це радість, емоції, це щастя людини, це життя.

II Мотиваційний блок.

1.Слово вчителя.

В історії України є особистість, яка володіє магічним даром безсмертя. Сьогодні мова йтиме про Д.І.Яворницького, якому виповнюється 155 років від дня народження. Д.Яворницький - яскравий та привабливий приклад самовідданого і безкорисливого служіння своєму народу. Це людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів. Життєве кредо Д.Яворницького - «Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину», яке є темою нашого сьогоднішнього уроку. У ході захисту творчого проекту ми доведемо, що у пам'яті нащадків зберігся гідний приклад ученого, письменника, який душу свою віддав, працював для свого народу, був справжнім патріотом Батьківщини. І тому епіграфом до уроку будуть доречними слова цієї людини.
...Жити життям других,

Своє життя навік забути,

Це й єсть та заповідь свята:

Усім слугою бути…

Д.Яворницький

Які асоціації викликає слово патріот? Якими рисами характеру повинна бути наділена людина-патріот?

2.Заповнити асоціативні картки.



III Блок цілевизначення і планування

1.Робота учнів з технологічними картками.




(Учні обговорюють запропоновані цілі, вибирають окремі з них та записують у зошити, додаючи власні цілі).
2.Незакінчене речення.

-Від цього уроку я очікую …

-На цьому уроці я хочу навчитися…


3.Учитель знайомить учнів зі схемою групової проектної діяльності.


IV Блок презентації проектів.

1.Презентація біографів (метод «Я-режисер») - -Наша група створила фільм за біографічними даними життєдіяльності Д.І.Яворницького.

Кадр1

Історія походження прізвища.

Саме з родини Яворів походить Дмитро Іванович, до прізвища якого було додано шляхетний довісок, щоб став він Яворницьким. Могутнє дерево явір – символ України, яке глибоко входить своїм міцним корінням у грунт. А стовбур - високо у небо пірнає своїм гіллям – вітами. Тож, напевно, незвичайною людиною треба було бути, щоб народ прозвав Явором. Немає сумніву, що коли б в Україні зберігся козацький устрій, то був би Дмитро Явір або гетьманом України, або генеральним писарем.
Кадр 2.

Опис місцевості, яку обрали для зйомок .

Міжпредметні зв’язки.

-На фоні музики діти зачитують домашні творчі роботи про красу рідного краю.


Кадр 3.

-Рольова гра

(учень, який виконує роль Д.Яворницького,

розповідає про життя письменника )

“Я народився 7 листопада 1855 р. в с. Соснівці Харківського повіту, Харківської губернії в родині псаломщика. Початкову освіту здобув у селі.1874р. поступив до Харківської духовної семінарії, але не закінчив її. В 1877 р. успішно склав екзамен на історико – філологічний факультет Харківського університету. У 1881 р. закінчив навчання. Викладав історію в одній із гімназій Харкова. З 1877 по 1885 подорожував запорізьким краєм, робив археологічні розкопки. У 1883 р. обирають до історико – філологічного товариства. 1855 року переїхав до Петербурга. Був викладачем історії та літератури приватної гімназії, театрального училища. Працював в архівах. У 1892 р. відбував заслання ( 3 роки) в м.Ташкенті, був під наглядом поліціянтів із забороною викладання (1892-1895). В 1893 опублікував «Путівник по Середній Азії». 1895-1896рр.- робота у варшавських архівах. У 1896 повернувся до Москви і став приват – доцентом Московського університету. У 1901 р. захистив при Казанському університеті магістерську дисертацію «Історія запорізьких козаків». З 1905 р. постійно жив у Катеринославі і очолював місцевий історико-археологічний музей. У 1918 р. обирають членом-кореспондентом Української Академії наук. 1 липня 1929 р. – обраний дійсним членом ВУАН. Але більшовицький терор обірвав наукову діяльність. 27 серпня 1933р. в газеті «Зоря» з’явилася стаття - донос А.Горба про роботу історико-археологічного музею. Але я все рівно залишився відданим своїй улюбленій справі. Розкриваючи таємничу і неповторну красу України, я прагнув створити образ-символ духовної величі українського народу, піднімав його із зневажливого забуття до наповненого світлом ідеалу ”.
2. Презентація істориків.

Екскурсія до музею.

5 серпня 1940 року Д.І. Яворницький помер у місті Дніпропетровську. Нащадки високо оцінили доробок академіка Д.Яворницького. Дніпропетровський історичний музей носить його ім’я, меморіальний будинок вченого став філіалом музею. Прах Дмитра Івановича поховано тут же, біля музею, якому він віддав усе своє свідоме життя.




Д.Яворницький за своє життя організував і успішно здійснив безліч археологічних подорожей у пошуках пам’яток історії та культури.

Він обстежив усі місця життя козаків, битв, фортеці, лісові урочища, дніпровські пороги, степові могили на території Запорізького краю. Там учений робив археологічні розкопки и топографічні виміри, збирав документи і матеріали про життя і подвиги запорожців. Усе це дало дослідникові величезний матеріал для написання історії Запорозької Січі. Щоб мати уявлення про місця, де доводилось бувати запорожцям під час морських походів і в тяжкий час турецької неволі, а також для роботи в архівах, Д.Яворницький їздив до Туреччини, Ірану і Палестини. За словами самого Д.Яворницького, він « слідами запорожців обійшов увесь світ». Чиновники робили все, щоб перешкодити вченому працювати в галузі українства. Під підозрою виявилась і його експедиція в Запорозький край та публічні виступи. Під керівництвом Д.Яворницького велися археологічні розкопки на Дніпровських порогах, за його редакцією виходить науковий збірник історичного музею. Під час розкопок знайдено багато розкішних речей.





Тепер вони «знаходяться в різних місцях Росії та України, головним чином в Ленінграді, Москві, Києві, на Катеринославщині. В Ленінграді для старовини мається особливе помешкання – Ермітаж, в Москві – в Історичному музеї, в Києві – в Московському музеї при Київському університеті і в Катеринославі – в музеї на Соборній площі ». Важко навіть уявити, які дорогоцінні « скарби» залишили нам стародавні жителі України. Дорогоцінні знахідки, знайдені вченим-істориком Д.Яворницьким, прикрашають Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.Яворницького. Для багатьох істориків Д.Яворницький асоціюється з козаком Мамаєм, запорозьким характерником. Експозицію Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І.Яворницького прикрашають півтора десятки «Мамаїв», зібраних ще на початку ХХ ст. самим Дмитром Івановичем. Вони увійшли до золотого фонду культурних скарбів українського народу.




3.Презентація літературознавців.

  • Літературна творчість Д.Яворницького.

Белетристичні та поетичні твори Д. Яворницького містять різнобарвну палітру думок і почуттів. Перший великий прозовий твір, яким Яворницький започаткував свій прихід в літературу, повість “Наша доля – Божа воля”. У творчому доробку письменника роман “За чужий гріх»”(1907), повісті: “Христос у серці чоловіка” (1905), “У бурсу ! У бурсу! У бурсу!”(1908 р.) та ін. Оповідання, новели “Русалчине озеро”, “Драний хутір”, “Добрий пастир”, “Славний боян Хома Провора”, “Сповідь душі баби Параски Хотюнки”, поетична збірка “Вечірні зорі”.

Його твори б’ють на сполох, як козацькі литаври. Сам автор мріє бачити Україну розкутою, усміхненою, вільною. Досліджував українську мову на текстах творів Т.Шевченка, тогочасних українських письменників, фольклору. Його відомі «Матеріали до біографії Т.Г.Шевченка»(1909), «Запорожці в поезії Т.Г.Шевченка» (1912),

«Т.Г.Шевченко – народний український поет», «Народні поезії Т.Г.Шевченка» (1920) та ін.

  • Робота з поетичними творами Д. Яворницького.

  • Виразно прочитати вірш «На скасування Січі»

Орел двоглавий і могутній

Високо в небо підлітав

І оком гострим і хижацьким

Навкруг він землю озирав.

Степи розкинулись привільно,

В степах пасуться табуни,

В річках, озерах і лиманах

Снуються скрізь легкі човни.

Серед степів Дніпро – Славута

В тумані здалека синів,

А над Дніпровою сагою

Майдан в Січі широкий мрів.

Там рада, поклики ,гукання,

Шумлять на раді козаки:

Дніпро з Царьгорода до Січі

Неслись здобутком байдаки.

Зчинити бій великий в морі:

Чайки і галери стяглись,

Кипіли хвилі, грало море,

Скрізь грюк та гуркоти неслись.

Немов той сокіл в піднебессі,

Так в морі отаман гуляв:

Башів і яничар турецьких

В морську безодню він пускав…

І славних лицарів стріляють;

Весела Січ,шумить майдан,

Блискучі стяги скрізь засяли,

І брязкає в Січі казан.

Навкруг всій Січі,за валами,

На конях грають верхові,

І башт мурованих, високих

Ревуть гармати бойові.

Справляють свято запорожці,

За волю і одвагу п’ють,

А з півночі гроза і біди

Ходою тихою ідуть…

І згинула навіки Січа,

Пропала й воля козаків,

І всі лани широкополі,

Лани козацькі із віків,

Чужинці в руки захопили,

Картоплю сіють, пиво п'ють,

Згодовані та ситі німці

Орлу «Ich danke» воздають.

І що тим німцям до героїв?

Нащо з могил їх викликать?

Російські славлячи закони,

Зазнали німці благодать.

  • Робота в групах.

  • Визначити жанр та віршований розмір поезії

  • Заповнити таблицю, пояснити значення художніх деталей, які розкривають тему та ідею вірша.




Цитатна

характеристика образів

Що символізують?

Орел двоглавий і могутній

Високо в небі підлітав

І оком гострим і хижацьким

Навкруг він землю озирав”

Царська влада.

Степи розкинулись привільно…

Серед степів Дніпро – Славута”

Безмежний простір рідної України.

Майдан в Січі широкий мрів,

Там рада, поклики, гукання…”

Могутня козацька сила Україна.

А з півночі гроза і біди

Грозою тихою ідуть”

Катерина II знищила Запорізьку Січ.


Чужинці в руки захопили…

Лани козацькі із віків”

Нове поневолення народу.

- Визначити конкретно – історичне значення та узагальнюючий

образ поезії.

-Історична довідка.

Метод «Діаграма Вена»





IV. Блок систематизації та узагальнення знань.

Експрес-опитування.

1.Якою показана Україна в дослідницькій та літературній спадщині Д.Яворницького?

2. Яке ставлення Яворницького до українського народу?

3. Хто основний ворог народу ? Доведіть свою думку.

4. Кого оспівував у своїй творчості Яворницький, як захисника українців?

5..Якою хотів бачити Україну Д.Яворницький?

6..Чому вчить сучасників життєве кредо Д.Яворницького?

7. Які риси характеру, притаманні Яворницькому, ви хотіли б виховати в собі?

Міні-диспут.

-Дмитро Яворницький постав перед вами більше як історик чи літератор?

Слово вчителя.

Минають століття, держави зникають і народжуються нові, та вічно живуть люди. А в народній пам’яті залишаються ті, кому Батьківщина, рідна мова та вільна думка були дорожчими за власне життя.

У сузір’ї славетних імен Дніпропетровщини одне з найпочесніших місць належить академікові Яворницькому – історику, археологу, етнографу, письменникові. Пам’ятки рідного краю розповідають про цього визначного українського вченого, різнобічний талант, природна обдарованість та незвичайна працелюбність якого вражає сучасників. Він усе своє життя присвятив Україні та українському народу і плекав найзаповітнішу мрію, щоб на українській землі були лише добрі, справжні і національно свідомі люди, гідні продовжувачі свого народу. А тому він і зараз звертається до нащадків українського народу з такими словами:

Нащадкам. З прихильністю. Я зійду вбік, зі свого шляху, щоб дати дорогу молодій силі, коли вона забажає продовжити любу моєму серцю справу. Тоді я скажу так: ще не згинуло козацтво! Воно розвинеться пишним квітом по землі, воно розіллється широкою повінню по всьому світу й буде жити, буде гріти серце наших дітей, поки стоятиме жива земля, поки блищатимуть чисті зорі, поки світитиме ясний місяць…Сину, любий сину мій, чи чуєш ти? “

V.Рефлексійно – оцінювальний блок проектної діяльності.

Метод «Мікрофон»
«Тепер я знаю,що Д.Яворницький – це не тільки історик..»

«Для Яворницького земне щастя –це…»

«Найцікавіше на уроці було..»

«Заслуговує похвали робота..»

«Відвідати Д дніпропетровський національний музей ім. Д.Яворницького для мене – це…»

«Свою роботу на уроці я оцінюю…»

VI.Домашнє завдання.

.Прочитати твори Д.Яворницького.

Написати твір - роздум (теми на вибір).

Виконати тестові завдання.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Все эти подвиги, все эти праздники, все эти призывы, вся эта жизнь...
Все эти подвиги, все эти праздники, все эти призывы, вся эта жизнь вокруг – это же все ложь, ложь и ложь. Не ложь только то, что...

Копилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Патріотизм у сучасному розумінні– це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від...

Урок 11 Епіграф до уроку: «У свої пісні я вкладаю все найпотаємніше,...
«У свої пісні я вкладаю все найпотаємніше, найдорожче, усю себе, свою душу, серце, свою любов»

Конкурсу
Жахливий дух війни завис над нами. Але сьогодні ще все залежить від нас! Об’єднаймося!

Конспект уроку Класна година 9-г клас Горелова Н. В. Тема: "чорнобиль. Фукусима. Що далі"
Батьківщини, про аварію на чаес 26. 04. 86р. Про цю трагедію багато сказано І написано, І все одно багато що ще не доказано. Ось...

Ми патріоти І це на все життя
Сформувати в учнів знання про основні віхи з історії становлення України, її сьогодення в світлі подій на Сході

Пр авове виховання в роботі спеціалістів психологічної служби
Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення

Вступ
Хоче Україна чи ні, але крім внутрішньополітичних ритмів, її життя все більше підпорядковується ритмам глобалізації та хвилям інтеграції...

Тема: Козацькому роду нема переводу мета
Сьогодні ми все частіше звертаємось до наших витоків, рідної мови, історії нашої країни, народної гри, прислів’їв та приказок

Корпоративні права в нотаріальній практиці
Перш за все для вивчення цих питань необхідно проаналізувати історію виникнення корпоративного права й корпоративних відносин



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка