Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Сценарій тематичного вечора-екскурсії

Сценарій тематичного вечора-екскурсії





ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«БЕРЕЖАНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


Підрозділ «Підготовка молодших спеціалістів»

Сценарій

тематичного вечора-екскурсії

на тему:

«Україна і Київ у житті

Михайла Булгакова»


Освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст»

(групи ЕоСп-11М, М-11М, Б-21М)

Викладач: Зборівська О.М.
Розглянуто і схвалено

на засіданні циклової комісії

гуманітарних дисциплін

Протокол №_9_

“_30_” _травня__ 2013 р.

Голова циклової комісії

_____________ П’єнтак Г.І.
м. Бережани

2013

Сценарій тематичного вечора-екскурсії

«Україна і Київ у житті

Михайла Булгакова»


Мета: розкрити значення України в житті М. Булгакова; сприяти виробленню в студентів навичок виразного читання, ідейно-духовного аналізу художніх творів, розвивати культуру усного мовлення; виховувати бажання дізнатися більше про Україну, Київ — столицю, де формувалися великі долі.

Обладнання: фотопортрет М. Булгакова, виставка творів письменника, фотодокументів про життєвий шлях, ілюстрацій до творів, вислів «Рукописи не горять», мультимедійна презентація, відеоролики.



Викладач

(Відеоролик 1) «Народжений в Україні»

(Слайд 1) Ім'я Михайла Булгакова відоме сьогодні усім: хтось пам’ятає його зі списків програмної літератури для обов’язкового читання в 10 класі (Слайд 2), ще хтось переглянув кіносеріал «Майстер і Маргарита» (Слайд 3), але є серед нас такі, що відчувають магію слова великого класика та виявляють цікавість до біографії Майстра і того місця (Слайд 4), що дарувало світові такий талант. Ім'я Михайла Булгакова (Слайд 5) на 25 років було викреслене з літературного життя. Це були 1964—1989. І слава прийшла до письменника вже після смерті. Світогляд Михайла Булгакова — вільний від шаблонів і цим дуже небезпечний, бо вільний від політичної і суспільної волі. Радянська влада замовчуванням прозаїка зіграла із собою злий жарт — розпалила ще більшу цікавість довколо творів Булгакова (Слайд 6).

Сьогодні ми згадаємо біографічні сторінки літератора, пов'язані з Україною, пройдемося вулицями Києва, побачимо ті місця, які так любив Булгаков, заглянемо в музей письменника на Андріївському узвозі, 13.

Ми розуміємо, як гордиться українська земля (Слайд 7), що виростила і вигодувала чудового Майстра, твори якого завжди цікаві, персонажі інтригують тим, що одночасово захоплюють і лякають сміливістю думки. Адже недарма їм спорудили пам’ятники. Великий російський письменник (Слайд 8) завжди залишався у полоні української землі, але не хотів її бачити брудною від політики. Він із шаною ставився до великої культури і природи, але не хотів бачити Україну, втягнуту в дрібні політичні міжусобиці. Як ми розуміємо його сьогодні, дивлячись, що роблять з Україною сучасні державобудівники — не хотів Майстер «бруду» на батьківській землі.

Свідченням того стали такі літературні персонажі, як генерал Хлудов, головний герой драми «Біг», котрий страждає від душевного болю: жити в розриві з Батьківщиною він не може, але прийняти її — криваву й жорстоку — також не в силі.

Ведучий 1

У ХІХ столітті Україна дала російській літературі великого Гоголя, а в XX — Булгакова. Автор «Майстра і Маргарити» з дитячих років зачаровано вслуховувався в живу мову Рудого Панька, так що у фіналі роману, там, де чорні коні несуть Майстра і Воланда з його свитою, з'являються знайомі видіння «Ночі перед Різдвом» і сяють на небі пам'ятні гоголівські "краплинки зірок".

Ведучий 2

Михайло Булгаков народився в древньому Києві. Він завжди казав: "Які ж чудові зірки на Україні. Ось 8 років уже живу в Москві, а все-таки мене тягне на Батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді скочити в поїзд — і туди. Знову побачити кручі, занесені снігом, Дніпро... Немає красивішого міста на землі, ніж Київ".

Булгаков не зловживав словами з великої літери. Але два слова він, безумовно, завжди писав з великої літери: Театр і Місто, і коли писав про місто, то мав на увазі лише одне місто на землі — Київ.

(Відеоролик 2) «М. Булгаков & Київ»

Студентка

Місто Майстра


Місце, де народилася людина, є найбільш дорогим для неї. Будь це місто, селище чи село, вони назавжди залишаться в людському серці. Це маленька батьківщина, де минули найщасливіші дні життя. Завжди з любов’ю і ніжністю ми згадуємо цей милий серцю куточок. Зв'язок людини з Батьківщиною можна лише послабити, але він ніколи не рветься. Ось і Михайло Опанасович Булгаков був таким чоловіком, який усім серцем любив свою Батьківщину.

Письменник народився в 1891 році в Києві. Його батьки (Слайд 9): Опанас Іванович і Варвара Михайлівна орендували будинок на тихій Воздвиженській вулиці (Слайд 10). Недалеко знаходилася Воздвиженська церква, де малого Булгакова охрестили (Слайд 11). Майбутній письменник був названий на честь архангела Михаїла, покровителя Києва. Батьки Булгакова переїхали з Воздвиженської вулиці, коли хлопчику був один рік, і тому ця вулиця не відображена в творах Булгакова. Один кінець Воздвиженської виходить на Андріївський узвіз (Слайд 12). Андріївський узвіз... Як часто ця назва з'явиться у творах Михайла Булгакова! Будинок на Володимирській гірці був дуже дорогий для Булгакова. Його батьки жили тут, саме тут молоді Михайло та Тетяна (В 1913 р. М. Булгаков одружився з Тетяною Лаппа) винаймали свою першу кімнату з двома великими вікнами. Вуличка звивиста і крута.

ї бруківка бере розгін від п'ятикупольного повітряно-мереживного кам’яного дива — (Слайд 13) Андріївської церкви, швидко кружляє по схилу повз старовинні будівлі і, плавно гальмуючи, впирається у сірі глиби будинків Контрактової площі на Подолі(Слайд 14).

Студент-історик

Саме з будинку на Андріївському (Слайд 15) весною 1916 року молодий лікар Михайло Булгаков пішов на фронт. Сюди він повертався у вересні 1916. Впритул з подіями революції та періоду національних перетворень Булгаков зіштовхнувся у своєму рідному Києві, куди повернувся у березні 1918 року. В умовах постійної зміни урядів у столиці України 1918-1919 років неможливо було залишитися осторонь від політичних подій. Сам Булгаков в одній з анкет написав про це так: “У 1919  році, проживаючи в  Києві, послідовно призивався на службу як лікар всіма урядами, які займали місто”.

Події, пов'язані з Києвом періоду національних перетворень, відображені Булгаковим у романі «Біла гвардія» та п'єсі «Дні Турбіних» (за мотивами цього роману). У цих творах є дуже ліричні описи Великого Міста (у романі «Біла гвардія» Булгаков назвав Володимирську гірку “кращим місцем на світі”).

Після взяття Києва генералом Денікіним (серпень 1919) Булгакова було мобілізовано в білу армію та відправлено на Північний Кавказ військовим лікарем. Тут з’явилася перша його публікація — газетна стаття під назвою «Грядущі перспективи» (1919). Написана вона з позиції неприйняття: історія втягнула народ в безодню лиха та передвіщала неминучу в майбутньому розплату. У вересні 1921 року Булгаков знову відвідав Київ. У повісті «Незвичайні пригоди лікаря» дія відбувається в Києві. У травні 1923 Булгаков приїхав до Києва вже у відрядження від московської газети «Наканунє», на сторінках якої було опубліковано його нарис «Київ-місто». Київ завжди надихав Михайла Булгакова, давав йому нові теми для творів. У Києві Булгаков відчув бажання зайнятися літературою. І він пішов до Москви з твердою рішучістю завоювати своє місце в літературі.
Ведучий 3

З Москви Булгаков часто писав матері про свої мрії. А він хотів повернутися до Києва, пройтися його вулицями, які заспокоювали, коли Михайло почувався пригніченим. Своє місто не тільки любив, він знав його. Булгаков сходив Київ уздовж і впоперек спочатку в дитинстві, згодом — в юнацькі роки. Усе тут було знайоме Булгакову, він знав кожен поворот Андріївського узвозу. Це старовинне місто знаходить відображення в роботах прозаїка. Особливо подобався Київ Булгакову взиму. Зими у Києві були сніжні, “улицы курились дымкой, и скрипел сбитый гигантский снег”. Михайло і Тетяна любили зимові прогулянки в парках. Вони милувалися вкритими снігом деревами. У романі «Біла гвардія» М. Булгаков пише: “Сады стояли безмолвные и спокойные, отягченные белым, нетронутым снегом. И было садов в городе так много, как ни в одном городе мира”. Письменник завжди бачив Київ особливим. Таким, чого не знайдеш в будь-якому іншому місті. Образ київської зими і снігу надовго увійде у творчість Булгакова відблиском дому, спокою і тепла.

Михайло Опанасович пише у своєму нарисі «Київ-місто»: “...а зимой не холодный, не жесткий, крупный ласковый снег”. Як багато почуттів укладено в цей рядок!

Студент-літературознавець

Особливе місце в творчості Михайла Булгакова займає будинок № 13.

На першому поверсі цього будинку жив Булгаков з численними родичами, відомими всьому світу як сім'я Турбіних. (Слайд 16) Будинок був красивий і тим, що, піднявшись на пагорб, усі могли годинами дивитися на Дніпро, білі пароплави, прислухатись до криків чайок, захоплюватися безкінечними просторами і відчувати подих стародавнього міста. Та ще з пагорба можна було милуватися садами і парками у білому серпанку туманів.

Це захоплення Булгаков передав герою «Білої гвардії» Миколці, котрий любив вечорами сидіти в густих заплавах і вигинах «діда-Дніпра» та спостерігати за зірками. У «Білій гвардії» Булгакова дуже точно відтворено малюнок, що назавжди залишився в пам'яті хлопця: “Отвесные стены... переходили в береговые рощи... вьющиеся по берегу великой реки, которая уходила туда, куда даже с городских высот не хватает глаз, где седые пороги, Запорожская Сечь, и Херсонес, и дальше море”.

Булгаков дуже добре знав рідне місто. Коли він навчався в гімназії (Слайд 17), його вчитель часто виводив учнів на екскурсії вулицями Києва. Відвідували Аскольдову могилу(Слайд 18 ), Києво-Печерську Лавру(Слайд 19), Церкву Спаса на Берестові (Слайд 20) і Золоті ворота(Слайд 21), бували у Царському саду(Слайд 22) і біля Центрального мосту(Слайд 23).

Ведучий 4

Київ був з Михайлом Опанасовичем Булгаковим завжди. (Слайд 24). Це місто зображено в багато його творах. Місто — в «Білій гвардії». Будинок Максутова — в «Театральному романі». В «Майстрі і Маргариті» — опис “весенних разливов Днепра” і “солнечных пятен, играющих весною на кирпичных дорожках Владимирской горки”: пейзажі, які залишали байдужим відомого персонажа з «Майстра і Маргарити» Поплавського, за що він був покараний Воландом. Булгаков любив Kиїв так ніжно і пристрасно, яким буває лише перше, світле кохання. Кинути тінь на це почуття не змогли найпрекрасніші міста світу й найекзотичніші куточки на землі.

Пісня про Київ

Студент-літературознавець

М. Булгаков оспівав це місто не лише в своєму першому романі і першій поставленій в театрі п'єсі. Він дав його живий і любовно виконаний портрет у нарисі «Київ — місто» у 1923 року.

Уривок із нарису «Київ — місто»

Весной зацветали белым цветом сады, одевался в зелень Царский сад, солнце ломилось во все окна, зажигало в них пожары. А Днепр! А закаты! А Выдубецкий монастырь на склонах. Зеленое море уступами сбегало к разноцветному ласковому Днепру. Черно-синие густые ночи над водой, электрический крест Святого Владимира, висящий в высоте…Словом, город прекрасный, город счастливый. Мать городов русских.

Но это были времена легендарные, те времена, когда в садах самого прекрасного города нашей Родины жило беспечальное, юное поколение. Тогда-то в сердцах у этого поколения, родилась уверенность, что вся жизнь пройдет в белом цвете, тихо, спокойно, зори, закаты, Днепр, Крещатик, солнечные улицы летом, а зимой не холодный, не жесткий, крупный ласковый снег… Нет красивее города на свете, чем Киев. Эх, жемчужина-Киев!..

Студент-літературознавець

Генерал Чарнота у п'єсі «Біг» постійно мріє про Київ.

У романі «Майстер і Маргарита» автор гнівно осуджує киянина Поплавського, який заради життя у Москві зрадив своє місто.

Студент-історик

У Києві проминули дитинство та юнацькі роки Булгакова. У 1918—1919 роках він пережив тут бурі періоду національних перетворень. Багато разів Майстер повертався в Київ.

Був тут у 1923 році, коли працював над «Білою гвардією».

У 1936 році приїжджав на гастролі з Художнім театром.

Він завжди захоплено розповідав акторам про старовинний Київ, прогулюючись вулицями улюбленого міста.

Ведучий 1.

Так любили Україну не тільки великі люди, які народилися і творили на цій землі, а й ті письменники, які внаслідок історичних подій і суспільних умов опинилися за кордоном. Та все життя несли у серці любов до рідної землі — України.

Віртуальна екскурсія

А тепер давайте пройдемо вулицями Києва, зупинимося в улюблених місцях Майстра.

Михайло Булгаков любив Київський університет (Слайд 25), який носив ім'я святого Володимира. Коли ми виходимо на Володимирську вулицю, бачимо собор святого Володимира (Слайд 26). Це був головний православний храм Києва. І славився він не стільки архітектурою, скільки внутрішніми розписами (Слайд 27), які зробили російські художники В. Васнєцов, М. Нестеров, М. Врубель.

Йдучи вулицею Львівською, бачимо бані Миколаївського собору Покровського монастиря (Слайд 28).

А ось сучасний вигляд будинку № 13 на Андріївському узвозі (Слайд 29), де жили Булгакові в 1906—1919 роках. Нині тут музей письменника.
(Відеоролик 3) «Музей М.Булгакова в Києві»

Під час перегляду звучить наступний текст: «Тут оселилися назавжди тіні персонажів Майстра. Саме цей будинок письменник увіковічнив у романах «Майстер і Маргарита» і «Біла гвардія». Будинок № 13 описаний в останньому як дім Турбіних: “На улицу квартира Турбиных была во втором этаже, а в маленький покатый уютный дворик — в первом”.

У романі «Біла гвардія» автор з такою точністю передав опис будинку № 13, що не випустив навіть такої дрібниці, як вуличний ліхтар: “Как драгоценные камни, сияли электрические шары, высоко подвешенные на закорючках серых длинных столбов”. Тут, на Андріївському узвозі, їх було мало. Але принаймні один за рогом будинок № 13 був. Саме цей ліхтар Булгаков змалював у «Білій гвардіїя»: “Брызнул из-за угла свет высокого фонаря, и они миновали дощатый забор, ограждавший двор № 13, и стали подниматься вверх по спуску”.

А ось Хрещатик ХХІ століття у світлі ліхтарів (Слайд 30).

У нарисі «Київ — місто» Булгаков написав: "Над рікою, яку Гоголь любив..." Під кручею Царського саду величний Дніпро (Слайд 31).

Місто і майбутній Майстер виростали разом, разом переживали трагічні події. Попереду був складний шлях, була Москва, де Булгаков написав «Білу гвардію», «Дні Турбіних».

Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова Воланда: "Рукописи не горять" (Слайд 32).

Ми пройшли з вами вулицями Києва, побачили столицю України у старих і сучасних світлинах.

Фінальна сцена


Ведучий 2

Пам'ять про Україну тривожила його серце. Він згадував кам'янець-подільські ліси, чернівецькі зорі, вузенькі круті вулиці Києва.

Закоханість у це місто М. Булгаков завжди беріг у своєму серці. І Київ свято береже пам'ять про великого земляка.

— Як пам'ятає Україна свого великого земляка М. Булгакова? (Слайд33). (Слайд 34). (Слайд 35).

Анна Ахматова «Памяти М. А. Булгакова»



Вот это я тебе, взамен могильных роз,
Взамен кадильного куренья;
Ты так сурово жил и до конца донес
Великолепное презренье.

Ты пил вино - ты как никто шутил
И в душных стенах задыхался,
И гостью страшную ты сам к себе впустил
И с ней наедине остался.

И нет тебя, и все вокруг молчит
О скорбной и высокой жизни,
Лишь голос мой, как флейта, прозвучит
И на твоей безмолвной тризне.

И кто подумать смел, что полоумной мне,
Мне, плакальщице дней погибших,
Мне, тлеющей на медленном огне,
Вcex потерявшей, все забывшей,

Придется вспоминать того, кто, полный сил,
И светлых замыслов, и воли,
Все кажется, вчера со мною говорил,
Скрывая дрожь предсмертной боли.

Викладач

Сподіваюсь, що сьогодні, згадуючи життєві стежки і творчість Михайла Опанасовича Булгакова, ви усвідомили той біль, який відчувають розпорошені по всьому світу діти однієї матері України, котрі, мов ті журавлі, розлетілися в сірій мряці по далеких чужих краях. І не скрізь вони знаходять надійний притулок. І не скрізь їх зустрічають широкими обіймами. І тільки любов до отчого дому, пам'ять про рідну землю, дають їм розраду і світлу надію на повернення на Батьківщину.

Щоб бути гідним народом своєї країни, треба навчитись любити своє рідне місто чи село так, як любив М. Булгаков Київ, навчитись любити один одного, бо тільки любов заквітчує і оновлює землю, бо тільки вона здатна творити життя.

Ми зрозуміли, що М. Булгаков вчить нас бути чесними, щирими у стосунках з людьми, а ще – любити свою Батьківщину, незважаючи на політичний устрій чи владу в ній.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сценарій випускного вечора 201 4 рік «Подорож країною дитинства»
На сцену повільним, плавним кроком виходить випускниця, яка веде за руку першокласника

Сценарій випускного вечора «Казковий зорепад»
Добрий вечір, шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібрались з нагоди особливого свята, сьогодні прощаються з рідною школою...

Сценарій вечора пам’яті героїв Крут
Мета: розширити знання учнів про трагічні події січня 1918 року під Крутами; на прикладі подвигу виховувати почуття патріотизму,...

Сценарій випускного вечора в 11 класі Заступник директора з виховної...
Заступник директора з виховної роботи кз «Нікопольська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №5» Есаулова Олена Іванівна

Екофестиваль «Вторинна краса» (2-11) 21-24. 01. 27 Підготовка до...

Вечір-молитва за Україну вірмо в перемогу серцем… бог з україною
Сердечно дякуємо усім, чиєю творчістю змогли скористатися для цього вечора-молитви

Методичні вказівки розробила
Подаємо список літератури, яка допоможе у підготовці. Маємо на меті допомогти студентам систематизувати знання та ефективно підготуватися...

Вихідні Будапешт та Відень (новорічний) Дати виїздів
Подарунок від фірми – пішохідна екскурсія «Львів – маленький Відень». Початок екскурсії – о 9: 00

Інформаційно-методичні матеріали
«Герої серед нас: сучасні захисники України» (тематичні екскурсії, присвячені землякам – учасникам ато: військовослужбовцям, добровольцям,...

Навчально-тематичної екскурсії
Аккая цікава в першу чергу, як пам’ятка археології світового значення. На північних схилах розташований комплекс із 17 стоянок епохи...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка