Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Полезные советы по написанию статей - Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база...

Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база у сфері змі засоби масової інформації (змі)





Сторінка5/5
1   2   3   4   5

Полезные советы по написанию статей

Используйте подробности! Чем более конкретны и живы подробности, тем более убедительными будут ваши материалы.

Не забывайте о человеческом интересе! Делайте материал живым, помните, что категории, которыми мыслят обычные люди, делают материалы убедительными, поскольку позволяют читателям увидеть себя в статье.

Изложение событий должно быть полным! Если пишите о чем-либо, не пишите «вскользь».

Пишите так, чтобы ваша позиция была четкой! Будьте либо объективными и непредвзятыми, либо пишите с четко выраженным мнением и анализируйте в зависимости от того, что вы пишите – новости или анализ.

Выражайтесь ясно! Если читатели не понимают что-то с первого раза, то они перестанут читать статью. Читатели не перечитывают газеты, как романы.

Будьте точны! Не пишите «несколько», если вы знаете точное количество – три.

Пользуйтесь словарем и справочниками! Вы должны знать точное значение употребляемых вами слов. Не пользуйтесь длинными модными словами только для того, чтобы показать, что вы владеете языком и при этом чрезвычайно умны. С другой стороны, не бойтесь использовать мало употребляемые в повседневной речи слова, если они точнее всего рисуют картину, необходимую для вашей статьи.




Заголовок – назва твору або його частини, що друкується чи пишеться над текстом. Періодичні видання (газети, журнали, альманахи), крім заголовків окремих творів, мають ще заголовки відділів, рубрик, назви групи матеріалів ("шапки") і загальні назви (наприклад, газета "Слобідський край", журнал "Березіль", альманах "Складка").

Заголовок повинен містити в собі тему або ідею твору, має перегукуватися з проблематикою. Він мусить бути виразним, стислим, змістовним, цікавим, легко вкладатися в пам'яті читачів. Дати творові влучний заголовок – велике мистецтво, що потребує таланту, знань і досвіду. В історії журналістики відомі випадки, коли зміна заголовку несподівано актуалізувала матеріал і виводила його на перші сторінки видань. У великих редакціях газет є відділи, спеціалізовані на придумуванні заголовків до вже написаних матеріалів. У сучасній журналістиці існує тенденція до оформлення заголовків як розповідних речень і перетворення їх на невеликі ліди.

Лід (англ. Lead – керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду) – короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким матеріал довший за 100 рядків мусить бути супроводжений лідом. У термінологічному словнику українських журналістів у цьому значенні вживається ще слово "вріз" ("врізка").

Лід покликаний представити читачам наступну статтю, привабити їхню увагу, найважливіша його функція – зорієнтувати читача в змісті матеріалу. У західній пресі лід набув надзвичайно широкого застосування в 1980-і роки, зроблені точні статистичні підрахунки, які засвідчили, що читач за 3-5 секунд проглядає заголовок; 30-40 секунд витрачає на ознайомлення з лідом і 3-5 хвилин – на цілий текст. А відтак стало зрозумілим, що "лід" – проміжний між заголовком і текстом етап сприйняття читачем матеріалу, який має вирішальне значення для просування новин у свідомість читача.

Лід повинен мати шрифтове виділення, у процесі попереднього ознайомлення читачі проглядають ліди, обираючи матеріали для докладного текстуального ознайомлення. Виділяють дві функції ліду: 1) інформаційну і 2) мотивуючу. Виконуючи першу функцію, лід мусить інформаційно розширити назву. Виконуючи другу функцію, лід мусить заінтригувати читача (іноді шокувати), дати йому мотив для ознайомлення з наступним текстом.

Мистецтво складання лідів доступне досвідченим журналістам, оскільки лід – це стиснута в кілька речень наступна стаття. Лідами не є набрані жирним шрифтом перші абзаци статей, як це часто зустрічаємо в наших газетах, котрі засвоїли форму, але ще далекі від осягнення змісту явища.

Французька методика визначає такі правила написання лідів:

1) він має бути написаний простіше за звичайний журналістський текст: складатися з простих речень, використовувати лише загальнозрозумілу лексику, не містити спеціальної термінології;

2) у ліді не повинні перераховуватися цифри, вживатися абревіатури, маловідомі власні назви;

3) початок ліду не повинен повторювати назву;

4) заголовок і лід повинні складати дві змістовно й синтаксично незалежні одна від одної структури, кожна з яких є завершеною формулою, цілком зрозумілою без іншої;

5) лід є незалежним від зачину тексту, тобто його першої фрази;

6) лід найчастіше відповідає на запитання: що сталося? Чому? В який спосіб?

Американська навчальна література велику увагу приділяє цьому композиційному елементу зовнішньої подачі газетних матеріалів, розуміючи його виключне значення для зацікавлення читача. Надзвичайно розвинута й типологія ліду, яка налічує до п'ятнадцяти його різновидів. Наведемо найважливіші з них:

1) лід-"вішалка" передбачає, що в першій же фразі міститься відповідь на всі новинарні запитання; відповіді на ці запитання навішуються, як одяг, на гачки вішалки;

2) лід – негайна ідентифікація; використовується тоді, коли новина має головного героя – загальновідому особу;

3) лід – окремий постріл; застосовується тоді, коли предмет повідомлення може бути стисло, до афористичності, визначений словесно;

4) лід – каламбур або ігровий лід; вербальна обігрує назви фільмів, телепередач, імена "зірок", приказки та афоризми; популярний на сторінках розважальної преси;

5) лід "стаккато"; складається з коротких, уривчастих, "телеграфних" речень; передбачає наявність натяків, підтексту, інтригуючу кінцеву непроясненість повідомлення.

Запитання і завдання:


  1. Підготуйте виступ по темі 14.

  2. Проаналізуйте приклади газетних публікацій (за якими принципами вони написані, чи скористався автор "секретами майстерності")

  3. Випишіть 10 заголовків, запропонуйте товаришам визначити, про що написані відповідні тексти.

  4. Підберіть власні заголовки до газетних статей. Поясніть свій вибір.

  5. Напишіть лід до своєї творчої роботи. Зверніть увагу на оформлення лідів у різних газетах.

  6. Самостійно опрацюйте тему "З чого складається журналістська майстерність?"

  7. Підготуйте доповідь" Елементи оформлення сучасного газетного видання"

  8. Опрацюйте з допомогою вчителя тему "Правила написання текстів", проведіть урок-конференцію.


ДОДАТОК 1

Засоби масової інформації в Запорізькій області

Станом на 01.02 2006 року в Запорізькій області зареєстровано 602 друкованих видань, з яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1 млн. 500 тисяч примірників. Серед них:

25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 тисяч примірників);

38 загальнополітичних видань суб’єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);

9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);

20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисячі примірників);

11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);

6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);

6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);

32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);

3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).

Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним накладом понад 30 тисяч примірників.

Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин) – 151, решта – винятково російськомовні.
Електронні:

В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70% території області) має Запорізька обласна державна телерадіокомпанія, котра щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі "Запоріжжя". Обласне радіо веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо "Запоріжжя".

В районах області діють комунальні телекомпанії "Мелітополь-ТВ" (м. Мелітополь) та "ТВ-Бердянск" (м. Бердянськ), які засновані та утримуються органами місцевого самоврядування.

Найбільш потужними серед недержавних телекомпаній є: Запорізька незалежна телерадіокомпанія "ТВ-5" (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та ТРК "Алекс" (веде мовлення в дециметровому діапазоні).

Серед приватних радіокомпаній найбільш вагомий інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ "Радіо-три" (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).

Інші телевізійні та радіокомпанії – це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.

Це, зокрема, музичні FM-радіостанції (РК "Великий Луг" (м.Запоріжжя), РК "Ностальжі" (м.Запоріжжя), РК "Шансон" (м.Запоріжжя), РК "Доросле радіо" (м.Запоріжжя"), РК "Азовська хвиля" (м.Бердянськ), РК "Южний простор" (м.Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.

Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.

Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство "Муніципальна телевізійна мережа". Засновник телеканалу - Запорізька міська рада.

Словник молодого журналіста
АРКУШ АВТОРСЬКИЙ (або друкований) – міра обліку обсягу тексту в журнальному та поліграфічному видавництві. Один аркуш дорівнює 40000 друкарських знаків (букв, цифр, розділових знаків, включаючи й інтервали між ними). Коли текст віршований, то 700 рядків становлять аркуш. Ілюстративний матеріал (малюнки, фотографії, креслення) вимірюється площею, яку він займає: 3000 кв. см. становлять один аркуш.

АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ– одна з груп системи журналістських жанрів. Включають в себе: кореспонденцію, статтю, рецензію, огляд, лист та ін. жанри. Як й інформаційні жанри, використовують конкретний життєвий матеріал, але, на відміну від них, науково інтерпретують його. Інформація у цих жанрах функціонує у вигляді міркувань, думок, оцінок, образів. За допомогою аналітичних жанрів переконливо аргументуються твердження, глибоко розкриваються проблеми дійсності.
БРИФІНГ (англ. brifing – інструктаж) – коротка нарада для представників друкованих та електронних ЗМІ, на якій спеціально уповноваженими на те особами викладається позиція уряду з певного питання або позиція, узгоджена сторонами, що беруть участь у міжнародних переговорах, засіданнях, конференціях, повідомлення про їх хід, про погляди сторін тощо. Брифінг організовується для передачі інформації журналістам, передбачає виклад інформації, а не роз'яснення проблеми. На відміну від прес-конференції брифінг не передбачає постановки запитань журналістами і відповіді офіційних представників. Часто на брифінгах поширюються прес-релізи, які містять необхідні для журналістів цифрові, фактичні та інші дані

ГАЗЕТНА КАЧКА – псевдоінформація, фальшива, вигадана сенсація, іноді явна брехня, очевидна своєю безглуздістю й неправдивістю.

ДАЙДЖЕСТ (англ. digest – стислий виклад, резюме) – у сучасній журналістиці скорочений або повний передрук матеріалів інших видань.

Як правило, до такого передруку систематично вдаються провінційні друковані ЗМІ, які мають слабку кореспондентську мережу і відчувають брак інформації й поповнюють її недостачу за рахунок столичних видань. Наявність великої кількості дайджестів – ознака низького фахового рівня видання.

ЖОВТА ПРЕСА – бульварно-сенсаційні друковані ЗМІ, які під предметом журналістики розуміють події скандально-порнографічного характеру й розраховані на невибагливі смаки малоосвіченого, досить примітивного за своїм культурним рівнем, але чисельного кола читачів.

Ознаками жовтої преси є сенсаційні репортажі, скандальна кримінальна хроніка, безсоромне висвітлення таємниць приватного й інтимного життя відомих осіб, значна кількість ілюстративного матеріалу, переважно еротичного характеру. У погоні за сенсацією жовта преса не зупиняється перед неправдивими вигадками, наклепами, плітками, перекрученням фактів.

ЗАПИСНИК ЖУРНАЛІСТА – зошит чи блокнот, у який журналіст заносить факти, прізвища, дати, висловлювання об'єкта під час інтерв'ю, свої спостереження й роздуми над життям, характерні події і явища, почуті, вичитані чи вдало самим придумані вислови, афоризми, назви та інше.

ПІДЗАГОЛОВОК– це елемент журналістського, що має основну функцію систематизувати матеріал. Підзаголовок є бажаним у публікаціях, довших за 250 рядків.
ПРЕС-РЕЛІЗ (англ. press-release – випуск для преси) – документ, спеціально розповсюджуваний для співробітників ЗМІ, що містить матеріали для термінової публікації.

Сьогодні термін "прес-реліз" вживається для позначення двох типів документів:

1) ''публікації в пресі";

2) "для опублікування в пресі".

У першому значенні терміном "прес-реліз" позначають усі матеріали, що виготовлені не журналістами, а такі, що створені поза редакцією і надійшли до органу масової інформації в готовому текстовому вигляді. У цьому значенні "прес-релізом" може називатися й лист читача, що публікується в газеті.

Останнім часом термін “нерідко вживається і в другому розумінні – для позначення самостійного типу (жанру) текстів, однією з відмінних ознак яких є їхня рекламна спрямованість.
Література


  1. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підручник.– Харків, 2000.-278 с.

  2. фон Ла Рош В. Вступ до практичної журналістики: Навчальний посібник. – К.: АУП, 2005. – 229 с.

  3. Халер М. Пошук і збір інформації: Навчальний посібник. – К.: АУП, 2006. – 308 с.

  1. Різун В. Основи журналістики у відповідях та заувагах / Київський нац. університет ім. Т. Шевченка. – К., 2004. – 80 с

  2. Цвик В.Л. Введение в журналистику. Учебное пособие . – Изд. 2-е, доп. и переработанное. – М.: Изд – во МНЭПУ, 2000. – 134с.

  3. Карпенко В. О. Жанри журналістики як форми масової комунікації: Текст лекції для студентів Інституту журналістики з курсу"Основи професійної комунікації"/Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К.: Інститут журналістики. – 2002. – 30 с.

  4. Хітрова Т.В. Вступ до спеціальності: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 7.030201 – Журналістика.-Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2007. – 104 с.

  5. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року/ уклад. Є.І. Науменко, О.М. Чхайло. – Х.: Вид.група "Основа", 2008. – 122 с.
1   2   3   4   5

Схожі:

Весь світ, поступово входить в епоху, де інформаційна галузь стає...
Змк). Отже, історично поява засобів масової інформації (змі) зумовлена необхідністю задоволення інформаційних потреб суспільства

Засоби масової інформації
Аудіювання (далі А.) впр. 1,3 с. 4, впр. 2 с. 6; Читання (далі Ч.) впр. 4 рекламний проспект с. 5, впр. 2 с. 6 стаття

Поняття про телебачення
Мета: ввести поняття “телебачення”, “засоби комунікації”; виявити закономірності розвитку телебачення в Україні як засобу масової...

Розділ ІІІ. Види медіа
В нових умовах інформаційної епохи, яка прийшла на зміну індустріальній епосі, реальна влада у тих, хто володіє джерелами інформації...

Засоби масової інформації
Рубрику «Прес-центр наукової журналістики інформує» представляє її керівник кандидат філологічних наук, доцент Богдан Залізняк член...

Урок №22 Тема. Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування...
Правила пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет; сформувати вміння пошуку необхідної інформації (текст, графіка І т д.) в...

Україна новокаховська міська рада херсонської області
Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”,...

Урок 1 Тема: Засоби масової комунікації
Мета: Навчальна : ознайомити з новою лексикою, тренувати во вживанні, навчати граматичному матеріалу за темою «Підрядні речення»

Алексеева М. И. Средства массовой информации России: Учеб пособие...
Розділ Методологічні проблеми взаємодії засобів масової інформації І політики держави 7

Державна податкова служба україни національний університет державної...
Адміністративно-правові засади взаємодії податкових органів із засобами масової інформації



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка