Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база у сфері змі засоби масової інформації (змі)

Тема 1 Засоби масової інформації, їх види. Змі та влада. Законодавча база у сфері змі засоби масової інформації (змі)





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5


9 клас



Погоджено методичною радою

Запорізького районного відділу освіти

Протокол № _ від ________

Голова методичної ради

_________ М.В. Холод

Затверджено науково-методичною радою ЗОІППО

Протокол № ____ від ___________

Голова НМР

___________ В.Я. Ястребова

Укладач: Т.М. Пересунько, вчитель української мови та літератури вищої категорії, старший вчитель Балабинської гімназії "Престиж"
Рецензенти:

Г.Р. Корицька, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

О.А. Жук, методист Запорізького районного відділу освіти .

Т.А.Колесник, вчитель-методист Кушугумської спеціалізованої школи"Інтелект"Запорізького району Запорізької області
Навчальні матеріали до спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю (філолого-журналістський напрям). / Уклад.: Т.М.Пересунько. – Запоріжжя, 2008.- 44 с.


Запорізький районний відділ освіти

Балабинська гімназія "Престиж"


ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТИКИ







Навчальні матеріали для учнів 9 класів

філолого-журналістського профілю

( укладач Т.М. Пересунько)

Запоріжжя

2008
ТЕМА 1

Засоби масової інформації, їх види. ЗМІ та влада. Законодавча база у сфері ЗМІ
Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціалізовані носії масової інформації (газети, журнали, програми радіо та телебачення), що прозначені для розповсюдження соціально значущої інформації невизначеній масовій аудиторії на широкому інформаційному просторі.

Сучасна журналістика – це складна система засобів масової інформації, яка постійно розвивається та вдосконалюється. Основне призначення системи ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя у всіх його зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах. Зміст і спрямованість ЗМІ залежить від культурного й суспільно-політичного ладу, який утвердився в державі.

Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему управління суспільством. Для нормального суспільства необхідний безперервний потік інформації. Адже лише за умови безперервного інформаційного спілкування із зовнішнім середовищем людина здатна продуктивно мислити й активно діяти.

Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки формує громадську думку, але і впливає на життя людей. До системи засобів масової інформації входять:

  • преса (газети, журнали, альманахи);

  • телебачення;

  • інформаційні агентства;

  • видавництва;

  • документальне кіно;

  • мережні засоби.

Розбудовуючи нове, правове суспільство, Україна конституційно забезпечує своїм громадянам свободу слова, друку та інформації, узгоджуючи власну політику в цій сфері з європейськими та світовими стандартами. За роки незалежності в Україні прийнято близько десяти законів, що регламентують діяльність об’єктів інформаційних відносин. Створено правові основи, встановлено державні гарантії й свободи згідно з Конституцією України і відповідно до Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992), “Про інформацію” (1992 р), “Про телебачення і радіомовлення” (1993), “Про інформаційні агентства” (1995), “Про рекламу” (1996). Закон України “Про видавничу справу” (1997), регламентує сприяння законодавства у сфері видавничої справи, національно-культурного розвитку українського народу, захисту прав та інтересів авторів, видавців, виробників, розповсюджувачів і споживачів видавничої продукції.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” (1993), охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права). Відповідно до цього документа об’єктами авторського права є текстові та аудіовізуальні твори. Під дію авторського права підпадають твори, випущені у світ чи не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дає можливість відтворювати результати творчої діяльності автора. Авторське право охороняє драматичні, музично-драматичні, музичні твори, твори скульптури, архітектури, живопису та ін. мистецтва, креслення, ілюстрації. Звичайно, всі ці твори знаходять своє відображення в журналістиці, в засобах масової інформації.

До засобів масової інформації мають відношення й такі закони, як Закон “Про державну таємницю” (1994), опубліковані проекти законів “Про розвиток і захист національного інформаційного простору України та державну підтримку засобів масової інформації та книжково-журнальних видавництв” (1996), “Про порядок висвітлення діяльності державних органів в Україні засобами масової інформації” (1998). Окремі правові норми щодо ЗМІ містять Цивільний та Кримінальний кодекси.

Важливим є закон “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Загалом українське законодавство в галузі ЗМІ відповідає загальноприйнятим міжнародним правовим стандартам, конвенціям з прав людини. Утім, це ще не гарантує реального захисту інтересів суспільства щодо отримання вільної та неупередженої інформації. Немає реальних важелів для регулювання мовної ситуації. Саме тому російськомовна преса в Україні становить переважну частину загального обсягу друкованих ЗМІ. Інформаційний простір завдяки недосконалій законодавчій базі виявився перенасиченим неукраїнськими інформаційними потоками, ідеями і символами інших культур. Результатом цього є намагання витіснити вітчизняні мас-медіа з внутрішнього ринку і нездатність їх вийти у світовий інформаційний простір.

Подальшого вирішення вимагає питання економічної свободи ЗМІ, зокрема щодо оподаткування, встановлення прийнятних умов для виробників та розповсюджувачів інформаційної продукції. Це одна з найболючіших проблем усіх ЗМІ, видавничої сфери, в якій функціонують тисячі видавництв і видавничих організацій. Та нині держава не має змоги підтримати фінансово 11 тис. 416 періодичних видань (за станом на 01.01.2007 р.), які зареєстровані в Україні – така стаття витрат Держбюджетом на 2007 рік не закладена.

Ситуація погіршується для вітчизняних ЗМІ ще й тим, що зарубіжні ЗМІ мають кращі умови для функціонування в Україні, аніж власне українські. Вони виробляють в Україні свою продукцію й ухиляються від сплати мита та податків, відбираючи у покупців і передплатників рекламу. Внаслідок цього Держбюджет недоотримує значні кошти, порушується чинне законодавство України, ігноруються інтереси національного виробника, а співвідношення українськомовних і російськомовних видань змінюється на користь останніх, тобто наших 20% і 80% − російськомовних.

Подібні проблеми існують і в царині електронних ЗМІ. А саме - питання наповнення ефірних програм національним продуктом, дотримання каналами мовної політики умов ретрансляції. Потребує свого оновлення й законодавча база щодо функціонування електронних мас-медіа.
Запитання та завдання:

  1. Проаналізуйте основні закони у сфері ЗМІ, виявіть недоліки законодавчої бази.

  2. Проведіть огляд новітніх електронних мас-медіа

( кабельне ТБ, е-mail, електронні банки даних, лазерна преса, відеогазети)

  1. Напишіть замітку до газети "Замість газет Інтернет?"

  2. Проаналізуйте сучасні інформаційні Інтернет-видання. Чи відповідають вони етичним нормам?


ТЕМА 2

Інформація та інформування. Види інформації. Свобода слова і журналістська творчість
Інформація – відповідно до Закону “Про інформацію”, це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Отже, інформація – це певна сукупність різноманітних відомостей, які збирає та використовує в роботі журналіст і які одержує з його твору реципієнт (читач, слухач, глядач тощо).Ці відомості певним чином виготовляються, поширюються через ЗМІ. Тобто відбувається процес інформування. Яким же повинен бути процес подачі інформації? Ось основні принципи інформування: збалансованість подачі інформації, уникнення нав'язування думок аудиторії, можливість вибору інформації. Процес інформування не існує сам по собі, а включає спостереження, аналіз фактів і їхню обробку, передачу фактів у вигляді повідомлення, отримання результатів( формування громадської думки, допомога у прийнятті рішень…).

На відміну від художньої літератури, журналістика втручається в безпосереднє життя суспільства і за це вона несе відповідальність. Тому можна назвати основні вимоги до подачі інформації:

  • правдивість. Правдивість забезпечують такі фактори: 1) надання матеріалу з великою кількістю подробиць; 2) оцінка журналіста має базуватися на достовірності, бути науково обґрунтованою; 3) матеріал має бути точним і достовірним – дати, цифри, імена.

  • об’єктивність (безпристрасність, неупередженість). Для того щоб бути об’єктивним, журналіст має відмежуватися від особистих переконань чи уподобань, бути матеріально незалежним, і пам’ятати про свою соціальну відповідальність перед суспільством.

  • актуальність (бажаність, цінність). Актуальність журналістських повідомлень залежить від злободенності тих проблем, що там підіймаються

  • аргументованість (чесність). Поширеними засобами аргументації є посилання на авторитетні джерела, статистичні таблиці, виступи, літературні образи, свідчення очевидців, суспільно-політичні, історико-економічні екскурси.

  • коректність. Журналіст має пам’ятати, що його матеріали дивиться, слухає, або читає велика аудиторія − тисячі, а то й сотні тисяч людей, які мають різні смаки, політичні уподобання, рівень матеріального достатку, різне походження, національність, віросповідання. Тому дуже важливо бути максимально коректним у своїх виступах, вони не повинні ображати гідність людини.

  • плюралізм. Журналіст не повинен трактувати подію або проблему однобоко, він завжди має залишати право для іншої точки зору

Свобода слова – одна з демократичних свобод, визначених Конституцією України. Свободу слова, а разом із нею й свободу ЗМІ, вважають основою демократичного ладу та запорукою існування демократії. Але свобода – настільки абстрактне й широке поняття, що його треба пояснювати докладніше, доповнюючи іншими характеристичними поясненнями. Інакше свобода слова, як зрештою будь-яка свобода, може стати небезпечною.

При цьому слід чітко усвідомлювати, що абсолютна свобода людської діяльності неможлива. Людина завжди обмежена законами природи й суспільства, а також мірою власного суб’єктивного пізнання цих законів.

Розрізняють два основних типа свободи:

  1. економічна, тобто свобода праці, яка дозволяє людині вільно обирати сферу прикладання своїх сил і здібностей

  2. політична, тобто свобода духовних пошуків, що реалізується у праві мати, висловлювати і розповсюджувати свої погляди, думки, судження і переконання.

Для журналістики свобода слова розглядається як мінімум з двох аспектів: як свобода друку і свобода творчості.

Свобода творчості – це визнання за автором права у відповідності до своїх поглядів і смаків, відображати, відтворювати й тлумачити об’єктивну дійсність.

Свобода друку – це право громадян вільно висловлювати свої погляди через газети, журнали та інші органи масової інформації. Цим поняттям охоплюється також індивідуальна свобода − можливість журналіста, який реалізує свій професійний обов’язок, і будь-якого іншого громадянина висловити свою думку в ЗМІ та прийняти участь в обговоренні суспільно важливих питань. Свобода друку означає, що мас-медіа можуть зайняти будь-яку позицію щодо влади − лояльну чи непримиренну, контролювати дії влади, критикувати її політику, вади та зловживання. Свобода друку − це, по суті, і є свобода ставлення громадян до влади. У такому розумінні свобода друку є однією із форм безпосередньої участі громадян у політиці, а поняття “займатися політикою” Іван Франко, наприклад, розумів саме як “свобідний обсуд ділань і розпоряджень уряду, свобідну критику державного устрою та публічного життя”.

Свобода друку та шляхи її досягнення − це давня, якщо не сказати, вічна тема, яка активно обговорюється у багатьох країнах світу.. Свобода − це політичний кисень преси, без якого вона не може нормально існувати і включає в себе: 1) свободу доступу до інформації; 2) свободу поширення інформації; 3) свободу обробки інформації.

Протягом декількох століть найбільшим “ворогом” ЗМІ залишалася цензура. Під цензурою слід розуміти систематичний контроль над діяльністю журналістики і книговидання шляхом конституційних, судових, адміністративних, фінансових або суто фізичних заходів, які здійснюються владою або за її рекомендацією.

Цензура в Україні має глибоке коріння, починаючи від діяльності “Цензурного комітету” за часів царизму і закінчуючи тоталітарним комуністичним режимом. Офіційно, з проголошенням демократії і свободи слова, в Україні немає цензури як такої, що контролюється окремими комітетами. Однак, з’явилися інші форми цензури, зокрема сьогодні цензура тримається на страху журналіста − страху втратити роботу й отримати клеймо “неблагонадійного”, що рівнозначне відсутності шансів знову знайти роботу, на страху репресій із боку влади, кримінального “свавілля”.

Свобода слова забороняє цензуру в будь-яких її проявах. Однак, кожна свобода повинна мати межі, бо в противному випадку, вона перетвориться на свавілля. Свободу слова в Україні захищають 110 нормативно-правових документи: укази Президента, постанови Кабміну, Закони, зокрема, свободу слова в Україні гарантує стаття 34 Конституції України. Базовим документом, що закріплює свободу слова (вираження), є Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод від 4 листопада 1950 р., стаття 10 якої (Свобода вираження поглядів) встановлює: “ Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.”

Відповідно до Цивільного Кодексу України, кожен, про кого поширено недостовірну інформацію, може захистити свої права в суді. Проте, найбільше, чого можна досягти шляхом зіпсованих нервів та втраченого часу – це публічне вибачення обвинувачуваного.Незважаючи на такий стан речей, відповідно до соціологічних опитувань, які щорічно проводять Фонд “Демократичні ініціативи” і центр “Социс”, рейтинг довіри українців до ЗМІ на четвертому місці (після церкви, армії та СБУ).

Запитання та завдання:

  1. Обговоріть у класі питання: " Чи може свобода слова зашкодити людині?", " Чи може журналіст мати повну свободу висловлювань?"

  2. Напишіть есе до шкільної газети на тему" Один день повної свободи"


  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Весь світ, поступово входить в епоху, де інформаційна галузь стає...
Змк). Отже, історично поява засобів масової інформації (змі) зумовлена необхідністю задоволення інформаційних потреб суспільства

Засоби масової інформації
Аудіювання (далі А.) впр. 1,3 с. 4, впр. 2 с. 6; Читання (далі Ч.) впр. 4 рекламний проспект с. 5, впр. 2 с. 6 стаття

Поняття про телебачення
Мета: ввести поняття “телебачення”, “засоби комунікації”; виявити закономірності розвитку телебачення в Україні як засобу масової...

Розділ ІІІ. Види медіа
В нових умовах інформаційної епохи, яка прийшла на зміну індустріальній епосі, реальна влада у тих, хто володіє джерелами інформації...

Засоби масової інформації
Рубрику «Прес-центр наукової журналістики інформує» представляє її керівник кандидат філологічних наук, доцент Богдан Залізняк член...

Урок №22 Тема. Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування...
Правила пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет; сформувати вміння пошуку необхідної інформації (текст, графіка І т д.) в...

Україна новокаховська міська рада херсонської області
Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”,...

Урок 1 Тема: Засоби масової комунікації
Мета: Навчальна : ознайомити з новою лексикою, тренувати во вживанні, навчати граматичному матеріалу за темою «Підрядні речення»

Алексеева М. И. Средства массовой информации России: Учеб пособие...
Розділ Методологічні проблеми взаємодії засобів масової інформації І політики держави 7

Державна податкова служба україни національний університет державної...
Адміністративно-правові засади взаємодії податкових органів із засобами масової інформації



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка