Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

З історії української писемності

З історії української писемності





З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ



Сучасна високорозвинена українська писемність своїм корінням сягає глибокої давнини. Є свідчення про те, що ще задовго до прийняття християнства, десь року 860 чи 86І Кирило (він же до прийняття чернецтва Костянтин) зустрів у Херсоні паломника, який розмовляв із ним, і роздобув у вересні Євангеліє і Псалтир, написані руськими письменами (залишки Херсонесу ще й зараз зберігаються на Кримському півострові). Отже, вже на той час було руське письмо і були переклади, які до нас не дійшли. Руські князі Олег, Ігор, можливо, ще й Аскольд підписували договори з греками, очевидно, "своєю" мовою. Прийняття християнства, будівництво церков не могли бути без богослужбових книг, так що книжки вже у IX столітті були відомі в Україні. Саме на цей період і "припадає постання української літературної мови" (див. Іван Огієнко. Історія української літературної мови. - К.: Либідь, 1995. С 85).

Велику роль у прийнятті християнства відіграли брати Костянтин (Кирило) і Мефодій. Перший із них зреформував слов'янську азбуку (т. зв. кирилицю), і разом із Мефодієм перекладали грецькі книжки старослов'янською мовою і розповсюджували їх серед усього слов'янського світу. Частина книжок перекладалася стародавньою мовою, яка називалася руською, а частина старослов'янською (староболгарською) мовою. Староболгарська (церковнослов'янська) мова поряд із руською творили староукраїнську мову, бо переписувачі книжок вставляли українські слова, змінювали чужі форми і наближали до своєї, щоб мова була ближчою і зрозумілішою.

Ця мова мала великий вплив на розвиток української літературної мови майбутніх часів.

З пізнішого періоду, ХІ - поч. XII століття, нам стали відомі імена тодішніх видатних письменників: митрополита Іларіона, Феодосія Печерського, Нестора Літописця та ін. Нестор Літописець прославився своїм найвидатнішим твором "Повість временних літ". До речі, 9 листопада українська громадськість відзначає День пам'яті Нестора Літописця і 890 річницю з часу закінчення цього прекрасного українського літопису, який розкриває нам давню історію України - Руси княжих часів.

Із прийняттям християнства разом із болгарськими книжками прийшов до нас і болгарський правопис, який панував майже до кінця XVII століття. Зреформований у XIV столітті, він протримався аж до появи граматики Мелетія Смотрицького в 1619 році.

У ХІІ-ХШ ст. українська літературна мова і писемність розвивалися і досягли високого рівня. З тої пори до нас дійшло "Слово о полку Ігоревім", написане 1187 року, "Поученіє дітям" князя Володимира Мономаха, "Моління" Даниїла Заточника, Галицько-Волинський літопис та ін. Але подальший розвиток української літературної мови був припинений страшною татаро-монгольською навалою: багато стародавніх пам'яток було знищено, зупинився розвиток культури й літературної мови.

У XIV-XVI ст., коли Україну завоювала Литва, руська мова стала офіційною як високорозвинена мова Литовсько-руської держави. Нею писалися урядові акти, упорядковано збірник тодішніх правних постанов Статут Литовський 1529 р. Значення т. зв. актової канцелярійної мови того періоду дуже велике, бо вона стала провідником живої народної мови до мови літературної.

Після Люблінської унії 1569 p., коли до Польщі була приєднана Литва і вся Україна, розпочалася колонізація українських земель. Це призвело до війни проти Польщі українського козацтва, до поділів Польщі і до піддання України Москві 1654 року. Від цього часу розвиток української літературної мови і писемності пішов іншим шляхом. Зросло значення живої народної мови, і вона лягає в основу української літературної мови. Це був великий переломний час для писемності, бо його наслідком стало те, що на основі тодішньої писемності пізніше з'явилася нова українська літературна мова, започаткована в "Енеїді" І. П. Котляревського.

Багато лиха зазнали тогочасна літературна мова і писемність - спочатку від колонізації, а пізніше від русифікації. Але за цей період (кінець XVI - початок XVII ст.) виникло друкарство в Україні, що разом із книжкою ширило українську писемність. З'явилися перші граматики, словники ("Граматика" Лаврентія Зизанія, Мелегія Смотрицького, словник "Лексікон славенороскій" Памви Беринди тощо.). При Печерській лаврі зібрався чималий гурт учених, письменників (Єлисей Плетенецький, Захар Копистенський, Петро Могила, Памво Беринда, Іов Борецький, Лаврентій Зизаній та ін.). VXVI-XVIII ст. спочатку виробилася, а пізніше зміцнилася т. зв. славенороська мова, близька до мови російської. У поширенні цієї мови велику роль відіграла Києво-Могилянська академія. Нею творили письменники, вчені того періоду - Феофан Прокопович, Георгій Кониський, Григорій Сковорода та ін.

Заміна кириличної азбуки на т. зв. "гражданку" за часів Петра І сприяла появі нового письма в російській мові, але воно не йшло на користь українській: викидалися деякі букви, що були до цього часу. Українській писемності дуже пошкодила заборона українського слова. Спочатку московська духовна влада, а пізніше й світська стала забороняти українські книжки і віддавати їх для спалення. Особливо жорстокими були накази Петра І та Катерини II про заборону українського слова.

Але українська мова і писемність вижили. З часу появи "Енеїди" Котляревського ця писемність далеко ступила вперед, обслуговуючи не тільки художню літературу, але й науку, публіцистику, діловодство. Величезна когорта діячів красного письменства, починаючи від Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного. Марка Вовчка, Івана Франка, Юрія Федьковича, Михайла Старицького, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Леоніда Глібова, Бориса Грінченка та багатьох інших аж до сьогоднішніх поетів та прозаїків, відомих учених - Михайла Грушевського, Михайла Максимовича. Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Павла Чубинського, Агатангела Кримського, Івана Огієнка та багатьох інших були творцями української писемності і піднесли її до світових вершин.

Сьогодні ми маємо українську азбуку, український правопис і високорозвинену літературну мову, тому з пошаною ставимося до Дня української писемності, який відзначаємо 9 листопада щороку.
О.М. ПАЗЯК,

доцент кафедри філології та журналістики

Газета «Університет «Україна», № 8, 2000

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Присвячена Дню української писемності
Доброго дня, шановні друзі! 9 листопада в нашій країні святкується День української писемності. Саме в цей день на Україні проводиться...

В ній гримлять громи в негоду
Сьогодні ми зібралися на свято української писемності та мови. Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного...

З теми «краса І сила української мови» 9 листопада день української мови та писемності. Мета
Мета. Показати красу рідної мови; згадати історію виникнення писемності; виховувати любов І пошану до української мови

Конкурс-гра «У дивосвіті казок»
Літературно-музична композиція, присвячена Дню української писемності та мови (1 – 4 класи)

«Спортивний захід»
Сценарій до дня української писемності та мови «Ти наше диво калинове, прекрасна материнська мова»

Сценарій до Дня української писемності й мови
Приміщення прикрашено вишитими рушниками, кетягами калини, портретами українських письменників. Угорі прилаштовано великий плакат...

«День української писемності та мови»
Мусіївський навчально-виховний комплекс „ Дошкільний навчальний заклад „ Калинка” – Мусіївська загальноосвітня школа і-іііступенів”...

Інформаційна лінійка, присвячена Дню української писемності
Звучить пісня «Господи, помилуй нас». На лінійку виходять хлопчик І дівчинка. У руках запалені свічки. Читають «Молитву до мови»...

Література Урок №8 тема: Давня українська література. Розвиток писемності....
Мета: ознайомити школярів з особливостями розвитку давньої української літератури; її жанрами, тематикою, ідейно-художніми особливостями...

Бібліографія досліджень історії української філософії, опублікованих в Україні в 2006–2010 роках
В цій «Бібліографії» подано перелік робіт з історії української філософії, опублікованих в Україні в 2006–2010 pp. Тут зібрані журнальні...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка