Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)






Урок-гра з української мови, 10 кл.
ТЕМА: „Частини мови - диво барвінкове» (Система частин мови)

МЕТА: Повторити та систематизувати знання учнів про систему частин мови, про ознаки, за якими виділяються і характеризуються кожна з частин мови (лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль, удосконалювати правописні вміння та навички.

Удосконалювати логічне мислення, вміння порівнювати, виділяти головне, робити висновки, узагальнювати; розвивати пам’ять, творчу активність учнів.

Виховувати любов до рідної мови, інтерес до вибраної професії

ТИП УРОКУ: урок узагальнення і систематизація вивченого.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-гра.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці: „Частини мови”, „Загальна характеристика частин мови”, підручник, аудіозапис пісні „Ой ти, дівчино, з горіха зерня” (сл. І.Франка, муз. А.Кос-Анатольського, поезії В.Сосюри, гумореска «Гаряча філософія», картки-завдання, стенд „Професійна лексика”.

ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ:

Учні знатимуть:

  • стилістичні засоби морфології

Учні вмітимуть:

- доречно використовувати в мовленні різні частини мови;

- визначати й комунікативно доцільно вживати в мовленні стилістичні можливості частин мови;

- дотримуватися норм літературної мови.

ЕПІГРАФ:„Скажи, що-небудь, щоб я тебе побачив” (Сократ).

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Вступне слово вчителя. Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеними ще нашими славними предками! Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки у нього свій неповторний аромат, світ колір. Послухайте як говорив про мови український поет В.Сосюра: (учениця читає поезію „О мово моя”.

Справа кожної людини – відшліфовувати, вдосконалювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, плекати рідну мову, дбати про її красу і чистоту. Це можна зробити, уважно читаючи твори художньої літератури, газети та журнали, запозичуючи мудре слово із місцевих говірок, вивчаючи цей предмет на уроках.

Українську мову, літературу треба добре знати, щоб не було вам так, як оцій дівульці, про яку вам зараз розкаже ваш товариш.

Учень читає гумореску

Гаряча філософія

Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила школу на нещасні «трійки»,

Але в мами є знайомий

В університеті.

  • Будеш ти на філософськом

Вчитись факультеті.

Та , явившись на екзамен,

Ляпнула дівулька,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

  • Я вам радив би вступити

В кулінарну школу.

І закінчила дівулька

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні!

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає Каструлю

Із Сковородою.
Слово вчителя:

Ви прослухали гумореску про мову, але це лише поодинокі випадки, коли мову паплюжать, перекручують. Серед сучасної молоді справа далеко не краща. Дехто з ваших ровесників теж не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини.

Ви, сподіваюсь, будете розумнішати на уроках української мови.. Сьогоднішній урок – це місток між вивченим вами у 9 класі і тим, із чим ви будете знайомитися сьогодні – урок-гра „Частини мови - диво барвінкове».

Урок проходитиме в ігровій формі. Кожен учень – активний учасник різних видів робіт, має змогу показати свої знання. Кожен учень сам собі суддя: записує у свій арсенал бали, які отримає. У кінці уроку підведемо підсумки на кращого знавця мови. Окрім оцінок, найактивніші учасники уроку отримають на згадку пам’ятні сувеніри. А девізом нашого уроку будуть слова відомого античного філософа Сократа: „Скажи що – небудь, щоб я тебе побачив”. Як ви розумієте цей вислів?
Вчитель. Розум, інтелект, рівень знань кожного виявляється через мовлення. Тому кожна цивілізована людина користується мовою, її багатством і має ставитися до неї як до неоціненого скарбу. Ставлення до мови свого народу – один з показників культури і вихованості людини.
ІІ. Повторення ключових питань розділу:

  1. Робота за таблицею 1 „Частини мови”.


Таблиця 1.

ЧАСТИНИ МОВИ

Самостійні

Службові

Змінювані

Незміню

вані

Незміню

вані

Незміню

вані

Відмінювані

Дієвідмінювані

Іменник

Дієслово

Прислівник

Прийменник

Вигук

Прикметник







Сполучник




Числівник







Частка




Займенник













  1. Бесіда за питаннями:

  1. На які групи поділяються частини мови?

  2. На якій підставі частини мови поділяються на самостійні й службові? Назвіть самостійні частини мови, наведіть приклади.

  3. Чому в таблиці немає дієприкметника та дієприслівника?

  4. Які частини мови є службовими? Наведіть приклади службових частин мови.

  5. Назвіть кількість відомих вам частин мови.

  6. Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Наведіть приклади вигуків.

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

    1. Ігрова хвилинка. Інсценування „Казки про частини мови”.

Одного разу частини Мови – діти одної матері - зав’язали суперечку. Вони ніяк не могли з’ясувати, хто з них найважливіший.

Іменник поважно і гордовито промовив:

- Годі вам хвалитися! Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я. Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої сім відмінків, два числа, три роди і чотири відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом...

Тут його перебив Прикметник:

  • Гов, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: „Надійшла весна”. Воно бідне й просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне: „Надійшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна”. Візьми в тямки, що я вказую і на приналежність предмета певній особі. У реченні виступаю означенням і присудком.

У розмову вступив Числівник, що збирався якраз іти до каси:

- От сидіть тихо. Без мене не знаєте, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з Іменником буваю в реченні головним або другорядним членом.

Слухав це Займенник, і йому урвався терпець:

  • Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їх кількість та ознаки. З моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка, означення і додатка?

  • То все байки, - озвалося Дієслово. - Ви разом ледарі. Без мене ви тільки байдики б’єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію. От, наприклад, іменник завод. Чи знаєте без мене, що він робить або що з ним діється? Ні. А мої три часи в однині і множині, думаєте, не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм часом потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього життя. У реченні також виступаю головним і другорядним членом.

Прислівник, що весь час крутився біля Дієслова, і собі взяв слово:

  • Дерете носа, а не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з тих! Себе викривляти в різних відмінках, числах і родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. У реченні можу бути лише обставиною.

  • Отак, брате! – вигукнув Прийменник. - Я також належу до тих, які нізащо не дадуть себе змінювати. Яким народився, таким буду назавжди. То лише слабкодухі, такі як Іменник, Прикметник, Числівник, Займенник і Дієслово змінюють своє обличчя. Правда, я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або зв’язуючи, я уточнюю думку в реченні. Подумайте самі, чи хто-небудь зрозуміє без мене таке речення: „Учень іде... школи”. А покличте мене, і стане зрозуміло: йде він до школи чи зі школи.

  • І нащо піднімати стільки галасу? – стиснув плечима Сполучник, що проходжався поміж усіма, - Я не дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник. Зарубайте собі на носі, що я вас усіх з’єдную і без мене не одне з вас ходило б, як загублене телятко.

  • А чи обійдетесь ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити? – відстоювала себе Частка. – Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способу, висловити запитання, оклик, сумнів та інші почуття.

  • Гай, гай, які часи тепер настали, - сказав засмучений Вигук. – Діти одної матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радості, горя, страху, здивування можу піднести голос.

Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла усміхнена і по-святковому прибрана їх рідна мати Мова.

- Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас мені потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині панують між вами дружба і згода.

Усі частини Мови взялися за руки і в один голос пообіцяли:

- У дружбі і злагоді будемо здорові і щастя дамо нашій матері МОВІ.

2. Пояснювальний диктант:

Україна з давніх-давен славилася своєю національною кухнею, яка створювалася протягом сторіч. Вона багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їх високими смаковими й поживними властивостями. Борщі та пампушки, вареники і галушки, ковбаси і печеня, напої з фруктів і меду відомі в усьому світі.

Українська кулінарія налічує сотні рецептів, що характеризується простотою приготування і прекрасними, неповторними смаковими якостями, ароматом, соковитістю. Українці жартома кажуть про свою кухню: «У нас просто: борщ, каша, третя кваша».

  • Назвіть самостійні частини мови, з’ясуйте синтаксичну роль слів самостійних частин мови. Чи виступають членами речення службові частини мови? Чому? Назвіть вжиті в реченнях службові частини мови. У чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?


ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

  1. Робота за таблицею 2 „Загальна характеристика частин мови”.

Таблиця 2.

Частина мови

Що означає

Лексико-граматичні категорії

Граматичні категорії

Синтаксична роль

Іменник

Предмет

Назва істоти, неістоти; назви власні та загальні, збірні

Рід, число, відмінок, відміна, група

Підмет, іменна частина складеного присудка, додаток.

Прикметник

Ознаку, приналежність

Якісні, відносні присвійні

Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння

Означення, іменна частина складеного присудка

Числівник

Кількість, порядок при лічбі

Кількісні (власне кількісні, дробові, збірні), порядкові

Рід, число, відмінок

Підмет, іменна частина складеного присудка, означення.

Займенник

Вказує на предмет, ознаку, кулькість, але не називає їх

Особові, зворотний, вказівні, питальні, відносні, присвійні, неозначені, заперечні

Рід, число, відмінок

Підмет, додаток, означення

Дієслово

Означає дію або стан

Дія, рух, стан

Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан вид, перехідність

Присудок

Прислівник

Ознаку дії, стану, ознаку ознаки

Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)

Немає

Обставина



V. Удосконалення умінь та навичок.

1. Вибірковий диктант.

Виписати у 2 колонки іменники та прикметники із пісні „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”. (аудіозапис)

2. Лінгвістичні ігри:

  1. Назвіть іменник від дієслова „підтримати”.

  2. Які два займенника заважають автотранспорту?

  3. Пригадайте синонім прислівника „вслід”.

  4. Які три займенники найчистіші?.

  5. Прочитати слова, частини яких співзвучні з числівником: Г1а, пер6. мі100, за3мка, по3вожити, 100рона.

  6. Який займенник у спорті може задовольнити суперників, але розчарувати болільників?

  7. У якому прислівниковому словосполученні слово чоло не можна замінити синонімом лоб?

  8. Які прислівники містять у собі назви різних частин людського тіла? (праворуч, ліворуч, босоніж, сторчголов, голіруч, горілиць).

  9. Що треба зробити, щоб майка злетіла?

  10. Як записати іменник робота п’ятьма літерами?

  1. Записати українською мовою:

Бланширование, блюда, дегустация, доска разделочная, иголка для начинки, панировка, повар, полуфабрикат, рыбоочистительное приспособление, котлетоформовочная машина.

  1. Хвилинка творчості.

Робота в групах. Написання твору-мініатюри „Зимовий ранок”, використовуючи різні частини мови.
VІ. Робота над закріпленням знань і умінь.

1. Хвилинка - веселинка

Учні читають усмішки про частини мови:

1). - Васильку, провідміняй іменник „трактор”

-Трактор, тракториця, трактореня.

2). Оленко, якого роду парта?

- Якщо Олегова – чоловічого, якщо Тетянчина – жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталій, - то середнього.

3). Як, на твою думку, Івасю, слово „штани” в однині чи в множині?

- Верхня частина в них – однина, а нижня – множина.

Вчитель. Які граматичні значення іменників ви почули в усмішках? (Відмінювання,рід, число)

  • Які роди, числа мають іменники? Що ви можете сказати про число іменника „штани”? Чи завжди кожен іменник має однину і множину?

4). – Чому ми кажемо „материнська мова”?

- Бо мати більше говорить, ніж батько.

5.) – Яка погода була під час канікул?

- Святкова.

Вчитель: Назвіть прикметник.

6). – Позич мені, будь-ласка, п’ятдесят копійок

  • На жаль, у мене тільки 10.

  • Ну, то позич 10, а сорок будеш винен.

7). – Петре, назви сім хижих звірів.

- Три леви і чотири тигри.

Вчитель. Назвіть числівники.
2. Самостійна робота з картками – завданнями:

  • Визначте, якою частиною мови є кожне слово у наведеному тексті

М’ясні кульки (тюфтельки)

До котлетної маси з меншою кількістю хліба додають дрібно нарізану шатковану пасеровану цибулю, добре перемішують, порціонують (2-4 шт. на порцію), формують у вигляді кульок діаметром 3-4 см, обкачують у борошні, спочатку обсмажують, а потім тушкують.

  • Складіть речення з іменниками:

Борошно, білок, тісто, картопля, вареники, маргарин, начинка.

  • Виписати слова-термінами для професії кухар, кондитер.

Тут їли рознії потрави,

І все з поливяних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик

На закуску куліш і кашу

Лемішку, зубці, путрю, квашу

Із маком медовий шулик…

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита щоб було всім їсть…

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни,

З потрібки баба-шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохналь, який їдять пани…

Там лакомини різні їли…

Стастьони, коржики, стовці

Варенички пшеничні, білі,

Пухкі з кав’яром буханці.

І.П.Котляревський «Енеїда»

3. Гра „Знайдіть помилку”:


        • Установіть відповідність між термінами та їх тлумаченні.




1. Напівфабрикати

А – харчовий продукт або поєднання продуктів, які доведені до кулінарної готовності, але потребують незначної додаткової обробки

2. Кулінарний виріб

Б – поєднання продуктів харчування, які доведені до кулінарної готовності, порціоновані, оформлені і готові до споживання

3. Сировина

В – продукти, які пройшли одну або кілька стадій кулінарної обробки, але ще не доведені до кулінарної готовності і призначені для подальшої обробки та приготування страв і кулінарних виробів

4. Страва

Г – продукти харчування, які надходять на підприємство і призначені для обробки, виробництва напівфабрикатів і приготування кулінарної продукції


        • Знайдіть помилки у послідовності дій

Стіл сервірують у такій послідовності: спочатку ставлять вази з квітами, накривають стіл скатертинами або тканинними серветками, розкладають серветки і ставлять прибори для спецій, розміщують тарілки і прибори, потім скляний (кришталевий) посуд для напоїв.

  • Знайдіть помилку у тлумаченнях термінологічних понять:

Бланшування – підтримування заданої температури на роздачі або при надходженні до місця споживання.

Пасерування – теплова обробка продуктів у жаровій шафі з метою доведення до кулінарної готовності й утворення добре підсмаженої кірочки.

Термостаткування – це короткочасне обсмажування продукту з жиром або без нього перед наступною тепловою обробкою.

Тушкування – короткочасне обшпарювання продукту окропом або парою з наступним обполіскуванням холодною водою.

Запікання – припускання попередньо обсмажених продуктів з додаванням прянощів і приправ.

VІІ. Підсумок уроку.

Учні підраховують бали, які вони отримали. Учитель підводить підсумок на кращого знавця морфології, виставляє оцінки, вручає найактивнішим учням сувеніри.
VІІІ. Д/з: написати твір-мініатюру „Моя професія”, використовуючи термінологічну лексику за професією кухар-кондитер, визначити частини мови.

Література


              1. Беляєв О.М. Сучасний урок української мови. – К.: Радянська школа, 1981




              1. Вивчаємо українську мову та літературу. Науково-методичний журнал № 4 (224), лютий 2010


3. Доцяк В.С. Українська кухня. Підручник для професійно-технічних закладів освіти. – Львів: Оріяна – Нова, 1998
4.Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 10 класу. Рівень стандарту. – К.:Генеза 2010
5.Коробов Є.Г. Методи навчання. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1996

6.Котляревський І.П. Твори. – К.: Дніпро, 1980

7.Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія, 1995

8.Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник /За ред. О.І.Пометун. – К.: А.С.К., 2003

9.Федоренко В.Л. Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали. – Харків: Вид.група «Основа», 2006

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок №1 Тема. Розвиток української мови
Мета: подати основні відомості про те, як здійснювався процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського...

Частини мови. Принципи класифікації
Мета : узагальнити, систематизувати І поглибити знання з теми «Частини мови», закріпити набуті знання; розвивати в учнів логічне...

В ній гримлять громи в негоду
Сьогодні ми зібралися на свято української писемності та мови. Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного...

З теми «краса І сила української мови» 9 листопада день української мови та писемності. Мета
Мета. Показати красу рідної мови; згадати історію виникнення писемності; виховувати любов І пошану до української мови

02 квітня 2016 року – з української мови І літератури; 09 квітня...
Учасник зможе взяти участь в одному із запропонованих в той чи інший день тестувань

Стан викладання та рівень грамотності учнів початкової школи з української мови
Нові мотиви опанування державної мови (вихід на рівень міжнародного спілкування, дипломатичних відносин та ін.) вимагають оновлення...

На уроках української мови
Янчук Л. О. Використання ігрових технологій на уроках української мови (на прикладі вивчення теми «Іменник як частина мови» у 6 класі)....

Щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2016 році
України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської мови, іспанської мови, німецької мови, російської мови, французької...

«Спортивний захід»
Сценарій до дня української писемності та мови «Ти наше диво калинове, прекрасна материнська мова»

Позакласний захід з української мови та літератури літературно мовна гра «Щасливий випадок»
Мета: поглибити знання учнів про цікаві факти з розвитку української мови та літератури; формувати ціннісне ставлення особистості...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка