Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроку 19 грудня Тема уроку

Уроку 19 грудня Тема уроку





ВІДКРИТИЙ УРОК

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

5 КЛАС
(для спеціальних навчальних закладів для дітей із вадами зору)
Дата проведення уроку 19 грудня
Тема уроку: Види загадок: про людей, їхнє життя, про природу, її явища, про рослини, тварин. Художні засоби в них (метафора).

Мета уроку:

навчальна – узагальнити та систематизувати знання про тематичні види загадок, метафору як художній засіб;

виховна – виховувати почуття поваги до фольклору, шанобливе ставлення до мудрості народу, естетичний смак, любов до художнього слова; виховувати почуття колективізму та товариськість;

корекційно-розвивальна – розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву, кмітливість, уважність, уміння складати і відгадувати загадки; корегувати уявлення про образне мислення, уміння орієнтуватися у мікро- та макропросторі, розвивати нюхові, смакові та звукові аналізатори.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Форма проведення уроку: урок-гра. 

Обладнання: роздатковий матеріал, підручники.

 

ХІД УРОКУ:

Перед початком уроку вчитель знайомить незрячих дітей (описово та на дотик) із оформленням класу. Знайомство-опис ікони Святого Миколая.

І. Організаційно-вступна частина уроку

Оформлення класу схоже на зимову декорація: зимова красуня-ялинка; прикраси-сніжинки; кетяги калини; ікона Святого Миколая, прикрашена вишитим рушником; вишиті скатертини; на дошці – епіграф «Думати добре, а відгадувати краще» (народне прислів’я).

Діти сидять за круглими столами, накритими вишитими скатертинами.

Вступне слово вчителя:

В середньовічних творах розповідається, що на банкетах лицарі сідали за круглий стіл, щоб не було суперечок, кому випало непочесне місце. Згодом круглий стіл став неодмінним атрибутом на міжнародних конференціях, дипломатичних переговорах. Вислів «сісти за круглий стіл» тепер означає: почати доброзичливий обмін думками. У нас є чудова нагода сісти за наш імпровізований круглий стіл для роботи на уроці й показати вміння спілкуватися і колективно працювати.

Опис вчителем оформленого класу. Знайомство з іконою Святого Миколая.

Вчитель: Діти, відгадайте загадку:

Ходить він завжди вночі
Має від дверей ключі,
Знає, хто живе і де,
Як себе щодня веде.
Чемним дітям, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним – мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий... (Миколай)

Вчитель: Який сьогодні день? Хто такий святий Миколай? Що ви про нього знаєте?

Відповіді дітей:

Святий Миколай – благодійник, покровитель сиріт, заступник обездолених та скривджених.

Він постійно турбується про підопічних, тому й звертаються до нього в складних ситуаціях: «Зроби чудо, святий Миколаю». І Микола Чудотворець завжди відгукнеться.

19 грудня Святий Миколай обдаровує чемних дітей дарунками.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Діти, сьогодні на уроці ми повторимо вивчене про фольклор, його різновиди. Зокрема поговоримо про загадки, їх тематичні групи, особливості побудови загадок, історію виникнення та значення. Пропоную водночас попрацювати і розважатися, показати, що вмієте не лише загадувати і відгадувати загадки, а й створювати їх, редагувати. Ви зможете довести свою кмітливість, спостережливість та винахідливість.

Епіграфом до нашого уроку буде прислів’я: «Думати добре, а відгадувати краще». Чому? Та, звичайно ж, відгадувати цікавіше!

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель: Діти, пропоную вам помандрувати уявною фольклорною країною. Згадайте, що таке фольклор?

Відповіді дітей: Фолькло́р – це народна мудрість, що передається із покоління в покоління.

Вчитель: Які різновиди фольклору ви знаєте?

Відповіді дітей: казка («Котигорошко», «Летючий корабель»).

Скоромовка ( Ворона проворонила вороненя).

Прислів’я (Добре роби, добре й буде).

Приказка (Вивести на чисту воду).

Дражнилка (Федя-бредя з’їв ведмедя, впав до ями, гукав маму!).

Потішка (Малювала зранку мишка три цукерки, два горішка, а в обід в куточку сіла і смачний малюнок з'їла).

Вчитель: Пригадайте, який фольклорний твір називають загадкою?

Відповіді дітей: загадки – це коротенькі, дотепні описи предметів, подій, явищ, які потрібно впізнати та відгадати. Слово «загадка» походить від слова «гадати». Загадки є у фольклорі всіх народів світу.

Вчитель: Які бувають види загадок?

Відповіді дітей: загадки бувають про явища природи: «Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає» (Земля); про людину: «Що воно за штука, що день і ніч стука» (Серце); про рослинний і тваринний світ: «Вдень мовчить, а вночі кричить» (Сова) та про різні предмети і явища.

Вчитель: Отже, загадка – це схованка народної мудрості, це також наше з вами відкриття світу

IV. Закріплення нових знань у процесі виконання практичних завдань

Вчитель пропонує розпочати цікаві змагання. Поділ дітей на 2 команди. Вибір капітанів команд. Пояснення правил змагань.

«Загадкові» змагання:

Завдання для І команди:

1. Художній засіб, який розкриває сутність предмета чи явища через перенесення на нього ознак або дії іншого предмета чи явища за подібністю або контрастом – … (метафора);

2. Компонент загадки, який не є обов’язковим? (питання);
3) Головний компонент загадки – … (відгадка);

4. Які загадки називаються народними? А які ще існують? (літературні)

5. Головною особливістю загадки є те, що предмет зображення називається … (не прямо, а приховано);

6. До якого різновиду за змістом віднесемо таку загадку: «Повзун повзе, на базар голки везе»? («Тварини»)

Завдання для І команди:

1. Що у перекладі з грецької означає «метафора»? («перенесення»);

2. Яка ознака лежить в основі більшості загадок? (метафорична);

3. Крім відгадки, обов’язковим компонентом загадки є … (її текст);

4. Вид усної народної творчості, невеликий твір, у якому у прихованій формі описується певний предмет чи явище, котрий слід відгадати - … (загадка);

5. Художнє образне означення, яке підкреслює якусь особливу рису - … (епітет);

6. До якого різновиду за змістом віднесемо таку загадку: «Чия голова не має носа»? («Рослини»);

Складання чайнворда-загадки

Завдання: скласти чайнворд-загадку.

Пояснення вчителя: Чайнворд-загадка – це ланцюг слів, побудований так, що остання літера кожного слова-відгадки є першою літерою наступного слова-відгадки.

Учитель читає загадки, а капітани команд записують шрифтом Брайля відгадки. Хто швидше і більше слів відгадає, розмістивши слова-відгадки у чайнворд, той– переможець.

1. Не махає крильми, а літає, не птах, а птахів обганяє (літак).

2. По полю бродить, зерно молотить. Жне-косить – Хліба не просить (комбайн).

3. Лежить свинка, в неї поколена спинка (наперсток).

4. Не звір, не птиця, Ніс, мов спиця, Сам тонкий, А голос дзвінкий; Хто його уб'є, Свою кров проллє (комар).

5. Іде в каструлю чорне, а з каструлі – червоне (рак).

6. Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш (клубок).

ВІДПОВІДЬ: літак комбайн – наперсток – комар рак – клубок.

Гра «Творча вітальня»

Вчитель: Одним із способів приховування задуманого предмета є форма запитання. Давайте й ми спробуємо перебудувати прислів’я в загадку. Наприклад, переробивши прислів’я «Зароблена копійка краще подарованого карбованця», отримуємо загадку: «Що краще подарованого карбованця?» (зароблена копійка). Ви повинні перебудувати прислів’я у загадку.

Вчитель роздає двом командам різні завдання на картках.

Завдання для І команди

Маленька праця краща за велике неробство. Правда в вогні не горить, у воді не тоне. Думка найшвидша в світі.

Завдання для ІІ команди

Хліб усьому голова. Увага старша за розум. Наймиліше у світі – сон.
Фізкультхвилинка

Черговий учень проводить фізкультхвилинку.

Треба дружно всім нам встати

Фізкультпаузу почати.

Хлопці та дівчата!

Колони підрівняйте

Й розминку-веселинку

Всі разом починайте.

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу.

Три, чотири – прямо стати.

Будем знову починати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

Головами потрясіть.

Нахил вліво – раз, два, три.

Нахил вправо – раз, два, три.

Нахилились, розігнулись.

Навкруг себе повернулись.

Раз присядьте.

Два присядьте.

І за парти тихо сядьте.
Перед початком наступної гри вчитель пропонує дітям дістати із кишень вологі антибактеріальні серветки й витерти ними руки.
Гра «Відгадай на смак та запах»

Вчитель роздає дітям у посуді калину (без кісточок) та ягоди солодкого (без кісточок) винограду.

Вчитель загадує загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина).

Вчитель:

Хто знає загадку про калину?

Учень:

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна. (Калина)

Вчитель загадує загадку:

Мовби на одній нозі.

Він зростає на лозі.

Подивись скоріш в віконце —

Грона сповнені всі сонця!

Кожен скуштувати рад

Соковитий... (Виноград)

Вчитель:

Хто знає загадку про калину?

Учень:

На лозі, росою вмиті,

зріли грона соковиті.

В сонця силоньку черпали,

золотистим соком стали. (Виноград)

Вчитель: скуштуйте ягоди та відгадайте їх. Порівняйте калину і виноград. Чим пахне виноград? Чим пахне калина?

Відповіді дітей: Виноград пахне теплим сонечком, літом. Калина взимку пахне прохолодою, сумує за теплим літечком.
Гра «Відгадай на дотик»

Вчитель роздає дітям ківі та пропонує відгадати його на дотик.

Вчитель:

Хоч на колір зеленющий,

Та ні крапельки не злющий.

Шкірка темна, волохата,

Полюбляють всі малята (Ківі)
Гра «Я знаю!»

Вчитель:

Оскільки ви діти творчі, то я пропоную вам розглянути малюнки й пригадати або придумати загадку на задану тему.

Вчитель роздає дітям рельєфні малюнки. Діти повинні придумати загадки.

Конкурс «Найкращий читець загадок»

Вчитель:

Що таке літературна загадка? Із загадками якого автора ви ознайомилися нещодавно? Назвіть особливості виразного читання загадок. Ви повинні по черзі надто виразно прочитати літературні загадки.

Робота з підручниками. Читання літературних загадок Л. Глібова.

Учні І команди читають загадки 1-5 (с.1-2), ІІ команди – 2-6 ( с.3-4).

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Ми – юні науковці, дослідники давнини»
Пошуково-випереджувальне завдання
Вчитель пропонує дітям виступити з підготовленими завчасно науковими доповідями про загадки.

Доповіді дітей:

1. У давнину загадка мала пізнавальну цінність: з її допомогою народні знання, народна мудрість передавалися підростаючим поколінням.

Також загадка служила засобом розваг молоді на вечірках, своєрідною розумовою грою, змаганням у кмітливості.

Уміння відгадувати загадки було мірилом мудрості й розуму. Відомо, що в Київській Русі широко користувалися загадками державні діячі та дипломати.

2. Загадки були своєрідним випробуванням для людей. Про це свідчить міфологія різних народів. Наприклад, древньогрецький міф розповідає про чудище, народжене Тиофоном і Єхідною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крилами птаха. Сфінкс знаходився на горі біля міста Фіви і загадував перехожим загадку «Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а ввечері на трьох?».

Тих, хто не відгадував, сфінкс вбивав.

3. Загадки виконували певне обрядове призначення: вдалевідгадування віщувало добрий врожай, гарне полювання, щасливу рибалку, вдале одруження тощо. Шанобою оточувалися ті, що добре відгадували, бо нібито вони й спонукали успіх. Від уміння відгадувати загадки подеколи залежала подальша доля людини, а іноді ставилося на ваги і її життя. Ось як мовиться про це в обрядовій пісня:

Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею да русалочка:
«Ти послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки,
Як угадаєш – до батька пущу,
Не угадаєш – до себе візьму».

4. Більшість загадок фольклорні, але є і створені письменниками, авторські. Вони можуть бути написані як прозовою мовою, так і віршованою. Відгадувати загадки цікаво і корисно, адже це розвиває художнє і логічне мислення, уяву, пам'ять. Чимало загадок присвячено людині, її побуту, знаряддям праці, явищам природи, рослинам, тваринам.

В основі загадок завжди лежить опис зовнішнього вигляду предмета чи його дії, порівняння з іншим, схожим предметом.

5. Опис зазвичай є точним, вказує на одну чи кілька ознак, за якими знаходимо відгадку. Є загадки, побудовані на принципі протиставлення. Іноді загадки мають форму запитання. У наш час загадки втратили первісне значення та стали розвагою і міцно закріпилася у ритуалах, обрядах, святах.

Наше з вами завдання – зберігати та примножувати ці народні перлини.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ.

Підведення підсумків уроку. Визначення переможців. Підрахунок кількості зароблених балів (кількість сніжинок).

Оцінювання учнів.

Сюрприз для дітей:

Тричі дзвенить дзвіночок. Прихід посланця-поштарика від Святого Миколая.

Поштарик:

Чи можна до Вас завітати? Святий Миколай передав гостинці чемним учням 5-А класу. Він вважає, що завжди у змаганнях перемагає добро та дружба і пригощає миколайчиками обидві команди! Зі святом всіх Вас! (всім дітям роздає гостинці-миколайчики).

Поштарик забирає дитячі листи, завчасно написані для Миколая, і виходить з класу.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Поповнити мовну скарбничку, склавши декілька загадок про Святого Миколая, Новий Рік та Різдво.

VІІІ. ПОБАЖАННЯ УЧНЯМ

Сьогодні на уроці ви доторкнулися до мовної скарбниці нашого народу, до його чарівного світу мудрості. Закріпили вивчену тему про різновиди фольклору, про загадки, їх види, історію виникнення та значення.

Бажаю вам черпати все життя з цієї криниці, щоб у вашому серці завжди знаходилося місце для загадкового, таємного, чарівного. Поринайте у чудовий світ мрій та фантазій, будьте і самі чарівниками, які вміють творити добро і нести у життя найкраще.

Життя святого Миколая дає нам важливий урок: бути щирими, лагідними, трудолюбивими. І поки ваше серце чуйне, докладайте все своє старання, усі свої турботи для того, щоб тільки святе, чисте і добре входило у вашу душу.
Хай вам завше добре буде.

Хай кожного часу, кожної днини

Господь вам поможе,

В біді не покине!

Діти звертаються молитвою до Святого Миколая

Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю!

Дідусь і бабуся –
Щоб були здорові,
Татусь і матуся –
Щоб жили в любові!

Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці!

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Конспект уроку-роздуму з української літератури в 11 класі з використанням...
Тема уроку. О. П. Довженко. Кіноповість «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу у Великій Вітчизняній війні

Тема уроку: Скіфські племена. Мета уроку
Мета уроку: ознайомити дітей із специфікою життя скіфських племен, своєрідність їх побуту, розповісти про найцікавішу знахідку скіфів...

Урок-казка «Найголовніша рослина» Тема уроку
Тема уроку : Квіткові рослини України. Їх значення в екосистемах І практичній діяльності людини

Уроку Дата прове дення Тема уроку
Тема формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст

Уроки та системи уроків Тема уроку
Тема уроку: «Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність І силу духу. «Ви щасливі, пречистії зорі»

Уроку: навчальна
Тема уроку: Загальна характеристика мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини

Тема уроку
Методична мета : Мультимедійний супровід уроку як форма активізації пізнавальної діяльності учнів

Тема уроку. Зміст уроку
Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й Інтернет­ресурси

Конспект уроку Тема
Обладнання та наочність: комп’ютерна презентація до уроку, картки із завданнями для роботи в групах

Уроку матеріалознавства швейних виробів Дата: 18
Тема уроку: Вишивка, як вид оздоблювального матеріалу. Вимоги до оздоблювальних матеріалів



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка