Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Інтегрований урок-подорож з читання, української мови, курсу «Я І Україна» у 3 класі

Інтегрований урок-подорож з читання, української мови, курсу «Я І Україна» у 3 класі





Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Лубенської міської ради Полтавської області


Інтегрований урок-подорож

з читання, української мови,

курсу «Я і Україна»

у 3 класі
Учитель вищої категорії, « старший» учитель

Дмитренко Ольга Володимирівна

Лубни 2013

Тема. Сторінки з історії. Твій рідний край.

Мета. Формувати уявлення про історію рідного краю, розширити знання про Лубенщину; збагачувати активний словник, розвивати образне мислення, усне мовлення, спостережливість, вміння самостійно працювати в групах, вчити уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, робити висновки; сприяти розвитку уяви, пам'яті; виховувати повагу до історії свого народу, почуття гордості за свій рідний край, розвивати у дітей прагнення бути свідомими громадянами України, її патріотами.

Тип уроку: інтегрований урок-подорож з читання, української мови, курсу «Я і Україна »

Обладнання: плакат із зашифрованою темою уроку і кодом-підказкою, картки із завданнями для групової роботи, презентація «Маршрутні зупинки», папки з маршрутними зупинками, герб міста Лубен, ілюстрації «Краєвиди Лубен на початку ХХ століття» .

Хід уроку

1. Організаційна частина

- Продзвенів уже дзвінок

Час почати наш урок,

Будемо у світ знань мандрувати,

Будемо наш рідний край вивчати.

-Девізом нашого уроку будуть такі слова:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

2. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Я хочу запросити вас у віртуальну подорож. Чи любите ви мандрувати? Наш маршрут будемо долати пішки, тобто ми – туристи. Що ми завжди беремо із собою, вирушаючи в похід?( радість, задоволення, настрій, успіх, бадьорість) Ми – радісні, задоволені, веселі, успішні, бадьорі.

- А яка тема нашої подорожі, ви дізнаєтеся, прочитавши зашифрований запис, який складається з двох слів:

Вправа «Дешифрувальник»

6 1 9 1 1 1 8 0 5 4 1 9 4 6 1

Код - підказка:


2

Г Ґ Д

1

А Б В

4

З И І

5

Ї Й К

3

Е Є Ж ЖЖЖЖЖЖжжжЖ;Ж




6

Л М Н

8

Т У A Х

0

Ь Ю Я

9

Ц Ч Ш Щ

7

О П Р


-Отже, подорожувати ми будемо нашою Батьківщиною. Наша Батьківщина – Україна. А хто пригадає, куди ми з вами на уроках уже подорожували? ( до столиці Украіни – Києва, річкою Дніпром, заповідниками України, по Шевченківських місцях, до обласного центру – міста Полтави). А що таке рідна земля?( відповіді дітей, заповнення «промінчиків сонечка»: родина, земля батьків, казки, рідне місто, поля, батьківська хата, мальовнича природа, ліси, історія, люди, українські пісні, звичаї і обряди, мила сторона…)

Вправа «Гронування»



Висновок учителя.

-Отже, рідна земля – це дорога серцю земля батьків і прадідів наших.

Сьогодні ми продовжимо подорожувати нашою «маленькою» батьківщиною, нашим містом, де ми народилися, де вперше побачили золоте сонце, голубе небо, почули ласкавий голос матері, весняний спів пташок, де вдихали запахи трав та дерев.

3. Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу.

- У народі говорять: « Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього». Як ви розумієте цей вислів? (відповіді дітей). Щоб дізнатися про історію нашого краю, ми здійснимо уявну подорож у минуле. Рухатися ми будемо групами, у кожної групи на партах лежать папки – це наші умовні маршрутні зупинки.

- А тепер закрийте очі, уявіть собі, що ми вже не в класі, а потрапили далеко у минуле.

1. Маршрутна зупинка « Кам»яний вік» ( слайд 1)

- Відкриваємо першу сторінку нашого маршруту, і ми з вами далеко-далеко у минулому.

-Що ви можете сказати про нашу зупинку? Чи знаєте ви, що таке « Кам»яний вік»?

Розповідь учителя:

- П»ятнадцять тисяч років тому на Лубенщині з»явилися перші поселення наших далеких предків. У цей час люди уже володіли вогнем, але ще не знали, що таке метал.

-Розгляньте їхні знаряддя праці? З чого вони виготовлені?( Знаряддя праці і зброю вони виготовляли з каменю та кістки).

Наші пращури були невисокого росту, кремезні, з довгими і сильними руками, вони одягалися в хутряний одяг. Мешкали в невеликих приземкуватих житлах над Сулою. Вчені довели, що на території нашого краю жили племена мисливців на мамонтів.

-Подивіться на знаряддя наших предків і скажіть, де вони їх використовували? (міркування учнів)

- Рушаємо далі. (перегортаємо сторінку)

2.Маршрутна зупинка « Фортеця над Сулою» ( слайд 2)

- Ми з вами потрапили на початок десятого століття. Ви бачите фортецю, яка була побудована на валу. Що це за вал, ви дізнаєтесь, самостійно опрацювавши легенду.

- У кожної групи на парті лежить надрукована легенда. Зараз ви прочитаєте її і складете самостійно запитання до запропонованого тексту.

( Діти працюють над легендою)

Вправа «Прес-конференція»

Легенда

Давним-давно це було. Жило тоді на посольських землях плем»я слов»ян-хліборобів. Та от за рікою Сулою, в Дикому полі,з»явився жорстокий ворог – вогненний Змій. Став нападати він на слов»янську землю. Грабував і нищив села, випалював хліб на полях, тисячами забирав полонених.

Багато було сміливців у посольському краї. Не один з них поліг у запеклому двобої зі Змієм. Та здолати його ніхто так і не зміг. І ось тоді два брати-ковалі, Кузьма та Дем»ян, вирішили перехитрити страховище. Оббили двері кузні міцним залізом і сміливо зустріли Змія на її порозі. А той дихнув на них полум»ям і збирався вже було проковтнути сміливців. Брати встигли відскочити назад і замкнути за собою двері. Розлючений Змій пропалив їх язиком. Та коли його голова з»явилася у кузні, Кузьма розпеченими щипцями ухопив Змія за язик. А Дем»ян запріг його у величезний плуг. І почали брати вести від сходу до заходу сонця борозну, відгороджуючи рідну землю від Змійових володінь.

Та не витримав лютий Змій важкої селянської праці. Дотягнувши борозну до моря, упав і став жалібно пити солону воду. Пив-пив і лопнув. Кузьма та Дем»ян з перемогою повернулися додому і зажили слов»яни у мирі та спокої. Лиш залишився на землі, на місці борозни, високий вал, який і сьогодні тягнеться від Лубен до самого Дніпра і який люди називають « Змійовим Валом». Розповідають, що саме на цьому крутому Змійовому Валу над Сулою тисячу років тому стояв синьоокий воїн-дружинник, у сріблястій металевій кольчузі, при мечі на поясі, при щиті на боці. Він зірко вдивлявся у степове безмежжя, оберігаючи рідну землю від вторгнення ворогів.

- Отже, всі групи виконали завдання. А зараз свої запитання до легенди поставте однокласникам. ( Діти задають запитання)

- Діти, а ви не бачили цього синьоокого воїна-дружинника у сріблястій металевій кольчузі,при мечі на поясі, при щиті на боці у нашому сучасному місті? ( відповіді учнів)

- Так, у нашому місті є пам»ятник цьому воїнові. Він знаходиться на Володимирському майдані. Побудований цей пам»ятник у 1988 році. А що за визначна дата була в цьому році, пригадайте? (тисячоліття міста)

- А як ви гадаєте, чому майдан назвали Володимирський? (Це пов»язано з київським князем ) А яким саме, ми дізнаємося, виконавши наступне завдання.

Гра “Незвична математика”

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Кни – и + яма – ма + зь = ... (КНЯЗЬ)

Вона – на + лод + ила – ла + мир = ... (ВОЛОДИМИР)

Ве + лист – ст + кий = ... (ВЕЛИКИЙ)

Читання тексту на картках

Вправа « Віднови текст»

ЗакнязяВолодимираВеликогоукраїнськадержавабуладужевелика. КнязьмешкавуКиєві. ВолодимирВеликийбудувавцеркви, закладавшколи,

допомагавбідним.Бувсуворийдлялихих,алелагіднийдлядобрих. ЗайогокнязюваннянашнародприйнявХристовувіру.

- Молодці, всі групи правильно справилися і з цим завданням. Подивіться на портрет князя Володимира. Що можна сказати про цю людину з прочитаного вами і за портретом? ( відповіді учнів)

- Так, це була хоробра , розумна людина, яка дуже любила свою рідну землю. Князь Володимир, прагнучи укріпити південні кордони своєї держави, наказав у 988 році побудувати на Сулі Посульську оборонну лінію, головним завданням якої було зустріти і зупинити ворога. Серед цих фортець були і наші Лубни. На нашому маршруті ви бачите, який вигляд мала фортеця Лубни – дерев»яна ( луб»яна).

- Ми з вами уже говорили про історію виникнення назви нашого міста й інших міст України. Хто пригадає, що означає назва нашого міста?

а) Початкова назва нашого міста Лубен – від «луб» , що означає не тільки назву кори дерев, а й « матеріал для письма», «грамота». Звідси пропонується назву «Лубни» тлумачити як «місто грамотіїв».

б) Слово «луба» в литовській мові означає «дошка», а в латиській – «гонт, дранка». На цьому фоні Лубно ( Лубен) сприймається як місто «крите лубом чи гонтом».

в) Колись давно річка Сула мала притоку, яка називалася Луб»янка, а нині пересохла. Звідси і назва міста. Були різні форми назви нашого міста: Лубно, Лубен, Лубні, а потім аж Лубни.

4. Фізкультхвилинка.

- Подорожуючи, ми з вами втомилися і, як справжні туристи, зробимо привал.

3.Маршрутна зупинка « Лубни – столиця» ( слайд 3)

-Ми залишаємо фортецю, криту лубом, і продовжуємо свій маршрут . Перегортаємо сторінку і наша з вами зупинка « Лубни – столиця». І знову ми відкриваємо світ історії, і дивляться на нас очі, очі тих віків.

З часом наше місто розвивалося - вже у 15-16 ст. воно мало свою печатку й герб. Місто знаходилося під управлінням магнатів Вишневецьких. На малюнку ви бачите портрет Яреми Вишневецького та його матері - Раїни Вишневецької, герб родини Вишневецьких. Тут був збудований один з кращих в Європі замок Яреми Вишневецького. Замок був зруйнований. Від нього залишилася тільки частинка колони, яку ви бачите на малюнку. Внизу є фото місця, де колись був побудований цей замок ( район військового містечка).

- Діти, уявіть цей замок. Спробуйте зробити словесний малюнок цього замку(діти словесно малюють замок)

- А який вигляд насправді мав замок, ви дізнаєтесь самостійно. У кожної групи є опис замку, надрукований на листку, але там пропущені деякі слова. Ваше завдання – вставити пропущені слова.

( самостійна робота учнів)

« Врятуємо планету Мовляндія»

Текст-опис замку Вишневецького

На околиці Лубен, на …. горі, височить неприступний замок …. Вишневецького. Споруда має триста просторих…, увінчана Тронною залою з скляним куполом, на якому золотом карбовані сузір»я нічного … Посулля. Могутніми … мурами, високим … валом та глибоким заповненим …. ровом відокремлений він, здається, від усього світу. Від замку …. терасами збігають до Сули розкішні сади. За рікою виблискують золоті бані … монастиря, оточеного віковим дубовим лісом…

Зачитування відновленого тексту-опису замку (представники груп зачитують по одному реченню)

Текст-опис замку

На околиці Лубен, на крутій горі, височить неприступний замок Яреми Вишневецького. Споруда має триста просторих кімнат, увінчана Тронною залою з скляним куполом, на якому золотом карбовані сузір»я нічного неба Посулля. Могутніми кам»яними мурами, високим земляним валом та глибоким заповненим водою ровом відокремлений він, здається, від усього світу. Від замку зеленими терасами збігають до Сули розкішні сади. За рікою виблискують золоті бані Мгарського монастиря, оточеного віковим дубовим лісом…

-Відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький у своєму творі « Князь Яремія Вишневецький» описав події того часу ( діти слухають уривок):

«Єремія зійшов з ґанку невеличкого домка, в котрому часом пробував його батько, навідуючись в Лубни, скочив на коня й полетів через греблю на Сулі, вилетів возвозом на гори і побіг конем по горах, по горбах та долинах, вкритих пишними старими лісами. Він задумав вибрати собі місце на тих горах для свого палацу.

День був гарячий, сонячний. Стояла суша й спека. Повітря мигало маревом, наче дрижаче живе срібло. Єремія об'їхав високі гори понад Сулою, оглядів долини і спинив коня на одній високій горі. Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки. І горби й западини, погнуті й поламані в найвередливіші звивки, були вкриті віковічним лісом, неначе закутані в пишні зелені шати. Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях, по густих очеретах. З-за лісів на закруті Сули виглядали верхи Мгарського монастиря. А по другий бік на горі розкинулись Лубни. За Сулою слалися скатертю зелені степи, скільки сягало око, без кінця, без краю, неначе зелене море. Степи зеленіли, а далі сизіли й зливалися з синім небом в прозорій імлі. Імла лисніла, мріла кругом небокруга, неначе фантастична мрія, і манила в далечінь, в далекі невідомі краї.

"Тут мені жити! На цьому пункті збудую собі палац лицарський, палац королівський, найкращий і найбільший за всі магнатські палаци на усю Польщу й Україну. Це моє столичне місто».

- І він мав на це підстави. Лубни на той час були одним з найбільших і найпрекрасніших міст України.

- Які почуття виникли під час слухання уривку?

- Що вас вразило?

- Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?

- До яких вчинків, дій спонукає цей уривок?

- Талановита українська поетеса Ліна Костенко в поемі « Маруся Чурай» писала : «.. А он уже й видні - з далини столиця Вишневецького – Лубни…»

- Чому Яремія Вишневецький вирішив зробити Лубни «містом своїм столичним»?

( відповіді учнів)

- Поряд з містом, за фінансової підтримки Раїни Вишневецької , у 1619 році було засновано православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались всі гетьмани України.( малюнок) Тут побували Петро 1, О.Пушкін,Т. Шевченко, Г, Сковорода, М. Лисенко. Ми з вами також відвідували наш монастир.

- Т.Г.Шевченко тричі побував на Лубенщині. Про наше місто і монастир він згадує у своїх повістях «Близнецы» та «Музыкант»: «… Слушал от какого-то богомольца легенду… о том, что матери лютого Еремии Вишневецкого снился сон, что она в раю и ее от туда вывели ангелы, говоря, что если она своим коштом выстроит храм божий в добрах своих близ города Лубен, то поселится уже на веки вечные в раю. Она й соорудила храм себе… Были в монастыре в Лубнах… Вот церковь, так церковь…»

- Що ви можете розповісти про наш монастир? (розповіді дітей, висновок про значення монастиря).

- Дійсно, наш монастир – свята територія, історична пам»ятка. Комплекс споруд Мгарського монастиря оголошено державним заповідником, як пам»ятник історії та культури України.

(Відпочинок учнів)

4.Маршрутна зупинка «Лубенський полк» ( слайд 4)

- Після невеличкого відпочинку, продовжуємо наш маршрут. Перегортаємо ще одну сторінку подорожі і ми з вами зробили зупинку на території Лубенського козацького полку. Життя народу було злиденним і тяжким. Вишневецький панував і жив, як у раю, а селяни мучилися, як у пеклі. Не витримали лубенці і взялися за зброю. У 30-ті роки 15 cтоліття Лубни стають центром могутніх селянсько-козацьких повстань Карпа Скидана, Павла Бута, Кизима і Кизименка, Якова Остряниці.

В роки Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відзначився Лубенський козацький полк.

-Подивилися на малюнки. Там ми бачимо зброю козаків, самого вояку того часу, герб козаків . А на коні - сам Богдан Хмельницький, який підняв козаків і селян проти своїх гнобителів.

- Що ви знаєте про козаків?

Кожен молодий козак прагнув розвинути в собі шляхетні якості. Вони мали свій кодекс честі. Як ви гадаєте, які правила входили до цього кодексу? ( любов до батьків, Батьківщини, вірність у дружбі, готовність захищати слабших, турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, уміння скрізь і повсюди поступати благородно…)

За часів Лубенського полку сформувався міський герб, який і зараз є візитною карткою нашого міста.

- Опишіть наш герб. ( малюнок герба). Герб Лубен - це голубий щит, на якому зображено руку. що тримає полковницький пернач. Герб символізує відданість історичним традиціям міста, як центру Лубенського козацького полку, що ним були Лубни у XVII-XVIII століттях. Голубий колір символізує мир, велич, красу, ясність.

5.Маршрутна зупинка « Вулиці старого міста» ( слайди 5 -24)

- Далі наш маршрут пройде по старих вулицях Лубен.

Наше місто в той час мало три площі, 10 вулиць і провулків, 18 колодязів. Вулиці містечка були всі у вибоях та ямах, і проїхати ними було майже неможливо. Одного разу через Лубни по дорозі в Крим мав проїздити сам цар Микола 1. Тоді міський начальник наказав зорати вулиці і заволочити. Потім натовп людей утрамбовував вулиці. Цар був задоволений благоустроєм міста. Та рівна і м»яка поверхня вулиць недовго справляла приємне враження. Коли восени пішли дощі, розпушений чорнозем перетворився у суцільне болото, рух по якому став неможливий. Рухалися тільки на підводах, запряжених волами (перегляд ілюстрацій краєвидів Лубен на початку ХХст.)

Зараз ми з вами знаходимося на центральній вулиці нашого міста – це вулиця Пирятинська.

Справа - Троїцька церква. Зліва - дім, у якому містилася друкарня. На його місці споруджено універмаг, на стіні якого встановлено меморіальну дошку.

-Яку назву має ця вулиця зараз? ( Радянська)

- На малюнках ви бачите вулиці Дворянська – зараз вулиця Леніна, Базарна – майдан Володимирський, Гімназійна – вулиця Г. Тютюнника ( Луначарського), Водопойна або Троїцький водопой – вулиця Ф. Достоєвського.

Був у Лубнах і Ярмарковий майдан (нині на його території розташований постійний ринок). На ярмарок до Лубен приїздили купці й покупці з різних куточків України і Росії.

5.Фізкультхвилинка

-Ми продовжуємо подорож вулицями старого міста. Цікавими були і стародавні споруди . Деякі з них збереглися до цього часу. Розгляньте ілюстрації стародавніх споруд і скажіть, чи бачили ви їх у теперішніх Лубнах? ( діти розглядають ілюстрації, відповіді учнів).

Чоловіча гімназія – на цьому місці побудовано СЗШ №1

Духовне училище – нині Аграрний коледж

Єпархіальне училище(жіноче) – нині ЗСШ №10

Окружний суд – нині Райдержадміністрація

Літній театр - побудовано Центральний стадіон

На території Лубен було багато церкв: Братська, Троїцька, Кладовищенська, Миколаївська, Собор на Соборному майдані - нині там Меморіальний комплекс загиблих у роки Великої Вітчизняної війни (перегляд ілюстрацій). Але, нажаль, всі вони були зруйновані.

-У нашому місті збереглися із тих часів назви кутків: Зальопівка, Заващина.

- Діти, як ви гадаєте, чому люди так називали райони міста? ( Відповіді учнів: Зальопівка – багато грязі, погані дороги; Заващина – прізвище власника кутка Завадський).

-А хто скаже, на якій вулиці знаходиться наша школа? Чому її так назвали?

- Зараз ми з вами рухаємося до школи по старій вулиці Олександрівська (П.Слинька). Вулиці Олександрівської немає з 1920р., не стало вже й однойменного приміського сільця, до якого вона вела. Однак останнім часом цю назву відроджено в найменуванні новозабудованого мікрорайону "Олександрівський" на північній околиці Лубен.

- Ось ми з вами і повернулися до класу. Подорож минулим нашого краю закінчилася. Але це тільки невеличка частинка тієї великої історії краю, який зветься Лубенщиною.

-Давайте подаруємо один одному читання вірша лубенської поетеси О. Хало «Рідне місто моє» (читають лідери читання з кожної групи).

Кожне слово читайте з любов»ю, щоб мова задзвеніла піснею.

1група. Йду Посуллям своїм, де дзвенять солов»ї

На калинах, умитих росою.

Мій усміхнений край, горобиний розмай.

Любе місто, я завжди з тобою.

2 група. Рідне місто моє, де зозуля кує

Над Сулою у хмільних світанках,

На порогах весни білоцвітом Лубни,

Ви у серці моїм до останку.

3 група. Як прадавня пора стоїть Лиса гора

Й Верхній Вал на Хорольськім узвозі,

Осяває всю шир Мгарський наш монастир,

І дрімучі ліси при дорозі.

4 група. Бачу я крізь віки Наливайка полки,

Що стояли отут до загину,

У квітучих полях вся лубенська земля,

Наймиліша земля України.

6. Підсумок уроку

- А зараз всі разом спробуємо підсумувати нашу роботу на уроці.

- Де ми з вами побували? Про що нове дізналися?

Висловлювання дітей: « Мені було цікаво….», « Мене здивувало…»

- А що треба робити дітям, щоб відчувати себе справжніми громадянами своєї Вітчизни, її патріотами?

- На ваших партах є вирізані сердечка, які ви так гарно прикрасили. Напишіть на них свої імена. Тепер ми розмістимо ці сердечка на карті України, щоб наша Батьківщина була захищена теплом наших сердець, наче дівчина у вінку.

Цю карту повісимо у класі і будемо завжди пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, її патріоти, а тому ми все будемо робити для того, що Вітчизна наша процвітала, і де б ми не були, завжди будемо пам’ятати своє рідне місто.

-Дорогі діти, не забувайте, що ви – діти землі, яка зветься Лубенщина. Любіть свій край. Любіть і бережіть історію рідної землі! Не забувайте, що ви теж частинка цієї історії.

7. Домашнє завдання

- Уявіть, що ви письменники, ваше завдання - написати розповідь на тему «Якою я уявляю Лубенщину через 20 років?» А в класі з ваших розповідей ми створимо одну книгу «Лубенщина через 20 років».

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма факультативного курсу «стилістика сучасної української мови»
...

Урок української мови у 6 класі Займенник. Сім чудес Кременівки Мета:...
Учитель української мови І літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма с. Кременівка Володарського району...

Урок читання 4клас. Тема
Урок читання у 4 – а класі проведений старшим вчителем, вчителем вищої категорії Черненко Оленою Григорівною на міському семінарі...

На уроках української мови
Янчук Л. О. Використання ігрових технологій на уроках української мови (на прикладі вивчення теми «Іменник як частина мови» у 6 класі)....

Програма факультативного курсу «Стилістика української мови. 10-11 класи»
Перелік програм факультативів І курсів за вибором з української мови І літератури, рекомендованих для використання у 2014/2015 навчальному...

1 Вступ. Розвиток української мови. Мова й мислення. Повторення вивченого у 8 класі
Рм № Повторення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Критичне аудіювання. Переглядове читання мовчки. Усний твір

Урок вивчення нового матеріалу. Форма уроку: урок-подорож. Девіз...
Відкритий урок з географії материків І океанів у 7 класі на районному семінарі заступників директора з навчально-виховної роботи

Урок №1 Тема. Розвиток української мови
Мета: подати основні відомості про те, як здійснювався процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського...

Урок позакласного читання у 6 класі. Джек Лондон. «Біле Ікло». Світ...
Тема. Урок позакласного читання у 6 класі. Джек Лондон. «Біле Ікло». Світ тварин І світ людей у творі. (Урок-усний журнал)

Барвінківська гімназія №1 Культура Київської Русі у IX-X ст. Урок-подорож
Київської Русі у X-XI століттях, дослідити процес зародження давньої української мови, розвиток освіти, архітектури, малярства; розвинути...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка