Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Сценарій військово-патріотичної години «Героїв стежина від батька до сина»

Сценарій військово-патріотичної години «Героїв стежина від батька до сина»





СЦЕНАРІЙ

Військово-патріотичної години

«Героїв стежина від батька до сина»
Відео «Їхали козаки»
Читець. Звання високе Чоловік

І захисник людського роду

Несіть ви гордо з віку в вік,

Славні мужі мого народу!

Захисник – наша слава,

Захисник – наша гордість,

Ти – надія держави
Й легендарна хоробрість.

Вклоняємось захисникам доземно,

Як рідній хатині з далеких доріг.

Як хлібу, що матінка чемно
Й гостинно кладе на вкраїнський рушник.
Ведуча 1. Доброго дня, дорогі друзі!
Ведуча 2. 14 жовтня ми відзначаємо відразу три свята: Свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисника України.
Ведуча 1. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому, це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи його, юнаки йдуть служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
Ведуча 2. У цей урочистий день ми вшановуємо тих, хто причетний до високого звання захисника Вітчизни: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до воїнів нашого сьогодення.
Ведуча 1. Це свято увібрало в себе багаті та славні ратні традиції та уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.
Ведуча 2. Із давніх-давен так у світі повелося: жіноча доля – ростити дітей і дбати про сімейний затишок, берегти тепло родинного вогнища. А на сильні плечі чоловіка лягає нелегкий обов’язок захисника... Який він, український воїн? З яких штрихів скласти його портрет? Може, із жаринок прадавньої ватри, що зігрівала в походах браву княжу дружину? Може, вогник козацької люльки намалює нам його обличчя? Можливо, язики полум’я з тісної солдатської пічки повідають, де шукати сучасного лицаря з гарячим серцем?

Ось він, вічний вогонь історії...
Україночка. (На фоні музики і слайдів «Краєвиди України»)

Наша Україна – чудовий куточок планети, де майже ніколи не було ні тріскучих морозів, ні страшенної спеки, ні сильних злив та інших природних катаклізмів. У нас м’який, помірний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани завжди прикрашали нашу привольну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки, татари, поляки...- ті, хто хотів підкорити собі нашу Батьківщину та володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села і міста, забирали в полон українських дівчат, що на весь світ славилися своєю красою, та міцних хлопців. Потім продавали їх на невільницьких ринках, а старих людей просто вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але український народ не корився лихим нападникам, а мужньо боровся проти них.
Козак. В історії українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ. Усе своє життя запорозькі козаки поклали на те, щоб боронити люд український від сваволі іноземних загарбників, і у цій боротьбі здобували лицарської слави. Отож на довгі часи козак був і залишається ідеалом українського воїна – лицарем честі та захисником вільної держави.

Одним із найголовніших свят запорозьких козаків було свято Покрови Пресвятої Богородиці. 14 жовтня в нашій державі відзначають ще й День українського козацтва та День захисника України (Відео «Покрова Пресвятої Богородиці).

Воїн. Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Українські січові стрільці, Галицька армія, армія української народної республіки, українська повстанська армія, збройні сили України – так в свій час називалося українське військо, яке було призване боронити націю. 1 листопада 1918 р. силами та розумом українських стрільців на чолі з отаманом Дмитром Вітовським, була створена Західно–Українська Народна республіка.

Галицька армія, створена на боці січового стрілецтва боронила молоду ЗУНР від захвату поляків, а армія української народної республіки вела кровопролитні бої за утворення незалежної України з військами радянської Росії.

В період другої світової війни війська української Повстанської армії вели боротьбу з фашистами та з поляками, які хотіли поневолити Україну. Довгі роки мужньо боролися і гинули сини України за незалежність.
Студент. Зима 2014-го. Київ. Майдан Незалежності. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну : своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.
Пісня «Мамо, не плач» слова О. Максимишин
Ведуча 1. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, нам вдалося зберегти мир. Але, на жаль, сумні сторінки історії повторюються, і мирне небо України накрила чорна хмара військового протистояння. Наша країна охоплена війною. Справжньою. Реальною. Нехай її називають неоголошеною, але гинуть наші хлопці, «вантаж 200» отримують в усіх куточках України. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.
Ведуча 2. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
Ведуча 1. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найтрагічніший період для нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, що є свідченням справжнього патріотичного подвигу.
Ведуча 2. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стан душі українського народу.
Чтець.

Війна – це жах..
Війна – це руйнація...

Війна – це смерть...                                                                                               
Офіційно її немає, та  вона поруч щодня.
Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.
Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.
І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.
Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:
– Стала  б мирною моя Україна…–  Хай скінчиться війна…

Ведуча 1. Війна увірвалася в наше життя, немов  шторм чи землетрус. Увірвалася і змінила  все, особливо впевненість у завтрашньому дні.  Усі українці з хвилюванням спостерігають за військовими діями, які відбуваються на сході нашої країни, жодна людина не залишається осторонь цих трагічних подій. За даними Бердичівського об’єднаного міського військового комісаріату, з числа військовослужбовців – учасників антитерористичній операції 16 чоловік загинули.
Ведуча 2. Віктор Верещак, Роман Абрамов, Віталій Дульчик, Василь Малянівський, Олександр Сокорчук, Євген Старіков, Олег Реготун, Сергій Коренівський, Павло Ящук, Сергій Сідлецький, Олександр Питель, Олександр Венгер, Юрій Панасюк, Сергій Ковтун, Олександр Ковальчук, Валерій Вітківський. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас! Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять військовослужбовців, бійців Національної гвардії, прикордонників та добровольців, які загинули за Україну та мирних жителів, що стали жертвами терористів.

(Оголошується хвилина мовчання. Піккрдійська терція «Гей, пливе кача...)

Чтець. Слова – візерунки долі,
Слід хреста на моїм плечі,
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки а мечі.
Ті мечі, що кують зозулі
Значать долю мою навхрест.
Нащо тіло – ловити кулі,
Нащо вмер – щоб знову воскрес
Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі,
Ніч гірка як причастне вино.
Ніч розлилась як кров на папері,
Але в кожної ночі є дно.
Всесвіт цей народжений риком,
Щоб піднятися – мусиш впасти.
Ангели плачуть тихо,
Щоб його не проклясти.

Ведуча 2.  Важка це праця захищати мир! Багато воїнів Бердичівщини знаходяться у лавах збройних сил України. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу Житомирську землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато наших мужчин пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті житомирські жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують воїни незалежної України.

Чтець.

Він бачив смерть і він її зламав…

Він йшов… налякано-щасливий,

Не вірячи, що вижив у вогні.

Боліло в грудях, говорити бракувало сили,

Запал юнацький загубився на війні.

 

Хитало тіло, і трусились мужні руки,

На землю падав непокірний автомат.

І очі, очі… в них до чорта болю й муки.

Відважне серце задихається від втрат.
А ще ж учора він ганяв на мотоциклі,

Автомобілі він ремонтував,

Кохав малу доньку і молоду дружину,

Та Україну він – понад усе кохав.
Він йшов, налякано-щасливий,

А в чому ж щастя? Сам, мабуть, не знав.               

Ще зовсім молодий, а у душі старий і сивий.

Він бачив смерть і він її зламав.
Відеокліп «Повертайся живим»

Ведуча 1. Ті, хто побував на цій війні, небагатослівні. Ми розуміємо, що українській армії розраховувати лише на підтримку з боку держави не приходиться. Якби не допомога простих небайдужих  людей, якби не участь волонтерів,  наші солдати не тільки воювати не змогли, вони не змогли б просто вижити. На нашому заході присутня волонтер-психолог волонтерсько-консультаційного центру для воїнів АТО та їхніх сімей, вчитель Дмитрівської школи Оксана Богданівна Заводяна. Вона нагороджена найвищою волонтерською нагородою від Святійшого Патріарха Філарета медаллю «За жертовність і любов до України». Не рахуючись з власним часом, нехтуючи елементарними зручностями, жертвуючи особистим життям та здоров’ям Оксана Богданівна їздила в зону АТО, щоб допомогти нашим хлопцям на передовій. Ми просимо її розповісти про це. (Розповідь волонтера).

Ведуча 1. Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи неньку Україну.

Сотні бійців, що отримали поранення в боях, перебувають у військових шпиталях. І сьогодні їм, як ніколи, потрібні наша увага, добре слово, підтримка.

Читачі районної бібліотеки для дітей написали найщиріші слова подяки та підтримки у своїх листах, висвітлили свої найтепліші побажання в малюнках та поробках, а колектив бібліотеки виготовив ляльку-оберіг, які передаємо Оксані Богданівні і просимо передати бійцям на передову.

(вручення дитячих листів та малюнків.)

Ведуча 2. Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-відчайдухам, серед яких і наші славні земляки, відстоює право бути суверенною, єдиною державою. Щовечора ми молимося  за їхнє здоров’я, а вранці поспіхом вмикаємо телевізор з надією, що саме сьогодні почуємо повідомлення про те, що закінчилися безсонні ночі під обстрілами, що і там, на сході України, де виборюється право на наше щасливе майбутнє, усе скінчилося і більше не лунають вибухи, немає поранених, убитих, а народжується новий, мирний етап у розвитку нашої вільної, єдиної держави.

Ведуча 1. Так, ми щодня думаємо про наших захисників, щиро молимося і віримо, що дуже скоро всі вони, молоді й не дуже, мовчазні й жартівливі, світлоокі й темноволосі, усі вони – мужні, терплячі, небайдужі – усі до одного повернуться додому живими та здоровими. Ми свято віримо, що дуже скоро настане той світлий день, коли нам усім усміхнеться Перемога, а все зло назавжди зникне, навіки покине нашу державу, в якій нам жити, нам творити нову націю, яка сміливо зможе назвати себе послідовниками козацького роду – українцями. 

Чтець.

Мої любі! Не знаю, як вам розпочати листа.

Розбігаються літери, серце калатає в грудях.

Живемо ми спокійно в захищених вами містах,

Але так, як і ви, ще не знаємо, як далі буде.

Ми навряд чи збагнемо хоч краплю із ваших тривог,

Ми б навряд відстояли хоча б одну ніч на блокпості.

Але ми вірно молимось небу, щоб стримував Бог

Тих усіх, хто на нашій землі як непрохані гості.

Просто хочемо ще раз сказати «спасибі» бодай

За цю тишу вечірню, за краплю роси на долоні.

Знайте, віримо щиро: зруйнує те пекло наш край,

Ви зруйнуєте, милі, кохані такі, несторонні!

Хай вам в душах цвіте українська глибінь повсякчас,

Хай полон, не дай Боже, душі не зламає в солдата.

Ми чекаємо вас. І вже любимо кожного з вас.

Із присвятою кожному, кожному з Вас.

Ведуча 1. Повертаються захисники у рідну домівку на короткочасну відпустку. Але немає спокою в очах, палає тривога в серці. Бо  вже завтра  знову  в дорогу,  знову на  схід.  А  там  усе  по-іншому: не  шкільний  дзвінок бентежить душу, а звук пострілу  убиває  тишу;  не фотоспалах  полохає погляд,  а  жахливі заграви  вибухів засліплюють очі.  Туди  не  хочеться,  але  треба.  Треба  заради  майбутнього, заради  дітей, заради  України.

Ведуча 2. Вони  так люблять  життя. Вони  вже  знають його справжню  ціну. І  саме  задля  життя, воїни  готові  на  смерть.

Ведуча 1.Тож  хай  Бог  боронить наших  захисників.  Ми віримо, що  дуже  скоро  всі  вони  повернуться  додому,  повернуться  переможцями.

Ми чекаємо  Вас. Ми  віримо  у  Вас.  Ми  молимося  за  Вас. Хай  береже  Вас Господь, дорогі  наші  захисники!

(Запалити свічку і передавати із рук у руки)

Молитва за Україну

1 дитина.

О, Боже ласкавий, з високого неба,
Послухай молитву й благання до Тебе.
Спаси Україну від злої навали,
Щоб більше дітей батьки не ховали.

2 дитина.

В молитві до Тебе всі руки складаєм,
Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм:
Не дай рідну землю розділити й забрати,
Не дозволь в Україні знов кров проливати.

3 дитина.

Захисти нас, Ісусе, єдина надіє,
І Ти, Непорочная Діво Маріє.
Послухай моління наших сердець,
Інакше прийде Україні кінець.

4 дитина.

Хай танки й бетеери не роз’їжджають,
Хай ворожі літаки не літають,
Хай не здригається від гулу земля,
Хай небо чисте над нами сія.

5 дитина.

Не дозволь чужинцям рідну землю топтати,
Не дозволь матерям сльози знов проливати.
Захисти нас любов’ю і віру нам дай.
Щиро молиться нині український наш край!

6 дитина.

В дні великого посту, в час молитви і віри,
Прибігаєм до Тебе, Мати Божа Маріє,
Просим щиро і молим гіркими сльозами:
Заступися, Небесна Царице, за нами.
Ведуча 1. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Україночка.

Я хочу лиш, щоб чоловічі руки

Не зброю обіймали, а коханих.

І щоб вони не танки вели в поле,

А борозну до щастя прокладали.

Хай дужі руки чоловічі,

Не порохом пропахнуть, а колоссям,

Хай у труді шукають щастя вічне,

Так в нашому народі повелося.
Пісня та відео про Україну  

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

До наказу управління освіти від 31. 03. 15 №246 положення
Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних...

Запобігати нещасним випадкам, сприяти охороні життя І здоров'я дітей,...
Пригадайте, діти, тему нашої попередньої виховної години. Чи запам'ятали ви, що значить шанувати батька свого І матір свою? (Відповіді...

Наказ Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») (далі гра «Джура») є системною формою позакласної роботи...

Україна олександрійська районна державна адміністрація кіровоградської...
Про зміни до наказу від 13. 05. 2016 року №186 «Про проведення І (районного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної...

Конкурс "Добре діло"
Метою дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри Українського козацтва «Сокіл» («Джура») є

Програма міжвідомчого методичного семінару
«Стан патріотичного виховання учнівської молоді та впровадження Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця»

Сценарій виховної години. 0 Висновки. 0 Література. 0 Самоаналіз....
Укладач : Свирида Наталія Борисівна –викладач економічних дисциплін, магістр, спеціаліст вищої категорії

Сценарій виховної години Висновки Література Презентація проведення...
Рецензент Кліменко В.І., викладач-методист,спеціаліст вищої категорії, заступник директора з виховної роботи

В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім Батьківщина
Анотація матеріалу: сценарій виховної години із застосуванням проектних технологій про рідний край, рідне місто

Програма з етики 6 клас (34 години, 1 година на тиждень, із них 3...
Добродії І злодії. Доброчинство. Для чого людині та суспільству етикет? Етикетні правила, які я знаю та користуюся ними. Уміння бути...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка