Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Роль шкільної географії - П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області

П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області





Сторінка14/16
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Роль шкільної географії

у соціалізації особистості

Рогач С.І.,

вчитель географії Саївської ЗШ І-ІІІ ст.
Взаємодія людини із суспільством має назву соціалізація. Поняття про соціалізацію як процес повної інтеграції особистості в соціальну систему, в ході якого здійснюється її пристосування, сформувалося в американській соціології (Толкот Парсонс, Роберт Мертон). У традиціях цієї школи соціалізація розкривається за допомогою поняття «адаптація», що, як провідне поняття біології, означає пристосування живого організму до умов середовища. Воно було екстрапольовано в суспільствознавство і стало означати процес пристосування людини до умов соціального середовища. Так виникли поняття соціальної і психічної адаптації, результатом якої є адаптованість особистості до різноманітних соціальних ситуацій, мікро- і макрогруп.

Соціалізація – це неперервний процес, що триває протягом усього життя. Він складається з етапів, кожен з яких «спеціалізується» на вирішенні певних завдань, без розв’язання яких наступний етап може не наступити, бути спотвореним або загальмованим. У вітчизняній науці при визначенні стадій (етапів) соціалізації вважають, що вона здійснюється більш плідно в трудовій діяльності. В залежності від відношення до трудової діяльності виділяють наступні її стадії:

дотрудова, що містить увесь період життя людини до початку трудової діяльності. Ця стадія розділяється на два більш-менш самостійні періоди: рання соціалізація, що охоплює час від народження дитини до вступу її в школу; юнацька соціалізація — навчання в школі, технікумі, вузі;

трудова стадія охоплює період зрілості людини;

післятрудова стадія, що наступає в літньому віці у зв’язку з припиненням активної трудової діяльності.

А.В. Петровський, видатний російський соціальний психолог, виділив три макрофази соціального розвитку особистості на дотрудовій стадії:

дитинство – адаптація індивіда, оволодіння нормами соціального життя; 

отроцтво – індивідуальна, що виражається в потребі індивіда в максимальній персоналізації, в потребі «бути особистістю»;

юність – інтеграційна, що виражається в набутті рис і властивостей особистості, що відповідають необхідності й потребам групового та особистісного розвитку.

Як же може вплинути шкільна географічна наука на формування особистості та її соціалізацію?

Основна мета шкільної географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

Завданням сучасної шкільної географії є здійснення переорієнтації цілей географічної освіти на формування таких життєво важливих компетенцій школярів, які сприяли б їх адаптації до активної участі  в житті суспільства; посиленні виховного потенціалу географічної освіти за допомогою розуміння та знання причин загострення стосунків в системі «людина – суспільство – природа» та оновленні змісту географічної освіти, посиленні уваги на показ характеру взаємозв’язків у системі «природні умови і ресурси – людина – суспільство».

Складова змісту шкільних курсів географії – це соціокультурні знання, вміння та навички, що формуються у процесі вивчення предмета і забезпечують поширення інформації про географію досвіду людської діяльності, особливості ведення господарства в умовах ринку, розвитку національної культури, впливу природно-географічних умов території на рівень соціально-економічного та соціокультурного розвитку країни, який сформувався історично і продовжує формуватися нині. Аби географічне невігластво не панувало навколо, географічна освіта потрібна всім: агроному, водієві, менеджеру, листоноші, інженеру, банкіру, вчителю, вченому, журналісту та ін. Через соціокультурні знання учні засвоюють загальнолюдські та національні цінності, правила і норми соціальної поведінки, ставлення до природи, суспільства, в якому вони живуть і будуть жити, працювати, творити.

Розглядаючи соціокультурні знання як систему відносин людини і природи, людини і суспільства, людини і людини, ми бачимо, що зміст соціокультурної складової шкільної географічної освіти формується як сукупність цінностей (духовних і матеріальних) і як жива діяльність людини щодо їх створення, поширення і збереження на конкретному географічному просторі. Виходячи з цього, можна виділити основні функції соціокультурної складової змісту шкільних курсів географії:

пізнавальна - спонукає учнів до пізнання змісту навчального матеріалу через процес його сприйняття, самопізнання природи та суспільства, різних соціальних груп людей, різних територій планети;

інформаційна - через соціокультурний навчальний компонент шкільних курсів географії учень одержує інформацію про минуле, теперішнє і майбутнє певного суспільства і конкретної території;

комунікативна - функція соціогеографічного спілкування, що забезпечує адекватність порозуміння школярів зі своїми ровесниками та старшим поколінням соціуму, іноземцями;

ціннісно-орієнтаційна - розкриває і підкреслює те, що до складу компоненти навчального географічного матеріалу входять національні та загальнолюдські цінності людини;

нормативно-регулятивна - проявляється в культурі поведінки, нормах співжиття людини у природі та суспільстві.

Через наукові гіпотези, теорії розвитку суспільства, етносів, народів формується науково-теоретична база пізнання учнями соціосфери та її соціокультурної складової. Гуманістична (людинотворча) спрямованість соціокультурного навчального змісту шкільних курсів географії сприяє розвиткові творчого потенціалу школярів, їх природних здібностей, підготовці до життєдіяльності. Завдяки практично-прикладним підходам учні отримують пояснення і можуть перевірити достовірність багатьох наукових гіпотез і теорій, практично застосувати нові географічні, соціологічні, культурологічні знання в своїй діяльності. Культурно-виховна спрямованість предмету відіграє важливу роль під час вивчення матеріалу про явища етнічності, закономірності й принципи етнічної різноманітності та багатоаспектності світової спільноти. Старшокласники мають зрозуміти, що без знання основ етнографії, етногеографії, етнології вони не зможуть стати освіченими, культурними, сучасними людьми.

Зміст географічних курсів забезпечує певний соціальний статус молодої людини, можливості професійного і соціального просування. Серед сучасних вчителів географії поширена думка: хто знає географію, той швидко адаптується в соціумі, оскільки учні ознайомлюються з основами різних галузей географічної фундаментальної науки. На навчальному матеріалі у школі пізнають ази своєї професії майбутні геологи, екологи, економісти, кліматологи, ґрунтознавці, геодезисти, демографи, етнологи, соціологи, менеджери туризму та ін.

Відомий український педагог В.О. Сухомлинський зауважував, що без уміння закладати в людину сьогодні ті зерна, які зійдуть через десятиліття, виховання перетворилося б на примітивний догляд, вихователь – в безграмотну няньку, педагогіка – у знахарство. Виховання в широкому, соціальному розумінні є функцією суспільства з питань підготовки молодого покоління до життя і здійснюється всім соціумом: суспільними інститутами, організаціями, церквою, засобами масової інформації і культури, сім’єю та школою. У вузькому, педагогічному розумінні – це спеціально організований і керований процес формування людини, що здійснюється педагогами у навчально-виховних закладах і спрямований на розвиток особистості. Шкільна географія є єдиним інтегрованим навчальним предметом, загальноосвітня цінність якого полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, де протікає життя людини.

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, все більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. На уроках географії відбувається виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природолюба, формується здатність до співробітництва під час екскурсій, виконання практичних робіт. К. Ушинський вважав, що «…день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, проведених на навчальній лаві». Географічний образ рідного краю створює міцну основу для вивчення географії Батьківщини. Розвиваючи пізнавальну сторону особистості учня, учитель сприяє формуванню ідеалів, ціннісних орієнтацій. Фундатор української наукової географічної школи академік С. Рудницький писав: «… учімося географії, щоб знати, яка велика і багата Україна, яка гарна її природа, який великий її народ, яким щасливим він може бути, коли свою Батьківщину гарно пізнає, кріпко любитиме, й з усіх сил працюватиме для її й свого добра».

Тож шкільній географії належить вирішальна роль у соціалізації особистості, бо вона не тільки безпосередньо впливає на її формування, а й закладає почуття соціальної відповідальності, дозволяє зберегти, розвинути, транслювати духовну і матеріальну спадщину.

Література

  1. Державні стандарти базової і повної середньої освіти // Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р., № 1392. – С. 1–70.

  2. Джемс П., Мартин Дж. Всевозможные миры: пер. с англ. / под ред. и с послеслов. А.Г. Исаченко. – М.: Прогресс, 1988. – С. 416-467.

  3. Концепція змісту географічної освіти в загальноосвітній школі України // Географія та основи економіки в школі. – 2001. – № 3. – С. 4–9.

  4. Паламарчук Л.Б. Формування та реалізація соціокультурної складової змісту шкільних курсів географії: дис.  доктора пед. наук: 13.00.02 / Паламарчук Л.Б. – К., 2013. – С. 153.

  5. Рудницький С. Початкова географія для народних шкіл / С. Рудницький. – Київ – Львів – Відень: Р.Б., 1919. – 191 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://scienceengineering.library.scilibgen.org/view.php?id=701833

  6. Рудницький С. Україна – наш рідний край / С. Рудницький. – Львів, 1917. – 140 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.twirpx.com /file/507806/

  7. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: в 5-ти тт. Т. 1. / К.Д. Ушинський. – К.: Рад. Школа, 1983. – С. 119–128.


Основні напрямки спільної діяльності шкільного бібліотекаря

та педагогічного колективу
Пінчук В.М.,

методист П’ятихатського РМК
Знання переростають у переконання тільки тоді, коли вихованцям хочеться бути схожими на вихователя, коли слово в його вустах є привабливою і надихаючою силою.

В. Сухомлинський
Оскільки шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу, то всі стратегічні освітньо-виховні завдання, які належать розв’язувати національній школі, трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки.

Реалізація завдань шкільної бібліотеки визначає її функції, а саме: освітні, виховні, інформаційні. Навчити дитину любити книгу, сприймати її як невичерпне джерело пізнання світу, знань і мудрості – головне завдання шкільної бібліотеки. Бібліотека повинна акцентувати увагу педагогів на нових методичних доробках, розробках, ідеях щодо навчання і виховання підростаючого покоління.

Співпраця шкільного бібліотекаря з педагогічним колективом багатоаспектна і може проявлятися у проведенні уроків позакласного читання, занять-практикумів з прищеплення школярам навичок роботи з книгою, користування бібліотекою, інформаційними технологіями; організації спеціальних екскурсій, факультативів, гуртків, які б поглиблювали систему бібліотечно-бібліографічних знань учнів, проведенні вікторин, конкурсів, бесід, творчих уроків.

На початку навчального року розпочинається спільна робота з вчителями перших класів. Одне з головних завдань, що стоїть перед вчителем початкового класу – навчити дитину читати , викликати в маляті-учневі зацікавленість до читання. Лише співпраця вчителя початкової школи і бібліотекаря може дати позитивний результат у формуванні системи роботи з дитячою книгою. Розпочати цю роботу доцільно з проведення екскурсії до країни Читалії.

У кожному навчальному закладі є свої традиційні форми спільної роботи вчителя-предметника та бібліотекаря. Перш за все, це знайомство вчителя з новими надходженнями за фахом. Бібліотекар особисто звертається до вчителя, який викладає той чи інший предмет, пропонує йому ознайомитися з новими виданнями. Таким чином, вчитель одним із перших довідується про науково-методичне забезпечення свого предмета. Це робить його обізнаним з потенційними можливостями бібліотеки. Також практикується організація книжкових виставок. Тематичні виставки бібліотекар може проводити навіть під час уроку, що значно більше привертає увагу учнів до наявності додаткової інформації, що стосується матеріалу, який вивчається. Співпраця бібліотекаря і вчителя-предметника дає певні позитивні результати під час підготовки до написання науково-дослідницьких робіт, рефератів, проектів. Вчитель впевнений, що учень зможе виконати завдання, так як в бібліотеці є потрібна література.

Велику роботу можна проводити бібліотекою під час предметних тижнів. Бібліотекар знайомить групу вчителів з літературою з методики викладання, передового досвіду у вигляді виставки-перегляду, бюлетенів нових надходжень. Тут також надається інформація про літературу для школярів, яку можна рекомендувати учням для самостійного опрацювання.

З метою популяризації знань, зацікавлення дітей своїм навчальним предметом учителі часто проводять інтелектуальні конкурси, олімпіади, вікторини тощо. Тут теж на допомогу приходить працівник шкільної бібліотеки: підібрати необхідний матеріал, знайти потрібну інформацію, спільно підготувати та провести пізнавальні та інтелектуальні заходи. Одержані знання діти можуть використати на уроках.

Розвитку пізнавальних інтересів сприяє змістовна краєзнавча робота шкільної бібліотеки. Таку роботу можна здійснювати шляхом створення власної бази даних з краєзнавства. Це так звана папка-досьє «Мій рідний край», де збираються вирізки з газет, матеріали інтернет-ресурсів, інших паперових та фото-, відео документів про видатних людей цього краю, місцевих поетів та письменників,цікаві історичні факти тощо. Варто залучати до роботи по створенню такої бази даних зацікавлених учнів-читачів, що викличе в них інтерес до пошукової, дослідницької роботи, потребу в пошуку інформації. Таку папку-досьє можна створити в електронній формі.

Спільна робота бібліотекаря з класним керівником здійснюється за наступними напрямками:

  • формування культури читання;

  • допомога в навчально-виховному процесі;

  • робота з бібліотечним активом;

  • робота з батьками.

Бібліотекар на прохання класних керівників добирає літературу на виховні години, оформляє книжкові виставки, допомагає підібрати матеріал на масові заходи, виставки літератури на класні батьківські збори.

Дуже важливо створити в шкільній бібліотеці умови, які б стимулювали самоосвіту і саморозвиток особистості дитини і потреби у самостійному пошуку, відборі та використанні інформації, умінні критично оцінювати. Усе це сприяє інформаційній підтримці шкільної програми, активізації навчальної діяльності учнів. Тісний взаємозв’язок і взаємодія з педагогічним колективом буде сприяти утворенню шкільної бібліотеки як справжнього культурного, інформаційного і освітнього центру.

Одне з найважливіших завдань сучасної школи – дати кожному учневі необхідний рівень наукових знань, залучити до багатств української та всесвітньої культури. Допомогти бібліотекарю та вчителю залучити дитину з ранніх літ до бібліотеки, навчити працювати з книгою, користуватися всією інформацією про літературу допоможе систематичне проведення в школі уроків бібліотечно-бібліографічних знань. Для проведення уроків ББЗ необхідно:

  • на початку навчального року скласти графік проведення занять;

  • включити уроки ББЗ у загальношкільний розклад уроків;

  • до проведення занять залучаються, в першу чергу, бібліотекарі-фахівці, вчителі (за умови методичної допомоги бібліотечних працівників).

Можливий також варіант скоординованої співпраці вчителя та бібліотекаря, коли окремі заняття проводить учитель, а ті, що пов’язані з бібліотечною термінологією, – бібліотекар. Якщо уроки ББЗ проводити систематично, дуже швидко можна досягти позитивних результатів, зокрема:

  • збільшення кількості постійних читачів бібліотеки;

  • зменшення випадків псування і крадіжок;

  • підвищення інтересу школярів до читання;

  • покращення якості знань учнів.

Ще один важливий напрямок спільної роботи бібліотекаря та педагога – робота з обдарованими учнями. Адже працюючи з такими дітьми, необхідно володіти психолого-педагогічними знаннями, тактом, вмінням розкривати та розвивати талант учнів. Дану роботу доцільно спланувати, залучивши до неї педагога, відповідального за виховну роботу в школі, класного керівника, де навчається такий учень, вчителя-предметника, до предмету якого учень має нахили. Плануючи дану роботу, варто передбачити:

  • виявлення обдарованих дітей;

  • сладання списків обдарованих дітей;

  • проведення індивідуальних бесід при видачі книг;

  • складання списків рекомендованої літератури для учнів – членів МАН;

  • оформлення постійно діючої виставки робіт творчо обдарованих дітей

  • оформлення стенду «Кращі читачі школи»;

  • аналіз читацьких формулярів;

  • видання збірки тощо.

Щоб дитина полюбила книжку, процес читання, бібліотекарю повинні допомагати батьки. Плідна співпраця бібліотекарів з батьками є важливим фактором, який впливає на результативність роботи шкільної бібліотеки з розвитку читацьких інтересів учнів. В цьому бібліотекарю допомагають вчителі. Батьків запрошують відвідувати бібліотеку – ознайомитись з приміщенням, з розташуванням книжкового фонду, наявністю дитячої літератури. Добре, коли батьки в бібліотеці допомагають своїм дітям у виборі літератури. Більш тісний зв’язок виявляється з батьками початкових класів. Часто це стається тоді, коли батьки відвідують бібліотечні уроки, посвяти в читачі і т.ін. Відвідуючи батьківські збори, слід проводити анкетування батьків. Аналіз анкет дає можливість визначити, в чому батьки відчувають труднощі, яку літературу вони використовують у сімейному читанні.

Поради батькам

  1. Починаючи від народження дитини, купуйте книги.

  2. Створіть вдома власну бібліотеку, поповнюйте її періодично.

  3. Прививайте дитині любов до книги.

  4. Виховуйте бережливе ставлення до книги.

  5. Контролюйте читання книги.

  6. Вчіть переказувати прочитаний твір.

  7. Вчіть дитину вибирати книгу за її уподобаннями.

  8. Виховуйте бібліотечну культуру дитини.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/

  2. Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

  3. Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти України. [Електронний ресурс ] Режим доступу: http://osvita.ua/legislation

  4. Ковальова Т.Г. Бібліотека як невід’ємна частина загальноосвітнього закладу. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/

  5. Співпраця шкільного бібліотекаря з педколективом. [Електроний ресурс] Режим доступу: https://www.google.com.ua





ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 31. 08. 2015 №156 «Про організацію роботи з Єдиною електронною базою з питань освіти»

П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 19. 06. 2015 №136 «Про підсумки науково-методичної роботи в закладах освіти району в 2014/2015...

Методичні рекомендації щодо написання дослідницької роботи Програма...
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області

Голубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської...
Леніна, 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51230

П’ятихатської районної ради на 2014/2015 навчальний рік
Створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педпрацівників

Відділ освіти Маловисківської районної державної адміністрації Акт...
«Про державну атестацію Маловисківської гімназії Маловисківської районної ради Кіровоградської області» та Робочої програми державної...

Кз «Веселівська загальноосівтня школа І-ІІІ ступенів» Криворізької...
Для вивчення біографії письменника та аналізу художнього твору на уроках української літератури

Голубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської...
Леніна, буд. 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.,51230, тел. (05693)53193

Голубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської...
Леніна, буд. 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.,51230, тел. (05693)53193

Уроку: навчальна
Пагутяк Ірина Олександрівна, кзо «Петриківська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка