Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Методичні рекомендації до проведення уроків мужності в загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення уроків мужності в загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році







Додаток до листа КВНЗ

«Харківська академія

неперервної освіти»

від 15.09.2014_№ _1057
Методичні рекомендації до проведення уроків мужності

в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2014/2015 навчальному році
2014/2015 навчальний рік розпочався з Першого уроку «Україна – єдина країна». Логічним продовженням теми єдності народу України та цілісності її території буде розмова про мужність і героїзм в ім’я свободи, незалежності та демократичного розвитку нашої держави, – йдеться в листі МОН України від 13.08.2014 № 1/9-412.

Міністерство освіти і науки України рекомендує у навчальних закладах провести цикл уроків мужності, які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

Тематика уроків має бути присвячена мужності українських військових і добровольців, героїзму простих українців. Провідна мета уроків мужності – закласти фундамент національної ідентичності в підростаючої особистості.

Лейтмотивом уроків є любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.

Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти» пропонує цикл уроків, розроблений тимчасовим творчим колективом педагогів, який охоплює весь період державотворення в Україні, що супроводжується героїчною боротьбою за свободу і незалежність українського народу.

Тому доречною є така тематика уроків:

Ми – діти України (1 клас).

Слава захисникам Вітчизни! (2 клас)

За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ! (3 клас)

Люби, шануй, оберігай наш край, що зветься Україна! (4 клас)

Визвольна боротьба українського народу (5-9, 10-11 класи).

Внесок українського народу в Перемогу у Великій Вітчизняній війні (5-9,
10-11 класи).

Визволення України від німецько-фашистських загарбників (5-9, 10-11 класи).

Чорнобильська катастрофа: герої-ліквідатори (5-9, 10-11 класи).

Майдан. Революція гідності. Герої Небесної сотні (5-9, 10-11 класи).

Герої нашого часу – патріоти України, єдиної суверенної держави (5-9,
10-11 класи).
Зміст уроків

1. На уроках мужності за темою «Визвольна боротьба українського народу» слід розкрити героїчне минуле нашої Батьківщини. Яскравою сторінкою української історії є визвольна боротьба за незалежність.

Матеріали уроку повинні допомогти учням краще зрозуміти складні та трагічні сторінки української історії, жертовність кращих представників нації, які, незважаючи на всі перешкоди, боролися, гинули, але не встали на коліна перед ворогом.

Сторінки історії

У ХІІІ-ХV століттях, ослаблені монголо-татарськими нападами, українські землі підпали під владу іноземних держав: Московського князівства, Литви, Польщі, Угорщини, Туреччини. Втрата державності мала трагічні наслідки для українського народу. Погіршилося економічне становище, культурний розвиток. Особливо тяжкою була політика польського уряду, направлена на позбавлення українців національної самобутності.

Український народ не бажав миритися з таким становищем. Визволення України стало історичною необхідністю.

Провідною силою національно-визвольної боротьби українського народу стає козацтво.

Засновником першої Запорозької Січі вважають Дмитра Вишневецького (Байду). Він був лицарем у найширшому розумінні цього слова, завзятим воякою, внутрішньо незалежною, вільною людиною. Саме він згуртував кількасот козаків, маючи за мету ведення збройної боротьби проти турецько-татарських нападників. Потрапивши в полон до турків, він не зрадив Батьківщини, витримав страшні катування і прийняв мученицьку смерть.

Доречно розповісти про українського гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, який перетворив Військо Запорозьке на справжню регулярну армію. Головною ознакою його гетьмування були переможні морські походи на Туреччину і Крим. Кожен із цих походів ніс в собі гуманітарну місію, коли з турецької неволі звільнялися тисячі людей.

У важкі часи ХVІІ ст., коли майже сто років більша частина українських земель перебувала під владою Речи Посполитої, П. Сагайдачний вважав, що з польським впливом треба боротися передусім ідеологічно-культурними засобами, підвищенням рівня духовності українського народу, бо саме цей рівень визначає наявність внутрішньої свободи, без якої не може бути свободи зовнішньої. Тому гетьман особливу увагу приділяв справі розвитку української національної культури. Разом із всім Військом Запорозьким він вступив до Київського братства. Після придушення козацьких повстань 20 – 30-х років, польська шляхта посилила свій гніт над українським населенням. Але народ жив та боровся. Вищі верстви населення об’єднувалися в братства, шукали порятунку в освіті, науці. Це також важлива зброя у визвольній боротьбі.

Яскравою сторінкою визвольної боротьби є Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

У 1648 році український народ виступив проти польського поневолення єдиною силою. Організатором та керівником усієї боротьби було козацтво, далі до нього приєдналося селянство та міщанство. Очолив народний рух Богдан Хмельницький, не тільки мужній воїн, а й палкий патріот Батьківщини.

Розповідаючи про ці події, слід особливу увагу звернути на народний характер визвольних змагань, патріотизм та мужність сподвижників Богдана Хмельницького: Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Богуна.

Під час розповіді доцільно використати приклади з української літератури, відмітити, що мужність козацьких ватажків народ оспівував у багатьох піснях.

Доречно відмітити, що на звільнених територіях була створена козацька держава.

Прикладом визвольної боротьби українського народу проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гноблення у ХVІІІ ст. був рух гайдамаків та опришків.

У ході заходу учні повинні прийти до висновку, що визвольний рух в Україні цих часів не лише розхитав феодально-кріпосницьку систему, а й підірвав політичне панування, іноземних поневолювачів, сприяв формуванню національної і політичної свідомості українського народу.

Прикладом боротьби за волю та визволення українського народу у ХІХ столітті може бути життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченко, який виявив мужність воювати словом. Героїчні діяння предків він протиставляв соціальній пасивності своїх сучасників. Твори митця не втратили актуальності і в наш час, вони виховують гордість за минуле українського народу, почуття безмежної відданості Україні.

Боротьба за суверенність українських земель продовжується в ХХ столітті.

Під час Першої світової війни з добровольців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини та прославився своїми героїчними битвами. Їх дії мали велике значення для відновлення військових традицій та зростання українського патріотизму.

Продовженням визвольних змагань ХХ ст.. була Українська революція 1917 – 1921 років, у ході якої вдалося утворити різні форми національної державності. Революція закінчилася поразкою, але вона стала джерелом духовної обнови, з якого черпатимуть силу наступні покоління, продовжуючи визвольну боротьбу українського народу на новому історичному етапі.

Наприкінці уроку слід привести учнів до висновку, що українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації. Їх вчинки є зразком мужності, сміливості, стійкості у боротьбі, прикладом для наслідування та прагнення бути гідними подвигів славних синів України.
2. Урок мужності за темою «Внесок українського народу в Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Визволення України від німецько-фашистських загарбників» має нагадати про великі втрати українського народу під час найбільш кривавої війни ХХ століття, підкреслити вагомий внесок українців у здобуття разом із іншими народами Радянського Союзу, Європи, світу перемоги над фашизмом.

Педагог має визнавати і доносити до учнів, що Перемога в роки Великої Вітчизняної війни стала одним із вирішальних етапів на шляху створення суверенної Української держави. День Перемоги 9 травня і День незалежності України 24 серпня – дві визначні дати, що назавжди закарбувалися на сторінках історії нашого народу.

Сучасне і прийдешні покоління мають знати, що в жорстоких боях з ворогом за Україну боролись мільйони синів і дочок всіх народів колишнього Радянського Союзу. Для багатьох із них – воїнів, партизан, підпільників – українська земля стала останнім пристанищем, що без цілковитого визволення від окупантів України у жовтні 1944 року, без історичної Перемоги у травні 1945 року не постала б у наш час вільна, суверенна, незалежна Українська держава.

Цей урок доцільно провести біля пам’ятників радянським воїнам, підкресливши, що в них – історична пам’ять нашого народу, вдячність багатьох поколінь за мирне небо над українською землею.

Доречним є відвідування шкільного або місцевого музею, експозиція якого присвячена даному періоду в історії села, району, міста.

Варто запросити на цей урок свідків тих часів – ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни 1941-1945 років, привітати їх, запевнити, що молоде покоління з повагою й гордістю ставиться до героїчного подвигу визволителів України.

Слід пам’ятати, що відзначаючи нині ювілейні дати, пов’язані з боротьбою народів СРСР проти фашизму, громадськість України не тільки віддає належне поколінню воєнної епохи, його беззавітній відданості Батьківщині, ратному і трудовому подвигу, а й нагадує про великий вклад українського народу у Перемогу, про відвернення смертельної загрози не тільки для нашої Вітчизни, а й світової цивілізації.
3. І в мирний час є місце подвигу. Про це має нагадати урок за темою «Чорнобильська катастрофа: герої-ліквідатори». Тисячі громадян військових та мирних професій стали на захист свого народу від нової – радіаційної – загрози у далекому вже 1986 році. Ціною власного здоров’я і, навіть, життя вони локалізували аварію на Чорнобильській АЕС, а потім ліквідували її наслідки. Таких людей багато в кожному селі, районі, місті. Про них та їх громадянську мужність не можна забувати.

Уперше в мирний час ми стикнулися з поняттям «переселенці». Разом із державою на допомогу вимушеним переселенцям із чорнобильської зони прийшли прості люди. На цей урок варто запросити свідків тих подій. Це допоможе учням краще пізнати людей, які проживають поруч, адже і серед них є «звичайні» герої.
4. Події 2013-2014 років не залишили байдужим нікого в Україні та потребують осмислення. Але безперечним залишається одне – мужність громадян, які вийшли на Майдан Незалежності в Києві аби відстояти право українського народу на самовизначення. Тому один із уроків мужності має бути присвячений темі «Майдан. Революція гідності. Герої Небесної сотні». Майдан поклав початок національній ідентифікації громадян нашої держави: населення, яке проживає на території сучасної України, почало утворювати українську націю. На жаль, такі історичні події не відбуваються без утрат найкращих серед громадян, справжніх патріотів. Небесна сотня – це представники усіх регіонів України, різних за своєю національністю, віком, освітою, сімейним станом… Але всіх їх об’єднує одна велика любов до Батьківщини, більша, ніж життя.
5. Урок мужності за темою «Герої нашого часу – патріоти України, єдиної суверенної держави» присвячені буремним дням визволення Донбасу, захисту єдності та цілісності нашої держави.

Темами цих уроків мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян. Варто згадати і про українців, які приймають у себе родини, що вимушені покинути свої рідні домівки.

Під час цих уроків доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Організація уроків

Під час проведення уроків мужності доцільно організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами; відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію; виступи дитячих творчих колективів; написання листів солдатам у межах Всеукраїнської акції «Лист пораненому» тощо.

Безперечно, слід використовувати виховний потенціал шкільних музеїв, творчих колективів, театральних гуртків, студій. Варто не лише використовувати наявні експонати шкільного музею, а й поповнювати експозицію новими фото- і відеоматеріалами, листами і документами, здійснювати пошукову роботу. Це дасть школярам можливість відчути свою причетність до історії рідного краю, сприятиме формуванню громадянської позиції та відповідальності.

Виступи творчих колективів, театральні постановки, благодійні акції та соціальні проекти, спрямовані на формування активної громадянської позиції, особистої відповідальністі за долю держави, дієвого патріотизму, милосердя й любові до людей, стануть відповіддю українських школярів тисячам патріотів нашої держави, які знаходяться на передовій, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність України.

Розкриттю емоційно-ціннісного ставлення учнів до подій, що розглядаються на уроці, сприятиме використання таких музичних творів: Т. Петриненко «Україна», І. Шамо «Україно, любов моя», В. Івасюк «Балада про мальви», М. Лисенко «Молитва за Україну», П. Майборода «Пісня про рушник» В. Верменич «Чорнобривці», О. Білаш «Два кольори» та інших.

Сьогодні сотні поранених військовослужбовців знаходяться на лікуванні у шпиталях та лікарнях. Усім їм, як ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та любов небайдужих людей. Вони мають знати, що про них пам’ятають, що вони потрібні своїй країні, своєму народові. Найбільш затребуваними серед молодих захисників Вітчизни є символічні для нашої доби речі, виготовлені власними руками сувеніри, що під силу школярам, наприклад, «фенечки» із синьо-жовтих стрічок, стилізовані чохли для мобільних телефонів із побажаннями миру та інші.

Міністерство освіти і науки та Міністерство оборони зазначають, що допомога суспільства, дитячі малюнки, листи на підтримку поранених військовослужбовців сприятимуть скорішому відновленню їх моральних, психологічних та духовних сил, та запрошують усіх бажаючих підтримати військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань та знаходяться на лікуванні.
Урахування вікових особливостей учнів

Педагогам слід ураховувати, що характер ставлення особистості до Батьківщини та суспільства змінюється з віком.

У початковій школі починається формування системи цінностей і якостей особистості, яке розвивається і виявляється через її власні ставлення. Передумовою у становленні громадянина і патріота є здатність молодшого школяра пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховується любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.

З метою якісної підготовки і проведення уроків мужності в початковій школі треба враховувати психо-фізіологічні вікові особливості молодших школярів. Учні даного віку мають незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність. Молодший школяр оволодіває елементарним умінням та навичками підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирного розв’язування конфліктів; здатністю брати до уваги думку товаришів та опонентів; орієнтацією на дорослого як носія суспільних еталонів та морального авторитета.

Учні молодшого шкільного віку чутливі, вразливі і емоційно чуйні. Вони сприймають перш за все те, що викликає безпосередній емоційний відгук, емоційне відношення; наочне, яскраве, живе сприймається найкраще. У них наявне бажання активно виступати на сцені і презентувати свої творчі роботи.

Оскільки у дітей молодшого шкільного віку домінує образне мислення, то найбільш продуктивними є такі форми виховної діяльності: гра-драматизація, інсценування, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, усний журнал, уявна подорож, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, козацькі забави, театральна вистава тощо.

Завершуватися уроки мужності можуть урочистим врученням запрошеним гостям квітів, сувенірів, виготовлених власними руками, листа-подяки від учнів або освітньої установи.

На підготовчому етапі до проведення уроку мужності варто запропонувати школярам такі види діяльності, як виготовлення сувенірів та малюнків, написання листів до вояків у межах Всеукраїнської акції «Лист пораненому», екскурсія до історичного, місцевого або шкільного музею, меморіальних комплексів, пам’ятників тощо.

У підлітковому віці виховується духовно-осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод. У той же час зростає цінність дружби з однолітками, відбувається емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються суспільні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення до людей як регулятор поведінки. Рекомендованими формами роботи під час проведення таких уроків в основній школі є відверта розмова, вікторина, керована дискусія, колективна творча справа (КТС), захист проектів, колективне спілкування, тематична екскурсія, спартакіада, турнір, колаж, пошукова робота, ярмарок поробок і сувенірів тощо.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися Законів; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. Разом із тим збільшується кількість виконуваних старшокласником соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки, формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності: формується суспільна активність.

Ураховуючи вікові особливості учнів старшої школи, ефективними формами роботи будуть дискусія, дебати, відверта розмова, етичний тренінг, зустріч, турнір ораторів, моделювання етичних ситуацій, презентація, круглий стіл, фоторепортаж, презентація-захист, тематичний діалог, захист проектів, тематична екскурсія тощо.
Позакласна та позашкільна робота

На підготовчому етапі до уроку мужності доцільним буде запропонувати учням прочитати книги відповідної тематики. Це допоможе відволікти дітей від потоку недобросовісної інформації, яка подається деякими ЗМІ та Інтернет-ресурсами і часто має агресивний антиукраїнський характер. І що вкрай сьогодні важливо – спонукатиме до роздумів, формування власних поглядів, критичного мислення, і зрештою, сприятиме духовному розвиткові підростаючої особистості.

Для молодших школярів це може бути повість Віктора Голявкіна «Мой добрый папа», написана від імені маленького хлопчика, батько якого – музикант – змушений іти на фронт. Ця книжка — про безцінність людського життя і про те, що усі війни колись закінчуються, але кожна має свій жахливий рахунок.

Автор книжки «Летіть, хрущі» – Крістіне Нестлінгер – сама дитина війни. Її автобіографічна повість про те, як навесні 1945 року до Відня заходять радянські війська. Вона тоді була маленькою дівчинкою. Її батько служив у німецькій армії.

Цікаво порівняти ці дві книжки – Голявкіна і Нестлінгер – бо одна написана від імені радянської дитини, а інша – від імені доньки німецького солдата. Але у жодній немає ненависті. Дитячий світ наповнений теплом, гумором. Це справжня гуманістична література.

Зі школярами старшого віку варто обговорити «Щоденник Анни Франк», написаний єврейською дівчинкою-підлітком, яка разом із батьком переховувалася від нацистів і не вижила. Ця книга – документ історії, правда про війну.

«Захар Беркут» І. Франка зараз знову актуальний. Страшокласникам ця повість зараз буде особливо зрозумілою, не зважаючи на архаїчність мови. Промова Захара Беркута про силу громади у кінці твору – це теж про нас, про те, як ми гуртуємося у нових умовах, як усе більше відчуваємо себе єдиною нацією.

Навіть молодші школярі розуміють, що в країні іде війна. Для сьогоднішніх дітей війна – це не щось вигадане із книжок, не сутички трансформерів, а це, на жаль, реальність. Особливо для дітей зі сходу. Тож слід пам’ятати, що головне у дитячих книжках про війну – не батальні сцени, а фундамент загальнолюдських цінностей.

Саме тому сучасна школа потребує від вчителя твердої громадянської позиції, високих моральних якостей, розвинутої потреби в саморозвитку і самовихованні, установки на діалог, на відкрите спілкування. Вчитель має володіти прийомами емоційної саморегуляції, для чого характерні розвинута емпатія, педагогічний такт, делікатність. Не тільки зовнішній вигляд, а й внутрішній стан учителя, його щирість, врівноваженість, толерантне ставлення до інших людей, вимогливість, самодисципліна – усе це має значний виховний вплив на дітей, особливо в сучасних умовах.

Готуючись до уроку мужності, педагог має розуміти, що однією з основних тенденцій розвитку виховання в сучасній школі є пошук форм «діяльного патріотизму», конструктивних проектних форм патріотичного виховання. Довгий час патріотичне виховання підмінялося монументально-ритуальним патріотизмом із поглядом, оберненим лише в легендарне минуле. Але патріотизм – це не тільки діалог з історією та культурою. Це – наше сьогодення. Це – наш сьогоднішній вибір.

Патріотизм як суспільно-історичне явище, соціально-етична цінність, складна етична якість являє собою необхідну умову подальшого прогресивного розвитку країни, держави. Патріотизм виступає як спонука, поштовх до патріотично спрямованої діяльності.

Патріотичне виховання в сучасній школі – це процес взаємодії дітей і дорослих, спрямованих на розвиток: патріотичних почуттів; патріотичних переконань; стійких норм патріотичної поведінки; патріотичної соціально значущої діяльності, придбання досвіду самостійної патріотичної громадської дії.

Суттю даного процесу є засвоєння вихованцями власного патріотичного досвіду, що дозволяє сформувати ціннісне ставлення до Батьківщини. Процес патріотичного виховання сьогодні має своєчасно реагувати на зміни соціально-педагогічної ситуації, використовувати різноманітні поєднання форм і методів педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей контингенту вихованців і соціуму.

Сучасне суспільство як ніколи відчуває потребу в моральній активності кожної особистості, здатної до прояву таких чеснот, як відповідальність, чесність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, доброзичливість, готовність допомогти іншим.

Сьогодні затребувані вміння працювати з іншими, здатність прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості й жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Сьогодні, як ніколи раніше, суспільство потребує такої моральної цінності як жертовна і діяльна любов до людей. Це вимагає виховання таких якостей особистості, як доброзичливість, прагнення здійснювати добрі вчинки; терпимість до недоліків і помилок оточуючих, здатність просити прощення і прощати, прагнення примиряти тих, хто не порозумівся, не відповідати злом на зло; людинолюбство, повагу індивідуальності особистості і думки оточуючих, відповідальність за своє рішення; чесність, правдивість, справедливість, здатність бачити свої недоліки, визнавати помилки; відповідальність, турботливість, чуйність до людей, співчуття, послух; працьовитість, дбайливе ставлення до праці іншого, бажання радувати своєю працею інших; совісність, здатність слухати «голос совісті».

Саме тому великого виховного значення набуває спілкування з волонтерами і небайдужими людьми, які прийшли на допомогу військовослужбовцям, пораненим, їх радним, а також біженцям. Такі зустрічі дозволять учням разом із дорослими (батьками, учителями) набути справжнього позитивного досвіду щодо активної реалізації власної громадянської позиції.

Важливим є оформлення класної кімнати, місця проведення уроку мужності. Варто використовувати державну символіку – Прапор, Герб, Гімн України; карти України, Європи, Харківської області, району, міста; ілюстрації краєвидів України та Харківщини; елементи народної символіки, вишитий рушник; портрети видатних українців, відомих людей рідного краю, героїв сьогодення; тексти художніх творів; світлини пам’ятних місць тощо.

Доречними в оформленні будуть слова видатних людей:

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека).

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може (Д. Байрон).

Забудеш рідний край – твоє всохне коріння (П. Тичина).

Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до вітчизни (В. Распутін).

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом (Ч. Айтматов).

Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна (І. Світличний).

Борг перед Вітчизною – святиня людини (В. Сухомлинський).

Українському народу не потрібне співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник).
Очікувані результати

Уроки мужності мають сприяти формуванню в учнів уявлення про те, що благо України, отримане великою ціною, полягає в таких чинниках:

1) державній незалежності, можливості українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя;

2) об’єднанні всіх українців незалежно від їх територіальнго походження, церковної належності, соціального стану тощо в одну спільноту, пройняту єдиними творчими прагненнями і патріотизмом.
Список літератури

1. Бех І.Д. Виховання особистості: [підручник] / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с.

2. Третяк О.П. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів. Частина І / О.П. Третяк. – Х : Вид. група «Основа», 2013. – 159 с.

3. Бойко О.Д. Історія України. – К.: «Академія», 2002. – 656 с.

4. Історія України. Нове бачення: У 2 т. / За ред. В. Смолія, Т.2. – К.: Україна, 1996. – Т. 1.– 350 с.

5. Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 448 с.

6. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України. Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – X.: ВД «Школа», 2007. – 592 с.

7. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 1. До середини XVII століття. – К.: Либідь, 1992. – 640 с.

8. Сухомлинський  В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1976.

Ректор Л.Д. Покроєва


Ротфорт,

Сідорчук,

Сіваченко


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо проведення уроків мужності, присвячених...

Методичні рекомендації упровадження допрофільної підготовки
України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у загальноосвітніх навчальних закладах
Новий 2013-2014 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах України розпочнеться з урочистостей, присвячених Дню знань

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...

Методичні рекомендації щодо урочистого проведення в загальноосвітніх...
Керівникам управлінь (відділів) освіти, директорам загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

Методичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста...
«Про структуру та організований початок 2013/2014 навчального року» рекомендовано першого вересня 2013 року після Свята Першого дзвоника...

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з української мови й літератури, світової літератури

Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет...
«Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2013/2014...

Методичні рекомендації
«Графік проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015- 2016 навчальному році», якими повинні керуватися оргкомітети...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка