Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

«Україна у житті та творчості зарубіжних поетів» Мета

«Україна у житті та творчості зарубіжних поетів» Мета





«Україна у житті та творчості зарубіжних поетів»

Мета: ознайомлення учнів зі зв’язками відомих зарубіжних письменників з Україною та зацікавлення творчістю авторів, чия творчість та життя були пов’язані з Україною.

Обладнання: мультимедійна презентація, музичний супровід.

Слово вчителя. Українська тема була помітним і значним явищем у розвитку світової літератури впродовж ХІХ – ХХ ст. Образ України, її природа, героїчне минуле були предметом розгляду і творчих пошуків для багатьох письменників: Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Райнера Марії Рільке та інших.
Українські сторінки життя і творчості Адама Міцкевича

Починаючи з 20-х років XIX ст., твори Міцкевича широко відомі в Україні. Ними захоплювалися Т. Шевченко і Леся Українка, М. Коцюбинський та І. Франко. Українською мовою його твори перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, пізніше П. Тичина, М. Бажан і найбільше — М. Рильський.

Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захоплюючої й корисної для Міцкевича мандрівки українською землею. Спомин про це залишився на сторінках поеми «Пан Тадеуш».

За допомогою російських друзів Міцкевич одержує призначення на роботу в Одесу, звідки виїжджає в Крим. У результаті цієї подорожі з'явилася збірка «Кримські сонети», куди увійшло 18 поезій.

Міцкевича причарувала й волинська природа, яку він оспівав у своїй творчості. Балада «Світязь» — один із найпрекрасніших творів поета, побудований на матеріалі слов'янської історії.

Читання напамять сонетів А.Міцкевича.

Володимир Маяковський про Україну

13 січня 1924 року в газеті «Пролетарська правда», що виходила у Києві, було надруковано оголошення: «Товаришу Маяковський! Робітничі кореспонденти чекають на вас у своєму клубі 13 січня о 1 годині дня».

Після відвідин клубу молоді київські поети запропонували зарахувати Маяковського кореспондентом газети «Пролетарська правда», російський поет дякував й обіцяв писати. Обіцянку він виконав. 2 березня газета опублікувала його вірш «Київ». У поезії Маяковський говорить про історію давнього міста.

А у 1926 році В. Маяковський написав чудовий вірш «Долг Украине», в якому він звинувачує російських обивателів в обмеженості знань про Україну і радить їм усім вивчити українську мову та краще пізнати українську культуру:

А что мы знаем

о лице Украины?...

...Кроме двух

прославленных Тарасов —

Бульбы

и известного Шевченка,—

ничего не выжмешь,

сколько

ни старайся...
Україна в житті та творчості Афанасія Фета

Життя багатьох російських поетів пов'язане з Україною. Ця земля справила велике враження і на російського поета Афанасія Афанасійовича Фета. 21 квітня 1845 року він пішов на військову службу. Його полк розташовувався в Україні на межі Київської та Херсонської губерній. Військова служба — не найкраще місце для поетичної творчості, тому за 1845 рік Фет написав лише п'ять віршів, у яких відбилися враження про Україну.

Теплый ветер тихо веет,

Жизнью свежей дышит степь,

И курганов зеленеет

Убегающая цепь.

А про Дніпро Фет згадував у багатьох віршах, коли вже покинув Україну.

Светало. Ветер гнул упругое

стекло

Днепра, еще в волнах

не пробуждая звука...

А закінчується цей вірш справжнім освідченням Україні у коханні: «Остался б здесь дышать, смотреть и слушатьвек...»

В Україні розквітло й кохання поета до Марії Лазич, яке закінчилося трагічно, але назавжди залишилося в душі Фета.

Читання віршів А. Фета.

Українське коріння Володимира Короленка

Життя і творчість Володимира Галактіоновича тісно пов'язані з Україною: народився він у Житомирі, у Рівному навчався у місцевій гімназії, останні 20 років провів у Полтаві. Історія та культура України, талановитість і душевна щедрість українського народу відобразилися у багатьох його творах на українську тематику. Досить згадати «Сліпого музиканта», «Судний день», «У поганому товаристві», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить».

Проте Короленко не обмежувався лише написанням творів на українську тематику. Він брав найактивнішу участь у суспільному житті України, допомагав голодуючим, захищав невинно засуджених, боровся проти національної ворожнечі, в роки реакції сміливо виступав проти смертних вироків.

У жовтні 1905 року над Полтавою нависла небезпека єврейського погрому. І живим, і друкованим словом письменник прагнув утримати співгромадян від звірства. І домігся свого — погрому не було.

Закоханий в Україну Райнер Марія Рільке
Земля без меж, вітри , рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають вдалині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела
Поет любив мандрувати. У 1907 році Рільке познайомився з Лу Андре Саломе, дочкою генерала російської армії французького походження. Разом з нею він у 1910 році подорожував Росією та Україною. Поет із зацікавленістю знайомився з Києвом, Дніпром, доїхав до Кременчука, Полтави, Харкова. Рільке був вражений красою української природи, народними піснями. Україна змальована ним як чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією:

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь,

Пливуть тобі назустріч села...

Рільке закохався в Київ, вважав його «близьким до Бога». Особливо багато вражень отримав від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври. Враження вилилися у збірки «Часослов» і «Розповіді про Господа Бога». Рільке вражають кургани, що височіють над степом. Кургани — могили минулих поколінь. Він захоплюється староукраїнською літературою та Гоголем.

Пошуки духовного провідника приводять Рільке до Канева, на могилу Т. Г. Шевченка.
Українські адреси Анни Ахматової
«Я народилась 11(23) червня 1889 року під Одесою. Мій батько був інженер-механік флоту», — так починаються спогади російської поетеси Анни Ахматової. З Україною пов'язано багато її спогадів та віршів. У Києві вона закінчила гімназію, одружилася, почала писати вірші. Київські святині — Софійський Собор, Лавра - згадувала вона неодноразово.

Гулом полны алтари и склепы,

И за Днепр широкий звон лежит.

Так тяжелый колокол Мазепы

Над Софийской площадью

гудит. (1921)

У спогадах Ахматової згадується й Севастополь: «Каждоелето я проводила под Севастополем, на берегу Стрелецкой бухты, и там подружилась с морем. Самое сильное впечатление этих лет — древний Херсонес, около которого мы жили».

Тричі бувала Анна Андріївна на Поділлі — у Слобідці Шелеховській. Тут жили її мати й тітка, тут вони й поховані. Анна Ахматова якось зізналась українському поетові Миколі Бажану: «А ви знаєте, в мене ж є українська кров. Мій батько — родом з козацької старшини. Народилася в Одесі, в Києві закінчила гімназію. Там зустрілася з українською мовою, але зустріч була поверхова».

Читання поезій.

Українські мотиви у творчості Сергія Єсеніна
З малих років знав С. Єсенін «Кобзаря» Т. Шевченка, який допоміг йому зрости духовно, глибше пізнати самого себе, історію свого краю, плекати любов до матері. «Шевченко відкрив мені очі, збагатив душевно, примусив уважніше ставитись до поетичного слова»,— говорив С. Єсенін. А сестра поета згадувала, що Сергій майстерно читав вірші, особливо добре виходили в нього «Гайдамаки» Шевченка.

Відомо, що 18-річний молодий поет не тільки читав і знав напам'ять уривок з поеми Т. Шевченка «Княжна», а й опублікував його переклад у журналі «Село» 1914 року.

Село! В душе моей покой.

Село в Украине дорогой.

И, полный сказок и чудес,

Кругом села зеленый лес.

Цветут сады, белеют хаты,

А на горе стоят палаты,...

Сергій Олександрович Єсенін бував у Києві в 1919 році, а наступного року виступав у Харкові. Поезія російського лірика завжди користувалася увагою читачів. Перші переклади його віршів українською з’явилися у 1925 році: в «Анталогії російської поезії в українських перекладах»(1925) були надруковані шість віршів Єсеніна у перекладі М.Бажана, Ю.Яновського, згодом перекладали В.Сосюра, В.Коломієць, Д.Павличко. Українські письменники присвячували свої вірші С.Єсеніну.

Читання поезій С.О.Єсеніна, Д.Павличка «У хаті Єсеніна»
Зв’язки О.С.Пушкіна з Україною

Тиха украинская ночь.

Прозрачно небо. Звезды блещут.

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещут

Сребристых тополей листы.

Луна спокойно с высоты

Над Белой Церковью сияет

И пышных гетьманов сады

И старый замок озаряет

Більша частина заслання Пушкіна минула в Молдові, в Кишиневі, проте першим пунктом його перебування на півдні став Катеринослав (Дніпропетровськ). Побував він у Олександрівську (Запоріжжі), проїжджав через українські причорноморські степи, був на Кубані, де мав можливість спостерігати за життям та побутом українських чорноморських козаків. Тривалий час жив у Криму, близько року - в Олесі. Бував також у Києві, Тульчині. Немало часу провів у Кам'янці (нині райцентр Черкаської області).

Українські краєзнавці підрахували, що поет здійснив 18 поїздок Україною, побував у 124 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської, Київської та Волинської губерній.

Взимку 1820-1821 року Пушкін, незважаючи на заборону, прибув до Києва. Софійський собор та Києво-Печерська лавра справили на поета величезне враження, які згодом лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Відвідання могили князя Олега надихнули на створення "Пісні про віщого Олега" та написання поеми "Руслан і Людмила".

Час південного заслання став продуктивним періодом для Пушкіна-поета. Тут він написав чимало віршів, поеми "Кавказький бранець", "Брати-розбійники", "Бахчисарайський фонтан", почав поему "Цигани" й роман у віршах "Євгеній Онєгін"..

Власне "українським твором" Пушкіна можна вважати "Полтаву". Безперечно, цей твір, написаний у 1828 р., задумувався раніше, ще під час перебування на півдні. Враження від України, її природи звучать у "Полтаві". У ній Пушкін свідомо дискутує з Байроном і особливо з Рилєєвим, які зображали Мазепу позитивно, репрезентуючи його як борця за волю України. Пушкінська "Полтава" уславлює суперника Мазепи — царя Петра.

Особливий період в засланні Пушкіна — життя в Одесі. Тринадцять місяців прожив Олександр Сергійович у цьому місті, де було створено понад 30 ліричних поезій, завершено роботу над поемою "Бахчисарайський фонтан", написано два з половиною розділи роману "Євгеній Онегін".

У цьому місті Пушкін пережив високе і палке кохання до однієї жінки. Через багато років у Петербурзі він зустріне її, і тоді з’явиться прекрасний вірш «Я вас кохав…»(1829).

Звучить романс «Я вас любил»

Щодо творчих й дружніх стосунків з кращими представниками української інтелігенції, то Пушкін був у близьких стосунках із українцями М. Маркевичем, М. Максимовичем, Д. Бантишем-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав Миколі Гоголю увійти в російську літературу. Відомо, що Гоголь обожнював Пушкіна.

Цікавим фактом є те, що дружина поета, Наталія Гончарова, була праонукою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка.

Читання поезій О.С.Пушкіна.
Україна в житті та творчості Михайла Булгакова
Миха́йло Опана́сович Булга́ков народився 3 (15) травня 1891 р у Києві і був першою дитиною у сім'ї. Перше оповідання «Пригоди Світлана» було написане, коли автору виповнилося сім років. Сім'я часто змінювала адреси в пошуках зручніших квартир: Госпітальна, Волоська, Діонісівський провулок, Кудрявська вулиця та інші.

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто". Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія "Білої гвардії" та "Днів Турбіних", перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко вгадати автора.
Гоголь і Україна

Народився 20 березня (1 квітня за новим стилем) 1809 року в селі Великі Сорочинці(зараз Миргородський район Полтавської області, Україна). Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків.

Навчався в Полтавському повітовому училищі, а потім у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших.

У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга. Все своє життя Гоголь захоплюється історією, культурою України, що знаходить свій відбиток у його творах : «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», « Та рас Бульба» .

«…поет і тоді залишається національним, коли він пише про чужі події і чужі історії… Бо не мова визначає (хто ти за національністю), а погляд…» - так писав Микола Гоголь – людина, яка стала великим російським письменником , але з таким глибоким українським корінням.

Україна щиро шанує свого видатного земляка. Пам’ятники споруджені у містах і селах. Меморіальні музеї у Сорочинцях, Миргороді, Ніжині, Києві.

«Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілкомнових про сам край!».

Багато встиг Микола Гоголь за своє коротке 43 – річне життя. Та скільки ще залишилося недописаним. Нам, сьогоднішнім, треба зберегти цей неоціненний скарб.

Знайшов своє кохання в Україні

Оноре де Бальзак - великий французький письменник, автор грандіозної «Людської комедії» з її повістями і романами - «Втрачені ілюзії», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Розкоші і злидні куртизанок», «Гобсек», «Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Білото». Та найбільш захоплюючою є історія кохання Бальзака і Евеліни Ганської.

У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшло з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку у Верхівні, поблизу Бердичева. Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії. Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Вони не могли одружитись, адже Евеліна мала чоловіка.

«Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем, що височіла над долиною, третьою долиною по дорозі від кордону», - таке залишив нам враження про село Верхівня Оноре де Бальзак.

У 1850 році Бальзак за 5 місяців до своєї кончини повінчався з Евеліною в Бердичеві. Одним зі свідків був граф Георг Мнішек, з родини російської цариці Марини Мнішек. Після церемонії Бальзак заявив Евеліні: «Ура! Я зробив те, чого не зміг Бонапарт! .. У твоїй особі я підкорив Росію».

З Україною в серці

На весні 1893 Купрін їде до Києва, де співпрацює в київській щоденній пресі, а потім у житомирських, одеських газетах. За час свого п'ятилітнього перебування в Україні, з 1894 року, він друкувався в газетах «Киянин», «Київське слово», «Волинь» (Житомир), «Одеськіновини». Написані для київських газет нариси склали цикл «Київськітипи», що викликають інтерес і донині.

У автобіографії, опублікованій у 1913 році, Олександр Іванович так пригадує роки своєї київської молодості (1894— 1896 рр.): «Я оказался в положении институтки, которую ни с того ни с сего завели бы в дебри лесов и оставили бы без одежды, пищи и компаса. Вдобавок самое тяжелое было то, что у меня не было никаких знаний, ни научных, ни житейских».

Якщо ми уважно перечитаємо такі відомі речі Купріна, як «Молох», «Олеся», «Гамбрінус», «Яма», «Поєдинок», «Лістригони», то, безумовно, побачимо в них дуже точно і художньо яскраво відтворені картини реального життя різних регіонів України (Волинь, Київ, Донбас, Поділля, Одеса, Крим...). Купрін охоче визнавав: «В учители жизни я не гожусь. Для многих людей я просто добрый товарищ и занятный рассказчик, вот и все».

Але це — свідчення скромності письменника. Насправді ж творчість цього чудового художника, яка вчить нас любити життя (Олександр Іванович часто образно порівнював його з рікою), навчає чистоті та благородству почуттів, душевній стійкості — було і залишається дорогоцінним надбанням світової культури.


Волинське коріння Достоєвського


Далекий предок Достоєвських, Данило Ртищич, 1506 року отримав село Достоїв на Берестейщині (територія теперішньої Білорусі), від назви якого й пішло прізвище. Одна з гілок роду Достоєвських перебралися на Волинь. Саме там мешкав якийсь Феодор Достоєвський, «прокуратор» князя Андрія Курбського, згаданий у документах 1570-х років. Під1664 роком у с. Секунь згадується й інший пан Достоєвський. Достоєвські володіли й сусіднім селом Кличковичі (першим власником був Карл Достоєвський, котрий мав сина Гомера).

1775 — Достоєвські продали Кличковичі. Тоді Григорій Гомерович Достоєвський перебрався до Янушполя (як припускають дослідники, під Житомиром), де став священиком. Його сини також стали священиками — на Поділлі: Ян — у с. Скала, Андрій — у с. Війтівці. Андрій Достоєвський, дід письменника, був священиком у 17821820 рр., підписувався українською — «Андрій». Після нього у Війтівцях правив його син Лев (18201829). Інший син, Михайло (батько письменника), навчався у Подільській семінарії, що тоді була заснована у Шаргороді. Звідти, як одного з найкращих учнів, його скерували на навчання до Медико-хірургічної академії в Москву (після навчання став одним із найкращих лікарів Маріїнської лікарні для бідних).Могили Достєвських є у Кальнику.
«У мені тече українська кров…»

“ Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко,” — писав А. Чехов А. Кримському“ Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий,” — записав А. Чехов після подорожі по Україні.
Життя й творчість А. П. Чехова були тісно пов’язані з Україною. Антон Павлович приїхав до Ялти 1898 року в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, побудував тут власний будинок..Навколо нього письменник розбив парк, у якому було 180 видів рослин.
У Криму Чехов А. П. зустрічався із Л. Толстим, О. Горьким, І. Буніним, О. Купріним, В. Короленком. Кримські враження згодом ввійдуть в оповідання "Довгийязик", "Дама з собачкою", "Архієрей", "Студент", "Нова дача", "Душечка", "Наречена", п'єси "Три сестри" та "Вишневий сад".

І цінували його творчість українські письменники М. Коцюбинський, І. Франко. Багато літераторів (М.Коцюбинський, Х.Алчевська, Б.Лазаревський) присилали Чехову книги з посвятами. М. Грушевський друкував переклади творів письменника в журналі "Літературно-науковий вісник" (видавався з 1898 року у Львові). Такі двосторонні зв'язки не випадкові. Родина Чехова має глибоке українське коріння - його бабуся по батько вій лінії Є.Шимко була українкою (Таганрог). У дитячі роки українська мова постійно звучала вродині Чехових.

Ставши письменником, Антон Павлович завжди обирав "приснолисту Україну" місцем літнього відпочинку. Бував він у Харківській та Полтавській губерніях. У Львові він придбав твори Т. Шевченка. Навесні 1887 р. Він подорожував по Донецькому краю, у 1888–89 рр. Двічі проживав під Сумами: мандрував, спостерігав народне життя, працював над прозою та драматургією. В Сумах Харківської губернії в садибі Линтварьових, де Чехов жив на своїй літній дачі 1888 року, він жадібно вбирав звуки й фарби нового для себе життя, працював над оповіданнями і п’єсами. Чехов бачив у погідній сумській природі і нехитрому житті втілення духовної чистоти, цілісності і доцільності – все, чого так шукатимуть і за чим тужитимуть його герої. Сумські враження використані в оповіданнях "Іменини", "Нудна історія", п'єсах "Лєший" та “Чайка”.
Музей у Ялті закладено після смерті письменника в 1921 році з ініціативи сестри Марії Чехової, яка прожила в Ялті до 1960-х років. Ще відкрито музей у Сумах.
У наш час п'єси Чехова входять до репертуару театрів України. У Криму присуджується літературна премія імені Чехова, знімаються художні та документальні фільми за творами письменника.

У своїх оповіданнях „Степ”, „Людина у футлярі”, „Іменини” письменник відобразив людей та природу України. Захоплювався “Кобзарем” Шевченка, знав і високо цінував творчість Котляревського, Карпенка-Карого, Кропивницького та ін. Він високо цінував діячів українського театру М. Садовського і М. Заньковецьку.
Отже, «у мені все-таки говорить хохлацька кров» (лист Чехова до Суворіна, 31.03.1892).

Література:

  1. АндрєєваО.В. Зарубіжні письменники й Україна // Зарубіжна література в школі.-2005, № 21.

  2. Вакулюк П. На вівтарі святої любові.//Зарубіжна література. -2002 р.- №34 .

  3. Гвоздикова І.С. Українські мотиви у творчості зарубіжних поетів// Зарубіжна література в школі.-2005 р.-№15-16.

  4. Ізарський О. Райнер Марія Рільке й Україна. // Зарубіжна література. – 2003р.-№36.

  5. Міхальов О.Д. Усі зарубіжні письменники.- Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006 р.

  6. Нечволод Л.І. Нетрадиційні уроки. Зарубіжна література. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС,2008 р.

  7. www.ae-lib.org.ua.

  8. www.wikipedia.orq

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

І глухів мовить про шевченка…
Мета навчальна: допомогти учням розкрити, пізнати І осмислити витоки творчості Тараса Шевченка, його місце І значення в історико-культурному...

Тема. Українські поети-романтики ХІХ ст
Мета: допомогти учням глибше осмислити ідейно-художній зміст творів поетів-романтиків; надати предметні компетентності, сформувати...

Моя Україна – єдина країна
Мета: Розширити та поглибити знання учнів про незалежну Україну; виховувати у дітей почуття патріотизму, національної гордості, любові...

Література сьогодення також має яскравих творців зорової поезії,...
Обладнання: презентації до життя І творчості письменників, ілюстрації, тексти творів

Конкурс дитячо-юнацької творчості «Безпека в житті життя у безпеці»
Всеукраїнський громадський дитячий рух «Школа безпеки» (далі – вгдр «Школа безпеки»)

Причорноморський центр досліджень проблем суспільства Міжнародна науково-практична конференція
Мета конференції: Конференція проводиться з метою здійснення комплексного наукового розгляду сучасного стану філософських, історичних,...

Причорноморський центр досліджень проблем суспільства Міжнародна науково-практична конференція
Мета конференції: Конференція проводиться з метою здійснення комплексного наукового розгляду сучасного стану філософських, історичних,...

Література рідного краю №1 Тема. «Я не знаю іншого міста, де б старовина...
Мета. Ознайомити учнів з літературною спадщиною Харківщини, творами сучасних харківських поетів, поглибити знання про літературний...

«Там бере початок Україна де росте біля хати калина.»
Поглибити знання учнів про національні символи України, їхнє значення в житті укр народу

Пісенна творчість українських поетів (Д. Павличко, А. Малишко, В. Симоненко та інші)
Тема : Пісенна творчість українських поетів (Д. Павличко, А. Малишко, В. Симоненко та інші)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка