Пошук по сайту

Історія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Урок з української мови в 10 класі на тему: «Морфеміка як учення про будову слова. Типи морфем»

Урок з української мови в 10 класі на тему: «Морфеміка як учення про будову слова. Типи морфем»







Голубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Відкритий урок з

української мови в 10 класі на тему:

«Морфеміка як учення про будову слова.

Типи морфем»

Учитель української мови та літератури

Дубчак Наталія Володимирівна

2012 н.р.

Морфеміка як учення про будову слова. Типи морфем

Мета: ознайомити учнів з поняттям «морфеміка», поглибити знання про основні типи морфем, виробляти вміння виділяти різні морфеми в слові, відрізняти словозміну від словотвору, поглиблювати знання про текст, збагачувати словниковий запас учнів; вдосконалювати вміння й навички дослідницько-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до рідної землі.

Тип уроку: урок поглиблення знань

Форми роботи: інтелектуальна розминка, метод незакінчених речень, інтерактивне опитування, мовне спостереження, «Коло думок», «Мозковий штурм», робота з підручником, створення алгоритму роботи, робота біля дошки, стилістичний практикум, робота в малих групах, бліцтурнір, «Нескінченний ланцюжок»

Обладнання: підручник (Тихоша В. І., Плющ М. Я., Караман С. 0. Рідна мова: Підруч. для 10 кл. гімназій, ліцеїв... — К.: Освіта, 2006), картки для інтелектуальної розминки, заготовка таблиці (на дошці чи на ватмані) «Словозміна і словотвір», картки із завданнями для роботи біля дошки, картки із текстом для опрацювання, картки для роботи в групах, таблиця «Відмінювання складних слів», пам'ятка «Як робити морфемний розбір», теоретичні відомості, які підготували, роздруковані кожному для домашнього опрацювання.

Епіграф: Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.


В. Симоненко

Хід уроку

Методична ремарка

Клас поділений на три групи:

  • «Дослідники»,

  • «Практики»;

  • «Знавці стилів».


Перша група, застосовуючи метод випереджального навчання, досліджувала питання про суть морфеміки як розділу науки про мови, друга повторювала правила морфемного розбору слова, а третя добирала текст про батьківщину та складала питання щодо його організації.

1. Установчо-мотиваційний етап (8 хвилин)

    1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВСТУПНА ЧАСТИНА.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Я рада вітати вас в нашій лінгвістичній лабораторії. Сьогодні ми з вами відкриваємо нову сторінку великої книги мовознавства. А як вона називається, пропоную вам дізнатися самостійно.

ІІ. Інтерактивне оголошення теми та мети уроку

►► Інтелектуальна розминка

У кожної групи на столі лежать картки, на яких записані рядки з поезії

В. Симоненка «Лебеді материнства», на картках також написані

букви, з яких необхідно відтворити слово. Після цього учні зможуть прочитати назву розділу мовознавства, який сьогодні почнуть вивчати.

Учитель. Так, саме морфеміка буде предметом нашого вивчення на наступних п'яти уроках. А сьогоднішня наша тема звучить так: «Морфеміка як учення про будову слова. Типи морфем». Запишіть тему до зошита. За аналогією до попередніх уроків спробуйте з'ясувати мету уроку.

►► Метод незакінчених речень

  • Сьогодні на уроці ми повинні з'ясувати...

  • Сьогодні на уроці ми повинні ознайомитися...

  • Сьогодні на уроці ми повинні навчитися...

  • Сьогодні на уроці ми повинні розвивати...

Учні називають варіанти мети уроку.

Учитель. А тепер давайте пригадаємо, яка фраза з поезії В. Симоненка у нас сьогодні утворилася в процесі гри.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

Усі 5 наступних уроків ми будемо опрацьовувати з вами нову культурологічну тему «Ставлення людини до Всесвіту, природи, людства, рідного народу, сім'ї, самого себе. Самопізнання і саморозвиток людини, її суспільний прогрес. Людина серед людей». Нині ми поговоримо про ставлення людини до рідної землі, тож пропоную рядки з поезії В. Симоненка взяти за епіграф уроку.



2.Операційно-пізнавальний етап (10 хвилин)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перший блок

Учитель. А тепер давайте з'ясуємо зміст поняття «морфеміка». Слово це для вас, безперечно, нове, але поняття давно відоме. Тож уважно прослухайте інформацію і скажіть, як ми називали раніше цей розділ науки про мову. Запрошую до слова групу «Дослідники», які самостійно працювали з додатковою літературою.

1-й учень. Морфеміка — це вчення про значущі частини слова (морфеми), тобто вчення про будову,

структуру слова. Отже, у полі зору морфеміки перебуває слово у його структурному аспекті. Морфеміка сучасної української мови, маючи об'єктом свого дослідження морфеми, встановлює їхні типи та класифікацію за різними ознаками, визначає функції у слові, досліджує формальні та семантичні властивості, закономірності їх поєднання, принципи виділення. Крім цього, до завдань морфеміки входить вивчення морфемного складу слів різних частин мови, систематизація слів за їх морфемною будовою, розробка принципів морфемного аналізу.

2-й учень. Під морфемною будовою слова розуміємо сукупність значущих частин, які виділяються в слові. З точки зору морфеміки слово являє собою структурно-системну єдність взаємопов'язаних і співвідносних елементів значення і вираження, тобто значущих частин слова, що його утворюють.

3-й учень. Більшість мовознавців вважає морфеміку складовою частиною словотвору, оскільки визначення способу творення слова без поділу його на значущі частини неможливе.

Відчутним є вияв зв'язку морфеміки з фонетикою, оскільки слова досить часто змінюють не лише свою будову, але й фонетичну подобу.

Зв'язок морфеміки з морфологією виявляється у дослідженні нею закономірностей будови кожної з частин мови.

Історична мор.феміка — це своєрідний «місток» між словотвором та етимологією, наукою, що вивчає історію, походження слів у мові.

Учитель. Отже, як бачимо, морфеміка — це розділ науки про мову, відомий нам раніше як «Будова слова».
» Інтерактивне опитування «Так чи ні?»

Учень з цієї ж групи проголошує тези, що відповідають чи не відповідають викладеному вище матеріалу. Усі інші повинні підтримати чи заперечити.

  • Морфеміка — це вчення про значущі частини слова (морфеми), тобто вчення про будову, структуру слова. (Так).

  • Під морфемною будовою слова розуміється сукупність певних лексико-граматичних значень слова. (Ні).

  • Морфеміка є частиною словотвору і має тісний зв'язок з фонетикою, морфологією та етимологією. (Так).

►► Мовне спостереження

Учитель. Для успішної роботи на сьогоднішньому та наступних уроках нам необхідно поглибити поняття про словозміну та словотвір. Прошу разом заповнити таблицю.

Виконується на дошці.








Таблиця 1
«Словозміна і словотвір»

Форми одного слова




Споріднені слова

Батьк-о




Батьк-ів-[]

Батьк-а




Батьк-ів-ськ-ий

Батьк-у




Батьк-ів-ств-о

Батьк-ом




Батьк-ів-щ-ин-а

Батьк-ові















►► «Коло думок»

Поясніть чим, на вашу думку, відрізняється словозміна від словотвору?

(Підказки — склад основи, приналежність до певної частини мови, лексичне значення.)

  • Під час словозміни склад основи залишається сталим, за словотвору — змінюється;

  • словоформи всі належать до однієї і тієї самої частини мови, а споріднені слова можуть належати до різних;

  • лексичне значення під час словозміни залишається таким самим, за словотвору — змінюється.

Другий блок

►► «Мозковий штурм»

Сьогодні неодноразово вже звучало слово морфема. Спробуйте самостійно сформулювати його значення.

А тепер давайте перевіримо правильність ваших міркувань.

Опрацювання теоретичного матеріалу

  • Морфема — це найменша неподільна значуща частина слова. Наприклад: брат-н-ій.

За значенням і функцією у структурі слова морфеми поділяються на кореневі і службові.

  • Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх поняттєве значення.

Афікс (від лат. affixus — прикріплений) є носієм словотвірного і граматичного значень слова і слугує засобом творення похідних слів і форм того самого слова.

За місцем у слові виділяють такі типи афіксів:

  • префікс,

  • суфікс,

  • закінчення (флексія),

  • постфікс (це афікс, що виступає в абсолютному кінці слова: учитися)

  • інтерфікс (афікс, що поєднує два корені у складних словах).

За функцією в слові афікси поділяються на словотворчі і граматичні.

Граматичні афікси поділяються на формотворчі і словозмінні.

Формотворчі афікси беруть участь у творенні форм того

самого слова:

    1. суфікс -ти- в дієсловах утворює форму інфінітива {читати), суфікс -в- (-л-) — форми минулого часу (писав, писали);

    2. суфікси -ш-, -іш- слугують для утворення вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (довгий — довший, довго — довше);

    3. префікс -най для утворення найвищого ступеня порівняння прикметників (вищий — найвищий);

    4. префікси і суфікси утворюють видові пари дієслів (садити — посадити, стиснути — стискати).

До словозмінних афіксів належить закінчення, або флексія (бігаю — бігаєш).

Увага! Незмінні слова не мають закінчення (весело).

►► Коментар вчителя

Давайте пригадаємо, як позначаються різні морфеми:

— префікс;

— корінь;

— суфікс, так само у шкільній практиці виділяються інтерфікс та постфікс;

— закінчення (флексія).

А тепер слово надається групі «Практики», які нагадають нам, як правильно виділяти морфеми у слові.

►► Розроблення алгоритму морфемного розбору слова

Учень — керівник групи, виконуючи на дошці морфемний розбір слова прибережний, коментує

  1. Змінюємо слово, щоб визначити закінчення (прибережн-ого, прибереж-ому, прибережн-а). Отже, у цьому слові закінчення ий. Слід пам'ятати, що у змінних слів може бути нульове закінчення, а у незмінних закінчення не буває.

  2. Уся інша частина слова — це основа.

  3. Корінь визначаємо шляхом добору споріднених (спільнокореневих) слів. Зокрема, у нашому випадку це слова берег, бережок, береговий. Як бачимо, у цьому слові відбувається чергування приголосних, що змінює звуковий склад слова. Отже, виділяємо корінь -берем-.

  4. Афікси у слові вичленовуються .шляхом порівняння співзвучних частин у різних словах. Так, у лексемі прибережний наявний префікс при-, оскільки його ж можна зустріти у словах приміський, приморський, придорожній, а суфікс -н- є в прикметниках позакласний, скісний, житній та ін..



3. Творчо-дослідницький етап (20 хвилин)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВМІНЬ, ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК

Робота біля дошки. Троє учнів групи «Практики» на дошці виконують письмовий морфемний аналіз слів. Ще один учень з групи працює в зошиті і є експертом. Інші учні працюють з тими самим картками в зошитах. Після розбору експерт висловлюється щодо правильності виконаного завдання.


Картка 1




Катка 2




Картка 3

Напровесні

Ук

Укупі




В Впам'ятку

Зайченя




пПер Перерозподіл




о Розгін

Безпрограшний




наНаселений




П Патріотичний

Лісникувати




клКласифікувати




П Примірюватися

Природознавчий




хлХлібозаготівельний




П Птахоподібний





Учні на місцях можуть поставити питання до «практиків» на зразок:

х Чому у слові патріотичний виділяємо 2 суфікси? (За аналогією до слів космет-ич-н-ий — космет-ик-а, грамат-ич-н-ий — грамат-ик-а.)

  • Чому у слові укупі немає закінчення, а в слові розгін є? (Бо укупі — це прислівник, а отже, незмінне слово, а слово розгін змінюється: розгон-у, розгон-ом.)

» Стилістичний практикум

Учні групи «Знавці стилів» пропонують іншим групам прочитати заздалегідь дібраний ними текст «Корінь життя» та відповісти на запитання:

  • Визначте стиль та тип мовлення тексту. (Художній стиль, розповідь з елементами роздуму)

  • Який стилістичний прийом використовує автор, щоб донести основну думку тексту? (Паралелізм)

  • Визначте жанрову приналежність тексту. (Притча)



КОРІНЬ ЖИТТЯ

    1. Коли народжувалася дитина, за давнім українським звичаєм батьки на її честь садили дерево. Зеленим братом для новонародженого Максима став молоденький дубок, що прийнявся навпроти хати. З літами обидва зміцніли, підросли

    2. Не сиділося чомусь Максимові на батьківщині.

    3. У пошуках легкого хліба подався він, наче перекотиполе, у світи. Як пішов — так і пропав.

    4. Мало не щодня виходила мати на битий шлях виглядати сина, тільки все даремно, бо забув нащадок дорогу до рідної домівки, відцурався, осів у столиці.

    5. Не навідується Максим до села, соромиться материзни, селянського походження й мови рідної соромиться.

    6. А дуб тим часом піднявся — велетень, обійстя затулив своїми могутніми вітами. Притулиться стара ненька до нього, мов до синочка, сльозу пустить. Де її Максим? Чи не занедужав часом? Чує недобре материнське серце.

    7. Уже другий рік мучить недуга Максима. І жоден лікар ні за які гроші не вилікує, не годен відповісти, що то з ним коїться.

    8. Почув якось Максим, що живе в одному селі ворожка-планетниця. Порадили звернутися до неї. Не вірив учений чоловік у всілякі забобони, але коли мордує хвороба, то й чортові душу радий продати, аби полегшало.

    9. Ворожка подивилася на бліде обличчя Максима і скрушно похитала головою:

    10. — Загубив ти себе, чоловіче. Єдиний, хто тебе порятує, — твій зелений брат, дуб-велетень. Вставай удосвіта і вмивайся щодня росою з його листя. Доки жити дубові — доти й тобі жити.

    11. Та й поїхав Максим додому, до матері. Хоч не йняв віри ворожці, але коли спробував раз- другий ороситися — таки полегшало. Наче вдруге на світ народився.

    12. — Заберу я цього дуба до себе в місто, — сказав Максим матері.

— Що ти, синку, він же всохне, щойно підрубаєш його коріння, — занепокоїлася мати.

      1. Замислився Максим над своїм життям і долею.

      2. — А я? — запитав себе. — Як існував увесь час без батьківщини?

Правда твоя, ненько: людина, як і дерево, без коріння не може жити!

(О. Паламарчук)

►► Словникова робота

Планетниця, планетник, заст. (1) Астроном. (2) Той, хто вгадує майбутнє на підставі розташування й руху зірок; астролог, віщун.

Учитель пропонує учням виконати завдання за текстом.

►► Самостійна робота в групах (у супроводі спокійної музики)

Завдання для 1-ї групи

        1. Випишіть з 1 абзацу всі слова, що мають нульове закінчення. (Честь, став, дубок, прийнявся).

        2. Зробіть морфемний розбір дієслова з 14 абзацу. (За-мисл-и-в- -ся)

        3. Випишіть з 12 абзацу слова, що мають таку будову: (Цього, дуба, себе, місто, Максим).

Завдання для 2-її групи

          1. Випишіть з 5 абзацу слово, що має 2 суфікси. (Сел-ян-ськ-ого)

          2. Випишіть з 6 абзацу всі слова, що мають нульове закінчення. (Дуб, піднявся, велетень, затулив, Максим, занедужав)

          3. Знайдіть у 8 абзаці слово, що має таку структуру (Ворожка)




Завдання для 3-ї групи

  1. Випишіть з 11 абзацу всі слова, що мають нульове закінчення. (Поїхав, Максим, йняв, спробував, світ, народився

  2. Знайдіть у 13 абзаці слово, що має таку структуру (Занепокоїлася)

  3. Випишіть з 3 абзацу слово, що має 2 корені. (Перекотиполе)

Бліцтурнір за запитаннями евристичного характеру (групові змагання на швидкість)

Учитель ставить питання, а групи, кожна у своєму колі, обговорюють його, після чого відповідає учасник тієї групи, що першою повідомила про свою готовність.

  • Яка частина слова є змінною? (Закінчення)

Без якої морфеми не буває слів? (Без кореня)

  • Чи може бути в слові більше, ніж 1 корінь? префікс? суфікс? постфікс? основа? (Корінь, префікс, суфікс — так; постфікс, основа — ні)



Таблиця 2

Відмінювання складних слів

Н.

двісті




сім сот

Р.

Д двохсот




семисот

Д.

двомстам,




семистам

Зн.

як у Н. чи Р. відмінку







0р.

двомастами




сьомастами

М.

(на) двохстах




семистах

Уважно розгляньте зразки відмінювання кількісних числівників на позначення сотень. Зробіть висновки про особливості їхніх закінчень (змінна частина!) (У складних словах, зокрема у числівниках на позначення сотень, наявне також внутр закінчення).

4.Підсумково-узагальнювальний етап (7 хвилин)

    1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

«Нескінченний ланцюжок» Учням пропонується по черзі відповісти на запитання:

Яке відкриття ви сьогодні зробили на уроці?

    1. ОЦІНЮВАННЯ. САМООЦІНЮВАННЯ.

    2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку (роздаткові картки, які залишаються в учнів)

  • Запишіть спільнокореневі слова до слова читати в одну колонку, а форми слова — у другу.

  • Групі «Практики» підготувати проект «Типи морфем».












поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок української мови у 6 класі Займенник. Сім чудес Кременівки Мета:...
Учитель української мови І літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені братів Зосіма с. Кременівка Володарського району...

Слова іншомовного походження та інтернаціоналізми у складі української...
Поглибити знання учнів про слова іншомовного походження, інтернаціоналізми, кальки та варваризми у складі української мови

Учитель української мови та літератури Борівської зош І-ІІІ ст Чернівецького...
Опрацювати профорієнтаційну літературу про типи професій „Людина – знакова система”

Урок №1 Тема. Розвиток української мови
Мета: подати основні відомості про те, як здійснювався процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського...

На уроках української мови
Янчук Л. О. Використання ігрових технологій на уроках української мови (на прикладі вивчення теми «Іменник як частина мови» у 6 класі)....

Інтегрований урок-подорож з читання, української мови, курсу «Я І Україна» у 3 класі
Тип уроку: інтегрований урок-подорож з читання, української мови, курсу «я І україна»

Урок української мови по т ем І «Стилістичні засоби синтаксису»
Мета: формувати вміння визначати емоційне забарвлення та стилістичне призначення одиниць синтаксису, вчити правильно добирати мовний...

Урок-гра з української мови, 10 кл. Тема : „Частини мови диво барвінкове (Система частин мови)
Мета: Повторити та систематизувати знання учнів про систему частин мови, про ознаки, за якими виділяються І характеризуються кожна...

В ній гримлять громи в негоду
Сьогодні ми зібралися на свято української писемності та мови. Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного...

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




i.ocvita.com.ua
Головна сторінка